Постанова № 68110867, 27.07.2017, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2017 року 10:10 Справа № 808/1144/17 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П.,розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомГоловного управління ДФС у Запорізькій області

до ОСОБА_1

про стягнення коштів за податковим боргом,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В провадженні Запорізького окружного адміністративного суду знаходиться справа за адміністративним позовом Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі позивач) до ОСОБА_1 (далі відповідач), в якому позивач просить суд стягнути з відповідача кошти в рахунок погашення податкового боргу з транспортного податку з фізичних осіб в розмірі 25000,00 грн.

Розгляд справи призначено на 27 липня 2017 року.

26 червня 2017 року від представника позивача надійшло клопотання (вх.№18380) про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі. До клопотання додана довідка щодо стану заборгованості відповідача (а.с. 35-36).

Відповідач (представник відповідача) повторно у судове засідання не зявився, письмові заперечення на позов не направив, про причини неявки суд не повідомив. Про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином. Судова кореспонденція, яка направлялась на його адресу повернулась до суду з відмітками поштового відділення звязку: «за закінченням терміну зберігання». Місце реєстрації відповідача, яке зазначено в позові, підтверджується відомостями з обласного адресно-довідкового підрозділу УДМС України в Запорізькій області.

Відповідно до ч. 4 ст. 33 КАС України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

За приписами ч. 11 ст. 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до ч. 4 статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до п. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглядати справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до положень статті 128 КАС України, з урахуванням клопотання представника позивача про розгляд справи за його відсутності, неявки відповідача, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Враховуючи неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд, керуючись ч. 1 ст. 41 КАС України, не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до відомостей наданих позивачем, за відповідачем рахується податковий борг з транспортного податку з фізичних осіб у розмірі 25000,00 грн.

Вказана заборгованість виникла на підставі наступних обставин.

Судом зясовано, що позивачу на праві власності належить легковий автомобіль LEXUS RX 350, 2010 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, з обємом двигуна більше 3000 куб.см. (а.с. 15).

Згідно з підпунктом 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 Податкового кодексу України (у редакції, чинний на час виникнення правовідносин між сторонами), платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.

Об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см. (підпункт 267.2.1. пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України).

Базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті (підпункт 267.3.1 пункту 267.3 статті 267 Податкового кодексу України).

Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті (п. 267.4. ст. 267 Податкового кодексу України).

За підпунктом 267.5.1 пункту 267.5 статті 267 Податкового кодексу України базовий податковий (звітний) період при сплаті транспортного податку дорівнює календарному року.

Підпунктом 54.3.3. пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України визначено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

З урахуванням вищевказаних норм позивачем винесено податкове повідомлення-рішення форми «Ф» №2/306-17 від 30.06.2015 на суму 25000,0 грн. (а.с. 10).

Вказане рішення 30.06.2015 направлено на адресу відповідача, проте повернулась до податкового органу з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 11).

Відповідно до п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення. Отже, податкове повідомлення-рішення форми «Ф» №2/306-17 від 30.06.2015 на суму 25000,0 грн. вважається врученим належним чином.

Доказів оскарження зазначеного податкового повідомлення-рішення відповідачем до суду не надано.

Згідно з підпунктом 267.8.1 пункту 267.1 статті 267 Податкового кодексу України транспортний податок сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

У вказані строки відповідачем транспортний податок сплачений не був, докази іншого в матеріалах справи відсутні.

Згідно з пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України грошове зобовязання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг сума узгодженого грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобовязання.

У зазначені строки податкове зобовязання відповідачем не сплачено, а тому у відповідності до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України вважається сумою податкового боргу.

У звязку з несплатою платником податків узгоджених сум податкових зобовязань, позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку.

Так, 02.10.2015 року на адресу відповідача, засобами поштового звязку надіслана податкова вимога форми «Ф» № 107-23 від 02.10.2015, яка була повернута з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 12).

З урахуванням вимог п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України податкова вимога вважається врученою належним чином.

Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини

Згідно з п. 95.1., п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Аналіз зазначених вище вимог законодавства, наявні матеріали справи свідчать про те, що відповідачем в порушення вимог законодавства не сплачено суму податкового боргу в розмірі 25000,00 грн., а отже позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За правилами частини 4 статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 7-12, 69-71, 94, 158, 161-163, 167 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДФС у Запорізькій області до ОСОБА_1 про стягнення коштів за податковим боргом задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2) кошти в рахунок погашення податкового боргу з транспортного податку з фізичних осіб в розмірі 25000,00 грн. (двадцять пять тисяч гривен 0 копійок), які перерахувати на р/р 33218868700003, код одержувачу 38025440 в ГУДКС України у Запорізькій області, МФО 813015, код платежу 18011001.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

СуддяЮ.П.Бойченко