Рішення № 68109630, 02.08.2017, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.08.2017,р. Справа № 917/956/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармпланета", вул. Промислова 3А, с. Хотів, Києво-Святошинський район, Київська область, 08171

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична компанія "Провізор-Кремінь", вул. Академіка Маслова, 15/4, м. Кременчук, Полтавська область, 39605

про стягнення 182 964,69 грн.

Суддя Семчук О.С.

Представники:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фармпланета" (далі - позивач/ ТОВ "Фармпланета") звернулось до господарського суду Полтавської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична компанія "Провізор-Кремінь" (далі - відповідач/ ТОВ "ФК "Провізор-Кремінь") про стягнення 182964,69 грн. заборгованості, з яких: 159565,45 грн. - основний борг, 5903,90 грн. - інфляційні нарахування, 7431,81 грн. - річні, 10063,53 грн. - пеня. В обґрунтування позову позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки № 592/к/17 від 15.08.2013р.

Ухвалою господарського суду від 22.06.2017р. порушено провадження у справі, розгляд якої призначено на 13.07.2017р.

За клопотанням позивача суд ухвалою від 13.07.2017р. відклав розгляд справи на 27.07.2017р.

В судовому засіданні 27.07.2017р. суд за клопотанням позивача відклав розгляд справи на 02.08.2017р.

31.07.2017р. до суду надійшло чергове клопотання позивача про відкладення розгляду справи у зв'язку з відпустками відповідальних представників позивача.

Суд відмовив у задоволенні клопотання позивача про відкладення розгляду справи в зв'язку з тим, що чинним Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України) не обмежено коло представників сторін, які можуть здійснювати представництво сторін в суді. Окрім того, суд вже двічі відкладав розгляд справи за клопотаннями позивача і, зважаючи на те, що з 07.08.2017р. суддя Семчук О.С. буде перебувати у відпустці, часу, що залишився до закінчення двохмісячного строку розгляду, передбаченого ст. 69 ГПК України не достатньо для відкладення розгляду справи.

Представники сторін жодного разу не з'являлися в судове засідання. Позивач належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення судового засідання, що підтверджується відповідним повідомленням про вручення поштового відправлення.

Копія ухвали суду від 22.06.2017р. про порушення провадження у справі, яка направлялася відповідачу за адресою, зазначеною у позові, повернулася не врученою з відміткою поштового відділення: "аптека закрыта на ремонт". Копії всіх інших ухвал суду по даній справі, в тому числі і ухвали від 27.07.2017р., направлялися відповідачу за тією ж адресою, проте, докази їх отримання відповідачем в матеріалах справи відсутні, та вказані копії ухвал до суду не повернулися як не вручені.

Згідно п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Адреса відповідача зазначена у позовній заяві відповідає місцезнаходженню Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична компанія "Провізор-Кремінь", відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Таким чином, відповідач належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення судового засідання.

Відповідач відзиву на позов не надав.

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, керуючись ст. 75 ГПК України, суд розглядає справу і вирішує спір за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні 02.08.2017р. суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст. 85 ГПК України та повідомив дату виготовлення повного тексту рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

15.08.2013р. між позивачем (постачальник за договором) та відповідачем (покупець за договором) було укладено договір поставки № 592/к/17 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору постачальник зобов'язується передати (поставити) у встановлені договором строки у власність покупця лікарські засоби та вироби медичного призначення (далі - товар), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і розрахуватись з постачальником на умовах даного договору.

Згідно п. 2.1. договору поставка товару за цим договором здійснюється на базисних умовах "DDP" відповідно до Офісних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати "ІНКОТЕРМС" у редакції 2010 року, які застосовуються з урахуванням особливостей, пов'язаних з внутрішньодержавним характером цього договору та особливостей, які випливають з умов цього договору.

Партія товару формується постачальником на підставі замовлення Покупця (здійсненого через електронний, факсимільний чи телефонний зв'язок) та передається покупцю за видатковими накладними (п. 2.2. договору).

