Ухвала суду № 68109026, 01.08.2017, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 15/75/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про припинення провадження у справі

01.08.2017 справа № 908/1463/17

За позовом Державного підприємства “Бердянський морський торговельний порт”, 71112, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Горького, 13/7

до відповідача Державного підприємства “Адміністрація морських портів України”, 01135, м. Київ, пр. Перемоги, буд. 14 в особі Бердянської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України”, 71112, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Горького, буд. 6

про стягнення 40 307,86 грн.

Суддя Горохов І.С.

За участю представників сторін:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: не з’явився.

Суть спору:

Державне підприємство “Бердянський морський торговельний порт”, Запорізька область, м. Бердянськ звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до відповідача Державного підприємства “Адміністрація морських портів України”, м. Київ в особі Бердянської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України”, Запорізька область, м. Бердянськ про стягнення 40 307,86 грн. за договором №62 від 03.07.2013 року/07/13 від 27.06.2013.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на приписи ст. 121 Конституції України, п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 2, 15, 54, 58 Господарського процесуального кодексу України та на умови укладеного між сторонами договору. При цьому вказує, що внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе договірних зобов’язань у останнього утворилася заборгованість на суму 40 307,86 грн.

Ухвалою господарського суду від 17.07.2017 порушено провадження у справі №908/1463/17, присвоєно справі номер провадження 15/75/17, розгляд якої призначено на 01.08.2017 У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об’єктивного розгляду і вирішення справи по суті.

Представники сторін у призначене судове засідання не з’явилися. Про час та місце слухання справи повідомлялися у встановленому порядку шляхом направлення на адресу відповідної ухвали.

Від представника позивача на адресу суду надійшла заява про припинення провадження у справі від 28.07.2017 та клопотання про припинення провадження у справі та повернення судового збору від 01.08.2017, у зв’язку із сплатою відповідачем суми боргу, що є предметом позову у даній справі після подачі позову до суду. На підтвердження зазначеного надав суду належним чином завірену копію банківської виписки від 21.07.2017 на суму 40 307,86 грн. та платіжне доручення №1314 від 21.07.2017, згідно яких заборгованість відповідача перед позивачем відсутня. Вказаним клопотанням позивач просить суд припинити провадження у справі у зв’язку з відсутністю предмету спору та на підставі ч. 1 ст. 7 ЗУ “Про судовий збір” просить повернути Державному підприємству “Бердянський морський торговельний порт” судовий збір у розмірі 1600,00 грн.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи достатність матеріалів справи для розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представників сторін.

Між Державним підприємством “Бердянський морський торговельний порт” (Підприємство, позивач у справі) з одної сторони та Державним підприємством “Адміністрація морських портів України” в особі Бердянської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (БФ ДП “АМПУ”, відповідач у справі) з другої сторони, було укладено договір №62 від 03.07.2013 року/07/13 від 27.06.2013 за умовами якого АМПУ зобов’язалося відшкодувати Підприємству витрати з оплати земельного податку за земельні ділянки, які займає БФ ДП “АМПУ” (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 2.1 Договору, Підприємство зобов’язалося щомісячно, до 08 числа місяця, наступного за оплачуваним, надати АМПУ рахунок та акт виконаних робіт.

Додатковою угодою №1 від 26.03.2015 сторони внесли зміни до Договору від 27.06.2013 №07/13 від 03.07.2013 №62 та виклали п.п. 2.3, 2.4 в новій редакції, за якими АМПУ зобов’язалося оплачувати рахунки Підприємства протягом 15 календарних днів на підставі виставленого Підприємством рахунку, починаючи з дня, наступного за днем виписки рахунку. Датою оплати платежів вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок Підприємства. У разі затримки оплати платежів за надані послуги АМПУ на вимогу Підприємства оплачує останньому суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення платежу, 3% річних та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, до моменту повного погашення заборгованості. Оплата пені не звільняє АМПУ від обов’язку сплатити суму боргу в повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на виконання умов договору направлялися рахунки на оплату № 16090058, №16090062 від 29.03.2016, №16090093, №16090097 від 27.04.2016, №16090128, №16090133 від 31.05.2016, №16090163, №16090168 від 30.06.2016, №16090199,№16090201 від 29.07.2016, № 16090235 від 30.08.2016, № 16090259 від 31.08.2016, №16090272, № 16090277 від 30.09.2016, №16090308, №16090314 від 31.10.2016, №16090344, №16090350 від 30.11.2016, № 16090380, № 16090381 від 23.12.2016, які згідно супровідних листів були отримані відповідачем (а.с. 26-56). Однак, в порушення умов Договору починаючи з квітня 2016 року по грудень 2016 року були залишені відповідачем без оплати.

