Постанова № 68111185, 01.08.2017, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

01.08.2017 р. № 814/739/17

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі колегії суддів: головуючого судді Лісовської Н.В., суддів Гордієнко Т.О., Марича Є.В., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомпублічного акціонерного товариства "Інгул", вул. Гмирьова, 8, м. Миколаїв, 54028

доМіністерства економічного розвитку і торгівлі України, вул. М.Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008

третя особаСлужба безпеки України, вул. Володимирська, 33, м. Київ, 01034 провизнання протиправними дій, скасування наказів від 30.11.2016 р. № 2004 і від 25.04.2017 р. № 611, ВСТАНОВИВ:

Позивач - публічне акціонерне товариство "Інгул", звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (далі - відповідач) про визнання протиправними дій з винесення наказу від 30.11.2016 р. № 2004 та скасування наказу від 30.11.2016 р. № 2004 в частині застосування до позивача спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності.

Заявою від 06.07.2017 р. позивач збільшив позовні вимоги і просить суд, крім первісних вимог, скасувати наказ відповідача від 25.04.2017 р. № 611 в частині переведення позивача на індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності (а. с. 114-117).

Ухвалою від 25.04.2017 р. суд залучив до участі в справі в якості третьої особи Службу безпеки України (далі - СБУ).

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що оскаржувані накази прийняті за відсутності факту правопорушення. Поставлені ним трансформатори не є товарами військового призначення. Листи ДП "НАРП" та управління військово-технічного співробітництва та експертного контролю Міністерства оборони України не носять нормативного характеру та суперечать постанові Кабінету Міністрів України від 20.11.2003 р. № 1807.

Відповідач надав суду письмові заперечення (а. с. 59-62), згідно яких підставою для видання оскаржуваних наказів стали подання СБУ, які за формою та змістом відповідали ст. 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" (далі - Закон № 959), відтак у відповідача не було підстав для не застосування до позивача спеціальних санкцій.

СБУ надала письмові пояснення, згідно яких позивач при отриманні посвідчення Державної служби експортного контролю України про реєстрацію надав недостовірні відомості щодо технічних умов для трансформаторів, оскільки останні є товарами військового призначення. Таким чином, позивач порушив принцип свободи зовнішньоекономічного підприємництва.

За клопотанням представників позивача та третьої особи справу розглянуто в порядку письмового провадження.

З'ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, колегія суддів дійшла висновку, що позов належить задоволенню, виходячи з наступного:

12.01.2012 р. позивач уклав з ВАТ "Электроприбор" (м. Воронеж, Російська Федерація) контракт № 4737, за умовами якого зобов'язувався продати продукцію, згідно специфікацій (а. с. 33-34). У відповідності до додаткової угоди від 16.12.2013 р. № 11 контракт діяв до 31.12.2014 р. (а. с. 40 зворот).

На виконання взятих зобов'язань позивач у 2014 р. поставив покупцю трансформатори живлення мережні відкриті низьковольтні типу ТПП, що підтверджується митними деклараціями, рахунками-фактурами та видатковими накладними (а. с. 19-31).

У жовтні 2016 р. на адресу позивача надійшло повідомлення відповідача про можливість застосування спеціальної санкції до суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності в зв'язку з надходженням подання СБУ щодо порушення позивачем вимог Закону № 959 при здійсненні експортних операцій трансформаторів (а. с. 16).

Наказом відповідача від 30.11.2016 р. № 2004 "Про застосування спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності - до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України" за порушення ст. 482, 483 Митного кодексу України, ст. 24 Закону України "Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання" до позивача застосовано спеціальну санкцію - тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності (а. с. 18).

У вказаному наказі міститься посилання на подання СБУ від 13.09.2016 р. № 2/4/3-31369 і від 19.11.2016 р. № 2/4/3-39641 (а. с. 66-67, 70-71). Згідно зазначених подань позивачем у 2014 р. до ВАТ "Электроприбор" (м. Воронеж, Російська Федерація) поставлено трансформатори. Основною сферою діяльності ВАТ "Электроприбор" є виготовлення окремих систем автоматизованого керування, що використовуються в авіаційній та ракетній техніці. Відповідно до листа управління військово-технічного співробітництва та експертного контролю Міністерства оборони України дані види трансформаторів використовуються у військовій сфері. Міністерство оборони вважає, що зазначені трансформатори відносяться до позиції ML11 Списку товарів військового призначення, міжнародні передачі яких підлягають державному експортному контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.11.2003 р. № 1807. Крім цього, за даними державного підприємства "НАРП" дані трансформатори використовуються у складі прицільно-навігаційного комплексу фронтових бомбардувальників Су-24М. У поданнях містилася пропозиція відповідачу розглянути питання щодо застосування до позивача спеціальної санкції у вигляді тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності.

Наказом відповідача від 25.04.2017 р. № 611 "Про переведення суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України на індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності" зупинена дія наказу від 30.11.2016 р. № 2004 та переведено позивача на індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності (а. с. 120-122).

Пунктом 1 Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 р. № 459, передбачено, що Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (надалі - Мінекономрозвитку) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики економічного і соціального розвитку, цінової, промислової, інвестиційної, зовнішньоекономічної політики.

Згідно п.п. 175 п. 4 Положення, Мінекономрозвитку відповідно до покладених на нього завдань, застосовує до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності спеціальні санкції, передбачені Законом № 959.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи обов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 196 Митного кодексу України не можуть бути пропущені через митний кордон України товари, на пропуск яких відповідно до закону потрібні дозволи інших державних органів, за відсутності цих дозволів.

