Ухвала суду № 68116592, 31.07.2017, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/6333/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2017 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Дергачова Н.В., при секретарі судового засідання Меркуловій Ю.П., за участю: слідчого Корпоша І.В., прокурора Юзефів А.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді клопотання старшого слідчого слідчого відділу Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області капітана поліції Корпоша І.В., у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017070030001108 від 22.04.2017 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 1 ст. 229, ч.2 ст.364 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

22.04.2017 року Ужгородським ВП ГУНП в Закарпатській області розпочато досудове розслідування по матеріалам, які було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017070030001108, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Під час проведення досудового розслідування до матеріалів кримінального провадження було долучено висновок спеціаліста №16/06/17 р., згідно якого встановлено факт того, що придбані взірці товару з оптового ринку «Краснодонці», які продав громадянин ОСОБА_2, з торгівельних павільйонів НОМЕР_1, є контрафактом.

Громадянин ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, має навики у здійсненні розфасування вище вказаної фальсифікованої продукції, а саме побутової хімії, і організував незаконне виготовлення та реалізацію контрафактної продукції побутової хімії за адресою АДРЕСА_1, де дану фальсифіковану продукцію фасують у спеціальні тари та наклеюють етикетки відомих торгових марок «Арієль», «Персіл», «Гала», «Тайд», «Ленор», «Сілан»та в подальшому на вантажному автомобілі ДНЗ НОМЕР_2, розповсюджують по території Закарпатської області, таким чином на даній адресі можливе перебування великої кількості, рідкої речовини в не розведеному стані, та прилади для фасування і наклеювання.

20.07.2017 отримано ухвалу Ужгородського міськрайонного суду про дозвіл на проведення обшуку в складському приміщенні за адресою: АДРЕСА_2.

Кримінальне провадження за №12017070030001769, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 229 КК України, було обеднано до кримінального провадження за №12017070030001108, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, та присвоєно номер №12017070030001108 від 22.04.2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 1 ст. 229, ч.2 ст.364 КК України.

26.07.2017 проведено обшук за адресою: АДРЕСА_2, в ході чого виявлено та вилучено речі, зазначені у клопотанні.

Вказані речі були вилученні у громадянина ОСОБА_4.

Предметом злочину є: чужий знак для товарів чи послуг, маркування товару фірмового найменування.

В ході проведення досудового розслідування встановлено, що чужий знак для товарів, маркування товару на виробах побутової хімії, які вилученні у громадянина ОСОБА_4

Враховуючи викладене та те, що в матеріалах кримінального провадження наявні достатні підстави вважати, що вилученні 26.07.2017 в ході обшуку у ОСОБА_4, в складському приміщенні за адресою: АДРЕСА_2, є вироби побутової хімії та предметами, які є контрафактною продукцією, так як не відповідають чітко встановленим взірцям, та були виготовлені та розфасовані кустарним способом, за місцем проведення обшуку, про що свідчать предмети якими було здійснено розфасування а саме ваги, полійтеленова ємкість з рідиною, полійтеленові ємкості куди рідина розфасовується, наклейки брендових марок а саме «Арієль», «Персіл», що були об'єктом кримінально протиправних дій, набуті кримінальним протиправним шляхом, містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а відтак мають значення речового доказу у кримінальному провадженні, а також з метою запобігання можливості перетворення, передачі чи відчуження на користь третіх осіб, забезпечення проведення судових експертиз, а саме хімічної експертизи, для встановлення відповідності продукції, та в подальшому спеціальної конфіскації вказаних речей, які були предметом злочину та одержані внаслідок вчинення злочину, слідчий просить задовольнити зазначене клопотання.

Заслухавши пояснення слідчого, дослідивши матеріали, долучені до клопотання, слідчий суддя встановив наступне.

За ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

При цьому за загальними правилами застосування заходів забезпечення кримінального провадження, визначеними ст. 132 КПК України, для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов'язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні, а застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку арешту майна з метою забезпечення: збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи - арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:

1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;

2) перелік і види майна, що належить арештувати;

3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;

4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання

клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Як зазначено у ч. 3, 4 ст. 173 КПК України відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна. У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження.

Як зазначено у ч. 1 ст. 1 Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" від 02.12.2010 № 2736-VI вилучення з обігу - це будь-який захід, спрямований на запобігання наданню на ринку продукції, що знаходиться в ланцюгу постачання продукції.

Частиною 1 статті 229 КК України встановлена кримінальна відповідальність за незаконне використання знака для товарів і послуг, фірмового найменування, кваліфікованого зазначення походження товару, або інше умисне порушення права на ці об'єкти, якщо це завдало матеріальної шкоди у значному розмірі.

