Постанова № 68111155, 01.08.2017, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

01 серпня 2017 року Справа № 814/1004/17

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Марича Є.В. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомФермерське господарство "Югагросервіс", вул. Чорноморська, 212,Чорноморка,Очаківський район, Миколаївська область,57515

доГоловне управління Державної Фіскальної служби у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6,Миколаїв,54001

провизнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 03.02.2017р. № 0000481401,№0000491401,ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство «Югагросервіс» (далі-позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень №0000481401 та №0000491401 від 03.02.2017 року.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що висновки податкової щодо реалізації позивачем продукції невідомого походження гуртуються на припущеннях, адже вся сільськогосподарська продукція реалізована позивачем на протязі 01.01.2015-31.08.2016 року була вирощена ним на земельних ділянках, призначених для товарного с/г виробництва, що підтверджується відповідними документами.

Відповідач просив відмовити в задоволенні позову з підстав викладених в письмових запереченнях.

Позивач надав суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження, відповідач розгляд цієї заяви поклав на розсуд суду.

Відповідно до ч.4,6 ст.128 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Актом від 13.01.2017 року №4/14/34050536 «Про результати позапланової виїзної перевірки Фермерського господарства "Югагросервіс" з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 31.08.2016 року встановлено порушення позивачем п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.198.1, п.198.3 ст.198, п. 200.2 ст. 200, п.209.6, п.209.15 ст.209 ПК України, яким в період 1.01.2015 по 31.08.2016 р. було здійснено в період червень, серпень, вересень, листопад 2015 року продаж соняшника невідомого походження (вегетаційний період якого відповідно до бухгалтерського обліку складає 64-79 діб та дохід від продажу якого відповідно до ПКУ необхідно було відобразити у загальній декларації податку на додану вартість) внаслідок чого викревлено дані податкової звітності з податку на додану вартість щодо реалізації насіння соняшника власного виробництва врожаю 2015 року та підприємства завищено/занижено податкові зобов'язання по декларації з податку на додану вартість за період з 01.01.2015 р. по 31.05.2016 р. всього в сумі 693689 грн.

На підставі акту перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення №0000481401 та №0000491401 від 03.02.2017 року, якими збільшено податкові зобов'язання з ПДВ на суму 867111,24 та застосовано штрафні санкції на суму 23431 грн.

Відповідно до п.198.1, п.198.3 ст.198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

На підставі п.209.6, п.209.15 ст.209 ПК України сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно. Виробничі фактори, за рахунок яких сформовано податковий кредит:

а) товари/послуги, які придбаваються сільськогосподарським підприємством для їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції, а також основні фонди, які придбаваються (споруджуються) з метою їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції.

У разі якщо товари/послуги, основні фонди, виготовлені та/або придбані, використовуються сільськогосподарським підприємством частково для виготовлення сільськогосподарських товарів (послуг), а частково для інших товарів/послуг, то сума сплаченого (нарахованого) податкового кредиту розподіляється виходячи з питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг у загальній вартості усіх товарів/послуг, поставлених за 12 попередніх послідовних звітних (податкових) періодів.

Аналіз вищезазначених статей свідчить, що сільськогосподарське підприємстве , яке має право застосовувати спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість, є підприємство, у якого питома вага сільськогосподарських товарів власного виробництва становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

В акті перевірки відповідачем зазначено, що позивачем було реалізовано невідомого походження соняшник. Даний висновок податкової ґрунтується лише на листі Управління агропромислового комплексу Очаківської РДА листа на території Очаківського р-ну, згідно якого найчастіше використовується сорт насіння «Ясон», вегетаційний період якого складає 105-108 діб. На думку відповідача позивач не міг виростити соняшник в такі строки.

В свою чергу позивачем надано пояснення суду, що позивач в цей період засівав насіння соняшнику сорту «СУР» та «Бузулук», які мають вегетаційний період 65-72 та 80-85 днів відповідно. При цьому, врожайність цих сортів складає в середньому 24-26 (СУР) та до 33 центнерів (Бузулук) на гектар, що відповідає середньої врожайності яку отримав позивач - 28,9 ц/га (арк. .с 78-79).

На спростування пояснень позивача відповідачем, на якого покладено обов'язок доказування, належних доказів до суду не надав.

Також, підставою для винесення оскаржуваних рішень стали висновки акту перевірки про те, що договори оренди земельних ділянок не зареєстровані, відтак вважається, що цих ділянок не має у позивача в користуванні.

Відповідно до положень п.п.298.8.1 п.298.8 ст.298 ПК України сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 2 0 лютого поточного року: -

відомості (довідку) про наявність земельних ділянок контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок. У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).

Відповідно до п.п.292.1.3 п.292.1 ст.292-1 ПК України підставою для нарахування єдиного податку платникам четвертої групи є дані державного земельного -кадастру та/або дані з державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Позивачем до суду надано довідки Управління Держземагенства в Очаківському районі Миколаївської області, які підтверджують користування зесельними ділянками загальною площею 509,36 га (арк .с .70).

Крім того, з цієї площі розраховувався та сплачувався єдиний податок, орендна плата та був перерахований прибутковий податок з виплаченої орендної плати,що підтверджується актом перевірки.

Посилання відповідача на відсутність у позивача даних про зберігання врожаю соняшника до його реалізації спростовується наданими позивачем договором оренди №1 від 01.06.2011 року, укладеним з ОСОБА_1 про оренду позивачем приміщення та будівель загальною площею 0,4747 га, та акт приймання-передачі від 01.06.2011 року. А також, надано лист, що надсилався до податкової, який свідчить про наявність у позивача відповідних механізмів для здійснення обробіток земельних ділянок, догляду за ними, збирання та транспортування зібраного врожаю.

Таким чином, позивач не допускав порушень вимог Податкового кодексу України.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті ( вчинені) вони відповідно до вимог ст. 2 КАС України.

Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів суду, що при прийнятті податкових повідомлень-рішень від 03.02.2017 року діяв правомірно, тому податкові повідомлення-рішення належить скасувати.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог та задоволення позову.

Судові витрати покласти на відповідача.

Керуючись статтями 11, 71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Миколаївській області №0000481401 та №0000491401 від 03.02.20017 року.

3. Присудити на користь Фермерського господарства "Югагросервіс" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної Фіскальної служби у Миколаївській області сплачений згідно квитанції №1ВЕН32406 судовий збір в сумі 13358,13 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Суддя Є.В. Марич