Постанова № 68110257, 03.08.2017, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" серпня 2017 р.Справа № 916/378/17Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Бєляновського В.В.,

суддів: Величко Т.А.,

ОСОБА_1

при секретарі - Колбасовій О.Ф.

за участю представників:

Від позивача: не зявився

Від відповідача: не зявився

Від третьої особи: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі

апеляційну скаргу ОСОБА_3 акціонерного товариства "СБЕРБАНК"

на ухвалу господарського суду Одеської області від 17 травня 2017 року

у справі № 916/378/17

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „БІЗНЕС РЕНТАЛС

до відповідача: ОСОБА_3 акціонерного товариства „Ринок Малиновський

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_3 акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії"

про зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ "БІЗНЕС РЕНТАЛС" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до ПАТ „Ринок Малиновський, в якому з врахуванням заяви про зміну предмету позову від 17.02.2017р. просило суд визнати за ТОВ "БІЗНЕС РЕНТАЛС" право власності на 2588/10000 частин будівлі бізнес-центру з підземним паркінгом за адресою: м. Одеса, вул. Маршала Бабаджаняна, 25Б (колишня вул. Рекордна), а саме на 2796,7 кв.м. від загальної площі будівлі літ. „А (бізнес-центр з паркінгом) загальною площею 10806,9 кв.м., а також на приміщення літ. „Г (трансформаторна підстанція) загальною площею 74,2 кв.м.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.05.2017 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено Публічне акціонерне товариство "Дочірній банк Сбербанку Росії" з огляду на те, що з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо обєкта нерухомого майна №81655923 від 02.03.2017р. вбачається, що за спірним нерухомим майном на даний час зареєстроване обтяження, обтяжувач Публічне акціонерне товариство „Дочірній банк Сбербанку Росії і рішення з даного господарського спору може вплинути на його права та обовязки.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.05.2017 року (головуючий суддя Смелянець Г.Є., суддя Д'яченко Т.Г., суддя Малярчук І.А.) задоволено клопотання позивача про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи. Призначено у справі № 916/378/17 судову будівельно-технічну експертизу, на розгляд якої поставлено наступне питання:

Чи є можливим виділення в окремий обєкт нерухомого майна 2588/10000 (дві тисячі пятсот вісімдесят вісім десятитисячних) частин будівлі бізнес-центру з підземним паркінгом за адресою: м. Одеса, вул. Маршала Бабаджаняна, 25Б (колишня вулиця Рекордна), а саме на 2796,7 (дві тисячі сімсот девяносто шість цілих і сім десятих) кв.м. від загальної площі будівлі літ. „А (бізнес-центр з паркінгом) загальною площею 10806,9 (десять тисяч вісімсот шість цілих і дев'ять десятих) кв.м., а також на приміщення літ. „Г (трансформаторна підстанція) загальною площею 74,2 (сімдесят чотири цілих і дві десятих) кв.м.?

Провадження у справі зупинено до одержання результатів судової експертизи.

Місцевий господарський суд керуючись нормою ч. 1 ст. 41 ГПК України послався на те, що для вирішення спору у даній справі по суті виникла потреба у визначенні питання щодо можливості/неможливості виділення спірної частки у спірній будівлі в натурі, у звязку з чим дійшов висновку, що вирішення питання щодо можливості поділу бізнес центру з підземним паркінгом за адресою: м. Одеса, вул. Маршала Бабаджаняна, 25Б (колишня вулиця Рекордна) на окремі обєкти нерухомого майна відповідно до часток кожного із співвідповідачів потребує спеціальних знань.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, Публічне акціонерне товариство "СБЕРБАНК" звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати з підстав порушення норм матеріального та процесуального права, а справу № 916/378/17 передати на розгляд до господарського суду Одеської області. Скаржник з посиланням на положення ст. 79 ГПК України вказує те, що судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних обставин справи, що входять до предмета доказування, а в даному випадку судом призначено експертизу з питання, яке не входить до предмета доказування, тому висновки суду вважає незаконними та необґрунтованими.

Також скаржник вказує те, що ПАТ «СБЕРБАНК» є іпотекодержателем та обтяжувачем спірного обєкту нерухомого майна на підставі укладеного з відповідачем іпотечного договору від 19.11.2011р. Оскаржувана ухвала про призначення експертизи та зупинення провадження у справі безпосередньо зачіпає та порушує права й законні інтереси ПАТ «СБЕРБАНК», як особи, яка має речове право на обєкт нерухомості, у тому числі пріоритетне право Банку на задоволення вимог, забезпечених іпотекою обєкта нерухомості, за рахунок предмета іпотеки в першу чергу перед іншими кредиторами. В провадженні господарського суду Одеської області знаходиться справа № 916/5021/15 за позовом ПАТ «СБЕРБАНК» до ПАТ „Ринок Малиновський про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки. Оскаржувана ухвала обмежує пріоритетне право Банку на звернення стягнення на предмет іпотеки першочергово перед іншими кредиторами.