Суд встановив, що позивач 25.10.2012 р. отримав від Державної служби експортного контролю України посвідчення № 1449/05/2015, яке діяло до 25.10.2015 р. (а. с. 98). До посвідчення додавався висновок експертизи Держекспортконролю, згідно якого мережні відкриті трансформатори живлення низьковольтні типу ТПП за технічними характеристиками, описом, сферою використання та призначенням не відповідають товарам, визначеним у Списках товарів, що підлягають державному експортному контролю.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.11.2003 р. № 1807 передбачено, що згідно з цим Списком контролю не підлягають і до товарів військового призначення не відносяться деталі, агрегати, обладнання, матеріали, запасні частини та комплектуючі вироби, що використовуються для "розроблення", "виробництва" або "використання" товарів військового призначення, якщо вони мають цивільне (загальнопромислове) призначення, або виготовлені для використання в продукції військового та цивільного призначення за єдиними вимогами.

У розділі ML11 Списку, на який посилається управління військово-технічного співробітництва та експертного контролю Міністерства оборони України, взагалі відсутні товари за УКТ ЗЕД, які поставлялися позивачем.

Колегія суддів критично оцінює правову позицію СБУ в частині посилання на листи управління військово-технічного співробітництва та експертного контролю Міністерства оборони України та державного підприємства "НАРП", оскільки вони містять лише вказівку на те, що трансформатори можуть бути використані як у військовій промисловості так й в інших цілях Дані про те, що основною сферою діяльності ВАТ "Электроприбор" є виготовлення виключно систем автоматизованого керування, що використовуються в авіаційній та ракетній техніці, та іншого обладнання для літальних апаратів військового та цивільного призначення виявлені СБУ на сторінці в мережі Інтернет, що не може вважатись офіційною інформацією. СБУ не надала доказів того, що поставлені саме позивачем трансформатори використані ВАТ "Электроприбор" саме в авіаційній та ракетній техніці, а не в цивільних цілях.

Окрім того, слід зазначити, що статтею 24 Закону України "Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання" передбачено вичерпний перелік складів правопорушень вимог законодавства в галузі державного експортного контролю. Контроль за порушення Закону України суб'єктами господарювання, які отримали дозвіл на здійснення зовнішньо економічної діяльності, належить виключно Міністерству економічного розвитку і торгівлі України. Інформація, викладена в поданні СБУ, не може вважатися проведеною перевіркою діяльності суб'єкта господарюванню контролюючим органо. Таким чином, подання СБУ або іншого органу не є підставою для прийняття рішення відповідачем, а є лише джерелом інформації для проведення перевірки суб'єкта господарювання у встановленому Законом порядку.

З встановлених у справі обстави вбачається, що відповідачем не доведено, що саме Міністерством економічного розвитку і торгівлі України встановлені порушення з боку позивача ст. 24. Суд не вбачає в діях позивача порушення, а спеціальні санкції, передбачені ст. 37 Закону № 959, застосовуються лише за наявності факту порушення цього або пов'язаних з ним законів України.

За таких обставин, колегія суддів вважає безпідставним застосування до позивача спеціальних санкцій у сфері зовнішньоекономічної діяльності, відтак оскаржувані накази належить скасувати.

Щодо протиправності дій відповідача колегія суддів зазначає, що подання СБУ про можливе порушення позивачем правил зовнішньоекономічної діяльності не є безперечною підставою для застосування спеціальних санкцій, а є лише формою повідомлення відповідача про встановлені, виявлені СБУ обставини. На підставі подання відповідач мав провести власну перевірку викладених фактів і встановити наявність чи відсутність у діях позивача складу правопорушення. Таке право відповідача передбачене Положенням про порядок застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності спеціальних санкцій, затвердженим наказом Мінекономіки від 17.04.200 р. № 52. Проте у спірних правовідносинах відповідач застосував санкції необґрунтовано, не провівши перевірки (що є виключною компетенцією відповідача), не встановивши чи є в діях позивача порушення Закону, в основу оскаржуваного наказу поклавши подання СБУ. Таким чином, процедура застосування санкцій, передбачених ст. 37 Закону № 959, відповідачем не дотримана.

З огляду на викладене в сукупності, колегія суддів дійшла висновку про необхідність задоволення позовних вимог у повному обсязі. Всупереч вимогам ст. 71 ч. 2 КАС України відповідач не довів правомірності своїх дій та оскаржуваних наказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивач надав платіжні доручення про сплату судового збору в сумі 3200,00 грн. (а. с. 4, 118), що й підлягає присудженню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, ч.3 ст. 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Скасувати наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 30.11.2016 р. № 2004 "Про застосування спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності - до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України" в частині публічного акціонерного товариства "Інгул" (п. 1 переліку в додатку до наказу).

3. Скасувати наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 25.04.2017 р. № 611 "Про переведення суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України на індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності" в частині публічного акціонерного товариства "Інгул" (п. 1 переліку в додатку до наказу).

4. Присудити товариству з обмеженою відповідальністю "Інгул" (ідентифікаційний код 20915842) судовий збір у сумі 3200,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (ідентифікаційний код 37508596).

Постанова суду першої інстанції набирає чинності з моменту закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Головуючий суддя Н.В. Лісовська

Судді Т.О. Гордієнко

Є.В. Марич