Ухвала суду № 68108736, 03.08.2017, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

03.08.2017 Справа № 904/11170/16

За заявою: Комунального підприємства "Виробниче житлово-ремонтно-експлуатаційне об'єднання" Жовтоводської міської ради, м. Жовті Води Дніпропетровської області

про розстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.03.2017.

У справі:

за позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго", м. Дніпро

до Комунального підприємства "Виробниче житлово-ремонтно-експлуатаційне об'єднання" Жовтоводської міської ради, м. Жовті Води Дніпропетровської області

про стягнення 5 255 428,22 грн.

Головуючий колегії, суддя Євстигнеєва Н.М.

Суддя: Фещенко Ю.В.

Суддя: Загинайко Т.В.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність №681/1001/ від 14 грудня 2016 року, провідний юрисконсульт

Від відповідача (заявника): ОСОБА_2, довіреність №01-07/330 від 14 лютого 2017 року, головний юрисконсульт

СУТЬ СПОРУ:

10 липня 2017 Комунальне підприємство "Виробниче житлово-ремонтно-експлуатаційне обєднання" Жовтоводської міської ради звернулося до господарського суду з заявою (вх. №38473/17 від 10.07.2017), якою просить розстрочити виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.03.2017 згідно графіку щомісячного погашення заборгованості викладеного у додатку до заяви.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11 липня 2017 прийнято заяву до розгляду та призначено її розгляд у засіданні на 21 липня 2017.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Дніпропетровської області від 21 липня 2017 №570 у зв'язку із перебуванням члена колегії - судді Васильєва О.Ю. у відпустці, відповідно до пункту п. 2.3.25 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, здійснено заміну судді-члена колегії автоматизованою системою по вх. № 4-11192/16 справи 904/11192/16.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 21 липня 2017 визначено склад колегії у складі трьох суддів: головуючий суддя Євстигнеєва Н. М., судді - Фещенко Ю.В., Загинайко Т.В.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2017 прийнято справу №904/11170/16 до провадження в новому колегіальному складі, заяву призначено до розгляду в засіданні на 03.08.2017.

В обґрунтування зави про розстрочку виконання рішення суду заявник зазначає, що КП ВЖРЕО за своїм правовим статусом є комунальним підприємством та здійснює свою господарську діяльність згідно Статуту підприємства та надає послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій в м. Жовті Води населенню (мешканцям багатоповерхових будинків м. Жовті Води) установам, підприємствам і організаціям по тарифу затвердженому рішенням виконавчого комітету Жовтоводської міської ради від 15.07.2015 за №338. Сума 5 255 428,22 грн., яка заявлена до стягнення за вказаним вище рішенням, є досить великою для сплати для комунального підприємства "Виробниче житлово-ремонтно-експлуатаційне об'єднання" Жовтоводської міської ради, оскільки заборгованість, яка утворилась у Відповідача перед позивачем пов'язана з декількома чинниками.

По-перше, станом 30 червня 2017 заборгованість по відшкодуванню витрат по субсидіям та пільгам державного бюджету перед комунальним підприємствам "Виробниче житлово-ремонтно-експлуатаційне об'єднання Жовтоводської міської ради" за надані комунальні послуги складає 995 859,00 грн.

По-друге, станом на 01.07.2017 комунальне підприємство "Виробниче житлово-ремонтно-експлуатаційне об'єднання Жовтоводської міської ради" надає послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій в м. Жовті Води населенню (мешканцям багатоповерхових будинків м. Жовті Води) установам, підприємствам і організаціям по тарифу встановленому рішенням виконавчого комітету Жовтоводської міської ради від 15.07.2015 за №338.

Даний тариф був введений в дію 01.09.2015 за період з 01.09.2015 по 27.05.2017 неодноразово підвищувалась на державному рівні вартість електроенергії, природного газу. В розрахунок зазначеного вище тарифу який є діючим і на сьогоднішній день вкладений розмір мінімальної заробітної плати та розмір вартості електричної енергії який неодноразово підвищувався.

Відповідно до статті 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" повноваження щодо встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій надано виключно органом місцевого самоврядування.

Відповідно до частини 7 статті 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", центральні органи виконавчої влади, національні комісії, що здійснюють державне регулювання у відповідній сфері, несуть відповідальність за наслідки встановлення або регулювання цін/тарифів, що змінюються ними відповідно до їхніх повноважень.

Встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги нижче розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво не допускається. При цьому, органи місцевого самоврядування встановлюють тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі не нижче економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво (надання).

У разі встановлення органом місцевого самоврядування тарифів на житлово-комунальні послуги на рівні, що унеможливлює отримання прибутку, орган, який їх затвердив, зобов'язаний відшкодувати з відповідного місцевого бюджету виконавцям/виробникам різницю між встановленим розміром цін/тарифів та економічно обґрунтованими витратами на виробництво цих послуг.

Підприємство неодноразово наголошувало міському голові про необхідність проведення коригування тарифу з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій та направляло з цього приводу листи. Але незрозуміло з яких підстав дані листи залишились без відповіді та реагування.

З огляду на це, стягнення суми боргу без розстрочки, зумовить неможливість виконання зазначених заходів по наданню територіальній громаді міста Жовті Води послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій

Позивач проти задоволення заяви про надання розстрочки виконання рішення заперечує. Позивач, з посиланням на п.7.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", зазначає, що підставою для розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Однак, заявник обґрунтовує необхідність розстрочки лише ризиком арешту його рахунків та майна, що заблокує його діяльність та унеможливить повне виконання ним багатьох зобов'язань.

По-друге, вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору та інші обставини справи. У ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" існує велика дебіторська та кредиторська заборгованість. Так, станом на сьогоднішній день у позивача існує дебіторська заборгованість, яка складає 1 446 963 800,00 грн. та сума кредиторської заборгованості ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" становить 177 124 540,79 грн. У зв'язку з наявністю значної дебіторської заборгованості ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" не має змоги, а саме, достатньої кількості грошових коштів, для погашення кредиторської заборгованості. Більше того, Стягувач змушений постійно брати кредити на поновлення обігових коштів, для розрахунку з ДП "Енергоринок". Додатково позивач зазначає, що має певний ліміт на кредитування, який в повному обсязі іде на погашення боргу перед ДП "Енергоринок", оскільки між ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" та ДП "Енергоринок" підписано декілька договорів про реструктуризацію заборгованості та мирових угод до 2021 року.

Позивач вказує, що дані фактори в подальшому можуть блокувати діяльність Стягувача, призвести до неповного фінансування проведення поточних ремонтів електромережі ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго", оновлення матеріальної бази та, як наслідок цього, виникнення пошкоджень, аварій та інших втрат. Негативним наслідком, також, може бути несвоєчасна та неповна виплата заробітної плати працівникам.

Як зазначає позивач, виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області по справі №904/11170/16 та погашення заборгованості КП "Виробниче житлово-ремонтно-експлуатаційне об'єднання" Жовтоводської міської ради перед ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" дозволить отримати кошти для фінансового забезпечення розрахунків у процедурі погашення заборгованості, а саме: надасть змогу здійснювати часткову оплату та укладати договори реструктуризації заборгованості.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача (заявника), господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2016 Публічне акціонерне товариство Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Дніпрообленерго" звернулося до господарського суду із позовом, яким, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 15.03.2017, яка надійшла до господарського суду 16.03.2017, просило стягнути з комунального підприємства "Виробниче житлово-ремонтно-експлуатаційне об'єднання "Жовтоводської міської ради" заборгованість у розмірі 5 255 428,22 грн. за поставлену активну електроенергію за період з березня 2016 року по січень 2017 року включно.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20 березня 2017 позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з Комунального підприємства "Виробниче житлово-ремонтно-експлуатаційне обєднання" Жовтоводської міської ради на користь публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" заборгованість з оплати вартості спожитої активної електричної енергії у сумі 5 255 428,22грн., витрати, повязані зі сплатою судового збору у сумі 78 831,42грн.

07 квітня 2017 на виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20 березня 2017 року було видано наказ №904/11170/16.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19 червня 2017 рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20 березня 2017 у справі № 904/11170/16 залишено без змін.

10 липня 2017 Комунальне підприємство "Виробниче житлово-ремонтно-експлуатаційне обєднання" Жовтоводської міської ради звернулося до господарського суду з заявою (вх. №38473/17 від 10.07.2017), якою просить розстрочити виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.03.2017 згідно графіку щомісячного погашення заборгованості викладеного у додатку до заяви, а саме шляхом внесення щомісячних платежів у розмірі 88 904,33 грн. починаючи з серпня 2017 року по липень 2022 року.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку що заява про розстрочку виконання рішення не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною першою статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом.

Підставою для розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (пункти 7.1.1, 7.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України").

Отже, у Господарському процесуальному кодексі України та спеціальному законі, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку (Законі України "Про виконавче провадження"), не встановлений вичерпний перелік обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення, і на підставі яких суд може прийняти рішення про надання відстрочки.