Про день, час і місце розгляду апеляційної скарги сторони та третя особа заздалегідь були повідомлені належним чином, проте сторони не скористалися наданим законом правом на участь своїх представників в засіданні суду. Незявлення представників сторін в судове засідання не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними в справі матеріалами згідно з приписами ст. 101 ГПК України.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представника скаржника, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом норм процесуального права при винесенні оскаржуваної ухвали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позов подано про визнання за позивачем права власності на 2588/10000 частин будівлі бізнес-центру з підземним паркінгом за адресою: м. Одеса, вул. Маршала Бабаджаняна, 25Б (колишня вул. Рекордна), а саме на 2796,7 кв.м. від загальної площі будівлі літ. „А (бізнес-центр з паркінгом) загальною площею 10806,9 кв.м., а також на приміщення літ. „Г (трансформаторна підстанція) загальною площею 74,2 кв.м.

В обґрунтування підстав позову позивач посилається на виникнення у ТОВ "ФГ "Форвард" права спільної часткової власності на спірне майно внаслідок виконання інвестиційного договору від 04.03.2010р., укладеного між ПАТ „Ринок Малиновський та ТОВ "ФГ "Форвард", право вимоги за яким останнім було відступлено ТОВ „БІЗНЕС РЕНТАЛС за договором про відступлення права вимоги від 20.06.2016р.

За посиланнями позивача, в результаті фінансування реконструкції спірного обєкту нерухомого майна, у нього виникло право спільної часткової власності на реконструйований обєкт на умовах, визначених інвестиційним договором. Проте, невиконання з боку АТ «Ринок Малиновський» своїх обовязків щодо належного оформлення за сторонами, в тому числі і за ТОВ «БІЗНЕС РЕНТАЛС», право спільної часткової власності на спірне майно унеможливлює здійснення реєстрації права власності інвестора на завершений будівництвом обєкт нерухомості та, виходячи з положень п. 3.4.1 договору від 04.03.2010р., свідчить про невизнання з боку відповідача права власності інвестора, яке вже виникло в установленому законом порядку.

В якості правових підстав свого позову позивач вказує норми ч. 5 ст. 11, ст. 16, ст. 392 ЦК України.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оцінка доказів це визначення їх обєктивної дійсності, правдивості та достовірності.

Способи перевірки і дослідження доказів залежать від конкретного виду засобів доказування, що використовуються.

Метою оцінки доказів з погляду на їх належність, допустимість, достатність та взаємозвязок є усунення протиріч між доказами, сумнівів у достовірності висновків, що слідують із отримуваної доказової інформації.

Від повноти встановлення відповідних обставин справи та правильної оцінки доказів залежить обґрунтованість висновків суду при ухвалені судом рішення по суті спору.

При цьому, суд в кожному випадку повинен навести мотиви, з огляду на які він приймає одні докази та відхиляє інші.

Відповідно до ст. 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Відповідно до ст. 42 ГПК України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

Таким чином, експертиза призначається судом у випадку, коли питання права неможливо вирішити без оцінки фактів, для встановлення яких є необхідність у спеціальних знаннях.

Як розяснено у п. 19 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» від 23.03.2012 № 4, за приписами пункту 1 частини другої статті 79 названого Кодексу господарський суд має право зупинити провадження у справі у випадку призначення судової експертизи, а згідно з частиною п'ятою цієї ж статті ухвалу про зупинення провадження може бути оскаржено.

У разі коли апеляційна чи касаційна скарга за своїм змістом стосується ухвали про зупинення провадження у справі, вона може бути розглянута господарським судом у загальному порядку виключно з точки зору наявності чи відсутності передбаченої законом підстави для такого зупинення (згаданий пункт 1 частини другої статті 79 ГПК).

Таким чином, у випадку зупинення провадження у справі у звязку з призначенням експертизи, обґрунтованість підстав для такого зупинення підлягають оцінці судом апеляційної та касаційної інстанцій при перевірці законності ухвали про зупинення провадження у справі.

При цьому суд розглядає питання обґрунтованості висновків для призначення експертизи та дотримання порядку її призначення.

Колегія суддів вважає, що в порушення наведених норм процесуального закону місцевий господарський суд не навів обґрунтованих мотивів, які дали підстави призначити експертизу, зокрема наявність обґрунтованих сумнівів у наданих позивачем доказах, протиріч у наданих доказах, відсутність конкретних відомостей, необхідних для зясування обставин, що мають значення для справи з огляду на предмет спору та підстави позову.

Так, позов про визнання права власності спрямований на усунення перешкод у здійсненні власником свого права і виключення домагань на належне власнику майно за допомогою підтвердження у судовому порядку факту приналежності йому спірного майна на праві власності.

Передумовою для застосування ст.392 ЦК України, щодо визнання права власності є відсутність іншого, окрім судового, шляху для відновлення порушеного права.

Захист права власності шляхом його визнання у судовому порядку можливий за наявності одночасно двох умов: по-перше, підтвердження у судовому порядку своїх прав на майно, шляхом подання належних і достатніх доказів, які достеменно підтверджують факт набуття права власності на законних підставах, і, по-друге, вичерпне спростування доводів третіх осіб, які оспорюють або не визнають право власності позивача.

Умовами задоволення позову про визнання права власності на майно є наявність у позивача доказів на підтвердження у судовому порядку факту приналежності йому спірного майна на праві власності. Такими доказами можуть бути правовстановлюючі документи, а також будь-які інші докази, що підтверджують приналежність позивачу спірного майна. Відтак, до предмету доказування за позовом про визнання права власності входить встановлення цивільно-правових підстав набуття позивачем права власності на спірне майно.

Разом з тим, питання щодо можливості виділення в окремий обєкт нерухомого майна 2588/10000 частин будівлі бізнес-центру з підземним паркінгом за адресою: м. Одеса, вул. Маршала Бабаджаняна, 25Б (колишня вулиця Рекордна), а саме на 2796,7 кв.м. від загальної площі будівлі літ. „А (бізнес-центр з паркінгом) загальною площею 10806,9 кв.м., а також на приміщення літ. „Г (трансформаторна підстанція) загальною площею 74,2 кв.м., не стосуються обставин, що свідчать про невиконання умов договору від 04.03.2010р. та які обґрунтовують вимоги позову, зокрема, оформлення права спільної часткової власності на спірне майно.

Вважаючи, що для вирішення спору у даній справі по суті виникла потреба у визначенні питання щодо можливості/неможливості виділення спірної частки у спірній будівлі в натурі необхідно призначити експертизу, суд не навів обґрунтованих мотивів про значення даного засобу доказування для предмету спору виходячи із підстав заявлених вимог.

Крім того, з матеріалів справи не вбачається, що відповідач заперечував обставини внесення інвестором інвестицій у реконструкцію будівлі бізнес центру з підземним паркінгом, розмір таких інвестицій чи обґрунтовував порушення умов договору інвестором, заперечував докази, які підтверджують відомості про суму внесених інвестицій у реконструкцію спірної будівлі, доводив наявність суперечностей у таких відомостях, що давали б суду обґрунтовані сумніви у достовірності обставин та підстави для призначення експертизи.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про незаконність дій суду щодо зупинення провадження у справі з підстав призначення експертизи, оскільки обґрунтовані мотиви для таких дій суд не навів, висновків про необхідність спеціальних знань не обґрунтував, тому визнати зупинення провадження у справі правомірним не можна, у звязку з чим оскаржувана ухвала у справі підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для розгляду.

Підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права (ст. 104 ГПК України).

Водночас, постановою пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" від 23.03.2012 р. № 4 роз'яснено, що господарським судам необхідно також враховувати, що недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку (п. 12).

Зважаючи на викладене, оскільки в даному випадку зупинення провадження у справі повязано з проведенням експертизи, метою якої є не розяснення питань, що виникли при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, а встановлення обставин, які не входять до предмету доказування, оскаржувана ухвала про зупинення провадження у справі підлягає скасуванню, як така, що фактично спрямована на затягування судового процесу.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що висновки місцевого господарського суду не ґрунтуються на правильному застосуванні норм процесуального права у звязку з чим наявні підстави для скасування оскаржуваної у справі ухвали суду та передачі справи на розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 99, 101-106, ГПК України, Одеський апеляційний господарський суд -,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 акціонерного товариства "СБЕРБАНК" задовольнити.

Ухвалу господарського суду Одеської області від 17 травня 2017 року у справі № 916/378/17 скасувати.

Справу № 916/378/17 передати до господарського суду Одеської області для розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя: Бєляновський В.В.

Судді: Величко Т.А.

ОСОБА_1