Постанова № 68111016, 31.07.2017, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2017 року справа № П/811/874/17

Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі судді Хилько Л.І., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до Кропивницької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа підприємець ОСОБА_1 (надалі позивач; ФОП ОСОБА_1М.) звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Кропивницької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 10.07.2015 року №0000102100.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що рішення органу місцевого самоврядування, яке встановлює обмеження стосовно вимог до місця продажу пива та слабоалкогольних напоїв, є протиправними, оскільки суперечить приписам Закону України "Про державне регулювання виробництва обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

З вказаним рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій позивач не погоджується, вважає його незаконним, а висновки в акті перевірки такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.

Відповідач надав до суду заперечення проти позову (а.с.23-24), відповідно до змісту якого зазначено, що податкове повідомлення рішення від 10.07.2015 року №0000102100 винесене на підставі матеріалів про адміністративне правопорушення, що надійшли від Кіровоградського МВ УМВС України в Кіровоградській області, якими встановлено порушення п.11 ч.1 ст.153 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», отже, прийняте податкове повідомлення рішення є правомірним, оскільки повністю відповідає вимогам законодавства України.

Представником позивача подано до суду клопотання про розгляд справи без його участі у порядку письмового провадження проти якого представник відповідача не заперечував (а.с.58).

Відповідно до ч.4 ст.122 КАС України особа, яка бере участь у справі має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Згідно з п.10 ч.1 ст.3 КАС України, письмове провадження розгляд і вирішення адміністративної справи в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без виклику осіб, які беруть участь у справі, та проведення судового засідання на основі наявних у суду матеріалів у випадках, встановлених цим Кодексом.

На підставі усної ухвали від 20.07.2017 року, занесеної до журналу судового засідання, керуючись частиною 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, подальший розгляд справи проведено у порядку письмового провадження (а.с.59).

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, одним із завдань адміністративного судочинства є захист інтересів суб'єктів сфери публічно-правових відносин при здійсненні ними управлінських функцій від порушень з боку інших суб'єктів.

Згідно ст. 3 ч. 1 п. 1 КАС України, справою адміністративної юрисдикції переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства.

Відповідно до ч.10 ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами може здійснюватися субєктами підприємницької діяльності всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

ОСОБА_1 14.05.2009 року зареєстрований як фізична особа підприємець виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради (код - НОМЕР_1) (а.с.61-68).

Основним видом діяльності фізичної особи підприємця ОСОБА_1 є роздрібна торгівля іншими продуктами харчування в спеціалізованих магазинах та роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

Судом встановлено, що до Головного Управління ДФС у Кіровоградській області від Кіровоградського МВ УМВС України в Кіровоградській області (лист від 14.04.2015 року №22/6930) надійшли копії матеріалів адміністративної справи Кіровоградського МВ УМВС України в Кіровоградській області (а.с.29).

Відповідно до протоколу КД №001223 від 09.04.2015 року про адміністративне правопорушення та згідно постанови від 09.04.2015 року за справою про адміністративне правопорушення відносно громадянки ОСОБА_2, заступник начальника Кіровоградського МВ УМВС підполковник міліції ОСОБА_3 встановив, що 09.04.2015 року, близько 11 год. 30 хв. громадянка ОСОБА_2 - продавець кіоску, знаходячись на своєму робочому місці по вул. Жовтневої Революції, 26 к.2 в м. Кіровограді, біля ДНЗ № 27, реалізувала споживачеві пляшку алкогольного пива, чим порушила рішення Кіровоградської міської ради від 31.05.2011 року № 570, яким заборонено продаж пива в кіосках, розташованих в радіусі 300 м. від дитячих садків та постановив притягнути громадянку ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності. Протокол в порядку ст.ст. 276, 218 КУпАП направлено на розгляд до адміністративної комісії Кіровоградської міської ради (а.с.30-31).