Також у законі відсутнє обмеження щодо можливого та допустимого строку відстрочки (розстрочки) виконання остаточного рішення. Відповідно, суд, який приймає рішення, має повноваження щодо підстав та строку для надання відстрочки виконання рішення, і у кожному конкретному випадку за своїм внутрішнім переконанням оцінює наявні у справі докази і вирішує питання про наявність чи відсутність обставин для вчинення таких процесуальних дій.

У той же час, слід зважити на таке:

1) виконання судового рішення є невідємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 року №18-рп/2012);

2) невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 року №11-рп/2012);

3) відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини (надалі Суд) право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі Конвенція), було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обовязкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (див. рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II);

4) за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції права (див. рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії", №22774/93, п. 74, ECHR 1999-V).

Враховуючи викладене, а також беручи до уваги, те, що існування заборгованості, підтверджене обовязковими та такими, що підлягають виконанню, судовими рішеннями, надає особі, на чию користь воно було винесено, "легітимні сподівання" на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить "майно" цієї особи у розумінні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції (див. рішення у справі "Пономарьов проти України" від 3 квітня 2008 року, заява №3236/03, п. 43), з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності суд, який надає розстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити: 1) чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами; 2) чи передбачена домовленістю сторін чи у національному законодавстві компенсація "потерпілій стороні" за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми; 3) чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача як "потерпілої сторони"; 4) чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі.

Тобто, у цьому контексті для визнання поважними причин затримки виконання рішення суду недостатньо лише зазначити про відсутність у боржника коштів. Обовязково мають враховуватися і інтереси іншої сторони спору, на користь якої прийнято рішення.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору встановлюються на підставі доказів.

За статтею 33 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Належних та допустимих доказів на підтвердження винятковості випадку, що за статтею 121 Господарського процесуального кодексу України є визначальною підставою для відстрочки виконання судового рішення, боржник суду не надав.

Для належного вирішення питання щодо надання розстрочки виконання судового рішення, господарським судам необхідно з'ясувати чи наявні у справі докази, які б підтверджували добросовісну поведінку боржника і вжиття ним належних заходів для виконання рішення.

Статтею 115 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обовязковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому цим кодексом та Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікована Верховною Радою України ( Закон України від 17.07.1997 № 475/97-ВР ).

Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов'язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції. Суд бере до уваги те, що п. 1 ст. 6 §1 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд".

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 по справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду".

Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі "Горнсбі проти Греції" зазначив, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов'язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.

За таких обставин виконання судового рішення є важливою стадією судового процесу у контексті забезпечення міжнародних демократичних стандартів щодо дотримання закріпленого у статті 8 Конституції України принципу верховенства права.

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежить, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.

Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання розстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.

Надані заявником у якості доказів наявності виключних обставин акт звірки розрахунків за надані населенню субсидії станом та акт звірки розрахунків за надані населенню пільги по квартплаті, вивозу сміття станом не є тими виключними обставинами що унеможливлюють виконання судового рішення та є підставою для задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду.

Із підстав, умов та меж надання розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Питання щодо надання відстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі. Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про надання розстрочки виконання рішення суду є з'ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати як доводи позивача так і заперечення відповідача, а також дотримуватися розумно встановленого строку розстрочки.

Позивач та відповідач знаходяться в рівних економічних умовах і відстрочка виконання судового рішення на тривалий термін призведе до надання переваг відповідачу в порівнянні з позивачем, призведе до поглиблення порушення права позивача на користування грошовими коштами. До того ж, заявник просить розстрочити виконання рішення на 60 місяців, що значно великим періодом.

Крім того, боржником не подано належних доказів, які свідчать про наявність виняткових обставин, що ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим, подані боржником докази не можуть розцінюватись як належні докази на підтвердження факту скрутного матеріального становища боржника чи відсутність надходжень коштів від його контрагентів для подальшого розрахунку перед стягувачем.

З огляду на викладене, враховуючи, що строк оплати вартості поставленої електроенергії настав, відсутність доказів на підтвердження надзвичайних (виключних) обставин, правові підстави для задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду від 20.03.2017 - відсутні.

Керуючись статтями 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви Комунального підприємства "Виробниче житлово-ремонтно-експлуатаційне об'єднання" Жовтоводської міської ради про розстрочку виконання розстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.03.2017 у справі № 904/11170/16 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття 03 серпня 2017 та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Головуючи колегії, суддяОСОБА_3

Суддя Ю.В. Фещенко

Суддя Т.В. Загинайко