Ухвала суду № 68113229, 02.08.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 серпня 2017 року м. Київ К/800/24465/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі :

Пасічник С.С.,

Стародуба О.П.,

Швеця В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Господарського суду Чернігівської області на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Господарського суду Чернігівської області про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок і виплату недоплаченої заробітної плати,

В С Т А Н О В И Л А :

В квітні 2016 року ОСОБА_4 звернулась до суду з адміністративним позовом до Господарського суду Чернігівської області про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок і виплату недоплаченої заробітної плати.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2016 року позов задоволено.

Вважаючи вказану постанову такою, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач подав апеляційну скаргу з вимогою про її скасування та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, яку ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2016 року було залишено без руху в зв'язку з її невідповідністю приписам ч.6 ст.187 КАС України внаслідок недодання до неї документа про сплату судового збору, у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору відмовлено, а ухвалою від 6 червня 2016 року - повернуто Господарському суду Чернігівської області на підставі п.1 ч.3 ст.108 КАС України з огляду на неусунення недоліків залишеної без руху апеляційної скарги особою, що її подала.

13 червня 2016 року відповідач повторно подав апеляційну скаргу на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2016 року, одночасно заявивши й клопотання про відстрочку сплати судового збору, проте останню ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2016 року на підставі ч.4 ст.189 КАС України було залишено без руху в зв'язку з її поданням поза межами строку апеляційного оскарження. Апеляційним судом в цій ухвалі зазначено, що повернення первинної апеляційної скарги не може бути визнано поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, та запропоновано зазначити інші поважні причини пропуску строку апеляційного оскарження.

В межах наданого для усунення недоліків апеляційної скарги строку Господарським судом Чернігівської області надіслано до суду клопотання про поновлення строку її подання, в обґрунтування якого відповідач посилався на неможливість сплатити судовий збір в зв'язку з відсутністю на рахунках суду коштів, призначених для його сплати.

Ухвалою від 25 серпня 2016 року Київський апеляційний адміністративний суд на підставі ч.4 ст.189 КАС України відмовив у відкритті провадження за апеляційною скаргою, оскільки прийшов до висновку про неповажність наведених відповідачем причин пропуску строку апеляційного оскарження.

Не погоджуючись з постановленою апеляційним судом ухвалою, Господарський суд Чернігівської області звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив вказану ухвалу скасувати, а справу направити до апеляційного суду для продовження розгляду.

Відповідно до ч.2 ст.220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судом апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч.2 ст.5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Ч.1 ст. 6 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

При цьому, за змістом ст.7 КАС України забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень адміністративного суду, крім випадків, установлених цим Кодексом, є одним із принципів адміністративного судочинства.

Відповідно до ч.2 ст.186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст.160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Згідно із ч.4 ст.189 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Як вже вказувалось в оскаржуваній ухвалі, обґрунтовуючи подане на виконання вимог ухвали суду від 2 липня 2016 року клопотання про поновлення строку подання апеляційної скарги, відповідач вказував на неможливість своєчасної сплати судового збору в зв'язку з відсутністю на рахунках суду коштів, призначених для його сплати, що й стало причиною пропуску строку апеляційного оскарження, при цьому, вказані підстави пропуску строку апеляційного оскарження не визнані апеляційним судом поважними, відповідач не навів інших причин пропуску такого строку та при повторному поданні апеляційної скарги знову не сплатив судовий збір. Крім цього, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що наведені в клопотанні відповідача підстави для відстрочення сплати судового збору не можна визнати достатніми.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що відповідачем не наведено будь-яких інших причин, які б об'єктивно та непереборно перешкоджали вчасно подати апеляційну скаргу та які б могли бути визнані поважними. Крім цього, в заяві про поновлення строку апеляційного оскарження відповідач вказав, що 27 липня 2016 року ним був направлений лист на адресу Державної судової адміністрації України з проханням надати додаткове фінансування на рахунок, визначений для сплати судового збору. Тобто цей лист був направлений через 1,5 місяця після повторного подання апеляційної скарги (13 червня 2016 року).

На думку колегії суддів, неможливість бюджетної установи, яка, звертаючись до суду, діє як суб'єкт владних повноважень, своєчасно та в повному обсязі сплатити судовий збір не є поважною причиною пропуску нею певного процесуального строку.

Відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За правилами ст.224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.

Доводи ж касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм процесуального права, що призвело або могло призвести до прийняття неправильного рішення, а тому підстав для скасування ухваленого судового рішення колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 210, 220, 222, 223, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Господарського суду Чернігівської області залишити без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку та строки, передбачені главою 3 розділу IV КАС України.

Судді: Пасічник С.С.

Стародуб О.П.

Швець В.В.