Постановою адміністративної комісії при виконавчому комітеті Кіровоградської міської ради № 206/04-ак від 21.04.2015 року постановлено визнати громадянку ОСОБА_2 винною у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу, у розмірі 510,00 грн. (а.с.28).

Розглядаючи протокол, адміністративна комісія керувалась рішенням Ради від 31 травня 2011 року №570, яким упорядковано роздрібну торгівлю пивом, алкогольними та слабоалкогольними напоями (а.с.44-45).

Пунктом 3 рішення Ради заборонено продаж пива та слабоалкогольних напоїв у кіосках і павільонах, розташованих в радіусі 300 метрів від шкіл, дитячих садків та спортивних закладів.

На підставі матеріалів адміністративної справи податковим органом винесено податкове повідомлення рішення від 10.07.2015 року №0000102100 (а.с.12, 26).

Щодо порушення позивачем пункту 11 частини 1 статті 153 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (із змінами та доповненнями), суд зазначає наступне.

Відповідно до змісту вказаної норми забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів:

1) особами, які не досягли 18 років;

2) особам, які не досягли 18 років;

3) у приміщеннях та на території навчальних закладів, закладів охорони здоров'я, крім ресторанів, що знаходяться на території санаторіїв;

4) у приміщеннях спеціалізованих торговельних організацій, що здійснюють торгівлю товарами дитячого асортименту або спортивними товарами, а також у відповідних відділах (секціях) універсальних торговельних організацій;

5) у закритих спортивних спорудах (крім пива у пластиковій тарі);

6) з торгових автоматів;

7) на полицях самообслуговування (крім тютюнових виробів у блоках та алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових, пива);

8) поштучно (для тютюнових виробів, крім сигар);

9) у споживчих упаковках, що містять менш як 20 сигарет;

10) з рук;

11) у невизначених для цього місцях торгівлі.

Забороняється продаж товарів дитячого асортименту, що імітують тютюнові вироби.

На час проведення масових заходів сільські, селищні та міські ради в межах відповідної адміністративної території можуть заборонити або обмежити продаж пива (крім пива у пластиковій тарі), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та куріння тютюнових виробів.

Продавець пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів зобов'язаний отримати у покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні напої, слабоалкогольні напої, вина столові або тютюнові вироби, паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку.

У разі відмови покупця надати такий документ продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів такій особі забороняється.

Продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки суб'єктам господарювання громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус суб'єктів господарювання громадського харчування, підприємств з універсальним асортиментом товарів.

Продаж вин столових здійснюється без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням книжок та книг обліку розрахункових операцій.

Продаж вин з доданням спирту (виноматеріалів оброблених) виноградних власного виробництва ординарних та марочних на розлив з тари місткістю від 50 до 600 л дозволяється суб'єктам господарювання первинного та змішаного виноробства виключно за місцем розташування таких суб'єктів господарювання у межах адміністративно-територіальних одиниць (міст, селищ, сіл) із сплатою акцизного податку у розмірі, встановленому Податковим кодексом України, якщо у ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями про це є відповідний запис органу, що видав таку ліцензію. Річні обсяги продажу вин (виноматеріалів оброблених) на розлив такими суб'єктами господарювання не можуть перевищувати 20 відсотків від річного обсягу вироблених виноматеріалів.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо державного регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 07.02.2002 р. N 3032-ІІІ (набув чинності 02.04.2002 р.) Закон було доповнено розділом IV-1, яким встановлені обмеження щодо продажу алкогольних надоїв.

Так, згідно положень ч.1 п.6 ст. 15-3 Закону, забороняється продаж алкогольних напоїв, зокрема, в інших місцях, визначених органами місцевого самоврядування.

Проте суд звертає увагу на те, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обмеження споживання і продажу пива та слабоалкогольних напоїв» від 21.01.2010 року № 1824-VI (набув чинності 11.02.2010 року) у статтю 15-3 Закону були внесені зміни, зокрема, із частини першої статті були виключені положення щодо заборони продажу алкогольних напоїв в місцях, визначених органами місцевого самоврядування. Стаття була доповнена положенням про те, що на час проведення масових заходів сільські, селищні та міські ради в межах відповідної адміністративної території можуть заборонити або обмежити продаж пива (крім пива у пластиковій тарі), алкогольних, слабоалкогольних напоїв та куріння тютюнових виробів.

Отже, органи місцевого самоврядування мали право визначати місця, де заборонений продаж алкогольних напоїв, лише у період із 02.04.2002 року по 11.02.2010 року, а починаючи з 11.02.2010 року сільські, селищні та міські ради в межах відповідної адміністративної території мають право заборонити або обмежити продаж пива (крім пива у пластиковій тарі), алкогольних, слабоалкогольних напоїв лише на час проведення масових заходів.

Частиною 3 статті 153 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» передбачено, що на час проведення масових заходів сільські, селищні та міські ради в межах відповідної адміністративної території можуть заборонити або обмежити продаж пива (крім пива у пластиковій тарі), алкогольних, слабоалкогольних напоїв та куріння тютюнових виробів.

Таким чином, заборона продажу пива у невизначених для цього місцях торгівлі узгоджуються з правом органу місцевого самоврядування встановлювати ці місця (місця заборони та обмеження) виключно на час проведення масових заходів (заборона діє протягом певного часу, а не постійно).

Кіровоградська міська рада рішенням від 31 травня 2011 року №570 встановила, що під час проведення масових заходів заборонено продаж пива у скверах та на площах (пункт 2).

Відповідачем не надано жодних доказів, що 02 квітня 2015 року проходили масові заходи у м. Кіровограді.

Отже, пункт 3 рішення Кіровоградської міської ради від 31 травня 2011 року №570 суперечить припису частини 3 статті 153 Закону.

Це пояснюється тим, що на реалізацію права за частиною 3 статті 15-3 Закону прийнято пункт 2 рішення Ради №570.

Більше того, прийнявши пункт 3 рішення Кіровоградська міська рада фактично внесла зміни до пункту 3 частини 1 зазначеної норми Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (заборонено продаж пива у приміщеннях та на території навчальних закладів), розширивши територію дії заборони, визнавши її постійно діючою.

Отже, пункт 3 рішення Ради №570 суперечить вимогам Закону і не береться до уваги судом відповідно до приписів частини 4 статті 9 КАС України.

В даному випадку суд зазначає, що заступник начальника Кіровоградського МВ УМВС підполковник міліції ОСОБА_3 та Адміністративна комісія при виконавчому комітеті Кіровоградської міської ради, при винесенні постанов повинні були керуватись, в першу чергу, правовими актами вищої юридичної сили, а не обґрунтовувати порушення саме невиконанням рішення Кіровоградської міської ради від 31.05.2011 року №570.

Зокрема, якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.

З огляду на вищевказане, суд доходить висновку, що матеріали адміністративної справи неповинні були направлятись до податкового органу, а податковий орган в свою чергу виносити оскаржуване податкове повідомлення рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Дані положення кореспондуються з вказаним у п.1 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» від 6 березня 2008 року № 2.

Згідно частини 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, оскаржуване рішення відповідача від 10.07.2015 року №0000102100 про застосування до позивача фінансових санкцій в розмірі 6 800,00 грн. є законодавчо необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм чинного законодавства України, що є важливою підставою для його скасування.

Відповідно до вимог ст. 94 КАС України, суд також вважає за необхідне присудити на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_1 понесені ним судові витрати у розмірі 640,00 грн. (а.с.2).

Керуючись ст.ст.71, 86, 94, 159-163, 167, 254 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення від 10.07.2015 року №0000102100.

Присудити на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (код - НОМЕР_1) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 640,00 грн. (шістсот сорок гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Кропивницької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській (код - 39484073).

Постанова суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її отримання.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду ОСОБА_4