Згідно банківської виписки, що міститься в матеріалах справи вся сума боргу сплачена відповідачем лише 27.01.2017 (а.с. 57, 58).

Відповідно до п. 3.1 Договору, за невиконання або неналежне виконання зобов’язань за цим Договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Згідно із п. 2.2 Договору, Підприємство має право стягнути в установленому порядку прострочену заборгованість по платежах за даним Договором.

В порушення умов договору відповідач свої зобов’язання у визначені договором строки своєчасно не виконав, в результаті чого у останнього утворилась заборгованість в розмірі 40 307,86 грн. (3 653,67 грн. 3% річних та 36 654,19 грн. пені).

На момент звернення позивача до суду заборгованість відповідача перед позивачем по договору склала 40 307,86 грн.

Після звернення позивача з позовом до суду відповідач здійснив повну оплату заборгованості за договором.

Позовні вимоги Державного підприємства “Бердянський морський торговельний порт” до Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” в особі Бердянської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” про стягнення 40 307,86 грн. за договором №62 від 03.07.2013 року/07/13 від 27.06.2013 були предметом судового розгляду у даній справі.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали і фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, суд вважає, що провадження по справі підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процессуального кодексу України, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини... Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні приписи містить ст.193 Господарського кодексу України.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач свої зобов’язання за договором № 62 від 03.07.2013 року/07/13 від 27.06.2013 у визначені договором строки не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за період з квітня 2016 по січень 2017 на загальну суму 40 307,86 грн., яка станом на час звернення позивача до суду (позовна заява подана до суду 17.07.2017) була несплаченою.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором № 62 від 03.07.2013 року/07/13 від 27.06.2013 у розмірі 40 307,86 грн. було заявлено обґрунтовано та є такими, що ґрунтуються на нормах права.

Разом з тим, згідно із наданими позивачем (доказами) платіжним дорученням №1314 від 21.07.2017 на суму 40 307,86 грн. та банківської виписки від 21.07.2017 сума заборгованості була погашена відповідачем у повному обсязі.

Тобто, з матеріалів справи вбачається, що відповідач сплатив суму заборгованості за договором № 62 від 03.07.2013 року/07/13 від 27.06.2013 у розмірі 40 307,86 грн. вже після звернення позивача до суду з даним позовом, а саме 21.07.2017.

Відповідно до приписів п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

За таких обставин, провадження у справі про стягнення з відповідача 40 307,86 грн. підлягає припиненню, у зв’язку із відсутністю предмету спору, оскільки зазначена сума була перерахована відповідачем вже після звернення позивача до суду з даним позовом.

Розглянувши клопотання позивача про повернення сплаченої суми судового збору, суд констатує наявність підстав для задоволення заяви та повернення судового збору.

Відповідно до частини 3 статті 80 ГПК України про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення судового збору з бюджету, а також можуть бути розв'язані питання про стягнення штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу.

Правові засади справляння судового збору, платників, об’єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору врегульовано Законом України “Про судовий збір”.

Так, пунктом 5 частини 1 статті 7 вказаного Закону (в редакції станом на час розгляду справи) встановлено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв’язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях..

Також, за змістом Інформаційного листа Вищого господарського суду України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору” частину першу статті 7 Закону викладено в новій редакції, якою встановлено повернення сплаченої суми судового збору за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, припинення провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях (стаття 80 Господарського процесуального кодексу України).

За таких обставин, за заявою сторони судовий збір в загальній сумі 1600,00 грн., сплачений Державним підприємством “Бердянський морський торговельний порт” за платіжним дорученням № 2505 від 14.07.2017 підлягає поверненню позивачу.

Керуючись ст. ст. 22, 49, 78, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. 86, 89 Господарського процесуального кодексу України,

Ухвалив:

Провадження по справі № 908/1463/17 за позовом Державного підприємства “Бердянський морський торговельний порт” до Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” в особі Бердянської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” про стягнення 40 307,86 грн. - припинити.

Видати ухвалу про повернення Державному підприємству “Бердянський морський торговельний порт” суми 1600,00 грн. судового збору.

Копію ухвали направити сторонам у справі.

Суддя І. С. Горохов