Рішення № 68109548, 26.07.2017, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.07.2017р. Справа № 914/1399/17

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи: справи

За позовом: до відповідача: Приватного підприємства «Ярослав», м.Київ Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Маркет», м.Львів про: стягнення боргу. Ціна позову: 30353,52 грн. Суддя Кітаєва С.Б.

Представники:

від позивача: не зявився

від відповідача: не зявився

Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Приватного підприємства «Ярослав», м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Маркет», м.Львів про стягнення заборгованості. Ціна позову: 30353,52 грн.

Ухвалою суду від 11.07.2017р. за даним позовом порушено провадження справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 26.07.2017р. Вимоги до сторін по підготовці справи до розгляду в судовому засіданні висвітлені в ухвалі.

25.07.2017р. за вх..№26057/17 позивач подав підтвердження того, що у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет із тих же підстав, а також немає рішення цих органів з такого спору (документи судом прийнято і приєднано до матеріалів справи).

25.07.2017р. за вх.№26059/17 позивач подав довідку про стан заборгованості, яку судом прийнято і приєднано до матеріалів справи.

25.07.2017р. за вх..№26058/17 позивач подав клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, яке судом прийнято і приєднано до матеріалів справи.

Позивач явку повноважного представника в судове засідання 26.07.2017р. не забезпечив.

Відповідач в судове засідання явку повноважного представника не забезпечив, причин неявки та невиконання вимог ухвали суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений за адресою зазначеною у позові (яка збігається з адресою місцезнаходження яка зазначена в даних веб-сайту Єдиного державного реєстру (src.gov.ua) на якому відображена інформація з Єдиного державного реєстру щодо юридичних осіб, органів державної влади і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, а також інформація щодо фізичних осіб-підприємців: 79000, м.Львів, вул.Городоцька, 359) про час та місце розгляду справи відповідно до ст.64 ГПК України, що також підтверджується повідомленням про вручення вх.№25427/17 від 19.07.2017р. з відміткою про отримання ухвали суду про порушення провадження у справі 19.07.2017р.

За змістом підпункту 3.9.1. п. 3.9. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 (із змін. і доп.) "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.

Відповідно до п.3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

У разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ч.3 ст.22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до ч.3 ст.4-3 ГПК України господарським судом створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідач із заявами, клопотаннями до суду не звертався.

Із врахуванням наведеного, матеріалів у справі, господарським судом дотримано встановлених ст.129 Конституції України, ст.ст.4-2,4-3 ГПК України засад здійснення судочинства та забезпечено відповідачу можливість реалізації передбачених ст.22 ГПК України прав сторони в процесі, а тому суд в межах процесуального Закону ( ст.ст.43,75 ГПК України) вбачає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності у відповідності до ст.43 ГПК України, суд встановив.

Між Приватним підприємством «Ярослав» (надалі - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Альянс Маркет» (надалі - Покупець) 24.09.2015 року був укладений Договір поставки № ТА0292/15 з Протоколом розбіжностей, що є його невідємною частиною (надалі - Договір).

Згідно з п. 1.1. Договору Постачальник приймає на себе зобовязання поставляти та передавати у власність Товари по цінам і в асортименті, що вказуються в комерційних специфікаціях, а Покупець - приймати такі Товари і оплачувати їх.

Відповідно до п 6.3. Договору поставки № ТА0292/15 від 24.09.2015 р. оплата Товару здійснюється в перший (найближчий) понеділок або четвер («платіжні дні»), наступний за днем закінчення строку відстрочки оплати, а саме через 60 (шістдесят) календарних днів від дати фактичного приймання Товару магазином і підписання накладної про приймання Товару.

Станом на 01.07.2016 Відповідач повинен був сплатити на користь Позивача заборгованість за поставлений Товар 118 617,38 грн., що підтверджується актом звірки розрахунків станом на 02.10.2016р.

Згідно наступних банківських виписок Відповідач сплатив:

ЯР-0000956 від 22.07.16 року 45 000,00 грн.

ЯР-0001042 від 12.08.16 року - 10 000 грн.

ЯР-0001104 від 25.08.16 року - 10 000,00 грн.

ЯР-0001147 від 01.09.16 року -20 000,00 грн.

ЯР - 0001158 від 02.09.16 року - 26 000,00 грн.

15.07.2017 року згідно накладної на повернення товару ЯР - 0001030 повернув Товар Позивачу на 39,90 грн.

31.06.2016 року між Позивачем та Відповідачем підписаний акт зарахування зустрічних вимог на 2 007,61 грн.

Таким чином, позивач вважає, що заборгованість Відповідача за поставлений Товар була зменшена на 113047,51 грн. та склала 5569,99 грн.

