Рішення № 68105869, 01.08.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 369/216/17 Головуючий у І інстанції Пінкевич Н. С.Провадження № 22-ц/780/3371/17 Доповідач у 2 інстанції Гуль В. В.Категорія 42 01.08.2017

РІШЕННЯ

Іменем України

01 серпня 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді: Гуля В.В.,

суддів: Іванової І.В., Савченка С.І.,

при секретарі: Тимошевській С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 квітня 2017 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні та визнання особи такою, що втратила право користуватись майном, -

в с т а н о в и л а:

у січні 2017 року позивач звернувся до суду із позовом, посилаючись на те, що він є новим власником квартири АДРЕСА_1. Доступу до приміщення для проведення обстеження відповідач, який є колишнім власником не дає, в зв'язку з чим відповідно до ст.ст. 316, 317, 321, 346, 383, 387, 391, 405 ЦК України, позивач просив суд усунути перешкоди в користуванні майном, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування квартирою за цією адресою.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 квітня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач у зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати і позов задовольнити.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 - на час розгляду справи зареєстрована на праві власності за ТОВ «Кей-Колект», що підтверджено Інформаційною довідкою №69574519 від 03 жовтня 2016 року.

Згідно довідки виконавчого комітету Вишневої ради Києво-Святошинського району Київської області №4404 від 22 листопада 2016 року зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 - ОСОБА_3, ОСОБА_4, 1999 року народження, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з того, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження доводів, що відповідач проживає в даній квартирі та нею користуються. Подані акти не підтверджують даних обставин, вони підписані лише представниками позивача, доказів повідомлення відповідача стороною позивача суду не надано.

Проте такі висновки суду не відповідають обставинам справи та вимогам закону виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до договору іпотеки № 89142 від 26 червня 2008 року, в якості забезпечення своїх кредитних зобов'язань ОСОБА_2 передав в іпотеку АКІБ «УкрСиббанк» належну йому на праві власності квартиру АДРЕСА_1.

Відповідно до договору факторингу № 2 від 13 лютого 2012 року АКІБ «УкрСиббанк» передав право вимоги ТОВ «Кей-Колект» за зобов'язаннями ОСОБА_2

Позивач звернув стягнення на предмет іпотеки, зареєструвавши на підставі вказаного вище договору іпотеки право власності на спірну квартиру.

З викладеного вбачається, що з переходом права власності на квартиру до позивача, ОСОБА_2 своє право власності на вказану квартиру втратив, як і втратив право користування нею.

Відповідно до абз.2 п. 34 Постанови пленуму ВССУ від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» «У зв'язку із цим під час розгляду позовів про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, судам необхідно чітко розмежовувати правовідносини, які виникають між власником та попереднім власником житла, і правовідносини, які виникають між власником житла та членами його сім'ї, попередніми членами його сім'ї, а також членами сім'ї попереднього власника житла. Так, власник житла має право вимагати визнання попереднього власника таким, що втратив право користування житлом, що є наслідком припинення права власності на житлове приміщення (пункт З частини першої статті 346 ЦК)».

За таких обставин обґрунтованими вимогами позивача є визнання відповідача таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1.

Крім того вбачається, що відповідач фактично проживає за адресою АДРЕСА_1. і ця обставина визнана відповідачем, що відповідно до ч. 1 ст. 61 ЦПК України звільняє таку обставину від доказування (а.с. 52).

Крім того підтвердженням обставинам проживання відповідача є копія талону-повідомлення проте, що позивач звертався до поліції із заявою про вчинення відповідачем правопорушення, зокрема, незаконного перебування у власності позивача. Цей доказ з'явився після ухвалення рішення судом першої інстанції і причина неподання його в суді першої інстанції зумовлена поважною причиною.

За таких обставин обґрунтованою є і інша вимога позивача про усунення перешкод у здійсненні права користування майном, оскільки відповідно до частини першої статті 383 ЦК України власник житлового будинку має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб.

Згідно положень статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

З викладеного вбачається, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для вирішення справи, не застосував норми матеріального права, які регулюють дані правовідносини, що призвело до неправильного вирішення справи.

Таким чином рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 309, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» задовольнити.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 квітня 2017 рокускасувати та ухвалити нове.

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні та визнання особи такою, що втратила право користуватись майном - задовольнити.

Усунути перешкоди у здійсненні права користування майном, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 шляхом надання постійного безперешкодного доступу товариству з обмеженою відповідальністю«Кей-Колект» до цього майна.

Визнати громадянина ОСОБА_2 таким, що втратив право користування квартирою, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» судові витрати у сумі 5787 грн. 60 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді