Рішення № 68104475, 25.07.2017, Апеляційний суд Харківської області

Справа № 638/16531/16-ц Головуючий 1 інст .- ОСОБА_1

Провадження № 22-ц/790/3711/17 Головуючий 1І інст - Бровченко І.О.

Категорія: відшкодування шкоди

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2017 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого Бровченко І.О.,

суддів Кружиліної О.А., Хорошевського О.М.,

при секретарі Афоніні К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові апеляційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю страхова компанія «Альфа-Гарант» на заочне рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 15 листопада 2016 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до товариства з додатковою відповідальністю страхова компанія «Альфа-Гарант» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2016 року позивач звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом до ТДВ «Страхова компанія «Альфа-Гарант» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

В обгрунтування позовних вимог зазначив, що 25 жовтня 2015 року о 18 год. 22 хв. водій ОСОБА_3 Халед у м. Харкові на перехресті вул. Цілиноградська та вул. ОСОБА_4, на перехресті нерівнозначних доріг рухаючись по другорядній дорозі не надав дорогу транспортному засобу OPEL ASСONA, д/н НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2, який рухався по головній дорозі, в результаті чого сталося ДТП. Було пошкоджено автомобіль НОМЕР_2, а ОСОБА_2, як володільцю транспортного засобу на підставі довіреності, завдано матеріальну шкоду. Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 14 грудня 2015 року ОСОБА_3 Халед визнано винним у вчиненні даної дорожньо-транспортної пригоди та притягнуто до відповідальності за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Автомобіль MITSUBISHI LANCER, д/н НОМЕР_3, на дату дорожньо-транспортної пригоди був забезпечений полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АЕ/5240059, виданий ТДВ «СК «Альфа-Гарант», страхова сума за шкода, заподіяну майну 50000 грн., в звязку з цим обовязок по відшкодуванню збитку в межах страхової суми покладається на страхову компанію. Згідно звіту №94/10/15 про оцінку колісного транспортного засобу вартість матеріального збитку становить 32580 грн. За зверненням позивача, відповідачем було визнано дану дорожньо-транспортну пригоду страховим випадком і сплачене страхове відшкодування у розмірі 12754 грн. 36 коп., проте вона є заниженою та не відповідає розміру завданої шкоди. Просить суд позов задовольнити.

Заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 15 листопада 2016 року позов задоволено. Стягнуто з товариства з додатковою відповідальністю страхова компанія «Альфа-Гарант» на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 20425 грн. 64 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі товариство з додатковою відповідальністю страхова компанія «Альфа-Гарант» просить рішення суду скасувати та ухвали нове, яким відмовити у задоволені позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Вислухав доповідь судді, пояснення осіб, які беруть участь у справі, встановивши обставини справи, перевірив зібрані по справі докази, обговоривши доводи апеляційної скарги судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що 25 жовтня 2015 року о 18 год. 22 хв. водій ОСОБА_3 Халед, керуючи автомобілем НОМЕР_4, у м. Харкові на перехресті по вул. Цілиноградська та вул. ОСОБА_4, на перехресті нерівнозначних доріг рухався по другорядній дорозі не надав дорогу транспортному засобу OPEL ASСONA, д/н НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2, який наближався до даного перехрещення.

Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 14 грудня 2015 року ОСОБА_3 Халед визнано винним у вчиненні даної дорожньо-транспортної пригоди та притягнуто до відповідальності за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (а. с. 7).

На момент дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб MITSUBISHI LANCER, д/н НОМЕР_3, був забезпечений полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АЕ/5240059, виданий ТДВ «СК «Альфа-Гарант», страхова сума за шкоду заподіяну майну складає 50000 грн., франшизу встановлено в розмірі 1000 грн.

Згідно звіту № 94/10/15 від 25 жовтня 2015 року, проведеного сертифікованим оцінювачем за замовленням ОСОБА_2, вартість транспортного засобу на дату оцінки складає 32576 грн. 80 коп. Вартість відновлюваного ремонту складає 134801 грн. 06 коп.

