Постанова № 68110662, 01.08.2017, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 серпня 2017 р. Справа №805/2107/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови:10:30

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Христофорова А.Б.,

при секретарі Нестеренко Н.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Дніпровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування вимоги, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Дніпровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування вимоги Дніпровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби № Ю-55-17 від 16.01.2017 року про сплату боргу(недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в частині суми 787 260,49 грн, обгрунтовуючи тим, що 19.01.2017 року товариством отримано вимогу про сплату боргу №Ю-55-17 від 16.01.2017 року на суму 6 844 668,76 грн, непогодившись з зазначеною вимогою, позивачем використано право на позасудове врегулювання спору шляхом оскарження до податкового органу вищого рівня, однак скарги залишені без задоволення та вимога залишена без змін. Вважає, що податковим органом протиправно прийняті зазначені рішення, оскільки є звільненим від сплати єдиного внеску у період проведення антитерористичної операції. Крім того, зауважує, що до зазначеної вимоги входять суми за іншими вимогами,які були оскаржені в судовому порядку, ряшення за якими набрали законної сили. З огляду на зазначене звернувся до суду.

Відповідач через відділ діловодства та документообігу суду надав заперечення, відповідно до якого зазначає, що позивач є платником єдиного соціального внеску та в даних правовідносинах повинен сплачувати його у повному обсязі, оскільки станом на 30.12.2016 року за позивачем обліковувалась заборгованість зі сплати єдиного внеску у відповідності до чого сформовано та надіслано вимогу про сплату боргу(недоїмки) №Ю-55-17 на суму 6 844 688,76 грн. Вимога сформована та направлена у відповідності до норм чинного законодавства та є правомірною, оскільки законодавством не передбачено у разі оскарження попередніх вимог відсутність підстав для надсилання наступної вимоги. Зазначає, що зміни, внесені Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерорестичної операції» №1669-VII від 02.09.2014 року до розділу VIIІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” № 2464-VI від 08.07.2010 року згідно п.28 розділуІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №911-VIIІ від 24.12.2015 року втратили чинність, отже позивач зобов0язаний виконувати обов’язок щодо сплати единого соціального внеску.

Представник позивача до суду з’явився, через відділ документообігу та архівної роботи суду надав клопотання про розгляд справи без участі представника.

Представник відповідача до суду не з’явився, з заявами та клопотаннями про відкладання розгляду справи не звертався.

У відповідності до приписів ч.2 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі- КАС України) суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін.

Суд, дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Позивач, Комунальне підприємство “Компанія “Вода Донбасу” (код ЄДРПОУ 00191678, вул. Карла Лібкнехта, 177а, м. Маріуполь, Донецька область, 87547), пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, є юридичною особою та згідно ст. 48 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС-України) здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.

Здійснює діяльність на підставі Статуту Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” зі змінами.

Відповідач, Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби, є суб`єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження, згідно ст. 48 КАС-України здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, діє в особі Дніпровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби.

Судом встановлено, що 16 січня 2017 року Дніпровським управлінням офісу ВПП ДФС винесено Вимогу про сплату боргу(недоїмки) №Ю-55-17, відповідно до якої підлягає сплаті сума 6 844 668,76 грн.

Непогодившись з зазначеною вимогою, позивачем використано право на позасудове врегулювання спору шляхом оскарження до податкових органів вищого рівня. Рішенням Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби №8147/10/28-10-10-4-33 від 10.02.2017 року та Рішенням Державної фіскальної службт України№ 5493/6/99-99-11-02-02-25 від 21.03.2017 року скарги залишені без задоволення та вимога залишена без змін.

Спірним питанням у даній справі є правомірність прийняття відповідачем вимоги про сплату суми недоїмки зі сплати єдиного внеску.

Статтею 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення, і виключно законами України встановлюються, зокрема, система оподаткування, податки і збори.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначені Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” від 08 липня 2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464).

Згідно ст. 4 Закону № 2464 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платниками єдиного внеску, зокрема, є роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Пунктом 1 частини другої статті 6 Закону № 2464, на платника єдиного внеску покладений обов’язок своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно з ч.8 ст. 9 Закону № 2464, платники єдиного внеску, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, та членів сімей таких осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

У відповідності до ч.12 ст. 9 Закону № 2464, єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Частиною шостою статті 25 Закону передбачено, що за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Аналіз наведених норм доводить, що платник повинен своєчасно та у повному обсязі сплачувати єдиний внесок. При наявності недоїмки у платника контролюючі органи мають право зараховувати сплачений єдиний внесок у рахунок погашення недоїмки за попередні періоди.

Згідно ч. 1 ст. 25 Закону № 2464, рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

Відповідно до п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464, орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Частиною 16 статті 25 Закону № 2464, передбачено, що строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Указом Президента України № 405/2014 від 14.04.2014 року введене в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України та розпочато проведення Антитерористичної операції на території Донецької і Луганської областей.

Тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення визначає Закон № 1669.

Законом № 1669 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) було внесено зміни в розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464 та доповнено пунктом 9-3 такого змісту:

Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону № 2464, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону № 1669, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов’язків, визначених частиною другою статті 6 Закону № 2464, на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов’язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону № 1669, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу".

