Ухвала суду № 68106507, 03.08.2017, Чутівський районний суд Полтавської області

Справа № 550/424/16-к

Провадження № 1-кп/550/89/17

УХВАЛА

Іменем України

03 серпня 2017 року смт. Чутове

Чутівський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Михайлюк О.І.,

при секретарі судового засідання Томас Ю.П.,

за участю прокурора Вільховик Ю.О.,

потерпілої ОСОБА_1,

представника потерпілої ОСОБА_2

захисника - ОСОБА_3,

обвинуваченого - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.05.2015р. за №12015170030000517 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні злочинну, передбаченого ч. 3 ст. 15, ст. 198 КК України,-

ВСТАНОВИВ :

Вироком Чутівського районного суду Полтавської області від 20.01.2017 р. ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.ст. 15 ч. 3 та 198 КК України, і призначено йому покарання 1 (один) рік 6 (шість) місяців обмеження волі.

Відповідно дост. 75 КК УкраїниОСОБА_4 від відбування покарання звільнено з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

На підставіст. 76 КК Українизобов'язано ОСОБА_4 періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти їм про зміну свого місця проживання, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу уповноваженого органу з питань пробації.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 5000 грн. в рахунок відшкодування витрат на правову допомогу та 2122 грн. 29 коп. витрат, пов'язаних із прибуттям потерпілої до місця судового провадження, а всього 7122 грн. 29 коп. шляхом звернення даної суми на виконання вироку суду з суми внесеної ОСОБА_4 застави.

Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 30.05.2017 р. вирок Чутівського районного суду Полтавської області скасовано, справу направлено на новий судовий розгляду в суді першої інстанції.

Скасовуючи вирок суду першої інстанції апеляційний суд зазначив, що ухвалою Чутівського районного суду Полтавської області від 17.05.2017 року було призначено до судового розгляду кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 15, ст.198 КК України та залучено до участі в даному кримінальному провадженні в якості потерпілої ОСОБА_1

Разом з тим, визнаючи ОСОБА_1 потерпілою та одночасно призначаючи провадження до судового розгляду, місцевий суд позбавив останню можливості приймати участь у підготовчому судовому засіданні та висловити свою думку з приводу законності обвинувального акту відносно ОСОБА_4

Крім того, апеляційний суд зазначив, що недопуск потерпілої ОСОБА_1 в якості повноцінного учасника судового провадження під час такої стадії судового процесу, як підготовче судове засідання, порушує її права, як потерпілої.

Згідно ч. 3ст. 415 КПК Українивисновки і мотиви, з яких скасовані судові рішення, є обов'язковими для суду першої інстанції при новому розгляді.

Ухвалою суду від 19.06.2017 р. по даному кримінальному провадженню призначено підготовче судове засідання.

13.07.2017 р. до суду надійшло клопотання потерпілої ОСОБА_1 про повернення обвинувального акту.

У підготовчому судовому засіданні потерпіла ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 підтримали клопотання про повернення обвинувального акту та просили його задовольнити. В обґрунтування клопотання про повернення обвинувального акту посилаються на його невідповідність вимогам кримінально-процесуального закону та зазначають, що в порушення ст. 291 КПК України в обвинувальному акті відсутні відомості щодо потерпілої ОСОБА_1 та те, що її, як потерпілу, не ознайомлено з матеріалами кримінального провадження.

Під час підготовчого судового засідання прокурор заперечував проти клопотання про повернення обвинувального акту, вважав, що обвинувальний акт складено у відповідності до норм Кримінального процесуального кодексу України. У звязку з чим, вважав за можливе призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту.

Обвинувачений та його захисник також заперечували проти задоволення клопотання про повернення обвинувального акту, вважали що підстави для повернення обвинувального акту, визначені кримінально-процесуальним Законом - відсутні. У звязку з чим вважали можливим призначити судовий розгляд кримінального провадження на підставі обвинувального акту.

Вислухавши думку учасників підготовчого судового засідання суд приходить наступного висновку.

Відповідно до положень п. 3 ч. 3ст. 314 КПК Україниу підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акта прокурору, якщо він не відповідає вимогам цьогоКодексу.

Тобто, після отримання обвинувального акта суд зобов'язаний перевірити його на відповідність вимогамКПК України, з'ясувати достатність фактичних і юридичних підстав для прийняття одного з рішень, передбачених ч. 3ст. 314 КПК України, та вирішити питання, пов'язані з підготовкою кримінального провадження до судового розгляду. Завданням підготовчого провадження є процесуальне та організаційне забезпечення проведення судового розгляду.

Згідно до положеньст. 337 ч. 1 КПК Українисудовий розгляд проводиться стосовно особи, якій висунуте обвинувачення і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків передбачених цією статтею.

Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогамстатті 291КПК України.

Частиною 2 ст. 291 КПК України передбачено, що обвинувальний акт має містити такі відомості: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, імя, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, імя, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); прізвище, імя, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи помякшують покарання; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); дату та місце його складення та затвердження.

Як на підставу повернення обвинувального акту потерпіла ОСОБА_1 у клопотанні посилається на те, що в обвинувальному акті відсутні відомості щодо неї, як потерпілої у кримінальному провадженні.

Суд зазначає, що ухвалою Чутівського районного суду Полтавської області від 17.05.2017р., з якою погодився Апеляційний суд Полтавської області, ОСОБА_1 визнано потерпілою у даному кримінальному провадженні та забезпечено її право на участь у кримінальному провадженні.