12.07.2016 року згідно видаткових накладних ЯР-0006172 поставлено Товару на загальну суму 2286,90 грн. (строк оплати, на думку позивача, наступив 12.09.2016р.), ЯР-0006174 на загальну суму 5823,60 грн. (строк оплати, на думку позивача, наступив 12.09.2016р.), ЯР - 0006175 на загальну суму 3964.50 грн. (строк оплати, на думку позивача, наступив 12.09.2016р.), ЯР - 0006176 на загальну суму 2391,30 грн. (строк оплати, на думку позивача, наступив 12.09.2016р.), ЯР - 0006180 на загальну суму 1618,20 грн. (строк оплати, на думку позивача, наступив 12.09.2016р.), ЯР 0006181 на загальну суму - 2973,30 грн. (строк оплати, на думку позивача, наступив 12.09.2016р.), 15.07.2016 р. ЯР - 0006394 на загальну суму - 102,00 грн. (строк оплати на думку позивача, наступив 15.09.2016р.).

Проте, позивач зазначає, що в порушення своїх зобовязань за Договором ТОВ «Альянс Маркет» поставлений йому Товар у встановлений строк повністю не оплатило, свої зобов'язання за Договором належним чином не виконало, оскільки станом на 29.06.2017 року ТОВ «Альянс Маркет» не здійснило оплати за поставлений товар згідно вищевказаних накладних на загальну суму 19160,50 грн.

Позивач вважає, що загальна сума заборгованості за поставлений Відповідачу товар складає 24 730,37 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача, у відповідності до п.8.9. Договору, пеню у розмірі 2731,47 грн., інфляційні втрати у розмірі 2433,43 грн. та 458,25 грн. 3 % річних у відповідності до ст.625 ЦК України.

При прийнятті рішення суд виходив із наступного.

Відповідно до положень ст.509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобовязання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як визначено п. 3 ч. 1 ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Договір №ТА0292/15 від 24.09.2015року на підставі якого заявлено позовні вимоги за своєю правовою природою є договором поставки.

За договором поставки, відповідно до вимог п. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ч. 1,2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно із ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач як доказ поставки товару відповідачу надає копії видаткових накладних від 12.07.2017р., ЯР-0006172 на загальну суму 2286,90 грн., ЯР-0006174 на загальну суму 5823,60 грн., ЯР - 0006175 на загальну суму 3964.50 грн., ЯР - 0006176 на загальну суму 2391,30 грн., ЯР - 0006180 на загальну суму 1618,20 грн., ЯР 0006181 на загальну суму - 2973,30 грн. та від 15.07.2016 р. ЯР - 0006394 на загальну суму - 102,00 грн.

З даних видаткових накладних вбачається, що на них є всі обовязкові реквізити, а саме: назва документа (форми); дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Також на видаткових накладних є штамп з юридичної особи ТзОВ «ОСОБА_1 (ідентифікаційний код 38316777).

Відповідно до ст.8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Відповідно до п.1.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2014р. №14 передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов'язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору. Відповідні висновки випливають зі змісту частини другої статті 530 ЦК України.

З врахуванням умов договору, а саме п.6.3 договору поставки (з врахуванням протоколу розбіжностей до договору №ТА0292/15 від 24.06.2015р.) оплата Товару повинна була відбутись в перший (найближчий) понеділок або четвер (платіжні дні) наступний за днем закінчення строку відстрочки оплати, а саме через 60 календарних дні від дати фактичного приймання Товару магазином і підписання накладної про отримання товару.

Дослідивши кожну з видаткових накладних, наданих позивачем, судом зазначається:

товар по видатковій накладній №ЯР-0006181 від 12.07.2016р. відповідачем отримано 17.07.2016р. (відмітка на штемпелі), відтак з 18.07.2017р. почався відлік 60-нної відстрочки оплати товару по даній накладній і останнім днем виконання зобовязання (оплати) по даній видатковій накладній є 19.09.2017р., з 20.09.2107р. наступила можливість нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат;

товар по видатковій накладній №ЯР-0006180 від 12.07.2016р. відповідачем отримано 12.07.2016р. (оскільки відсутня відмітка на штемпелі), відтак з 13.07.2017р. почався відлік 60-нної відстрочки оплати товару по даній накладній і останнім днем виконання зобовязання (оплати) по даній видатковій накладній є 12.09.2017р., з 13.09.2107р. наступила можливість нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат;

товар по видатковій накладній №ЯР-0006176 від 12.07.2016р. відповідачем отримано 12.07.2016р. (відмітка на штемпелі нечитабельна), відтак з 13.07.2017р. почався відлік 60-нної відстрочки оплати товару по даній накладній і останнім днем виконання зобовязання (оплати) по даній видатковій накладній є 12.09.2017р., з 13.09.2107р. наступила можливість нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат;

