Постанова № 68110455, 27.06.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2017 р. справа № 804/879/17 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Чорна В.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної служби України з безпеки на транспорті до ОСОБА_1 про стягнення плати за проїзд, -

в с т а н о в и в:

01 лютого 2017 року Державна служба України з безпеки на транспорті звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1, в якому просить стягнути з відповідача на користь державного бюджету кошти в сумі 782,44 грн., що еквівалентно 28,00 євро відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день проведення розрахунку - 15.08.2016 року.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач зазначив, що 15.08.2016 року на стаціонарному посту ДПС а/д М-04 «Знамянка-Луганськ-Ізварине» 152 км проведено габаритно-ваговий контроль автомобіля, який належить відповідачу, а саме DAF 95, реєстраційний номер НОМЕР_1, про що складено акт №0000096 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, на підставі якого проведено та складено розрахунок № 51, згідно якого відповідача зобов'язано сплатити плату за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів в сумі 28,00 євро. У добровільному порядку вказана плата відповідачем не сплачена, у звязку з чим позивач змушений звернутися до суду.

В судове засідання 27.06.2017 року представники сторін, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, не з'явились, позивач надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Враховуючи неявку в судове засідання представників сторін та за відсутності потреби у виклику свідків та проведенні судових експертиз, у відповідності до вимог ч. 6 ст.128 КАС України, справу розглянуто без участі сторін в письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

15.08.2016 року посадовими особами управління Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області була проведена рейдова перевірка дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт на а/д М-04 «Знам'янка-Луганськ-Ізварино» 152 км. В ході габаритно-вагового контролю автомобілю марки DAF 95, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить відповідачу - ОСОБА_1, встановлено, що допустимий норматив навантаження на строєну вісь - 22 тон, в той час як фактичні параметри склали 22,9 тон.

За результатами перевірки посадовими особами управління Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області було складено довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю та акт № 0000096 від 15.08.2016 р., якими зафіксовано перевезення вантажу автомобілем, який належить ОСОБА_1, із перевищенням вагових обмежень, встановлених Правилами дорожнього руху, без дозволу, виданого Державтоінспекцією, або без документа про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів. На підставі вказаних висновків, управлінням Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області складено розрахунок плати за проїзд № 51 від 15.08.2016 року на суму 28,00 євро.

Встановивши обставини справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на таке.

Відповідно до п.1 Положення Про Державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2014 р. № 299, Державна інспекція України з безпеки на наземному транспорті (далі за текстом - Укртрансінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури України. Укртрансінспекція входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, на перевезення яким видано ліцензію, міському електричному, залізничному транспорті, експлуатації автомобільних доріг загального користування.

Відповідно до п.3 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 року, органом державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансінспекція, її територіальні органи - управління в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські, районні управління.

Частиною 2 статті 29 Закону України "Про дорожній рух" передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, за плату, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.3,4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 р. №1567, державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007 р. "Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування" затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів на інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - Порядок № 879).

Відповідно до п.3 Порядку № 879, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансінспекцією, її територіальними органами та відповідними підрозділами МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху.

За визначенням, наведеним у п.3 п.2 Порядку № 879, габаритно-ваговий контроль - це контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Відповідно до п. 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 р. № 30, транспортний засіб з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Статтею 33 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що рух транспортних засобів, навантажень на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом (окрім зазначених у ч. 2 даної статті) є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Відповідно до п. 16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 198 від 30.03.1994 р., перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об'єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначені окремими актами законодавства.

Згідно п. 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 року № 30, рух вагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Як вже зазначалось, згідно акту про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 0000096 від 15.08.2016., автомобілем, що належить ОСОБА_1О, здійснено перевезення вантажу, при якому, за допустимого нормативу навантаження на строєну вісь - 22 тон, фактичні вагові параметри склали 22,9 тон, що на 0,9 тон більше допустимого. Згідно з п. 28 Порядку № 879, плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

Відповідно до п.31-1 Порядку № 879, якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків у п'ятикратному розмірі.

Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, передбачено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Розрахунок був здійснений у відповідності до п. 30 Порядку: плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою П = (Рзм + Рнв + Рг) х В, де П - розмір плати за проїзд; Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; В - відстань перевезення, кілометрів; осі вважаються здвоєними або строєними, якщо відстань між зближеними (суміжними) осями не перевищує 2,5 метра.

Відповідно до п.31-1. Порядку № 879, якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків у п'ятикратному розмірі; у разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням; перевізник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

В даному випадку, при розрахунку було враховано, що допустимий норматив навантаження на строєну вісь становить 22 тони, фактичні вагові параметри склали 22,9 тон, отже перевищення склало 0,9 тон.

Тож, ставка плати за кожний кілометр відстані складає 0,27 євро.

Пунктом 27 Порядку № 879 передбачено, що плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку. Відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день проведення розрахунку (15.08.2016 року), сума 28,00 євро складає 782,44 грн.

Враховуючи наведене, управлінням Уктрансінспекції у Дніпропетровській області правомірно нарахована плата за проїзд відповідачу в сумі 28,00 євро.

Доказів оскарження вказаного розрахунку матеріали справи не містять.

Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, а також відсутність будь-яких обґрунтованих заперечень з боку відповідача, суд дійшов висновку про правомірність заявлених позовних вимог та необхідність їх задоволення.

Керуючись ч. 6 ст. 128, ст.ст. 160-162, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов Державної служби України з безпеки на транспорті- задовольнити

Стягнути з ОСОБА_1 (м. Кривий Ріг, вул. Дніпропетровське шосе, 40/22) на користь державного бюджету (р/р 31113193700117 у ГУДКСУ у Дніпропетровській області (Криничанський р-н) 22160100, код ЄДРПОУ 38052097, МФО 805012) плату за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів в сумі 782,44 грн. (сімсот вісімдесят дві гривні 44 копійки).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо судом у відповідності до частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України було проголошено вступну та резолютивну частину постанови, а також в разі прийняття постанови у письмовому

провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя ОСОБА_2