Ухвала суду № 68113354, 03.08.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

01029, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 5

УХВАЛА

03 серпня 2017 року К/800/19472/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Борисенко І.В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.01.2017

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2017

у справі № 826/16478/15

за позовом Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області

до Публічного акціонерного товариства «Укрнафта»

третя особа Міжрегіональне Головне управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників

про зупинення видаткових операцій, -

ВСТАНОВИВ:

До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.01.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2017 у справі № 826/16478/15.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.06.2017 вказану касаційну скаргу було залишено без руху та встановлено скаржнику строк до 14.07.2017 для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання суду документу про сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі.

На виконання вимог ухвали Вищого адміністративного суду України від 15.06.2017 відповідачем подано клопотання про відстрочення сплати судового збору з посиланням на те, що відповідно до кошторису ДПІ у м. Полтаві на 2017 рік наявне фінансування на сплату судового збору, проте, дане фінансування має періодичний характер.

Суд не вбачає підстав для задоволення клопотання податкового органу про відстрочення сплати судового збору та зазначає таке.

Положеннями ч. 1 ст. 88 Кодексу адміністративного судочинства України, які кореспондуються з приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», встановлено, що єдиною підставою для зменшення розміру належних для оплати судових витрат, звільнення від їх оплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи.

При цьому, особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий/фінансовий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для відстрочення такої сплати.

Крім того, пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» Кабінет Міністрів України зобов'язано забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Отже, клопотання податкового органу про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає як безпідставне.

Таким чином, вимоги ухвали Вищого адміністративного суду України від 15.06.2017 відповідачем виконано не повністю, а саме - у встановлений судом строк скаржником не надано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Виходячи з викладеного та в зв'язку із невиконанням вимог ухвали від 15.06.2017, суддя-доповідач приходить до висновку про наявність підстав для повернення названої касаційної скарги.

Керуючись ст. 108, ст. ст. 210 - 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Державній податковій інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

2. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області повернути скаржнику.

3. Копію ухвали про повернення касаційної скарги разом із доданими до касаційної скарги матеріалами направити Державній податковій інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області, а касаційну скаргу залишити в суді касаційної інстанції.

4. Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Суддя

Вищого адміністративного

суду України І.В. БорисенкоСуддя Вищого адміністративного суду України Борисенко І.В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.01.2017

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2017

у справі № 826/16478/15

за позовом Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області

до Публічного акціонерного товариства «Укрнафта»

третя особа Міжрегіональне Головне управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників

про зупинення видаткових операцій, -

ВСТАНОВИВ:

До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.01.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2017 у справі № 826/16478/15.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.06.2017 вказану касаційну скаргу було залишено без руху та встановлено скаржнику строк до 14.07.2017 для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання суду документу про сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі.

На виконання вимог ухвали Вищого адміністративного суду України від 15.06.2017 відповідачем подано клопотання про відстрочення сплати судового збору з посиланням на те, що відповідно до кошторису ДПІ у м. Полтаві на 2017 рік наявне фінансування на сплату судового збору, проте, дане фінансування має періодичний характер.

Суд не вбачає підстав для задоволення клопотання податкового органу про відстрочення сплати судового збору та зазначає таке.

Положеннями ч. 1 ст. 88 Кодексу адміністративного судочинства України, які кореспондуються з приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», встановлено, що єдиною підставою для зменшення розміру належних для оплати судових витрат, звільнення від їх оплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи.

При цьому, особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий/фінансовий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для відстрочення такої сплати.

Крім того, пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» Кабінет Міністрів України зобов'язано забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Отже, клопотання податкового органу про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає як безпідставне.

Таким чином, вимоги ухвали Вищого адміністративного суду України від 15.06.2017 відповідачем виконано не повністю, а саме - у встановлений судом строк скаржником не надано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Виходячи з викладеного та в зв'язку із невиконанням вимог ухвали від 15.06.2017, суддя-доповідач приходить до висновку про наявність підстав для повернення названої касаційної скарги.

Керуючись ст. 108, ст. ст. 210 - 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Державній податковій інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

2. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області повернути скаржнику.

3. Копію ухвали про повернення касаційної скарги разом із доданими до касаційної скарги матеріалами направити Державній податковій інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області, а касаційну скаргу залишити в суді касаційної інстанції.

4. Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Суддя

Вищого адміністративного

суду України І.В. Борисенко