Використанням знака для товарів чи послуг визнається: а) нанесення його на будь-який товар, упаковку, в якій міститься товар, вивіску, пов'язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, продаж, імпорт та експорт; б) застосування знака під час пропонування та надання будь-якої послуги; в) застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет, зокрема в доменних іменах (імена, що використовуються для адресації комп'ютерів і ресурсів в Інтернеті). Таким же чином вирішується питання про використання фірмового найменування.

Незаконним є передусім таке використання знака для товару чи послуги, яке здійснюється без дозволу на те власника свідоцтва на знак. При цьому слід враховувати, що власник має право дати будь-якій особі дозвіл на використання знака на підставі ліцензійного договору. Останній повинен містити умову про те, що якість товарів і послуг, виготовлених чи наданих за ліцензійним договором, не може бути нижчою від якості товарів і послуг власника свідоцтва і що він здійснюватиме контроль за виконанням цієї умови. Умисне недотримання ліцензіатом вказаної вимоги законодавства щодо якості товарів чи послуг за умови спричинення відповідної матеріальної шкоди утворює розглядуваний склад злочину.

Незаконність використання знака потрібно вбачати і в разі, коли особа, здійснюючи посередницьку діяльність, без укладення договору з виробником товарів або особою, що надає послуги, використовує знак зазначених осіб поряд із своїм знаком.

Оцінивши вищенаведене, враховуючи, що в матеріалах кримінального провадження наявні достатні підстави вважати, що вилученні 26.07.2017 в ході обшуку у ОСОБА_4, в складському приміщенні за адресою: АДРЕСА_2, вироби побутової хімії та предмети для її виготовлення, є предметами, що були об'єктом кримінально протиправних дій, містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а відтак мають значення речового доказу у кримінальному провадженні, а також з метою запобігання можливості перетворення, передачі чи відчуження на користь третіх осіб, вказаних речей, які є предметом злочину, слідчий суддя вважає за необхідне накласти на арешт та вказане майно.

Слід зазначити, що за цією адресою були виявлені саме виробничі потужності, на яких контрафактна продукція виготовлялася та фасувалася.

Керуючись ст. ст. 167, 170-173, 175, 309, 394, 395 КПК України,-

У Х В А Л И В:

Клопотання - задовольнити.

Накласти арешт на наступне тимчасово вилучене майно:

-поліетиленову ємкість (пляшки), об'ємом близько 4 літра з рідиною синього кольору в кількості 208 одиниці;

-поліетиленову ємкість (пляшки), об'ємом близько 4 з рідиною зеленого кольору в кількості 30 одиниць;

-поліетиленову ємкість (пляшки), об'ємом близько 4 літра марки «Gallus»з в кількості 43 одиниці;

-поліетиленову ємкість без маркувальних позначок з рідиною зеленого кольору в кількості 23 одиниці;

-поліетиленову ємкість об'ємом 5,1 літра з маркувальними позначками «Арієль», з рідиною зеленого кольору в кількості 33 одиниці;

-поліетиленову ємкість білого кольору об'ємом близько 1 літр з розовими кришками в кількості 27 одиниць;

-поліетиленову ємкість білого кольору об'ємом 5,65 з маркувальними позначками «Персіл», з зеленою рідиною в кількості 27 одиниць;

-поліетиленові відра ємкістю 5 літрів 485 одиниць;

-поліетиленові відра ємкістю 10 літрів з наявними позначками фірми «Арієль», та «Персіл» - 96 одиниць;

-пластмасові ємкості чорного кольору, марки «Gallus», порожні в середині в кількості 38-одиниць;

-поліетиленові кришки до відер 580 одиниць;

-складені картонні коробки 200 одиниць;

-пакувальний поліетиленовий мішок в середині якого перебувають поліетиленові ємкості чорного кольору - 5 одиниць;

-пакувальний поліетиленовий мішок в середині якого перебувають поліетиленові ємкості білого кольору - 3 одиниці;

-картонні ящики в середині яких перебувають кришки до бутлів в кількості 4 одиниці;

-мішки сірого кольору з кришками до бутилів 3 одиниці;

-поліетиленову ємкість квадратної форми білого кольору об'ємом 1000 літрів, яка заповнена рідиною зеленого кольору на половину в об'ємі 550 літрів, з наявним краном для розливу;

-картонну коробку в середині якої знаходяться кульки для порошку торгової марки «Персіл» - 1 одиниця;

-бочку поліетиленову синього кольору ємкістю 350 літрів порожню 1 одиниця;

-ваги 1 одиниця;

-черпаки 5 одиниць;

-рулони маркувальних етикеток виробників продукції марок «Арієль», «Тайд» «Персіл» 21 одиниця;

-наклейки марки «Персіл» - 258 одиниць.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Закарпатської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Н.В. Дергачова