Рішення № 68103882, 27.07.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження № 22-ц/790/4628/17 Головуючий 1 інстанції -

Справа № 610/3888/15-ц ОСОБА_1

Категорія: договірні Доповідач - Швецова Л.А.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2017 року м. Харків

Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого: Швецової Л.А.,

Суддів: Котелевець А.В., Піддубного Р.М.,

За участі секретаря: Кучер Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду цивільну справу

за апеляційною скаргою представника Приватного підприємства «Міловське» - ОСОБА_2

на рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 31 травня 2017 року

у справі за позовом ОСОБА_3 до Приватного підприємства «Міловське», Відділу з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Балаклійської районної державної адміністрації Харківської області, третя особа: Відділ Держгеокадастру у Балаклійському районі Харківської області, про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та застосування наслідків недійсності правочину, -

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2015 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ПП «Міловське», треті особи: Реєстраційна служба Балаклійського РУЮ Харківської області, Відділ Державного земельного агентства у Балаклійському районі, про визнання недійсними з моменту укладення договорів між ОСОБА_3 та ПП «Міловське»: договору без номеру від 18.05.2007р. оренди земельної ділянки площею 4,1351 га, належної позивачу на підставі державного акту про право приватної власності на землю серії Р2 № 754238, договору без номеру від 18.05.2007р. оренди земельної ділянки площею 0,1314 га, належної позивачу на підставі державного акту про право приватної власності на землю серії Р2 № 754239; та застосування наслідків недійсності правочинів, скасувавши їх державну реєстрацію.

26.10.2016р. ОСОБА_3 подала уточнену позовну заяву до ПП «Міловське», треті особи: Відділ з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Балаклійської районної державної адміністрації Харківської області, Відділ Держгеокадастру у Балаклійському районі Харківської області, в якій просила визнати зазначені договори недійсними з моменту укладення та скасувати державну реєстрацію цих договорів.

Ухвалою Балаклійського районного суду Харківської області від 01.12.2016р. за заявою представника позивача залишено без розгляду позовну заяву ОСОБА_3 в частині визнання недійсним договору від 18.05.2007р. оренди земельної ділянки площею 0,1314 га і зобов'язання скасувати державну реєстрацію договору.

У квітні 2017р. ОСОБА_3 подала до суду уточнену позовну заяву до ПП «Міловське», Відділу з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Балаклійської районної державної адміністрації Харківської області, третя особа: Відділ Держгеокадастру у Балаклійському районі Харківської області, в якій позивач остаточно просила: визнати недійсним з моменту укладення договір від 18.05.2007р. оренди земельної ділянки площею 4,1351 га між ОСОБА_3 та ПП «Міловське», зареєстрований у державному реєстрі земель 19.09.2007р. за № 040763800009, застосувати наслідки недійсності правочину та скасувати державну реєстрацію договору.

В обґрунтування позову зазначала, що на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії Р2 № 754238 від 27.12.2002р. позивачу належить земельна ділянка площею 4,1351 га. Вказану земельну ділянку 04.09.2013р. позивачем було передано у користування ТОВ «Успіх Слобожанщини» на підставі договору оренди. В зв'язку з необхідністю допиту позивача під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні за фактом крадіжки соняшника з земельної ділянки (контур 37), позивач у вересні 2014 року від слідчого довідалася про існування договору оренди земельної ділянки площею 4,1351 га між нею та ПП «Міловське» від 18.05.2007р., зареєстрованого у Балаклійському районному відділі ХРФ ДП ЦДЗК 19 вересня 2007 року за № 040763800009. Зазначила, що умови, які колись пропонувало керівництво ПП «Міловське» по строкам користування земельною ділянкою та орендній платі її не влаштовували, тому вона не підписувала ні договору оренди земельної ділянки з ПП «Міловське», ні додатків до договору.

Рішенням Балаклійського районного суду Харківської області від 31 травня 2017 року позов задоволено повністю.

