Постанова № 68112864, 25.07.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

25 липня 2017 року справа № 804/4436/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богданенка І.Ю.,

суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 січня 2017 року

у справі № 804/4436/16

за позовом ОСОБА_2

до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

У липні 2016 року ОСОБА_2 звернувся у Дніпропетровський окружний адміністративний суд з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій щодо відмови позивачу, яка викладена у листі від 04 липня 2016 року №К-3939/0-2576/6-16, у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 8,3 га із земель раніше наданих фермерському господарству «Букурія», розташованої на території Гуляйпільської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області; зобов'язання відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 8,3 га у власність для ведення фермерського господарства із земель раніше наданих фермерському господарству «Букурія», розташованої на території Гуляйпільської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 січня 2017 року позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом установлено та матеріалами справи підтверджено, що згідно з державним актом на право постійного користування землею серія НОМЕР_10, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за НОМЕР_1, рішенням Криничанської районної Ради народних депутатів Криничанського району Дніпропетровської області від 14 червня 1996 року за №6-ХП/ХП громадянину ОСОБА_3 надана земельна ділянка для ведення селянського (фермерського) господарства у постійне користування площею 100 га згідно з планом та кількісними характеристиками: 50,0 га ріллі; 46,7 га кормових угідь; 3,3 га під лісами та іншими угіддями. Земельна ділянка розташована на території Гуляйпільської сільської Ради народних депутатів (а.с. 10).

27 червня 1996 року зареєстровано фермерське господарство «Букурія», засновником якого був ОСОБА_3 (а.с. 11, 60-62).

В 2005 році із земель раніше наданих фермерському господарству «Букурія» у користування загальною площею 100,0 га членами фермерського господарства «Букурія» отримано безоплатно у власність наступні земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю):

ОСОБА_4 (АДРЕСА_2) - 5,4515 га на підставі розпорядження голови Криничанської районної державної адміністрації від 18 березня 2005 року №185-р-05 та згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку від 01 березня 2006 року НОМЕР_2, зареєстрованого в Книзі записі реєстрації державних актів на право власності на землю за №010612200294. Земельна ділянка розташована на території Гуляйпільської сільської Ради Криничанського району Дніпропетровської області. Цільове призначення земельної ділянки - для ведення фермерського господарства.

ОСОБА_5 (АДРЕСА_3) - 8,7228 га на підставі розпорядження голови Криничанської районної державної адміністрації від 18 березня 2015 року №185-р-05 та згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку від 01 березня 2006 року НОМЕР_3, зареєстрованого в Книзі записі реєстрації державних актів на право власності на землю за №010612200293. Земельна ділянка розташована на території Гуляйпільської сільської Ради Криничанського району Дніпропетровської області. Цільове призначення земельної ділянки - для ведення фермерського господарства.

ОСОБА_6 (АДРЕСА_4) - 8,7228 га на підставі розпорядження голови Криничанської районної державної адміністрації від 18 березня 2005 року №185-р-05 та згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку від 20 лютого 2006 року НОМЕР_4, зареєстрованого в Книзі записі реєстрації державних актів на право власності на землю за № 010612200268. Земельна ділянка розташована на території Гуляйпільської сільської Ради Криничанського району Дніпропетровської області. Цільове призначення земельної ділянки - для ведення фермерського господарства.

ОСОБА_7 (АДРЕСА_1) - 8,7954 га на підставі розпорядження голови Криничанської районної державної адміністрації від 18 березня 2005 року №185-р-05 та згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку від 22 лютого 2006 року НОМЕР_5, зареєстрованого в Книзі записі реєстрації державних актів на право власності на землю за № 010612200275. Земельна ділянка розташована на території Гуляйпільської сільської Ради Криничанського району Дніпропетровської області. Цільове призначення земельної ділянки - для ведення фермерського господарства.

ОСОБА_8 (Дніпропетровська область, Криничанський район, с. Степанівка) - 9,5705 га на підставі розпорядження голови Криничанської районної державної адміністрації від 18 березня 2005 року №185-р-05 та згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку від 22 лютого 2006 року НОМЕР_6, зареєстрованого в Книзі записі реєстрації державних актів на право власності на землю за № 010612200276. Земельна ділянка розташована на території Гуляйпільської сільської Ради Криничанського району Дніпропетровської області. Цільове призначення земельної ділянки - для ведення фермерського господарства.

ОСОБА_3 (АДРЕСА_3 -8,7369 га на підставі розпорядження голови Криничанської районної державної адміністрації від 18 березня 2005 року №185-р-05 та згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку від 24 березня 2006 року НОМЕР_7, зареєстрованого в Книзі записі реєстрації державних актів на право власності на землю за № 010612200515. Земельна ділянка розташована на території Гуляйпільської сільської Ради Криничанського району Дніпропетровської області. Цільове призначення земельної ділянки - для ведення фермерського господарства.

Таким чином, із земель раніше наданих фермерському господарству «Букурія» ним на даний час використовується 46,7 га, що підтверджується довідкою Гуляйпільської сільської Ради від 10 грудня 2015 року №413.

Судом установлено, що ОСОБА_2 є членом фермерського господарства «Букурія», що підтверджується Статутом фермерського господарства «Букурія» в редакції від 2015 року (зворот. бік а.с. 19).

Згідно з протоколом зборів засновників фермерського господарства «Букурія» від 04 квітня 2016 року №4/04-16, задоволені звернення членів фермерського господарства, зокрема ОСОБА_2, та надана згода на безоплатну приватизацію земельних ділянок в розмірі земельного паю із земель, раніше наданих господарству, розташованих на території Гуляйпільської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області (зворот. бік а.с. 27).

Листом Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 07 квітня 2016 року №К-2525/0-1072/6-16 позивачу рекомендовано звернутись повторно оскільки до клопотання не додані графічні матеріали відносно орієнтовного місця розташування земельної ділянки, згода землекористувача на вилучення земельної ділянки, протокол зборів фермерського господарства, довідка про середню частку паю на території сільської ради, інформацію про невикористане право на безоплатну приватизацію (а.с. 29).

15 квітня 2016 року ОСОБА_2 подано клопотання до Головного управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в розмірі земельної частки (паю) орієнтовно 8,3 га із земель раніше наданих фермерському господарству «Букурія», розташованої на території Гуляйпільської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області, для ведення фермерського господарства. До клопотання додані: ксерокопія державного акта серії НОМЕР_8 ксерокопія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №188600; ксерокопії державних актів: від 01 березня 2006 року НОМЕР_2 та НОМЕР_3, від 20 лютого 2006 року НОМЕР_4, від 22 лютого 2006 року НОМЕР_5 та НОМЕР_9 від 24 березня 2006 року НОМЕР_7; нотаріально посвідчена копія статуту (нова редакція) фермерського господарства «Букурія»; ксерокопія акта від 10 грудня 2015 року №413; графічні матеріали - ксерокопія викопіювання від 10 грудня 2015 року; ксерокопія паспорта; ксерокопія ідентифікаційного податкового номера; ксерокопія довідки від 03 квітня 2016 №189; довідка з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель від 11 лютого 2016 року №6201; копія протоколу зборів засновників фермерського господарства «Букурія» від 04 квітня 2016 року №4-04-16; ксерокопія письмової відмови від 07 квітня 2016 року (а.с. 8-9).

Листом від 04 липня 2016 року №К-3939/0-2576/6-16 позивачу знову рекомендовано звернутись повторно оскільки відсутні згода землекористувача на вилучення земельної ділянки та документи про досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (а.с. 30).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач наділений законним правом для використання земельної ділянки наданої ОСОБА_3 від імені фермерського господарства «Букурія» та правом розпоряджатись нею за своїм переконанням та надавати згоду на виділення земельної ділянки у розмірі земельної частки (паю) із земель фермерського господарства «Букурія».

Суд апеляційної інстанції не погоджується з позицією суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статті 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Правовою підставою набуття права власності та права користування на землю згідно зі статтями 116, 118 Земельного кодексу України є рішення органу виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно з частиною 4 статті 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Органом, уповноваженим державою здійснювати дані функції виступає Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, яке є територіальним органом центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин - Держгеокадастру України.

Відповідно до пункту 4.12 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 03 березня 2015 року №22, із змінами. Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, відповідно до покладених на нього завдань, передає відповідно до закону земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або користування для всіх потреб в межах області.

Згідно з частиною 1 статті 121 Земельного кодексу України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначений статтею 118 Земельного кодексу України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 118 Земельного кодексу України, громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Частиною 6 статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Судом установлено, що при повторному зверненні позивачем надані наступні документи: ксерокопія державного акта серії НОМЕР_8 ксерокопія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №188600; ксерокопії державних актів: від 01 березня 2006 року НОМЕР_2 та НОМЕР_3, від 20 лютого 2006 року НОМЕР_4, від 22 лютого 2006 року НОМЕР_5 та НОМЕР_9 від 24 березня 2006 року НОМЕР_7; нотаріально посвідчена копія статуту (нова редакція) фермерського господарства «Букурія»; ксерокопія акта від 10 грудня 2015 року №413; графічні матеріали - ксерокопія викопіювання від 10 грудня 2015 року; ксерокопія паспорта; ксерокопія ідентифікаційного податкового номера; ксерокопія довідки від 03 квітня 2016 №189; довідка з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель від 11 лютого 2016 року №6201; копія протоколу зборів засновників фермерського господарства «Букурія» від 04 квітня 2016 року №4-04-16; ксерокопія письмової відмови від 07 квітня 2016 року.

У листі від 04 липня 2016 №К-3945/0-2580/6-16 відповідач рекомендував привести поданий пакет документів у відповідність та звернутись повторно до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, оскільки відсутні: згода землекористувача щодо вилучення земельної ділянки; документи що посвідчують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі.