товар по видатковій накладній №ЯР-0006175 від 12.07.2016р. відповідачем отримано 21.07.2016р. (відмітка на штемпелі), відтак з 22.07.2017р. почався відлік 60-нної відстрочки оплати товару по даній накладній і останнім днем виконання зобовязання (оплати) по даній видатковій накладній є 22.09.2017р., з 23.09.2107р. наступила можливість нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат;

товар по видатковій накладній №ЯР-0006174 від 12.07.2016р. відповідачем отримано 16.07.2016р. (відмітка на штемпелі), відтак з 17.07.2017р. почався відлік 60-нної відстрочки оплати товару по даній накладній і останнім днем виконання зобовязання (оплати) по даній видатковій накладній є 15.09.2017р., з 16.09.2107р. наступила можливість нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат;

товар по видатковій накладній №ЯР-0006172 від 12.07.2016р. відповідачем отримано 16.07.2016р. (відмітка на штемпелі), відтак з 17.07.2017р. почався відлік 60-нної відстрочки оплати товару по даній накладній і останнім днем виконання зобовязання (оплати) по даній видатковій накладній є 15.09.2017р., з 16.09.2107р. наступила можливість нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат;

товар по видатковій накладній №ЯР-0006394 від 15.07.2016р. відповідачем отримано 16.07.2016р. (відмітка на штемпелі), відтак з 17.07.2017р. почався відлік 60-нної відстрочки оплати товару по даній накладній і останнім днем виконання зобовязання (оплати) по даній видатковій накладній є 15.09.2017р., з 16.09.2107р. наступила можливість нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Як вбачається з матеріалів справи Позивач поставив Відповідачу товар, згідно зазначених вище видаткових накладних на суму 19159,80 грн. (2286,90 грн.+5823,60 грн.+3964,50 грн.+2391,30 грн.+1618,20 грн.+2973,30+102,00) і враховуючи, що у відповідача перед позивачем була заборгованість у розмірі 5569,87 грн. (118613,38грн.(сальдо станом на 01.07.2016р.)-111000 грн. (часткова оплата)-39,90 грн. (повернення товару по накладній ЯР-0001030)-2007,61 грн. (акт зарахування зустрічних вимог), то суд прийшов до висновку, що до стягнення з відповідача підлягає сума основного боргу у розмірі 24729,67 грн. В решті позовних вимог в частині стягнення основного боргу у розмірі 0,70 грн. відмовити за безпідставністю.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Також позивач просив суд стягнути з відповідача 2433,43 грн. інфляційних втрат та 458,25 грн. 3% річних. Згідно із положеннями ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Беручи до уваги те, що судом зазначено вище строк оплати по кожній накладній, та відповідно день з якого починається прострочення виконання зобовязання по договору, зроблено перерахунок за допомогою програми «ЛЗ ПІДПРИЄМСТВО 9.5.3 ТОВ «Інформаційно-аналітичний центр «ЛІГА», ТОВ «ЛІГА: ЗАКОН», 2017» суми 3% річних та інфляційних втрат по кожній з видаткових накладних з дати виникнення прострочення зобовязання та встановлено, що:

по видатковій накладній №ЯР-0006394 за період з 16.09.2016р. по 29.06.2017р. від суми заборгованості 102,00 грн., підлягає до стягнення 14,26 інфляційних втрат та 2,40 грн. 3% річних;

по видатковій накладній №ЯР-0006172 за період з 16.09.2016р. по 29.06.2017р. від суми заборгованості 2286,90 грн., підлягає до стягнення 319,82 інфляційних втрат та 53,89 грн. 3% річних;

по видатковій накладній №ЯР-0006174 за період з 16.09.2016р. по 29.06.2017р. від суми заборгованості 5823,60 грн., підлягає до стягнення 814,41 грн. інфляційних втрат та 133,89 грн. 3% річних;

по видатковій накладній №ЯР-0006175 за період з 23.09.2016р. по 29.06.2017р. від суми заборгованості 3964,50 грн., підлягає до стягнення 554,42 грн. інфляційних втрат та 91,15 грн. 3% річних;

по видатковій накладній №ЯР-0006176 за період з 13.09.2016р. по 29.06.2017р. від суми заборгованості 2391,30 грн., підлягає до стягнення 383,48 грн. інфляційних втрат та 56,94 грн. 3% річних;

по видатковій накладній №ЯР-0006180 за період з 13.09.2016р. по 29.06.2017р. від суми заборгованості 1618,20 грн., підлягає до стягнення 259,50 грн. інфляційних втрат та 38,53 грн. 3% річних;

по видатковій накладній №ЯР-0006181 за період з 20.09.2016р. по 29.06.2017р. від суми заборгованості 2973,30 грн., підлягає до стягнення 415,81 грн. інфляційних втрат та 69,09 грн. 3% річних;

Разом 2761,70 грн. інфляційних втрат та 445,89 грн. 3% річних.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення 3% річних підлягають до задоволення частково, а саме до стягнення з відповідача підлягає 445,89 грн. 3% річних, в решті позовних вимог про стягнення 3% річних слід відмовити.