Визнано недійсним з моменту укладення договір оренди земельної ділянки площею 4,1351 га від 18 травня 2007 року між ОСОБА_3 та ПП «Міловське», зареєстрований в Балаклійському РВ ХРФ ДП ЦДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 19 вересня 2007 року за № 040763800009, скасувавши його державну реєстрацію.

Стягнуто з ПП «Міловське» на користь ОСОБА_3 8771,60 гривень судових витрат.

Не погодившись із вказаним вище рішенням суду першої інстанції представник ПП «Міловське» - ОСОБА_2 звернувся на це рішення з апеляційною скаргою, в якій, з посиланнями на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Обґрунтовуючи свої апеляційні доводи, апелянт зазначив, що суд першої інстанції не взяв до уваги беззаперечний доказ, підтверджений висновком судової почеркознавчої експертизи про те, що підпис у договорі оренди від 18.05.2007 року здійснений особисто ОСОБА_3

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ПП «Міловське» підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позов ОСОБА_3 суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до висновку судової почеркознавчої експертизи від 27. 10.2016р., проведеної Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. Засл. проф. ОСОБА_4, ОСОБА_3 було підписано тільки текст договору, а невід'ємні частини договору оренди землі: акт визначення меж земельної ділянки в натурі та акт приймання-передачі земельної ділянки вона не підписувала, що свідчить про те, що оспорюваний правочин був вчинений без волевиявлення ОСОБА_3

Однак, погодитися з таким рішенням неможливо виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами , які були досліджені в судовому засіданні.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України ««Про оренду землі»», законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно зі ст. ст. 10, 11 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється виключно на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Судом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що ОСОБА_3 належить земельна ділянка площею 4,1351 га згідно державного акта на право приватної власності на землю серії Р2 № 754238 від 27 грудня 2002 року. 18.05.2007 року між ОСОБА_3 та ПП «Міловське» укладено договір оренди земельної ділянки площею 4,1351 га, зареєстрований у державному реєстрі земель 19.09.2007 року за № 040763800009.

Відповідно до ст. 125 Закону України «Про оренду землі» право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно ст. 792 ЦК України, за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно ч. 4 ст. 124 Закону України «Про оренду землі» передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Законом України «Про оренду землі» визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі», оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно ст. 13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі - це договір за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно ст. 14 вищезазначеного Закону, договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Відповідно до ст. 15 зазначеного Закону, істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; оренда плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Статтею 16 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

За правилами ч.ч. 1, 3 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидні сторони договору.

Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Отже, сторони договору, дійшовши згоди щодо істотних умов договору оренди землі, скріплюють його своїми підписами, що і є моментом укладення договору.

Разом із тим цивільні права та обов'язки, на досягнення яких спрямоване волевиявлення сторін договору оренди, набуваються після відповідної державної реєстрації. В момент державної реєстрації набирає чинності (набуває юридичної сили) договір, укладення якого вже відбулося, і така реєстрація не може змінювати моменту укладання договору.

Також, у постанові Верховного Суду України від 06 березня 2013 року по справі № 6-5цс13 вказано, що державна реєстрація договору оренди земельної ділянки у період визначеного сторонами строку дії договору забезпечує правомірне, договірне використання орендарем орендованої земельної ділянки відповідно до норм Земельного кодексу України, Цивільного кодексу України, Закону України від 6 жовтня 1998 року № 161-XIV ««Про оренду землі»» та Закону України від 11 лютого 2010 року № 1878-VІ ««Про внесення змін до Закону України ««Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»» та інших законодавчих актів України»» незалежно від дати проведення такої реєстрації - до пред'явлення позову про повернення земельної ділянки чи після його пред'явлення.