Як вбачається із поданого пакету документів та клопотань позивача, державним актом на право постійного користування землею серії НОМЕР_10, ОСОБА_3 надано у постійне користування 100 га землі для селянського фермерського господарства на території Гуляйпільської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області.

В період з 1996 року по 2016 рік із земель, наданих ОСОБА_3 у постійне користування виділені земельні ділянки у власність у розмірах: 5,4515 га, 8,7228 га, 8,7228 га, 8,7954 га, 9,5705 га, 8,7369 га.

Відтак, із земель наданих ОСОБА_3 у постійне користування фактично залишилось і використовується приблизно 50 га.

Державний акт на право постійного користування землею серії НОМЕР_10, виданий ОСОБА_3 на сьогоднішній день не скасовано, проте не може бути дійсним, оскільки ОСОБА_3 помер та змінилась фактична площа земельної ділянки, наданої у постійне користування.

Частиною 2 статті 116 Земельного кодексу України передбачено, що набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно з частиною 1 статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Таким чином, законних підстав для використання земельної ділянки, наданої ОСОБА_3 фермерським господарством «Букурія» не має, оскільки фермерське господарство «Букурія» не є ані власником зазначеної земельної ділянки ані користувачем.

Частиною 6 розділу X («Перехідні положення») Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 1 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.

При переоформленні права постійного користування земельними ділянками, наданими для ведення селянських (фермерських) господарств, у довгострокову оренду строк оренди визначається селянським (фермерським) господарством відповідно до закону. При цьому розмір орендної плати за земельні ділянки не повинен перевищувати розміру земельного податку.

За свого життя ОСОБА_3 право постійного користування спірною земельною ділянкою на фермерське господарство «Букурія» не переоформив.

За змістом статті 25 Цивільного кодексу України усі фізичні особи мають цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність).

Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження і припиняється у момент її смерті.

Судом встановлено, що після смерті ОСОБА_3 фермерське господарство «Букурія» як юридична особа не зверталося до уповноважених органів щодо переоформлення права на спірну земельну ділянку в порядку, передбаченому статтею 123 Земельного кодексу України, а відтак і не реєструвало у Державному реєстрі речових право своє право користування спірною земельною ділянкою відповідно до вимог статті 125 цього Кодексу.

Позивачем не надано до матеріалів справи належних та допустимих доказів на підтвердження набуття законного права користування спірною земельною ділянкою площею 100 га або 50 га у відповідності до діючого законодавства.

Отже, фермерське господарство «Букурія» фактично надало згоду на виділення земельної ділянки у розмірі земельної частки (паю) із земель, які фермерському господарству «Букурія» не належать, а тому не створює для позивача правових наслідків в розумінні отримання згоди від землекористування для оформлення пакету документів на відведення у власність земельної ділянки відповідно до Земельного кодексу України.

В свою чергу, як вбачається із матеріалів справи, до клопотання позивачем не додано документів, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, що є обов'язковими відповідно до частини 6 статті 118 Земельного кодексу України, у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства.

При цьому, посилання позивача на наявність наказу від 07 грудня 2015 року №5/07-15, згідно з яким ОСОБА_2 прийнято на роботу у фермерське господарство «Букурія» на посаду підсобного працівника не приймаються судом, оскільки зазначена посада не передбачає наявність у особи досвіду роботи в сільському господарстві та наявності відповідної освіти.

Відтак, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про визнання протиправними дій відповідача щодо не надання згоди на розроблення позивачем проекту землеустрою для відведення у власність земельної ділянки.

Щодо зобов'язання відповідача надати дозвіл на відведення виготовлення проекту землеустрою для відведення у власність земельної ділянки суд зазначає наступне.

У відповідності до вимог статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області у спірних правовідносинах є суб'єктом владних повноважень, який Земельним кодексом України та законами України наділений повноваженнями вирішувати питання щодо розпорядження земель державної власності відповідно до закону.

За своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства, повноваження відповідача щодо надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передача земельної ділянки у власність або у користування є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.

Згідно з пунктами 1, 2 частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд в порядку адміністративного судочинства може визнати протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення та зобов'язати відповідача вчинити певні дії.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України до повноважень адміністративного суду належить поновлення порушених прав особи шляхом прийняття рішень у спосіб визначений чинним процесуальним законом, відсутність порушеного права зумовлює відсутність необхідності встановлення способу його відновлення.

Крім того, слід зазначити, що прийняття рішення про зобов'язання відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою призведе до вирішення відповідного питання неповноважним органом без фактичного її розгляду в установленому законом порядку, відтак заявлений позивачем спосіб захисту його прав та інтересів не відповідає засадам частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на викладене, позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції при ухваленні рішення не повно з'ясовано обставини справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 197, 198, 202, 205, 207, 212 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 січня 2017 року - скасувати.

Відмовити у задоволенні позовних вимог.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя І.Ю. Богданенко

суддя С.А. Уханенко

суддя Ю.М. Дадим