Ухвала суду № 68113322, 03.08.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

03 серпня 2017 року м. Київ К/800/26729/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Нечитайло О.М.,

перевіривши касаційну скаргу Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2017 року

у справі №813/2737/16 (№876/6242/17)

за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

до Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області

про визнання протиправними та скасування вимоги, рішення про застосування штрафних санкцій та податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Залізнична об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Львівській області звернулась до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2017 року у справі №813/2737/16 (№876/6242/17).

Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги та доданих до неї документів вимогам статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя-доповідач приходить до висновку, що вказана скарга підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

За змістом пункту 2 частини другої статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційній скарзі зазначаються, зокрема ім'я (найменування), поштова адреса особи, яка подає касаційну скаргу, та осіб, які беруть участь у справі, а також їх номери засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є.

Як вбачається з поданої касаційної скарги скаржник в порушення зазначеної норми не зазначив прізвище, по-батькові позивача.

Крім того, відповідно до частини п'ятої вказаної статті до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

З 01 вересня 2015 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22 травня 2015 року №484-VIII, яким внесено зміни до Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI.

Відповідно до частини першої статті 4 вказаного Закону в чинній на момент подання касаційної скарги редакції, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду сплачується 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Ставка судового збору, що підлягала сплаті при подані позовної заяви, за результатом розгляду якої прийнято оскаржуване рішення, становила за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою - підприємцем - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати (551,20 грн.) та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати (6 890,00 грн.).

При цьому, суддя-доповідач позбавлений можливості визначити ставку судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, та вирахувати судовий збір за подання касаційної скарги виходячи з цієї ставки, оскільки в касаційній скарзі, а також доданих до неї матеріалів, відсутні відомості про розмір штрафних санкцій, застосованих спірним рішенням від 19 липня 2016 року №0001201303.

З наданого на підтвердження сплати судового збору платіжного доручення від 21 липня 2017 року №273 вбачається його сплата у розмірі 1 174,53 грн., що вже свідчить про сплату судового збору не в повному обсязі.

Таким чином, скаржнику для вірного обрахування розміру судового збору який підлягає сплаті за подання даної касаційної скарги, слід надати вартісний показник спірних рішень та вимоги, а також докази на підтвердження сплати судового збору у розмірі встановленому законом.

Згідно частини третьої статті 214 КАС України, до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

Частиною першою статті 108 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.

Виходячи з наведеного, суддя-доповідач вважає, що касаційну скаргу слід залишити без руху, а скаржнику надати строк для усунення згаданих вище недоліків до 04 вересня 2017 року.

Відповідно до частини другої статті 108 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.

Керуючись статтями 108, 210 - 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2017 року у справі №813/2737/16 (№876/6242/17) залишити без руху.

2. Встановити Залізничній об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Львівській області строк для усунення недоліків касаційної скарги до 04 вересня 2017 року.

3. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Нечитайло