Ухвала суду № 68105943, 02.08.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 372/3580/16-ц Головуючий у І інстанції Потабенко Л. В.Провадження № 22-ц/780/3722/17 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 34 02.08.2017

УХВАЛА

Іменем України

02 серпня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді: Приходька К.П.,

суддів: Голуб С.А., Сліпченка О.І.,

за участю секретаря: Дрозда Р.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивачів ОСОБА_2 на ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 25 травня 2017 року про повернення позовної заяви у справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43 Михайлівни, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_71, ОСОБА_72, ОСОБА_73, ОСОБА_74, ОСОБА_75, ОСОБА_76, ОСОБА_77, ОСОБА_78, ОСОБА_79 до публічного акціонерного товариства «Центренерго» в особі відокремленого підрозділу «Трипільська теплова електрична станція публічного акціонерного товариства «Центренерго» про відшкодування моральної шкоди,-

встановила:

у грудні 2016 року представник позивачів ОСОБА_2 звернувся до Обухівського районного суду Київської області з вищезазначеним позовом мотивуючи його тим, що позивачі проживають в забрудненій технічним пилом місцевості, забруднення атмосферного повітря спричинене роботою Трипільської ТЕС.

Просили стягнути з відповідача на користь кожного з позивачів моральну шкоду в розмірі 835 200 грн.

Ухвалою Обухівського районного суду від 23 січня 2017 року позовну заяву було визнано неподаною та повернуто позивачам.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 12 квітня 2017 року ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 23 січня 2017 року скасовано та передано питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 04 травня 2017 року відмовлено позивачам у задоволенні клопотання про звільнення, відстрочення чи зменшення сплати судового збору. Позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 25 травня 2017 року позовну заяву було визнано неподаною та повернуто позивачам.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, представник позивачів ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на її незаконність та необґрунтованість, постановлену з порушенням норм процесуального права.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, зазначає, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що позивачі в даному позові просили звільнити, зменшити або відстрочити сплату судового збору у звязку з їх тяжкими матеріальним станом.

Крім того, суд першої інстанції не надав належної правової оцінки всім доказам, на які посилалися позивачі, а саме копії довідок про розмір заробітної плати/пенсії, а також інші документи, які на думку позивачів підтверджують неможливість сплати судового збору під час звернення до суду з позовом.

Також, зазначає, що не вірно було досліджено доказові матеріали та їм зроблена неправильна оцінка, здійснено невірний аналіз клопотання всіх позивачів про звільнення, зменшення або відстрочення сплати судового збору.

Апелянт стверджує, що суд першої інстанції не відреагував ні на клопотання позивачів про звільнення їх від сплати судового збору, ні на клопотання про зменшення розміру судового збору, ні на клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Просив скасувати ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 25 травня 2017 року (з одночасним скасуванням ухвали Обухівського районного суду Київської області від 04 травня 2017 року) та постановити ухвалу, якою направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи, в порядку, передбаченому статтею 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви, суд першої інстанції виходив із того, що судовий збір за подання позову не сплачений, недоліки вказані в ухвалі від 04 травня 2017 року не усунуті, а підстави для звільнення від сплати судового збору, або його зменшення відсутні, оскільки будь-яких доказів на підтвердження свого скрутного матеріального стану позивачі не надали.

З такими висновками колегія суддів погодитись не може, оскільки вони не ґрунтуються на матеріалах справи, а також не узгоджуються з вимогами чинного законодавства з наступних підстав.

Подаючи позовну заяву, позивачі просили на підставі ст.8 Закону України «Про судовий збір» з урахуванням їх тяжкого матеріального стану звільнити їх від сплати судового збору, а якщо суд не вбачатиме для цього підстав, зменшити розмір судового збору чи відстрочити його сплату.

В тексті позовної заяви позивачі детально обґрунтували своє прохання, вказавши у позові сукупний дохід сімї кожного з позивачів та необхідні мінімальні витрати, а до позову додали документи щодо їх матеріального стану (довідки про доходи, пенсійні посвідчення, довідки про перебування у відпустці по догляду за дитиною тощо).

До позовної заяви позивачі додали аналогічне клопотання.

Повертаючи позов, суддя виходив із відсутності підстав для звільнення позивачів від сплати судового збору.