У постанові Верховного суду України у справі за №6-127цс13 сформульована також наступна правова позиція: вільне волевиявлення учасника правочину, передбачене статтею 203 ЦК України, є важливим чинником, без якого неможливо укладення договору оренди земельної ділянки. Своє волевиявлення на укладення договору учасник правочину виявляє в момент досягнення згоди з усіх істотних умов, складання та скріплення підписом письмового документа. Реєстрація договору є адміністративним актом, тобто елементом зовнішнім щодо договору. Прохання учасника правочину не здійснювати реєстрацію договору оренди земельної ділянки, волевиявлення на укладення якого він виявляв у момент досягнення згоди з усіх істотних умов, складання та скріплення підписом письмового документа, не є підставою для визнання договору недійсним у порядку, визначеному частиною третьою статті 203 та частиною першою статті 215 ЦК України.

Відповідно до частини третьої статті 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 125 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами 1-3,5,6 ст. 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Як на недійсність договору оренди землі позивачка посилалась на те, що вона не підписувала ні договору оренди земельної ділянки з ПП «Міловське», ні додатків до договору і тому вважала, що вказаний договір є неукладеним.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до судово-почеркознавчої експертизи від 27.10.2016 року, проведеної Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. Засл. проф. ОСОБА_4: підпис від імені ОСОБА_3 в договорі оренди земельної ділянки б/н від 18.05.2007р., укладеному між ОСОБА_3 та ПП «Міловське», площею 4,1351 га, на зворотній стороні другого аркуша документа, в графі «Орендодавець» виконаний ОСОБА_3; підпис від імені ОСОБА_3 в акті прийому-передачі земельної ділянки від 18.05.2007р. та акті визначення меж земельної ділянки в натурі від 18.05.2007р. додатках до договору оренди земельної ділянки б/н від 18.05.2007р., укладеного між ОСОБА_3 та ПП «Міловське», площею 4,1351 га, в рядку «Орендодавець» виконаний не ОСОБА_3, а іншою особою.

Тобто, з наявних в матеріалах справи доказах та з висновку почеркознавчої експертизи вбачається, що договір оренди земельної ділянки підписаний ОСОБА_3

Судова колегія приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 не підлягають задоволенню, оскільки з матеріалів справи вбачається, що договір укладений позивачем у 2007 році, нею підписаний. Будь-яких заяв щодо не укладання вказаного договору до 2015 року, а також неотримання орендної плати, позивачем не подавалось, вказаний договір, відповідно до вимог Закону, зареєстрований, набув чинності та строк його дії сплинув у 2017 році.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, судова колегія виходить з правової позиції Верховного Суду України у постанові від 01.07.2015 року у справі №3-195гс15 щодо можливості визнання договору оренди землі недійсним лише на майбутнє, а не з часу укладання та реєстрації договору оренди землі

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України серед загальних засад цивільного законодавства є свобода договору, яка означає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагентів та визначенні умов договору, тощо (ст.ст.6, 27 ЦК України).

Одностороння незгода сторони з реєстрацією раніше підписаного нею договору не може визнаватися обставиною для визнання його недійсним із підстав, передбачених ч. 3 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України.

Посилання апелянта в апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції безпідставно проігнорував наявну в матеріалах справи заяву ОСОБА_3 про відмову від позову та закриття провадження у справі судова колегія до уваги не приймає, оскільки після вказаної заяви ОСОБА_5 в матеріалах справи міститься наступна заява ОСОБА_5, якій вона вказує, що заяву про відмову від позову та закриття провадження вона не підписувала та не подавала.

На підставі вищевикладеного, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з відмовою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та застосування наслідків недійсності правочину.

Керуючись ст.ст. 301,302, п.п.3 і 4 ст. 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, судова колегія судової палати, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу представника Приватного підприємства «Міловське» - ОСОБА_2 - задовольнити.

Рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 31 травня 2017 року - скасувати.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Приватного підприємства «Міловське», Відділу з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Балаклійської районної державної адміністрації Харківської області, третя особа: Відділ Держгеокадастру у Балаклійському районі Харківської області, про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та застосування наслідків недійсності правочину - відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає чинності негайно, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів із дня його проголошення.

Головуючий:

Судді: