Постанова № 68110452, 21.02.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2017 р. Справа № 804/8331/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 при секретаріОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головне управління Міністерства внутрішніх справ України про стягнення витрат у розмірі 6342,05 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

28.11.2016 року Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_3, в якому просить стягнути ОСОБА_3 на користь позивача витрати повязані з його утриманням в Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ в розмірі 6342,05 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що згідно з наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області №237 о/с від 26.08.2016 року відповідач звільнений зі служби в поліції за пунктом 7 частини 1 статті 77 Закону України Про Національну поліцію. В порушення вимог статті 18 Закону України Про міліцію, який діяв на момент зарахування до органів внутрішніх справ, відповідач добровільно не відшкодував витрати, повязані з його утриманням у вищому навчальному закладі в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України, у звязку з чим Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ просить в судовому порядку відшкодувати відповідні витрати у загальному розмірі 6342,05 грн.

Представник позивача у судове засідання не зявися, надав заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідач у судове засідання не з'явився про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник третьої особи у судове засідання не зявися, надав заяву про розгляд справи без його участі.

Судом встановлено, що згідно з наказом Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ (далі ДДУВС) від 29.08.2014 року № 187 о/с, який був прийнятий на виконання наказу МВС України від 07.08.2014 року № 792 «Про переведення курсантів ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка до ДЮІ МВС України» відповідач був переведений до ДДУВС з 01.09.2014 року курсантом на денну форму навчання за державним замовленням.

01.09.2014 року на виконання вимог статті 18 Закону України Про міліцію (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) та наказу МВС від 14.05.2007 року №150 між відповідачем, ДДУВС та ГУМВС України в Дніпропетровській області був укладений адміністративний договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України.

29.05.2015 року відповідач успішно закінчив Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, отримав диплом фахівця та був направлений до ОВС.

На підставі наказу Головного управління МВС України в Дніпропетровській області №218 о/с від 30.05.2015 року відповідач, як випускник ДДУВС, був призначений на посаду дільничого інспектора міліції відділення міліції № 2 Бабушкінського РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області.

Проте, на підставі наказу ГУ Національної поліції в Дніпропетровській області №237 о/с від 26.08.2016 року відповідач був звільнений з органів внутрішніх справ у запас Збройних сил України за пунктом 7 частини 1 статті 77 (за власним бажанням) Закону України Про Національну Поліцію на підставі рапорту від 18.08.2016р.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про міліцію» особи начальницького складу ОВС, які звільняються із служби протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу МВС України за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, повязані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Згідно пункту 2 «Порядку відшкодування особами витрат, повязаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 2007 року №313 (далі Порядок №313), відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, повязаних з: грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної і канікулярної відпустки та у зворотному напрямку, за направленням до місця служби після закінчення навчального закладу; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв. Порядок розрахунку витрат установлює МВС України разом з Міністерством фінансів України.

01.09.2014 року на виконання вимог статті 18 Закону України «Про міліцію» та між відповідачем, Дніпропетровським державним університетом внутрішніх справ та ГУМВС в Дніпропетровській області був укладений адміністративний договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України.

Пунктом 2.3.6. договору передбачено, що в разі звільнення з ОВС по закінченню навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі з підстав, зазначених у пункті 3 договору, відповідач зобовязаний відшкодувати фактичні витрати, повязані з його утриманням у навчальному закладі згідно з затвердженим розрахунком. Відповідно до пункту 3.2 договорів підставою відшкодування фактичних витрат на підготовку є звільнення особи зі служби протягом перших трьох років після закінчення вищого навчального закладу МВС України.

Згідно із пунктом 6.8 «Положення про вищі навчальні заклади МВС», затвердженого наказом МВС України від 14.02.2008 року №62, початком проходження служби в ОВС вважається дата, зазначена в наказі про зарахування на навчання до вищого навчального закладу. Навчаючись у вищому навчальному закладі МВС України, особа проходить публічну службу в міліції.

Враховуючи те, що відповідач звільнився з ОВС за власним бажанням до закінчення трирічного терміну після завершення навчання, але не відшкодував витрати на навчання в ДДУВС у добровільному порядку, позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із даним позовом.

Згідно із статтею 9 Закону України «Про міліцію» (який діяв станом на час укладання договору про навчання відповідача, призначення його на посаду), на курсантів, слухачів, адюнктів, інших атестованих працівників, у тому числі й викладацького складу навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України, поширюються права і обовязки, гарантії правового і соціального захисту та відповідальність працівників міліції.

Відповідно до статті 18 Закону України Про міліцію, підготовка фахівців у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України за державним замовленням здійснюється на підставі договору про навчання, який укладається між навчальним закладом, головним управлінням, управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, області, місті Києві або Севастополі чи на транспорті та особою, яка навчається. Типову форму договору затверджує Міністерство внутрішніх справ України за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки. Курсанти вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України у разі дострокового розірвання договору через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість чи в разі відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ після закінчення вищого навчального закладу, а також особи начальницького складу органів внутрішніх справ, які звільняються із служби протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу Міністерства внутрішніх справ України за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, повязані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Відповідна норма міститься і в Законі України «Про Національну поліцію», який діє на момент розгляду справи судом.

Порядок відшкодування особами витрат, повязаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України затверджено постановою Кабінету Міністрів України Про затвердження порядку відшкодування особами витрат, повязаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України від 01.03.2007 №313 (далі - Порядок).

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку, визначено механізм відшкодування особами, навчання яких за державним замовленням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України прирівнюється до проходження військової служби, витрат, повязаних з їх утриманням у таких закладах, у разі:

- дострокового розірвання договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України у звязку з небажанням особи продовжувати навчання або порушенням нею дисципліни;

- відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу в органах внутрішніх справ протягом перших трьох років після закінчення навчання.

Відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, повязаних з: грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної і канікулярної відпустки та у зворотному напрямку, за направленням до місця служби після закінчення навчального закладу; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.

Відповідно до довідок-розрахунків витрат, повязаних з утриманням курсанта ОСОБА_3 в ДДУВС протягом 2014-2015рр., загальна сума витрат на утримання відповідача за період 2014-2015рр. склала 6342,05 грн., та включає в себе такі складові як харчування 12,26 грн., теплоенергія - 503,81 грн. , вода та водовідведення 190,81 грн., електроенергія 446,88 грн., медикаменти 28,52 грн., грошове утримання 2167,37 грн., речове майно курсанта (форменний одяг) 2992,40 грн.

Порядок розрахунку витрат установлює Міністерство внутрішніх справ України разом з Міністерством фінансів України. Згідно з пунктом 3 Порядку, витрати відшкодовуються згідно з договором про підготовку фахівця в навчальному закладі, який укладається між навчальним закладом, головним управлінням або управлінням Міністерства внутрішніх справ України, та особою.

Відповідно до частини 1 пункту 6 Порядку, у разі відмови особи добровільно відшкодувати витрати, стягнення їх здійснюється в судовому порядку.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати у справі з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в особі голови ліквідаційної комісії про стягнення витрат у розмірі 6342,05 грн. задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 (49028, м. Дніпро, пров. Жовтневий, 17, рнокпп НОМЕР_1) на користь Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ витрати повязані з його утриманням в Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ (р/р 31250224117468, код 08571446, банк одержувача ДКСУ м. Київ, МФО 820172) в сумі 6342 (шість тисяч триста сорок дві) грн. 05 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя ОСОБА_1