Ухвала суду № 68112506, 26.07.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

26 липня 2017 року м. Київ К/800/25383/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Черпак Ю.К., розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2017 року у справі за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області про визнання нечинною та скасування вимоги про сплату боргу,

встановив :

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2017 року, позов задоволено. Визнано нечинною та скасовано вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області про сплату боргу (недоїмки) від 02 березня 2016 року № Ф-1817-17 в розмірі 102146,32 грн.

У касаційній скарзі Головне управління Державної фіскальної служби у Волинській області просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій з підстав порушення судами норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

В порушення частини п'ятої статті 213 КАС України до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору.

При цьому, у касаційній скарзі відповідач просить відстрочити сплату судового збору врахувавши його майновий стан.

Пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року № 3674-VI (в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 22 травня 2015 року №484-УШ, зі змінами згідно із Законом України від 20 вересня 2016 року № 1533-VIII, який набрав чинності з 01 січня 2017 року) встановлено, що за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 120 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Відповідно до вимог статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на час подання позову) при зверненні до адміністративного суду необхідно було сплатити за вимоги майнового характеру 1 % ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становило 640,00 грн та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становило 8000,00 грн.

Виходячи з цього, Головне управління Державної фіскальної служби у Волинській області за подання касаційної скарги має сплатити судовий збір у розмірі 1225,75 грн (102146,32 грн х 0,01 х 120%).

Згідно з частиною 1 статті 88 КАС України, статтею 8 Закону України «Про судовий збір» суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення суб'єкта владних повноважень, відстрочення чи розстрочення такої сплати.

Згідно з пунктом 2 Перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 22 травня 2015 року № 484-УШ, який набрав чинності з 01 вересня 2015 року, зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Отже, звільнення, відстрочення та розстрочення суб'єкту владних повноважень сплати судового збору буде суперечити завданню та меті Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» в частині надходження до спеціального фонду Державного бюджету України коштів від сплати судового збору, а також може розцінюватися, як надання державним органам певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов'язані сплачувати відповідний збір.

Наведені у клопотанні відповідача аргументи не свідчать про такий майновий стан Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області, за якого воно позбавлене можливості сплатити 1225,75 грн судового збору і не є підставою для відстрочення сплати судового збору, оскільки не підтверджені жодними належними доказами.

Судовий збір повинно бути внесено або перераховано за наступними реквізитами: розрахунковий рахунок 31210255700007, отримувач коштів: УДКCУ у Печерському р-ні, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897, код банку отримувача: 820019, банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, код класифікації доходу бюджету: 22030105 "Судовий збір (Вищий адміністративний суд України, 075)", призначення платежу: "101; судовий збір, Вищий адміністративний суд України".

Документ про сплату судового збору подається до суду в оригіналі.

Таким чином, касаційна скарга не відповідає вимогам статті 213 КАС України, тому вона підлягає залишенню без руху з наданням особі, яка її подала, достатнього терміну для усунення вказаних недоліків.

Керуючись статтями 108, 213, 214 КАС України,

ухвалив:

1. Відмовити Головному управлінню Державної фіскальної служби у Волинській області у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

2. Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2017 року у справі за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області про визнання нечинною та скасування вимоги про сплату боргу - залишити без руху.

3. Надати Головному управлінню Державної фіскальної служби у Волинській області строк до 17 серпня 2017 року для сплати судового збору в розмірі 1225,75 грн.

4. Роз'яснити, що у разі неусунення зазначених недоліків, касаційна скарга повертається особі, яка її подала.

5. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.К. Черпак