Законом України від 02.03.2015 №219-VIII «Про внесення змін до розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці», до розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 2-3, ст. 11; 2014 р., № 44, ст. 2040) внесли такі зміни: пункт 9-3 в редакції Закону України від 2 вересня 2014 року № 1669-VII вважати пунктом 9-4.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №911-VIII від 24 грудня 2015 року були внесені зміни до Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" №1669-VII від 02.09.2014року, у відповідності до якого підпункт 8 пункту 4 статті 11 Закону №1669 виключено.

Таким чином, положення пп.8 п.4 ст. 11 Закону № 1669 були реалізовані шляхом внесення відповідних змін до Закону № 2464, тоді як змін безпосередньо до Закону України № 2464 щодо виключення (або викладення в новій редакції тощо) п.9-4 розділу VIII цього Закону внесено не було.

Тобто, на теперішній час жодних рішень про виключення з чинної редакції Закону № 2464 пункту 9-4 розділу VIII прийнято не було.

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 911-VIII від 24 грудня 2015 року не містить у собі інформації щодо виключення з розділу Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464 пункту 9-4.

Згідно з додатком до зазначеного Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 №1275-р до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція віднесено м. Маріуполь.

Суд зауважує, що основною задачею Закону України № 1669, є, зокрема, забезпечення підтримки суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.

Станом на момент розгляду даної справи антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 - триває.

Таким чином, позивач є звільненим від сплати єдиного внеску. Крім того, суд зауважує, що не потребує додаткового засвідчення форс-мажорних обставин, по яким чітко визначено критерій та встановлено звільнення від сплати Законами № 1669 (у відповідній редакції) та № 2464.

При цьому позивач надав у якості доказу сертифікат (висновок) Торгово-промислової палати України про настання обставин непереборної сили №1735 від 25.11.2014 року з 10.06.2014 року для КП “Компанія “Вода Донбасу” при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області та дотриманні законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов’язкових платежів.

Отже, Торгово-промисловою палатою засвідчено настання обставин непереборної сили у здійснені позивачем господарської діяльності з 10.06.2014 року.

Також, 05.11.2014 року позивачем було подано до податкового органу заяву про звільнення від виконання своїх обов’язків, визначених ст.. 6 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Як наслідок, у відповідності до приписів зазначених законів позивач на період проведення антитерористичної операції звільнений від обов’язків платника єдиного внеску.

З огляду на зазначене, спірна вимога № Ю-55-17 від 16.01.2017 року про сплату боргу(недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування є протиправною.

Звертаючись до суду, позивач просив скасувати вимогу № Ю-55-17 від 16.01.2017 року про сплату боргу(недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на суму 6 844 668,76 грн в частині суми 787 260,49 грн, оскільки інша сума була скасована судовими рішеннями.

З наданих позивачем судових рішень вбачається, що вимога:

№Ю-35-11 від 03.08.2015 року на суму 3 814 744,14 грн - скасована постановою Донецького окружного адміністративного суду від 21.04.2016 року по справі №805/3337/15-а, судове рішення набрало законої сили 30.11.2016 року;

№Ю-35-11 від 04.09.2015 року на суму 3 934 566,55 грн- скасована постановою Донецького окружного адміністративного суду від 16.02.2016 року по справі №805/5199/15-а, судове рішення набрало законої сили 29.12.2016 року;

№Ю-35-11 від 05.10.2015 року на суму 4 192 938,69 грн- скасована постановою Донецького окружного адміністративного суду від 24.03.2016 року по справі №805/54/16-а, судове рішення набрало законої сили 29.12.2016 року;

№Ю-1-23 від 05.05.2016 року на суму 1 974 484,00 грн - скасована постановою Донецького окружного адміністративного суду від 21.09.2016 року по справі №805/2474/16-а, судове рішення набрало законої сили 31.01.2017 року;

№Ю-1-23 від 05.07.2016 року на суму 2 049 198,51 грн - скасована постановою Донецького окружного адміністративного суду від 01.03.2017 року по справі №805/3871/16-а судове рішення набрало законої сили 19.06.2017 року;

№Ю-55-17 від 07.10.2016 року на суму 1 234 384,38 грн - скасована постановою Донецького окружного адміністративного суду від 16.03.2017 року по справі №805/804/17-а, судове рішення набрало законої сили 09.06.2017 року;

Таким чином, спірна вимога № Ю-55-17 від 16.01.2017 року є протиправною та підлягає скасуванню в частині нарахування недоїмки на суму 787 260,49 грн за період жовтень- грудень 2016 року.

Суд не приймає доводи відповідача зазначені у заперечені на адміністративний позов, оскільки такі висновки не ґрунтуються на законі.

Доводи заперечення спростовуються встановленими судом обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права.

Згідно з частинами 1, 2 статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

Відповідно до статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судовий збір розподілити у відповідності до вимог ст. 94 КАС України,

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8-11, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністартивний позов Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Дніпровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування вимоги -задовольнити.

Скасувати Вимогу № Ю-55-17 від 16.01.2017 року про сплату боргу(недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в частині суми 787 260,49 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на користь Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” (код ЄДРПОУ 00191678) судовий збір у сумі 11 808,91 грн за період жовтень- грудень 2016 року.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошено у судовому засіданні 01 серпня 2017 року.

Повний текст постанови виготовлено 03 серпня 2017 року.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня отримання особами, які беруть участь у справі, копії постанови шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя Христофоров А.Б.