Рішення № 68106679, 03.08.2017, Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 570/3014/17

Номер провадження 2/570/1378/2017

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 серпня 2017 року

Рівненський районний суд Рівненської області в особі:

головуючого судді Гладишева Х.В.

з участю секретаря Кмін В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернулася в суд з позовом до відповідача про розірвання та стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей у розмірі по 800 грн. 00 коп. на кожну дитину щомісячно.

В обґрунтування вимог покликаючись на відсутність нормальних подружніх стосунків з відповідачем через різні погляди на життя, невиконання батьком дітей своїх обов»язків по їх утриманню.

Сторін відповідно до ст.ст.74-76 ЦПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи. У поданих до суду заявах вони просять справу слухати у їх відсутність, позивач позов підтримує, відповідач позов визнає. Така сукупність обставин, на думку суду, не є перешкодою для розгляду справи у їх відсутність, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів про правовідносини сторін і немає необхідності заслуховувати їх особисті пояснення з приводу спору. За таких умов, суд у відповідності з ч.2 ст.197 ЦПК України ухвалив здійснювати розгляд справи у відсутність сторін без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, вивчивши матеріали справи, прийшов до таких висновків.

Відповідно до ст.16 ЦК України, звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту і в силу ст.ст.10, 60 ЦПК України, діючи на засадах змагальності, повинен переконливими, належними та припустимими доказами довести правову та фактичну підставу заявлених ним вимог. Згідно ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Як встановлено судом, сторони одружилися 22 вересня 2007 року, мають двох неповнолітніх дітей - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 Сторони не проживають разом, не ведуть спільного господарства, миритись вони не бажають, втратили один до одного почуття любові та поваги. Причиною припинення шлюбних відносин стала розбіжність у поглядах на сімейне життя.

В ч.1 ст.51 Конституції України закріплено, що шлюб грунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Ця вимога кореспондується і з ст.24 СК України. Ст.56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Згідно ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Однією із основних засад сучасного сімейного права є свобода шлюбу, зокрема, особа має право вільно вирішувати питання щодо укладення шлюбу та його збереження, а також розірвання шлюбу та припинення шлюбних відносин. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово "сімейний" засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово "союз" підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має наміру зберегти шлюб з відповідачем. Тому суд дійшов висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу стало неможливим, оскільки суперечить інтересам сторін та вимогам закону. У розпаді сімї винні обоє подружжя, оскільки не вживали належних заходів для усунення конфліктів та досягнення взаєморозуміння в сімї.

За таких умов суд вважає, що позов в цій частині доведений і підлягає до задоволення.

Щодо стягнення аліментів на утримання неповнолітніхї дітей, то відповідно до ст.18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.141 СК України батьки мають рівні права та обов'язки щодо дитини, розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини. Ст.150 цього Кодексу визначено, що батьки зобов'язані піклуватися за виховання дитини, про її здоров'я, фізичний, духовний розвиток, готувати до самостійного життя. Відповідно до ст.180 СК України визначено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідач проживає окремо від сім'ї, не надає коштів на утримання дітей, що є підставою для стягнення аліментів.

Вимога позивача про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі є законною і передбачена ст.184 СК України. Ця стаття носить диспозитивний характер і не визначає вичерпного переліку обставин для встановлення розміру аліментів в твердій грошовій сумі. За змістом цієї норми такими обставинами є нерегулярний дохід та будь-які інші обставини, що мають істотне значення.

Оскільки відповідач на даний час офіційно не працевлаштований, проте має нерегулярні, мінливі доходи, тому має змогу виплачувати кошти на утримання своїх неповнолітніх дітей. Таку обставину відповідач не заперечує і суд визнає її такою, що має істотне значення для визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі.

При визначенні розміру аліментів суд згідно п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» N 3 від 15.05.2006 року враховує думку сторін, стан здоров'я та матеріальне становище дитини, яке є задовільним, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, який є працездатним, офіційно працевлаштованим, не має інших зобов'язань матеріального характеру.

П.1 ст.3 Конвенції «Про права дитини» зобов»язує всіх приділяти першочергову увагу якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Ст.27 цієї Конвенції дає кожній дитині право на рівень життя, необхідній для її фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для її розвитку.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання та розвиток дитини, а отже і витрати на потреби дитини також мають бути однаковими.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що суб»єктивні права дітей на утримання їх батьком є порушеними, визначений судом розмір аліментів на дитину при взаємному обов'язку батьків її утримувати з урахуванням віку, її потреб, є обґрунтованим, не є завищеним в нинішніх умовах проживання, відповідає засадам розумності і справедливості та таким, що не створює відповідачу додаткові труднощі матеріального характеру. Судом встановлено, що відповідач є особою працездатного віку, інших утриманців не має, є фізично здоровим чоловіком і може працювати та виконувати обов"язок по утриманні своїх дітей та сплачувати визначену суму аліментів, яка б забезпечувала необхідний життєвий процес дітей та їх розвиток. Будь-яких доказів, заслуговуючих на увагу і спростовуючих показання позивача, відповідач не надав, а судом їх не здобуто, що вказує на обгрунтованість позову.

Відповідно до ч.1 ст.192 СК України розмір аліментів на дитину, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника аліментів або їх одержувача у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених законом. Аналогічна вимога міститься і у п.23 вищевказаної Постанови Пленуму ВС України.

Згідно ст.113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Відповідно до ч.3 ст.115 СК України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, і в цей день згідно ч.2 ст.114 СК України шлюб припиняється. Вказане рішення згідно ч.2 ст.115 СК надсилається до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Позов до суду пред'явлений 21 липня 2017 року, а тому відповідно до ст.ст.79, 191 СК України аліменти на дітей повинні стягуватися з указаної дати.

У звязку з задоволенням позову суд на підставі ст.88 ЦПК України стягує з відповідача на користь держави судовий збір в частині стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, оскільки позивач звільнена від сплати судового збору при подачі такого позову.

Згідно п.1 ч.1 ст.367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

З огляду на викладене, на підставі ст.ст.110, 180, 182, 184 СК України, керуючись ст.ст.10, 11, 57-60, 88, 213-215, 367 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей - задоволити повністю.

Розірвати шлюб ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище Денищук) ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянки України) та ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4,громадянина України) зареєстрований 22 вересня 2007 року Грушвицькою сільською радою Рівненського району Рівненської області, про що в Книзі реєстрації шлюбів 2007 року вересня місяця 22 числа зроблено актовий запис № 14.

Стягувати з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4,паспорт СР № 831597 виданий 08 травня 2001 року Рівненським РВ УМВС України в Рівненській області, ІНПП НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_4, паспорт серії МЮ номер 150128, виданий 28 листопада 2007 року Рівненським РВ УМВС України в Рівненській області, ІНПП НОМЕР_2) аліменти на утримання їх неповнолітніх дітей - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі по 800 (вісімсот) грн. 00 копійок щомісячно, починаючи з 21 липня 2017 року і до досягнення дітьми повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4,паспорт СР № 831597 виданий 08 травня 2001 року Рівненським РВ УМВС України в Рівненській області, ІНПП НОМЕР_1) в прибуток держави (Отримувач коштів УДКСУ у Рівненському районі. Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38012756. Банк отримувача ГУДКСУ в Рівненській області. Код банку отримувача (МФО) 833017. Рахунок отримувача 31217206700295. Код класифікації доходів бюджету 22030001) судовий збір у розмірі 640 грн. 00 коп.

Рішення у частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Рівненської області через Рівненський районний суд Рівненської області протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя Гладишева Х.В.