Постанова № 68110250, 01.08.2017, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" серпня 2017 р. Справа № 922/4927/15

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Терещенко О.І., суддя Сіверін В. І. , суддя Слободін М.М.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_1, за довіреністю від 24.04.2017 року №01-16/2318; ОСОБА_2, за довіреністю від 24.04.2017 року №01-16/2313;

третьої особи не зявився;

відповідача ОСОБА_3, за довіреністю від 13.12.2016 року №7209;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Акціонерної компанії Харківобленерго, м. Харків (вх.2273Х/1-18)

на ухвалу господарського суду Харківської області від 12.07.2017р.

у справі № 922/4927/15

за позовом Акціонерної компанії Харківобленерго, м. Харків

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Фонд державного майна України, м. Київ

до відповідача ОСОБА_4 підприємства Харківводоканал, м. Харків

про стягнення 19 278 915,67 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.07.2017р. у справі №922/4927/15 (суддя Прохоров С.А.) задоволено клопотання відповідача; провадження у справі 922/4927/15 зупинено до вирішення пов'язаної з нею іншої справи №922/748/17; зобов'язано сторін повідомити суд про результати розгляду справи №922/748/17.

Акціонерна компанія Харківобленерго, м. Київ з ухвалою суду першої інстанції не погодилася та звернулася до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 12.07.2017р. у справі №922/4927/15 та передати справу на розгляд до господарського суду Харківської області.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.07.2017 року, суддею доповідачем у справі №922/4927/15 визначено суддю Терещенко О.І. та сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Терещенко О.І., суддя Сіверін В.І., суддя Слободін М.М.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючий суддя Терещенко О.І., суддя Сіверін В.І., суддя Слободін М.М.) від 24.07.2017р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та її розгляд призначено на 01.08.2017року.

31.07.2017 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін (вх.№8043), який долучений до матеріалів справи.

На думку відповідача, обставини щодо недослідженості обсягів втрат електричної енергії у трансформаторах і лініях електропередавання по всім точкам приєднання з урахуванням п.6.28 Правил користування електричною енергією має ключове значення для правильного вирішення даного спору.

01.08.2017 року на адресу суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за допомогою звукозаписувального технічного засобу (вх.№8080), яке долучено до матеріалів справи.

Вказане клопотання задоволено, розгляд справи здійснювався з застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу.

У судовому засіданні 01.08.2017 року представники позивача просили скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 12.07.2017р. у справі №922/4927/15 та передати справу на розгляд до господарського суду Харківської області.

Представник відповідача у судовому засіданні 01.08.2017 року заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник третьої особи в судове засідання 01.08.2017 року не зявився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце його проведення, про що свідчить штамп на зворотньому боці ухвали, якою було призначено розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні про відправлення її копій сторонам і є доказом належного повідомлення учасників спору про дату, час та місце судового засідання відповідно до пунктів 3.5.2., 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України та відповідно до пункту 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Таким чином, враховуючи належне повідомлення третьої особи про час та місце судового засідання, а також те, що його явка у судове засідання не була визнана обовязковою та зважаючи на стислі строки розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, у відповідності до приписів статті 102 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні.

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Після ратифікації Верховною радою України Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, остання, відповідно до статті 9 Конституції України набула статусу частини національного законодавства.

З прийняттям у 2006 році Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.

Відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Ryabykh v.Russia» від 24.07.2003 року, «Svitlana Naumenko v. Ukraine» від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Приписами частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Рішенням господарського суду Харківської області від 17.10.2016 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.01.2017 року у справі №922/4927/15, позовні вимоги задоволені у повному обсязі; стягнуто з ОСОБА_4 підприємства "Харківводоканал" на користь Акціонерної компанії "Харківобленерго" вартість електричної енергії за період з травня 2015 року по липень 2015 року у розмірі 19278915,67грн. (з яких: 16065763,06грн. тарифна складова, 3213152,61грн. ПДВ 20 %).

Постановою Вищого господарського суду від 11 квітня 2017 року постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.01.2017 року та рішення господарського суду Харківської області від 17.10.2016 року у справі №922/4927/15 скасовані, матеріали справи скеровані для нового розгляду до господарського суду Харківської області.

Під час нового розгляду справи в господарському суді Харківської області представник відповідача звернувся до суду з клопотанням про зупинення провадження по справі.

В обґрунтування вказаного клопотання відповідач зазначив про те, що фактичні обставини, які будуть встановлені в справі №922/748/17 матимуть преюдиціальне і вирішальне значення для правильного вирішення спору у даній справі.

Частиною 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини третя і четверта статті 35 Господарського процесуального кодексу України).

За змістом вищезазначеної норми, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, як пов'язана справа, яка розглядається даним судом із справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи. Сама по собі взаємопов'язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду та прийняття рішення у іншій справі.

При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення. Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Відповідно до пункту 3.16 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини третя і четверта статті 35 ГПК).

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом розгляду у даній справі є стягнення платних втрат електричної енергії, у зв'язку з недослідженістю яких в порядку передбаченому п.6.28 ПКЕЕ справу і було направлено на новий розгляд.

Зупиняючи провадження у справі, місцевий господарський суд виходив з того, що предметом судового розгляду по справі №922/748/17 є визнання дій АК Харківобленерго щодо нарахування до сплати обсягів електричної енергії за період вересень 2013 року - квітень 2017 року за договором №4 протиправними, а також зобов'язання позивача зробити перерахунок вартості електричної енергії за аналогічний період внаслідок встановлення Підприємством юридичного факту наявності сторонніх підключень контрагентів АК Харківводоканал в точках приєднання КП Харківводоканал, які не відповідають схемам розрахунку платних втрат передбачених Додатками №8, №11 до Договору №4.

А тому, наведені фактичні обставини у відповідності до п.6.25, 6.28 ПКЕЕ, на думку місцевого господарського суду, мають істотний вплив на обґрунтованість пред'явлених позовних вимог, в тому числі і по справі №922/4927/15.

Однак, місцевий господарський суд, зазначивши лише про те, що фактичні обставини, які будуть встановлені в ході судового розгляду та експертного дослідження справи №922/748/17 матимуть значення для правильного вирішення справи №922/4927/15 у мотивувальній частині оскаржуваної ухвали, не навів обґрунтованих мотивів, за якими при вирішення питання про задоволення позовних вимог щодо зобовязання АК «Харківобленерго» провести перерахунок шляхом зняття надмірно нарахованих сум вартості електричної енергії за період травень 2004 року травень 2017 року по договору №4 від 07.05.2004 року можуть бути встановлені обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі та факти, які мають преюдиціальне значення в силу статті 35 Господарського процесуального кодексу України.

Так, судом першої інстанції не визначено, з'ясування яких саме обставин у ході розгляду справи №922/748/17 унеможливлює розгляд заявлених позовних вимог у справі №922/4927/15, не зазначено, які саме обставини не можуть бути встановлені господарським судом самостійно при вирішенні даної справи та яким чином встановлені в іншій справі обставини впливають на оцінку доказів, якими сторони обґрунтовують свої доводи у даній справі, виходячи із предмету, підстав позову та з урахуванням презумпції правомірності правочину (ст. 204 ЦК України).

Колегія суддів також зазначає, що зупинення провадження у справі про стягнення коштів до вирішення справи, предметом якої є визнання дій АК «Харківобленерго» щодо нарахування до сплати обсягів електричної енергії за період вересень 2013 року - квітень 2017 року за договором №4 протиправними, а також зобовязання позивача зробити перерахунок вартості електричної енергії за аналогічний період внаслідок встановлення Підприємством юридичного факту наявності сторонніх підключень контрагентів АК «Харківобленерго», є правом, а не обов'язком суду, і вирішуючи питання про зупинення провадження у справі, суд має враховувати обставини конкретної справи.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що вирішення справи №922/748/17 не може бути перешкодою для з'ясування відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України істотних обставин у даній справі №922/4927/15 при її розгляді господарським судом.

Таким чином, є помилковим висновок місцевого господарського суду про наявність правових підстав для зупинення провадження у даній справі.

При цьому, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом упродовж розумного строку справи, в якій вона є стороною. Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Папазова та інші проти України" (Заяви №№ 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07) від 15.03.2012р. (пункт 29) Суд повторює, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника.

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Шульга проти України" (Заява № 16652/04) від 02.12.2010р. (пункт 28) Суд нагадує, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними.

Отже, висновок місцевого господарського суду щодо зупинення провадження у справі №922/4927/15 до вирішення повязаної справи №922/748/17 не відповідає принципам справедливого судового розгляду у контексті частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Стаття 33 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010р.)

Питання справедливості розгляду не обовязково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008р.)

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Акціонерної компанії Харківобленерго, м. Харків підлягає задоволенню, а ухвала господарського суду Харківської області від 12.07.2017р. у справі №922/4927/15 скасуванню, з передачею справи на розгляд до суду першої інстанції.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. 99, 101, ч.2 ст.103, ст.105, ст. 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Акціонерної компанії Харківобленерго, м. Харків задовольнити.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 12.07.2017р. у справі №922/4927/15 скасувати.

Справу передати на розгляд до господарського суду Харківської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 04.08.2017 року.

Головуючий суддя Терещенко О.І.

Суддя Сіверін В. І.

Суддя Слободін М.М.