При цьому суддя, всупереч положенням процесуального закону щодо умотивованості судових рішень, належним чином не перевірив та не дав оцінки доводам позивачів і наданим ним доказам щодо їх тяжкого матеріального стану і як наслідок наявності підстав для звільнення від сплати судового збору. Зокрема, суддя лише послався в ухвалі на норми права, які регулюють сплату судового збору, і не повязав їх із оцінкою наданих позивачами доказів щодо їх матеріального стану.

Крім того, суд першої інстанції не вирішив питання чи є підстави для зменшення розміру судового збору чи відстрочення його сплати, про що просили позивачі у позові, оскільки таке клопотання за своїм змістом відрізняється від звільнення від сплати судового збору.

Вищенаведене порушує приписи ст.ст.209,210 ЦПК України, згідно яких ухвала суду, що постановляється як окремий документ, повинна відповідати загальним вимогам, які висуваються до судових рішень, тобто бути законною і обґрунтованою, забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права (п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі»).

Такі ж вимоги щодо обґрунтування судових рішень і необхідності відповіді на доводи сторін містить і практика Європейського суду з прав людини, яка вказує, що призначення обґрунтованого рішення полягає втому, щоб продемонструвати сторонам, щовони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його таотримати його перегляд вищестоящою інстанцією (рішення усправі «Гірвісаарі проти Фінляндії» від27 вересня 2001 року; «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до п.1 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» при здійсненні правосуддя у цивільних справах суди повинні вирішувати питання, повязані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до ЦПК України, Закону України «Про судовий збір», а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

Згідно п.3 цієї постанови , якщо позивачем (заявником) заявлено клопотання про відстрочення або розстрочення судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його оплати відповідно до ст.82 ЦПК, то наслідки, передбачені ст.121 ЦПК, застосовуються лише за умови відмови в задоволенні такого клопотання, про що постановляється відповідна ухвала.

Повертаючи позовну заяву на підставі ст.121 ЦПК України, суддя належним чином не вирішив клопотання позивачів та не постановив відповідної ухвали про відмову у задоволенні їх клопотання про звільнення від сплати судового збору, або його зменшення чи відстрочення.

Крім того, суд першої інстанції не звернув уваги, на те, що ухвалою Апеляційного суду Київської області від 12 квітня 2017 року була скасована ухвала першої інстанції про повернення даного позову позивачам.

Скасовуючи дану ухвалу колегія суддів прийшла до висновку про те, що суддя, всупереч положенням процесуального закону щодо умотивованості судових рішень, належним чином не перевірив та не дав оцінки доводам позивачів і наданим ним доказам щодо їх тяжкого матеріального стану і як наслідок наявності підстав для звільнення від сплати судового збору. Зокрема, суддя лише послався в ухвалі на норми права, які регулюють сплату судового збору, і не повязав їх із оцінкою наданих позивачами доказів щодо їх матеріального стану.

На зазначене суд першої інстанції уваги не звернув, в звязку з чим колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника позивачів ОСОБА_2 підлягає до часткового задоволенню, ухвала Обухівського районного суду Київської області від 25 травня 2017 року скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

В той же час підстави для направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду, як просить апелянт у скарзі, відсутні, оскільки провадження у справі не було відкрите.

Крім того, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для скасування ухвали судді Обухівського районного суду Київської області від 04 травня 2017 року, про що просить представник апелянтів, оскільки дана ухвала не підлягає оскарженню окремо від судового рішення. Як вище вказувалося, у звязку із скасуванням ухвали про повернення позову, вирішення питання про відкриття провадження передається на новий розгляд до суду першої інстанції, а отже ухвала від 04 травня 2017 року не має правового значення при новому розгляді.

Керуючись ст.ст.303,307,312-315,317,319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила :

апеляційну скаргу представника позивачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_71, ОСОБА_72, ОСОБА_73, ОСОБА_74, ОСОБА_75, ОСОБА_76, ОСОБА_77, ОСОБА_78, ОСОБА_79 до публічного акціонерного товариства «Центренерго» в особі відокремленого підрозділу «Трипільська теплова електрична станція публічного акціонерного товариства «Центренерго» про відшкодування моральної шкоди - ОСОБА_2, - задовольнити частково.

Ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 25 травня 2017 року про повернення позовної заяви скасувати та передати питання про на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді