Постанова № 68110881, 02.08.2017, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" серпня 2017 р. Справа № 809/1828/16

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі

судді Могили А.Б.,

за участі:

секретаря судового засідання Цугорки Н.І.,

представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Військової частини А2166 про скасування наказу № 235 від 09.11.2016 та зобовязання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся в суд із адміністративним позовом до військової частини А2166 про скасування наказу № 235 від 09.11.2016 та зобовязання до вчинення дій.

Позовні вимоги мотивовані тим, що після виключення ОСОБА_2 із списків особового складу військової частини А2166 з ним не проведено повний розрахунок щодо виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та одноразової вихідної допомоги при звільненні з військової служби. Крім того, день виключення із списків особового складу військової частини А2166 не включений у вислугу років.

Позивач у судове засідання в черговий раз не зявився, суду подав заяву про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача адміністративний позов не визнав з мотивів наведених у письмовому запереченні відповідача. Суду пояснив, що з приводу невиплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та одноразової вихідної допомоги при звільненні з військової служби ОСОБА_2 вже неодноразово звертався в суд. Судовими рішеннями, які набрали законної сили, такі адміністративні позови ОСОБА_2 визнані безпідставними. З приводу розрахунку вислуги років ОСОБА_2 при звільненні його з військової служби жодних зауважень від нього не надходило, а тому відсутній публічно-правовий спір і в цих правовідносинах. Просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши в сукупності письмові докази, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення на позов, суд зазначає наступне.

Позивача, звільненого з військової служби в запас за станом здоровя, виключено з 09.11.2016, згідно витягу з наказу командира військової частини А2166 від 09.11.2016 №235, зі списків особового складу частини, всіх видів забезпечення (за згодою військовослужбовця до проведення з ним усіх необхідних розрахунків відповідно до пункту 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України) (а.с.5).

З копій роздавальної відомості за №26, прибуткового касового ордеру №27 і квитанції до нього, видаткового касового ордеру №42 від 09.11.2016 вбачається, що позивачу виплачені грошове забезпечення за жовтень, листопад 2016 року, вихідна допомога при звільненні в загальній сумі 71020, 71 грн.

З приводу недоплати одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби ОСОБА_2 раніше звертався з адміністративним позовом до суду, в якому просив її стягнути з військової частини А2166.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2017 року по справі № 809/1489/16 у задоволенні позову ОСОБА_2 до військової частини А2166 про визнання бездіяльності протиправною та стягнення недоплаченої одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні зазначеного позову суд встановив, що військова частина А2166 правомірно не врахувала при обчисленні та виплаті ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги на підставі пункту 2 статті 15 Закону № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби та внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ», оскільки така не входить до структури і складу грошового забезпечення військовослужбовців, з якого нараховується й виплачується одноразова грошова допомога. Також суд вважав, що виплата позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні здійснена правомірно з розрахунку 16 років, а не 31 року, як він просив.

Постанова суду в адміністративній справі № 809/1489/16 набрала законної сили 15.03.2017.

Згідно з ч.1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Вказані обставини, згідно статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлені судовим рішенням, що набрало законної сили, не підлягають доказуванні при розгляді даної справи.

За таких обставин суд не вбачає підстав для задоволення позовної вимоги ОСОБА_2 в даній адміністративній справі №809/1828/16 про скасування наказу командира військової частини А2166 за № 235 від 09.11.2016, у звязку з недоплатою одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 також звертався до суду з адміністративним позовом з приводу невиплати йому матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань. В тому позові ОСОБА_2 просив про стягнення матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових проблем з військової частини А2166 (адміністративна справа № 809/768/16).

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.08.2016, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2016, у задоволенні позову ОСОБА_2 в частині стягнення в його користь матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань з військової частини А2166 відмовлено.

Постановляючи таке судове рішення суди зазначали, що відповідно до наказу Міністерства оборони України № 44 від 27.01.2016 «Про особливості виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України в 2016 році» виплата матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань передбачена за окремим рішенням Міністра оборони України. З метою отримання рішення для подальшої виплати окремим військовослужбовцям, в т.ч. ОСОБА_2, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, командиром Військової частини А2166 в порядку ст.14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України № 548-ХІV від 24.03.1999, на адресу безпосереднього начальника - командира військової частини А0780 надіслані копії матеріалів з клопотанням про виплату матеріальної допомоги. Звідси, виплата позивачу матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань за 2016 рік можлива лише після надходження до військової частини А2166 витягу із рішення Міністра оборони України про надання дозволу на виплату військовослужбовцям, в т.ч. ОСОБА_2, вищевказаної виплати та надходження коштів на відповідні цілі.

Вказані обставини, згідно частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, не підлягають доказуванні при розгляді даної справи №809/1828/16.

За таких обставин відсутні правові підстави для задоволення позовної вимоги ОСОБА_2 в даній адміністративній справі №809/1828/16 про зобовязання військової частини А2166 до виплати йому матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2016 рік.

Позовну вимоги ОСОБА_2 про скасування наказу командира військової частини А2166 за № 235 від 09.11.2016 у звязку з невірним зазначенням вислуги років, а саме не включення до неї дня виключення з особового складу військової частини, суд вважає безпідставною.

Відповідачем суду надані копії розрахунків вислуги років військовослужбовця ОСОБА_2, здійснені структурним підрозділом Департаменту фінансів Міністерства оборони України та військовою частиною А2166 відповідно від 07.11.2015 та від 05.05.2017 (а.с.78).

Представником відповідача в суді зазначено, що вислуга років позивача строком 31 рік 03 місяці 08 днів, визначена відповідачем, включає в себе 9 листопада 2016 дату винесення наказу № 235. Доказів протилежного позивачем суду не представлено.

Після здійснення розрахунків вислуги років військовослужбовця ОСОБА_2 та під часі проведення з ним бесіди за два місяці до звільнення з військової служби, як це передбачено відомчими нормативними актами, зауважень з боку позивача щодо правильності проведення таких розрахунків не висловлювалося.

З урахування вищенаведеного позов ОСОБА_2 до військової частини А2166 про скасування наказу № 235 від 09.11.2016 та зобовязання до вчинення дій не підлягає до задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя /підпис/ ОСОБА_3

Постанова складена в повному обсязі 04.08.2017.