Ухвала суду № 68099275, 02.08.2017, Апеляційний суд Сумської області

Справа №591/3435/17 Головуючий у суді у 1 інстанції - Шелєхова Г. В.Номер провадження 22-ц/788/1314/17 Суддя-доповідач - Ткачук С. С. Категорія - 43

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2017 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Ткачук С. С.,

суддів - Левченко Т. А. , Собини О. І.

за участю секретаря судового засідання - Новікової А.С.,

розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на ухвалу судді Зарічного районного суду м.Суми від 03 липня 2017 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_3 до департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради

про зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и л а:

03.07.2017 року ОСОБА_4, та ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до департаменту забезпечення ресурсних платежів СМР, у якому просили зобов'язати відповідача вчинити дії по приватизації кімнати АДРЕСА_1. Свої вимоги мотивували тим, що реалізуючи своє право на приватизацію, звернулися до відповідача із заявою про приватизацію вищевказаної кімнати на підставі ордера, виданого ПВКП «Рубін», на що отримали відмову останнього. Вважають таку відмову незаконною .

Ухвалою судді Зарічного районного суду м.Суми від 03.07.2017 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_3, оскільки справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_3, посилаючись на незаконність та необґрунтованість судового рішення, подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду та ухвалити нову, якою відкрити провадження у справі.

Доводи апеляційної скарги мотивує тим, що суд першої інстанції, відмовивши у відкритті провадження у даній справі, фактично позбавив її права на реалізацію своїх прав на житло. При цьому, дії відповідача нею не оскаржувалися, питання про визнання їх незаконними чи неправомірними, не ставилося. Вважає, що правовідносини, які склалися між сторонами є не публічно - правовими, а житловими, оскільки направлені на реалізацію житлових прав. Справа стосується саме невизнаного права, що виникає з житлових правовідносин, у зв'язку з чим підлягає розгляду цивільного судочинства.

В судому засіданні представник ОСОБА_3 підтримав апеляційну скаргу і просив задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню за наступних підстав.

Суд першої інстанції, відмовляючи у відкритті провадження у даній справі, з урахуванням вимог ст.17 КАС України, дійшов до обґрунтованого до висновку про те, що справи про оскарження рішень органів місцевого самоврядування щодо відмови у наданні дозволу на надання кімнат у гуртожитках у власність їх мешканцям шляхом приватизації без вимог про визнання за ними права на приватизацію житлового приміщення, враховуючи предмет спору, мають розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

З такими висновками колегія суддів не погоджується.

Як вбачається із матеріалів справи, що ОСОБА_4, та ОСОБА_3 звернулися до департаменту забезпечення ресурсних платежів СМР із заявою про приватизацію кімнати АДРЕСА_1, у якій вони з двома неповнолітніми дітьми проживають на підставі ордера від 30.03.2008 року, виданого ПВКП «Рубін», на що отримали відмову з підстав незаконності видачі ордера на вищевказану кімнату у гуртожитку(а.с.16,17).

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з положеннями ст. 15 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Виходячи зі змісту п.1 ч.1 ст.3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ним владних управлінських функцій на основі законодавства, у т.ч. на виконання делегованих повноважень (п.7 ч.1 ст.3 КАС України).

Тобто, до юрисдикції адміністративних судів належать правові спори, з тією особливістю, що вони мають публічний характер: спори з правовідносин, що виникають у сфері публічної адміністрації.

Згідно п.1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом розгляду яких є перевірка правильності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

З мотивів позову вбачається, що предметом спору виступає відмова органу місцевого самоврядування у реалізації позивачами права на приватизацію кімнату у гуртожитку, отже заявлено житловий спір, який підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства.

Висновки суду першої інстанції не ґрунтується на процесуальному законі, а в апеляційної скарзі наведені доводи, які дають підстави для спростування висновків суду і тому оскаржена ухвала на підставі ст.312 ЦПК підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції

Керуючись ст.ст. 303,307,312,3-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу судді Зарічного районного суду м.Суми від 03 липня 2017 року скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і не підлягає оскарженню у касаційному порядку.

Судді: