Ухвала суду № 68097315, 31.07.2017, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа № 323/665/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/778/1310/17

Єдиний унікальний № 323/665/17 Головуючий в 1-й інстанції Ярошенко А.Г.

Категорія ч.5 ст.191 КК України Доповідач в 2-й інстанції ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2017 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого судді Гріпаса Ю.О.,

суддів Фоміна В.А., Шаповал О.С.,

при секретарі Вечеренко Є.М.,

за участю прокурора Корх Д.О.,

обвинуваченого ОСОБА_2,

захисника адвоката ОСОБА_3,

розглянула у відкритому судовому засіданні, в апеляційному порядку, матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12017080190000332, за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_4 на ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 22 червня 2017 року, якою

повернуто прокурору обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016080310000505 від 27.04.2016 року відносно вчинення ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч.3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України.

Згідно зі змістом оскаржуваного судового рішення, 22.05.2017 року до Комунарського районного суду м. Запоріжжя надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016080310000505 від 27.04.2016 року відносно вчинення ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч.3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України.

За наслідками перевірки якого у підготовчому судовому засіданні суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, обвинувальний акт відносно ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 не містить посилання на фактичні обставини, які прокурор вважає встановленими і які відносять до предмету доказування у кримінальному провадженні.

Так, викладене в обвинувальному акті обвинувачення не містить викладу об'єктивної сторони вчинених злочинів, а саме: відсутні відомості щодо обставин (час, місце, дата), при яких у обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 ОСОБА_7 виник злочинний умисел, який відповідно до вимог ст. 91 КПК України підлягає доказуванню, спрямований на систематичне протиправне привласнення грошових коштів місцевого бюджету Комишеваської селищної ради Оріхівського району Запорізької області, у зв'язку з чим ОСОБА_2 розробив злочинний план, та організував стійку злочинну групу, відсутні відомості щодо обставин при яких ОСОБА_2 розповів ОСОБА_5, ОСОБА_6 ОСОБА_7 деталі розробленої ним «схеми» привласнення грошових коштів, та запропонував останнім приєднатись до вчинення вказаного кримінального правопорушення, відсутні відомості щодо часу, місця, обставин та співвідношення розподілення між ОСОБА_2 та ОСОБА_5, ОСОБА_6 ОСОБА_7 грошових коштів, одержаних незаконним шляхом, а тому не може вважатися висунутим в порядку, встановленому КПК України та позбавляє суд призначити обвинувальний акт до судового розгляду.

Крім того, як вбачається з обвинувального акту, кримінальне правопорушення було вчинене в період часу з січня 2013 по грудень 2015р. в тому числі головою Комишевахської селищної ради Оріхівського району Запорізької області ОСОБА_2 (тобто службовою особою місцевого самоврядування) та шкода, завдана ним складає 1124441,99 грн, що у 600 і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення злочину. отже, відповідно до ч. 5 ст. 216 КПК України досудове розслідування у даному кримінальному провадженні мали здійснювати детективи НАБ України.

При цьому, в порушення вказаних вимог закону, досудове розслідування проводилось слідчим управлінням ГУ Національної поліції в Запорізької області. та процесуального керівництва прокуратури Запорізької області.

Таким чином, затвердження даного обвинувального акта прокурором який здійснює нагляд за додержанням законів під час досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням прокурором відділу прокуратури Запорізької області ОСОБА_8 є незаконним, так як суперечить вимогам ч. 5 ст. 8 Закону України «Про прокуратуру».

З огляду на викладене такі порушення закону, допущені під час досудового розслідування, перешкоджають призначенню кримінального провадження до судового розгляду, оскільки досудове розслідування даного кримінального провадження, а також затвердження обвинувального акта по даному кримінальному провадженню, проводили не уповноважені на це особи.

В порушення вимог ст. 109 КПК України реєстр матеріалів досудового розслідування у даному кримінальному провадженні не відображає повних відомостей про прийняті процесуальні дії та рішення під час досудового розслідування. Зокрема, в ньому відсутня дата надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення, прізвище, ім'я, по-батькові заявника, як це передбачено ч. 5 ст. 214 КПК України; відсутні відомості про письмове підтвердження сторін кримінального провадження протилежній стороні факту надання їм доступу до матеріалів із зазначенням найменування таких матеріалів та відомостей про роз'яснення обвинуваченим права на захист;

Крім того, всупереч вимогам п. 1 ч. 2 ст. 109 КПК України реєстр матеріалів досудового розслідування у даному кримінальному провадженні не містить відомостей про час проведення більшості процесуальних дій.

Крім того в реєстрі матеріалів досудового розслідування відсутні відомості про складення обвинувального акта, що на підставі ч. 4 ст. 110 КПК України також є процесуальним рішенням, а тому відомості про складення обвинувального акта мають бути зазначені в реєстрі матеріалів досудового розслідування.

Таким чином, прокурором порушені вимоги кримінального процесуального закону, а саме вимоги п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, оскільки конкретне обвинувачення у вчиненні відповідних злочинів ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 ОСОБА_7 фактично не висунуто, що унеможливлює судовий розгляд кримінального провадження та можливість забезпечення справедливого судового розгляду відповідно до Європейської Конвенції з прав людини та ч. 5 ст. 216 КПК України, оскільки досудове розслідування було проведено з порушенням правил підслідності, не уповноваженим на те органом, у зв'язку з чим обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору через його невідповідність вимогам кримінального процесуального закону.

В апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_4, посилаючись на незаконність, невмотивованість судового рішення внаслідок істотного порушення судом кримінального процесуального закону, який підлягав застосуванню, його неточного тлумачення, а також у звязку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, та вважає, на підставі чого ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню. В обвинувальному акті викладені фактичні обставини правопорушення, які прокурор вважав встановленими. Апелянт вважає, що суд першої інстанції вийшовши за межі судового розгляду під час підготовчого судового засідання, почав досліджувати обставини які підлягають доказуванню лише під час судового розгляду. Судом першої інстанції проігноровано право прокурора змінити обвинувачення в суді. Стосовно висновку суду, щодо не підслідності даного кримінального провадження, прокурор зазначає, що відповідно до п.2 ч.5 ст.216 КПК України, стосовно визначеної категорії осіб, до якої голова Комишевахської селищної ради Оріхівського району Запорізької області не відноситься, а тому кримінальне провадження не підслідне детективам НАБ України. Таким чином прокурор вважає, що під час складання обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування істотних порушень кримінального процесуального закону не допущено, так як і таких порушень, які можуть перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення. враховуючи викладене, прокурор просить скасувати ухвалу суду першої інстанції від 22.06.2017 року та провернути обвинувальний акт до Комунарського районного суду м. Запоріжжя для розгляду.

Заслухавши в засіданні апеляційної інстанції доповідь судді про сутність судового рішення та аргументи скарги; прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, просив ухвалу суду скасувати, призначити новий розгляд провадження в суді першої інстанції, обвинуваченого і його захисника, які вважали ухвалу суду першої інстанції обґрунтованою, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, перевіривши матеріали провадження і доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора Федорченка К.В. задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Згідно до вимог ст.291 КПК України, обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Виходячи з норм закону, викладених в ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд зобовязаний перевірити матеріали кримінального провадження, зясувати достатність фактичних і юридичних підстав для прийняття судових рішень, передбачених ч. 3 цієї статті, вирішити питання, повязані з підготовкою кримінального провадження до судового розгляду. При цьому у підготовчому провадженні не вирішується питання про доведеність вини обвинуваченого, оскільки це прерогатива суду під час судового розгляду, завдання цього провадження є процесуальне та організаційне забезпечення проведення судового розгляду.

Згідно тексту обвинувального акту, орган досудового розслідування не виклав фактичні обставини подій, які є предметом дослідження в провадженні, а навів їх у формулюванні обвинувачення щодо кожного з обвинувачених. Таким чином, інкримінуючи ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 скоєння злочинів організованою групою, не виклав фактичних обставин виконання ними сумісних дій, які на думку органу обвинувачення, утворюють склади злочинів. Натомість, в обвинувальному акті, що досліджується, всі фактичні обставини викладені у формулюванні обвинувачення кожного з обвинувачених. Тобто одні й ті ж обставини наведені декілька разів, що захаращує текст документу і вихолощує його зміст. На думку суду апеляційної інстанції, обвинувальний акт в такій редакції не містить викладу фактичних обставин вчинення сумісних дій, що мають ознаки злочинів, всіма членами організованої групи, а формулювання обвинувачення, висунутого кожному з обвинувачених, навпаки перевантажено посиланням на фактичні обставини. Колегія суддів вважає, що вказівки суду щодо невідповідності обвинувального акту відносно вимог ст. 291 КПК України, не суперечать нормі вказаного закону, а підстави, на які послався суд першої інстанції у своїй ухвалі, перешкоджають розгляду обвинувачення щодо ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 в судовому засіданні, оскільки такі обставини свідчать про неконкретність обвинувачення, тобто перешкоджають реалізації права на захист обвинуваченого та можуть вплинути на результати розгляду справи по суті.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не можуть бути визнані обґрунтованими, а тому ухвала суду не підлягає скасуванню за підстав, наведених у скарзі.

З огляду на зазначене та керуючись ст. ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 22 червня 2017 року, якою повернуто прокурору обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016080310000505 від 27.04.2016 року відносно вчинення ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч.3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення є остаточною й оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_9 ОСОБА_10