Таким чином, суд не вважає, що не зазначення відомостей про потерпілу ОСОБА_1 в обвинувальному акті є підставою для повернення обвинувального акту у даному кримінальному проваджені.

Разом з цим, при перевірці обвинувального акту на відповідність вимогам ст. 291 КПК України судом встановлено наступне.

Як було зазначено вище, згідно п. 5, 6 ч. 2 ст. 291 КПК Україниобвинувальний акт має містити виклад обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання.

Згідно з п. 13 ч. 1ст. 3 КПК України, обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленомуКПК України. Для формулювання обвинувачення необхідно встановити всі елементи складу кримінального правопорушення (суб'єкт, об'єкт, суб'єктивна та об'єктивна сторона) та викласти зазначене у відповідному процесуальному документі.

У відповідності до положень п. 2 ч. 1ст. 91 КПК Україниу кримінальному провадженні підлягають доказуванню зокрема подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета його вчинення.

Суд зазначає, що фактичні обставини кримінального правопорушення повинні бути викладені в обвинувальному акті таким чином, щоб вони відповідали певному складу кримінального правопорушення, від обвинувачення в скоєнні якого особа мала змогу захищатись.

В обвинувальному акті повинна міститись правова кваліфікація кримінального правопорушення, яка повинна відповідати сформульованому обвинуваченню та фактичним обставинам справи.

Незрозумілість та неконкретність обвинувачення, наявність в обвинувальному акті положень, що суперечать одне одному, тягнуть за собою порушення права на захист та є суттєвими порушеннями при складанні обвинувального акту, оскільки виключають можливість здійснення обвинуваченим свого захисту і можливість прийняття судом законного рішення у справі на підставі такого обвинувального акта.

Такі ж правові позиції щодо формулювання обвинувачення, викладення повної, детальної інформації щодо предявленого особі обвинувачення та, відповідно, про правової кваліфікації, що є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини та громадянина, висловлені в рішеннях ЄвропейськогоСуду з прав людини, а саме рішенні від 26.06.2008 року у справі «Ващенко проти України», рішенні від 25.07.2000 р. «Маттоціа проти Італії», рішенні від 09.10.2008 року у справі «Абрамян проти Росії».

Судом встановлено, що обвинувальний акт в порушення ст. 291 КПК Українине містить конкретного формулювання обвинувачення у вчинені злочину, передбаченого ст. 198 КК України, від якого має захищатися обвинувачений. В обвинувачені не міститься належного формулювання обєктивної та субєктивної сторони злочину. З тексту обвинувального акту вбачається лише наявність викладу певних обставин, а не фактичних обставин кримінального правопорушення.

В обвинувальному акті зазначено, що своїми умисними діями, які виразилися у незакінченому замаху на заздалегідь необіцяний збут майна, завідомо одержаного злочинним шляхом ОСОБА_4 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 15, ст. 198 КК України.

Суд зазначає, що предметом злочину, передбаченому ст. 198 КК України є майно, одержане злочинним шляхом, тобто бути результатом вчиненого суспільно небезпечного діяння, що визнається злочином. Винятком є предмети, поводження з якими утворюють самостійний склад злочину.

При формулюванні обєктивної сторони даного злочину, крім іншого, необхідно встановити, що збут майна є заздалегідь необіцяним. Це означає, що збут майна здійснюється вже після вчинення злочину та не перебувають із ним у причинному звязку і винний заздалегідь (до вчинення злочину) не обіцяв сприяти в збуті майна, отриманого злочинним шляхом.

Субєктивна сторона цього злочину полягає у прямому умислі, тобто особа усвідомлює, що збуває майно, набуте злочинним шляхом і бажає цього.

Однак, обвинувальний акт не містить належного викладу обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, та формулювання обвинувачення, як того вимагає ст. 291 КПК України.

В обвинувальному акті лише зазначено, що 30.05.2015 р. близько 07 год. ОСОБА_4, перебуваючи біля магазину «Культтовари», який знаходиться по вул. Миру в смт. Артемівка Чутівського району Полтавської області, діючи умисно із корисних спонукань, намагався здійснити заздалегідь не обіцяний збут автомобіля НОМЕР_1, 2004 р. випуску, сірого кольору, вартість якого, згідно висновку експерта № 85 від 11.06.2015 р. становить 209 928 грн. 60 коп., який належить ОСОБА_1, завідомо одержаного злочинним шляхом.

Будь-яких інших обставини вчинення кримінального правопорушення злочину, передбаченого ст. 198 КК України обвинувальний акт не містить

За наявності вказаних вище недоліків обвинувального акту кримінальне провадження неможливо призначити до судового розгляду, оскільки неконкретне викладення фактичних обставин вчинення злочину та формулювання обвинувачення позбавляє суд можливості, після оголошення обвинувального акту роз'яснити обвинуваченому суть обвинувачення, що є порушенням права на захист, гарантованогост. 55 Конституції Українита ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини та громадянина.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку про необхідність повернення обвинувального акту прокурору для приведення його у відповідність з вимогами закону.

На підставі викладеного, керуючись ч. 6 ст.9, ст.ст.291,314 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12015170030000517 внесеному до ЄРДР 29.05.2015 р., за обвинуваченням ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15,ст. 198 КК України, повернути прокурору для приведення його у відповідність до вимог Кримінального процесуального кодексу України.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Полтавської області через Чутівський районний суд Полтавської області протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя О. І. Михайлюк