Вартість проведення оцінки становить 600 грн., що підтверджується договором №94/10/15 та актом прийому-передачі робіт по незалежній оцінці від 02 липня 2016 року.

За зверненням позивача, відповідачем було визнано дану дорожньо-транспортну пригоду страховим випадком і сплачене страхове відшкодування у розмірі 12754 грн. 36 коп., що підтверджується випискою ПАТ КБ «Приватбанк» з особового рахунку позивача ОСОБА_2

За результатами проведеного 09 лютого 2016 року дослідження незалежним експертом ТОВ «Експертум-АВЕ» щодо якого складена консультація № 18389, ринкова вартість пошкодженого транспортного засобу OPEL ASСONA, д/н НОМЕР_1, складає 10773 грн. 75 коп.

Сторони по справі визнають, що транспортний засіб OPEL ASСONA, д/н НОМЕР_1, після дорожньо-транспортної пригоди вважається знищеним.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортному засобу заподіяні збитки, які мають бути відшкодовані відповідачем.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортному засобу заподіяні збитки, які мають бути відшкодовані.

Разом з тим, судова колегія не погоджується з розміром страхового відшкодування, який було визначено судом при ухвалені судового рішення

Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення не відповідає.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені ст. 1166 ЦК України.

Відповідно до цієї правової норми шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Таким чином, єдиною підставою цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є правопорушення, що включає такі елементи, як шкода, протиправність поведінки, причинний звязок між ними, а також за виключенням передбачених законом випадків, вина заподіювача шкоди, тобто відшкодуванню підлягає тільки та шкода, яка є обєктивним наслідком протиправної дії чи бездіяльності.

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій основі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Положеннями ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоровю та/або майну потерпілого.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 05 липня 2012 року № 5090-VI ст. 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» викладено в новій редакції, яка не передбачає права страховика чи інших осіб на отримання залишків транспортного засобу у разі визнання його фізично знищеним.

За змістом п. 1 ст. 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно з п. 2 ст. 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності (ч. 1 ст. 5 ЦК України).

Пунктом 1 ст. 12 ст. 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

З урахуванням вищезазначеного, рішенням суду першої інстанції щодо розміру страхування підлягає зменшенню з 19825 грн. 64 коп. до 8048 грн. 69 коп. (32576,80-12754,36-1000-10773,75).

Судова колегія вважає, що в іншій частині рішення суду першої інстанції в частині розміру матеріальної шкоди підлягає залишенню без змін.

Доводи апеляційної скарги, що під час судового розгляду справи не враховано звіт № 15808 від 07 грудня 2015 року, висновки суду апеляційної інстанції не спростовують і на його правильність не впливають.

Згідно звіту № 15808 від 07 грудня 2015 року, проведеного за замовлення СК «Альфа-Гарант», було визначено матеріальний збиток внаслідок пошкодження без врахування втрат товарної вартості, а не ринкова вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Крім того, звіт здійснено на дату оцінки, а не дату дорожньо-транспортної пригоди.

Враховуючи, що районний суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи; порушив і неправильно застосував норми матеріального і процесуального права, судова колегія приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги та зміну рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 17 березня 2017 року в частині розміру матеріальної шкоди та судових витрат. В іншій частині рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України судова колегія здійснює розподіл судових витрат за розгляд позовної заяви пропорційно до розміру задоволених вимог та розгляд апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п. 2 ч. 1 ст. 307, п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 309, ст.ст. 313, 316, 317, 319-324, 327 ЦПК України, -

ВИРІШИЛА :

Апеляційну скаргу з додатковою відповідальністю страхова компанія «Альфа-Гарант» задовольнити частково.

Заочне рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 15 листопада 2016 року змінити.

Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю страхова компанія «Альфа-Гарант» на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 8648 грн. 69 коп.

Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю страхова компанія «Альфа-Гарант» на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 233 грн. 38 коп.

В іншій частині заочне рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 15 листопада 2016 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь товариства з додатковою відповідальністю страхова компанія «Альфа-Гарант» судовий збір за розгляд апеляційної скарги у розмірі 349 грн. 60 коп.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді -