Постанова № 680975, 30.05.2007, Харківський апеляційний господарський суд

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" травня 2007 р. Справа № АС-42/595-06

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Токар М.В., судді Івакіна В.О. , Сіверін В.І.

при секретарі Чудних С.О.

за участю представників сторін:

позивача - Любімий О.М.

відповідача - Лукашина І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 562Х/1-8) на постанову господарського суду Харківської області від 16.01.07 р. по справі № АС-42/595-06

за позовом Харківське державне авіаційне виробниче підприємство орденів Жовтневої революції та Трудового Червоного Прапору виробниче підприємство м. Харків

до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові

про скасування податкових повідомлень-рішень

встановила:

Позивач - Харківське державне авіаційне орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапору виробниче підприємство звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою про скасування податкового повідомлення-рішення від 14.07.06 № 0000440815/0 про визначення податкового зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 4774,50 грн., податкового повідомлення-рішення від 14.07.06 № 0000470815/0 про визначення податкового зобов’язання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища у сумі 2837,52 грн. та податкового повідомлення-рішення від 14.07.06 № 0000480815/0 про визначення податкового зобов’язання з податку з доходів фізичних осіб у сумі 13278,95 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час визначення сум податкових зобов’язань відповідач припустився порушень ст.ст. 4, 5, 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та не врахував фактів подання позивачем уточнюючої звітності.

Протягом розгляду справи позивач також надав до суду заяву про часткову зміну позову та просив суд скасувати податкового повідомлення-рішення від 14.07.06 № 0000480815/2, залишивши інші позовні вимоги без змін. Подану заяву судом було прийнято та подальший розгляд справи відбувався з урахуванням часткової зміни позовних вимог.

Постановою Господарського суду Харківської області від 16.01.07 по справі № АС-42/595-06 (Суддя Яризько В.О.) в позові відмовлено.

Не погодившись із судовим рішенням суду першої інстанції позивач звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати Постанову від 16.01.07 повністю та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю. Підставою для оскарження судового рішення суду першої інстанції є порушення судом норм матеріального та процесуального права, а також неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи.

Відповідач –Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Харкові проти позовних вимог заперечує, вказуючи на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення складено з дотриманням усіх вимог чинного законодавства на підставі даних, встановлених Актом перевірки позивача від 04.07.06 № 1154/41-014/14308894. Просить залишити без задоволення апеляційну скаргу позивача, а постанову господарського суду Харківської області від 16.01.07 року по справі № АС-42/595-06 залишити без змін.

В судовому засіданні 22.05.2007 р. була оголошена перерва до 10 годин 30 хвилин 29 травня 2007 р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні уповноважених представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

На підставі направлень від 15.05.06р. №502 та від 13.06.06р. (про продовження терміну перевірки) фахівцями відповідача була проведена планова виїзна перевірка підприємства позивача з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.05р. по 01.04.06р., в результаті якої було складено акт №1154/41-014/14308894 від 04.07.06р.

На підставі акту перевірки відповідачем ухвалено наступні податкові повідомлення-рішення:

- від 14.07.06 № 0000440815/0, яким донараховано податок на додану вартість у сумі 4774,5грн., в т.ч. 31783,0грн. основного платежу та 1591,5грн. штрафних санкцій в зв’язку з порушенням п.4.3 ст.4, п.п.7.5.2 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість";

- від 14.07.06 № 0000470815/0, яким донараховано збір за забруднення навколишнього природного середовища у сумі2837,52грн., в т.ч. 1842,53грн. основного платежу та 994,99грн. штрафних санкцій за порушення ст.44 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст.4 "Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого постановою КМУ від 01.03.99р. №303;

- від 14.07.06 № 0000480815/0, яким донараховано податок з доходів фізичних осіб у сумі 13278,95грн., у т.ч. основного платежу 4011,21грн. та 9267,74грн. штрафних санкцій за порушення п.1.3,п.1.15 ст.1, п.п.4.2.9 п.4.2, п.п.4.3.20 п.4.3 ст.4, п.п.6.1.2.а, 6.1.2.6 п.6.1 ст.6, п.7.1 ст.7, п.п.9.12 ст.9, п.п.22.3 ст.22 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб".

Позивач оскаржив вказані рішення в адміністративному порядку, та за результатами розгляду повторної скарги суму податкового зобов’язання за податком з доходів фізичних осіб зменшено на 3070,16грн., в зв’язку з чим винесено нове податкове повідомлення-рішення №0000480815/2, інші рішення залишено без змін.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на п.5.1 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" за приписами якої платник податків має право надавати уточнюючі розрахунки податкових зобов’язань протягом 1095 днів. Керуючись цим правом позивач надав податковому органу уточнюючі податкові декларації до ухвалення податкових повідомлень-рішень № 0000440815/0 та № 0000470815/0.

Однак з таким твердження позивача колегія суддів не може погодитись виходячи із наступного.

Відповідно до п.4.1.1. ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Відповідно до п.4.1.4. податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при не сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Відповідно до п.5.1 ст.5 цього Закону, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Відповідно до п.17.2 ст.17 цього Закону, платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку,

б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

При самостійному донарахуванні суми податкових зобов'язань адміністративні штрафи не накладаються.

Як вбачається з даних норм Закону, платник податків може надати уточнюючій розрахунок тільки при самостійному виявлені помилок у показниках раніше поданої декларації, та до початку його перевірки податковим органом.

Матеріалами справи підтверджено, та не заперечується позивачем сам факт наявних у нього під час перевірки за перевіряємий період занижених податкових зобов’язань з ПДВ та збору за забруднення навколишнього природного середовища, в зв’язку з чим ним 02.06.06р. було подано до відповідача уточнюючий розрахунок зі збору за забруднення навколишнього природного середовища, та 06.07.06р. уточнюючий розрахунок з ПДВ, якими збільшено свої податкові зобов’язання на суму, що була виявлена перевіркою.

Таким чином, уточнюючий розрахунок зі збору за забруднення навколишнього природнього середовища позивачем був наданий під час проведення перевірки, а по ПДВ після закінчення перевірки та отримання акту перевірки для ознайомлення.

На підставі наведеного суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що позивачем не самостійно були виявлені суми занижених податкових зобов’язань за попередні періоди, та уточнюючі розрахунки по таким зобов’язанням не були надані до початку його перевірки, а тому відповідачем правомірно відповідно до вимог вищенаведених норм закону не взяті до уваги такі уточнюючі розрахунки по ПДВ та збору за забруднення навколишнього природного середовища, та відповідно донараховано податкові зобов’язання та штрафні санкції, а посилання позивача на п. 5.1. ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" в частині того, що платник податків має право подати уточнюючий розрахунок протягом відповідного строку давності в 1095 днів в даному випадку є безпідставним, оскільки дана норма цього Закону стосується надання такого права платнику податків у разі самостійного виявлення помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, а як було зазначено вище, такі помилки позивач виявив не самостійно.

Стосовно донарахування податку з доходів фізичних осіб судова колегія зазначає, що відповідно до норм п.1.15 ст.1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 р. із змінами та доповненнями, юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) є податковим агентом, який зобов'язаний нараховувати, утримувати та сплачувати податок з доходів фізичних осіб до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Крім того, згідно п.20.2 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" фінансово відповідальними при порушенні правил нарахування, утримання та сплати до бюджету податку з доходів платника податку, що здійснюються особами, визначеними цим Законом податковими агентами, - такі особи. Розмір штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм цього Закону та підстави для їх застосування визначаються законом, що регулює такі питання, якщо інше не встановлене нормами цього Закону.

Відповідачем в акті перевірки (а. с. 34 - 40) повно, всебічно з посиланням на відповідні первинні бухгалтерські документи, на норми діючого законодавства описано виявлені факти порушень вимог Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 р.

Посилання позивача на те, що зміст акту перевірки не надає можливості пересвідчитись у правомірності висновків відповідача через відсутність посилань на первинні бухгалтерські та інші документи, дані податкового та бухгалтерського обліку, що достовірно підтверджують наявність факту порушень з боку позивача, та відсутність у відповідача відповідних копій первинних бухгалтерських документів, є безпідставними, оскільки, як зазначалось вище, такі посилання в акті перевірки №1154/41-014/14308894 від 04.07.06р. зазначено.

Відповідач листом №4106/10/41-017 від 15.05.06р. прохав позивача надати викладені в ньому первинні бухгалтерські документи.

Позивач на даний запит своїм листом №304/492-1 від 05.06.06р. відповів, що ним надано для перевірки всі необхідні та наявні у нього документи.

Відповідач листом №5279/10/41-017 від 22.06.06р. прохав позивача надати належним чином завірені копії документів, які свідчать про порушення норм податкового та іншого законодавства.

Позивач листом №114/371 від 26.06.06р. відмовив відповідачу в наданні таких копій з посиланням на те, що у нього відсутня інформація про наявність порушень податкового та іншого законодавства з його боку.

Відповідачем 26.06.06р. було складено акт про недопуск працівниками позивача до здійснення вилучення копій документів, які свідчать про порушення норм податкового та іншого законодавства, про що письмово було повідомлено керівника підприємства позивача.

Таким чином, відповідач факт відсутності у нього копій первинних документів позивача, які свідчать про порушення норм податкового та іншого законодавства, пояснює відмовою позивача в їх наданні.

Крім того, судова колегія зазначає, що ухвалою господарського суду Харківської області від 11.12.06р. було витребувано первинні документи в підтвердження позиції позивача та спростування тверджень відповідача.

Позивач своїм листом №АС-42/595-06 від 15.01.07р. повідомив суд першої інстанції, що він не має обов’язку надавати копії документів свого підприємства (а.с.99).

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Таким чином, позивач документально не довів та нормативно не обґрунтував свої заперечення стосовно неправомірності посилання відповідача на первинні документи працівників позивача (паспорта, свідоцтва про народження, посвідчення ветеранів війни та ін.).

Стосовно решти суми донарахувань податку з доходів фізичних осіб за неправомірну компенсацію вартості підготовки чи перепідготовки найманих осіб, за відшкодування вартості залізничних квитків особам, які не є працівниками позивача, за виплату за придбані товари (виконані роботи, послуги) СПД- фізичним особам без відповідних документів, що свідчать про продаж ними товарів (виконання робіт, надання послуг) у межах їх підприємницької діяльності або про сплату ними ринкового збору, за відшкодування витрат по відрядженню своїм працівникам без відповідних документів, що підтверджують дані витрати, за неутримання та неперерахування податку при оплаті послуг приватного нотаріуса суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що такі донарахування проведені відповідачем правомірно у відповідності до вимог Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", та позивачем не спростовані.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що приймаючи оскаржувану постанову господарський суд Харківської області забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи відповідно до чинного законодавства та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, тому підстави для її скасування відсутні.

Керуючись п.1. ч.1 ст. 198, ст. 200, ст.ст. 205, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ухвалила:

1. Апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення.

2. Постанову господарського суду Харківської області по справі №АС-42/595-06 від 16.01.2007 р. залишити без змін.

Дана ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України у місячний строк з моменту виготовлення її повного тексту.

Адміністративну справу №АС-42/595-06 повернути до господарського суду Харківської області.

Дана ухвала виготовлена в повному обсязі 30.05.2007 р.

Головуючий суддя Токар М.В.

Судді Івакіна В.О.

Сіверін В.І.