Відповідно до п. 2.6. договору право власності на поставлені товари та ризик випадкового знищення товару переходить від постачальника до покупця в момент отримання товару від постачальника (перевізника), підписання уповноваженими представниками сторін товарно-транспортної накладної, рахунку-фактури, або інших аналогічних документів.

Згідно п. 1 додаткової угоди від 23.11.2015р. до договору, термін дії договору - до 31.12.2016р. включно. Пунктом 2 вказаної додаткової угоди сторони погодили, що інші умови договору, не змінені цією угодою, залишаються чинними у тій редакції, в якій вони викладені сторонами раніше, і сторони підтверджують їх обов'язковість для себе.

Відповідно до п. 9.2. договору у випадку, якщо жодна із сторін не заявить про свій намір розірвати або змінити договір за один місяць до закінчення строку його дії, договір вважається продовженим на тих же умовах на наступний і кожний послідуючий календарний рік.

На виконання умов договору позивач за період з 21.01.2017р. по 23.03.2017р. здійснив поставку товарів відповідачу на загальну суму 165 672,68 грн. На підтвердження цього позивачем надано належним чином оформлені копії видаткових накладних (а.с. 13-158), у кожній з яких вказано строк, до якого необхідно здійснити оплату, а саме:

Реквізити видаткових накладних (ВН)

Сума (ВН)

Термін

виконання

зобов'язання

ВН№ 8409118 від 21.01.2017

7961,15

27.02.2017

ВН№ 8409656 від 24.01.2017

1011,01

28.02.2017

ВН№ 8409657 від 24.01.2017

92,75

28.02.2017

ВН№ 8409658 від 24.01.2017

571,86

28.02.2017

ВН № 8409659 від 24.01.2017

496,14

28.02.2017

ВН№ 8411221 від 26.01.2017

2732,33

02.03.2017

ВН№ 8411216 від 26.01.2017

4625,47

02.03.2017

ВН№ 8411233 від 26.01.2017

10251,60

02.03.2017

ВН№ 8411217 від 26.01.2017

575,50

02.03.2017

ВН№ 8411222 від 26.01.2017

264,13

02.03.2017

ВН № 8411220 від 26.01.2017

244,87

02.03.2017

ВН№ 8411895 від 27.01.2017

2217,96

03.03.2017

ВН№ 8411896 від 27.01.2017

237,34

03.03.2017

ВН№ 8411889 від 27.01.2017

6322,83

03.03.2017

ВН№ 8411890 від 27.01.2017

26,88

03.03.2017

ВН№ 8411892 від 27.01.2017

76,85

03.03.2017

ВН№ 8411891 від 27.01.2017

2361,53

03.03.2017

ВН № 8412663 від 28.01.2017

5680,80

06.03.2017

ВН№ 8412664 від 28.01.2017

53,76

06.03.2017

ВН№ 8412666 від 28.01.2017

598,86

06.03.2017

ВН№ 8412662 від 28.01.2017

1220,63

06.03.2017

ВН№ 8412665 від 28.01.2017

230,42

06.03.2017

ВН№ 8412667 від 28.01.2017

19,80

06.03.2017

ВН№ 8414059 від 01.02.2017

1420,86

09.03.2017

ВН№ 8414060 від 01.02.2017

90,40

09.03.2017

ВН№ 8414058 від 01.02.2017

3078,82

09.03.2017

ВН№ 8414933 від 02.02.2017

5059,20

09.03.2017

ВН№ 8414065 від 01.02.2017

2397,15

09.03.2017

ВН № 8414934 від 02.02.2017

367,55

09.03.2017

ВН№ 8414993 від 03.02.2017

435,25

10.03.2017

ВН№ 8414992 від 03.02.2017

8142,84

10.03.2017

ВН№ 8415969 від 04.02.2017

1413,93

13.03.2017

ВН№ 8415971 від 04.02.2017

791,16

13.03.2017

ВН № 8415970 від 04.02.2017

4793,46

13.03.2017

ВН№ 8416810 від 07.02.2017

98,66

14.03.2017

ВН № 8416814 від 07.02.2017

4984,61

14.03.2017

ВН№ 8416815 від 07.02.2017

158,23

14.03.2017

ВН№ 8416809 від 07.02.2017

1749,95

14.03.2017

BH № 8417549 від 08.02.2017

1754,90

15.03.2017

ВН№ 8417551 від 08.02.2017

128,35

15.03.2017

BH № 8417550 від 08.02.2017

2435,66

15.03.2017

BH № 8417546 від 08.02.2017

2693,63

15.03.2017

BH № 8418036 від 09.02.2017

55,55

16.03.2017

BH № 8418113 від 09.02.2017

454,95

16.03.2017

BH № 8418035 від 09.02.2017

854,67

16.03.2017

BH№ 8418116 від 09.02.2017

3461,50

16.03.2017

ВН№ 8418033 від 09.02.2017

300,79

16.03.2017

ВН № 8418106 від 09.02.2017

583,55

16.03.2017

ВН№ 8418032 від 09.02.2017

200,96

16.03.2017

ВН№ 8418031 від 09.02.2017

1083,50

16.03.2017

ВН№ 8418609 від 10.02.2017

3106,50

17.03.2017

ВН№ 8418610 від 10.02.2017

314,00

17.03.2017

ВН№ 8419235 від 11.02.2017

4304,48

20.03.2017

ВН№ 8419236 від 11.02.2017

127,97

20.03.2017

ВН№ 8420371 від 14.02.2017

1837,39

21.03.2017

ВН№ 8420372 від 14.02.217

337,93

21.03.2017

ВН№ 8420365 від 14.02.2017

2650,99

21.03.2017

ВН№ 8420347 від 14.02.2017

2545,40

21.03.2017

ВН№ 8420348 від 14.02.2017

35,76

21.03.2017

ВН№ 8420803 від 15.02.2017

2284,78

22.03.2017

ВН№ 8420806 від 15.02.2017

2815,58

22.03.2017

ВН№ 8420807 від 15.02.2017

105,89

22.03.2017

ВН№ 8420801 від 15.02.2017

1280,36

22.03.2017

ВН№ 8420802 від 15.02.2017

542,88

22.03.2017

ВН№ 8421355 від 16.02.2017

2016,83

23.03.2017

ВН № 8421353 від 16.02.2017

591,62

23.03.2017

ВН№ 8421354 від 16.02.2017

82,19

23.03.2017

ВН№ 8421814 від 17.02.2017

951,36

24.03.2017

ВН№ 8421812 від 17.02.2017

1926,51

24.03.2017

ВН№ 8421811 від 17.02.2017

683,84

24.03.2017

ВН№ 8421813 від 17.02.2017

107,14

24.03.2017

ВН№ 8422671 від 18.02.2017

3555,04

27.03.2017

ВН№ 8423224 від 21.02.2017

222,89

28.03.2017

ВН № 8423228 від 21.02.2017

28,99

28.03.2017

ВН№ 8423221 від 21.02.2017

3111,99

28.03.2017

ВН№ 8423223 від 21.02.2017

1183,90

28.03.2017

ВН№ 8423227 від 21.02.2017

2383,51

28.03.2017

ВН № 8424241 від 22.02.2017

3463,98

29.03.2017

ВН № 8424759 від 23.02.2017

3608,46

30.03.2017

ВН № 8427172 від 28.02.2017

1860,66

04.04.2017

ВН № 8427173 від 28.02.2017

1408,31

04.04.2017

ВН № 8427174 від 28.02.2017

45,40

04.04.2017

ВН№ 8427212 від 01.03.2017

3334,52

05.04.2017

ВН№ 8427213 від 01.03.2017

339,17

05.04.2017

ВН № 8429325 від 07.03.2017

1311,25

11.04.2017

ВН№ 8429319 від 07.03.2017

282,82

11.04.2017

ВН№ 8429318 від 07.03.2017

2936,11

11.04.2017

ВН № 8429326 від 07.03.2017

189,76

11.04.2017

ВН№ 8430764 від 10.03.2017

4185,68

14.04.2017

ВН№ 8430794 від 10.03.2017

986,48

14.04.2017

ВН№ 8430765 від 10.03.2017

264,31

14.04.2017

ВН№ 8433112 від 15.03.2017

1722,82

19.04.2017

ВН№ 8436853 від 23.03.2017

3557,43

27.04.2017

ВН № 8436854 від 23.03.2017

175,25

27.04.2017

Покупець у позові при визначенні строків оплати поставленого товару посилається на п. 5.4. та п. 5.5. договору, відповідно до яких оплата покупцем товару здійснюється шляхом попередньої оплати або з відстроченням платежу. При цьому порядок оплати товару за цим договором (попередня оплата чи оплата з відстроченням платежу) обирається покупцем при поданні заявки на поставку. При здійсненні покупцем оплати товару за цим договором з відстроченням платежу строк, протягом якого покупець зобов'язаний здійснити оплату за товар на користь постачальника, вказується постачальником у накладній на товар, який поставляється. При цьому і перебіг такого строку починається від дати поставки товару покупцю, що вказана у накладній. В кожній видатковій накладній вказується строк оплати за поставлений товар.

Проте, судом встановлено, що у наявній в матеріалах справи копії договору № 592/К/17 від 15.08.2013р. (а.с. 159-162) пункти 5.4. та 5.5. договору мають відмінний від зазначеного позивачем зміст та встановлюють порядок перегляду та зміни цін на товар, а не порядок визначення строків оплати товару.

Відповідно до п. 6.1., п. 6.2. договору покупець зобов'язаний сплатити суму за поставлений товар в 35-денний (календарні дні) термін з моменту отримання товару за видатковою накладною. Оплата здійснюється у розмірі повної вартості поставленої партії товару шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок постачальника, указаний в реквізитах постачальника в цьому договорі. Покупець має право в 35-денний (календарні дні) термін сплачувати вартість поставлених партій частково.

Судом встановлено, що строки оплати, вказані у видаткових накладних, за якими стягується борг, вірно визначено з врахуванням умов п. 6.1., п. 6.2. договору.

Позивач у розрахунку вказав, що відповідачем частково оплачена видаткова накладна ВН № 8409118 від 21.01.2017р. на суму 6107,23 грн. В матеріалах справи докази оплати відсутні, на вимогу суду вказані докази позивачем не надані. Позивач не зазначив, коли саме відбулася часткова оплата, в зв'язку з цим, суд при прийнятті рішення виходить з того, що вказана оплата була здійснена відповідачем вчасно, до настання строку оплати по першій накладній (до 27.02.2017р.).

Таким чином, за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 159565,45 грн.

Відповідач заперечень щодо суми боргу не надав.

Відповідно до приписів ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України (далі- ГПК України) судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 33 ГПК України).

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст. 32 ГПК України).

Статтею 34 ГПК України встановлено вимоги щодо належності та допустимості доказів. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача суми основного боргу, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ст. 692, ст. 693 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 525 та 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (стаття 610 ЦК України).

В матеріалах справи відсутні докази оплати товару в повному обсязі.

За даних обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення основної заборгованості за поставлений товар підлягають задоволенню повністю 159565,45 грн.

При вирішенні питання щодо стягнення з відповідача суми пені, річних та інфляційних втрат суд виходить з наступного.

За невиконання відповідачем умов договору щодо оплати товару позивач нарахував відповідачу за період з 27.02.2017р. по 22.05.2017р. пеню в сумі 10063,53 грн., 20% річних в сумі 7431,81 грн., а також інфляційні втрати за період з лютого по квітень 2017 року в сумі 5903,90 грн.

В обґрунтування вимоги про стягнення пені, 20% річних та інфляційних втрат позивач посилається у позові на п. п. 6.3., 6.5. договору поставки № 592/к/17 від 15.08.2013р., відповідно до яких у випадку несвоєчасної оплати товару, покупець за вимогою постачальника, сплачує останньому пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня від несплаченої суми за кожен день прострочення. За умови прострочення Покупцем строків оплати за товар за цим договором понад 30 календарних днів, він повинен сплатити постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі двадцяти відсотків від простроченої суми оплати.