З приводу інфляційних втрат, то суд встановив, що сума інфляційних втрат, яка підлягає до стягнення є більшою, ніж заявлено позивачем до стягнення, однак, оскільки в порядку ч.4 ст.22 ГПК України позивач із заявою про збільшення позовних вимог в частині стягнення інфляційних нарахувань не звертався, то суд приходить до висновку, що до стягнення підлягають інфляційні втрати в сумі 2433,43 грн.

Відповідно до п. 8.9 договору, редакцію якого затверджено сторонами протоколом розбіжностей, у випадку несвоєчасної оплати вартості Товару Покупець зобовязаний сплатити Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент нарахування заборгованості за кожний день прострочення до моменту повного погашення заборгованості. Постачальник має право зупинити відгрузку Товару Покупцю у випадку наявності простроченої заборгованості з його сторони, до моменту його повного погашення.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафними санкціями, згідно з ч.1 статтею 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало були виконати.

Укладеним між сторонами Договором поставки інше встановлено.

Згідно приписів статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 627 Цивільного кодексу України, враховуючи статтю 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Беручи до уваги те, що судом зазначено вище строк оплати по кожній накладній, та відповідно день з якого починається прострочення виконання зобовязання по договору, зроблено перерахунок за допомогою програми «ЛЗ ПІДПРИЄМСТВО 9.5.3 ТОВ «Інформаційно-аналітичний центр «ЛІГА», ТОВ «ЛІГА: ЗАКОН», 2017» суми пені по кожній з видаткових накладних з дати виникнення прострочення зобовязання та встановлено, що:

по видатковій накладній №ЯР-0006394 за період з 16.09.2016р. по 16.03.2017р. від суми заборгованості 102,00 грн., підлягає до стягнення 14,45 грн. пені;

по видатковій накладній №ЯР-0006172 за період з 16.09.2016р. по 13.03.2017р. від суми заборгованості 2286,90 грн., підлягає до стягнення 318,64 грн. пені;

по видатковій накладній №ЯР-0006174 за період з 16.09.2016р. по 13.03.2017р. від суми заборгованості 5823,60 грн., підлягає до стягнення 811,41 грн. пені;

по видатковій накладній №ЯР-0006175 за період з 23.09.2016р. по 13.03.2017р. від суми заборгованості 3964,50 грн., підлягає до стягнення 529,63 грн. пені;

по видатковій накладній №ЯР-0006176 за період з 13.09.2016р. по 13.03.2017р. від суми заборгованості 2391,30 грн., підлягає до стягнення 339,26 грн. пені;

по видатковій накладній №ЯР-0006180 за період з 13.09.2016р. по 13.03.2017р. від суми заборгованості 1618,20 грн., підлягає до стягнення 229,58 грн. пені;

по видатковій накладній №ЯР-0006181 за період з 20.09.2016р. по 13.03.2017р. від суми заборгованості 2973,30 грн., підлягає до стягнення 404,53 грн. пені;

Разом: 2647,50 грн.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення пені річних підлягають до задоволення частково, а саме до стягнення з відповідача підлягає 2647,50 грн. пені, в решті позовних вимог про пені слід відмовити.

Відповідно до ст.4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення повністю, а саме до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає: 24729,67 грн. основного боргу, 2647,50 грн. пені, 445,89 грн. 3 % річних, 2433,43 грн. інфляційних втрат.

Витрати позивача по сплаті судового збору у відповідності до ст. 49 ГПК України суд покладає на винну сторону відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі в сумі 1594,89 грн.

Керуючись ст.ст.1, 2, 4-3, 12, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИ Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Маркет» (юридична адреса: 79040, м.Львів, вул.Городоцька, 359, ідентифікаційний код 38316777) на користь Приватного підприємства «Ярослав» (юридична адреса: 04074, м.Київ, вул.Автозаводська, 2, ідентифікаційний код 21635240) 24729,67 грн. основного боргу, 2647,50 грн. пені, 445,89 грн. 3 % річних, 2433,43 грн. інфляційних втрат та 1594,89 грн. судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 01.08.2017р.

Суддя Кітаєва С.Б.