Проте, у наявній в матеріалах справи копії договору № 592/К/17 від 15.08.2013р. пункти 6.3. та 6.5. договору мають інший зміст, а саме:

"6.3. Оплата здійснюється Покупцем на підставі цього Договору, видаткових накладних і рахунках, складених Постачальником на вартість поставленої партії товару.";

"6.5. Сторони домовилися, що у разі зміни реквізитів Сторона, у якої сталися відповідні зміни, зобовязана повідомити іншу на протязі двох днів у письмовій формі.".

Проаналізувавши умови договору поставки № 592/к/17 від 15.08.2013р., суд встановив, що нарахування пені за прострочення оплати товару сторони погодили в п. 7.2. договору, відповідно до якого за затримку оплати товару більше встановленого строку, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,5 % від суми заборгованості, за кожний день прострочення, але не більш ніж 10 % від суми заборгованості (але не більше подвійної облікової ставки НБУ). Нарахування двадцяти відсотків від простроченої суми оплати умовами договору не передбачено. В зв'язку з цим, при нарахуванні річних позивач повинен був врахувати вимоги ст. 625 ЦК України, відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Оскільки договором не встановлено розмір процентів, позивачем безпідставно нараховано відповідачу 20 % річних за прострочення оплати.

При перевірці розрахунків позивача судом встановлено, що нарахування пені та річних позивач проводить з 27.02.2017р. відразу на всю суму заборгованості по всіх видаткових накладних, хоча строки оплати накладних відповідно до умов договору різні, починаючи з 27.02.2017р. і до 27.04.2017р. Окрім цього, нарахування позивачем пені та річних за 27.02.2017р. є безпідставним, оскільки прострочення оплати по першій накладній (ВН № 8409118 від 21.01.2017р.) розпочинається з 28.02.2017р.

Судом здійснено розрахунок пені та річних за допомогою калькулятора системи "Ліга.Закон Підприємство 9.5.3" із врахуванням строків оплати кожної накладної та встановлено, що стягненню підлягає пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня від несплаченої суми за кожен день прострочення, за загальний період з 28.02.2017р. по 22.05.2017р. на суму 7668,05 грн. та 3% річних за загальний період з 28.02.2017р. по 22.05.2017р. на суму 856,81 грн. (Розрахунки пені та річних - в матеріалах справи).

Тобто, вимоги про стягнення пені та річних підлягають задоволенню частково в сумі 7668,05 грн. пені та 856,81 грн. річних.

Також судом встановлено, що здійснюючи розрахунок інфляційних збитків позивач нараховує інфляційні за період з лютого по квітень 2017 року відразу на всю суму заборгованості по всіх видаткових накладних, хоча як встановлено вище, строки оплати накладних різні.

Крім цього, при нарахуванні інфляційних збитків позивачем не враховано приписи п. 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", відповідно до якого індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Таким чином, нарахування інфляційних збитків за лютий 2017 року є безпідставним, оскільки перші поставки товару мали бути оплачені в лютому 2017р., а значить нарахування інфляційних на борг по цих накладних розпочинається з березня 2017р.

Судом здійснено розрахунок інфляційних втрат за допомогою калькулятора системи "Ліга.Закон Підприємство 9.5.3" із врахуванням строків оплати кожної накладної та встановлено, що стягненню підлягають інфляційні втрати, нараховані на суму боргу 1853,92 грн. (борг станом на 28.02.2017р.) за березень 2017р. в розмірі 33,37 грн. та на суму боргу 133357,02 грн. (сума боргу станом на 31.03.2017р.) за квітень 2017р. в розмірі 1200,21 грн.

Тобто стягненню підлягають інфляційні втрати на загальну суму 1233,58 грн. В іншій частині стягнення інфляційних позов задоволенню не підлягає.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична компанія "Провізор-Кремінь" (вул. Академіка Маслова, 15/4, м. Кременчук, Полтавська область, 39605; код ЄДРПОУ 38655557) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармпланета" (вул. Промислова 3А, с. Хотів, Києво-Святошинський район, Київська область, 08171; код ЄДРПОУ 36852896) 159565 грн. 45 коп. основного боргу, 7668 грн. 05 коп. пені, 856 грн. 81 коп. 3% річних, 1233 грн. 58 коп. інфляційних втрат, 2539 грн. 86 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 04.08.2017р.

Суддя О.С. Семчук