Ухвала суду № 68096713, 31.07.2017, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

31.07.2017

Провадження № 1-кп/331/328/2017

ЄУН 331/3633/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2017 року м. Запоріжжя

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Антоненко М.В., суддів Стратій Є.В., Пивоварової Ю.О., при секретарі Андрієнко С.О., за участю прокурора Авраменко А.С., обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, захисників обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, перекладача ОСОБА_11, розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 258-5, ч. 3 ст. 258-5 КК України, ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 258-5, ч. 3 ст. 258-5 КК України, ОСОБА_3 Миколаївни за ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 258-3, ч. 3 ст. 258-5 КК України, ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 258-3, ч. 3 ст. 258-5 КК України, ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 258-3, ч. 3 ст. 258-5 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Жовтневого районного суду м. Запоріжжя перебуває кримінальне провадження у відношенні ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 258-5, ч. 3 ст. 258-5 КК України, ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 258-5, ч. 3 ст. 258-5 КК України, ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 258-3, ч. 3 ст. 258-5 КК України, ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 258-3, ч. 3 ст. 258-5 КК України, ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 258-3, ч. 3 ст. 258-5 КК України.

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 10.12.2016 року обвинуваченому ОСОБА_1на досудовому слідстві обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 10.12.2016 року обвинуваченому ОСОБА_2на досудовому слідстві обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 28.12.2016 року обвинуваченій ОСОБА_12 на досудовому слідстві обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 29.12.2016 року обвинувачену ОСОБА_12 було відсторонено від посади.

Під час досудового слідства ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 07.04.2017 року клопотання про обрання обвинуваченій ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задоволено частково, а саме ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Ухвалою Колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Запорізької області від 24.04.2017 року обвинувачену ОСОБА_3 було відсторонено від посади.

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 07.04.2017 року обвинуваченій ОСОБА_4 на досудовому слідстві обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Ухвалою Колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Запорізької області від 24.04.2017 року обвинувачену ОСОБА_4 було відсторонено від посади.

Ухвалою суду від 01.06.2017 року обвинуваченим ОСОБА_2, ОСОБА_1 було продовжено дію запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою на 2 місяці, обвинуваченим ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 було продовжено строк запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та продовжено відсторонення від посади строком на 2 місяці.

У судовому засіданні прокурор Авраменко А.С. заявила клопотання про продовження запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_2, ОСОБА_1, у вигляді домашніх арештів обвинуваченим ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3, крім того, заявила клопотання про продовження відсторонення від посад обвинувачених ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3, оскільки підстави, за яких було обрано запобіжні заходи не змінились, а ризики не зменшились.

У судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_13 адвокат ОСОБА_6, проти продовження строку тримання під вартою заперечував, заявив клопотання про заміну запобіжного заходу своєму підзахисному, в якому просив змінити ОСОБА_13 запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, оскільки обвинувачений тривалий час знаходиться під вартою, має постійне місце проживання, має стійкі соціальні звязки, немає наміру переховуватися від суду.

Обвинувачений ОСОБА_13 підтримав думку свого захисника.

У судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_1 адвокат ОСОБА_7, проти продовження строку тримання під вартою заперечувала, заявила клопотання про заміну запобіжного заходу своєму підзахисному, в якому просила змінити ОСОБА_1 запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, оскільки обвинувачений тривалий час знаходиться під вартою, має постійне місце проживання, має стійкі соціальні звязки, немає наміру переховуватися від суду.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав думку свого захисника.

У судовому засіданні захисник обвинуваченої ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_9 надав письмові заперечення на клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту своїй підзахисній та продовження відсторонення її від посади.

Обвинувачена ОСОБА_3 підтримала думку свого захисника.

У судовому засіданні захисник обвинуваченої ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_10, заперечував проти продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту своїй підзахисній та продовження відсторонення її від посади.

Обвинувачена ОСОБА_14 підтримала думку свого захисника.

У судовому засіданні захисник обвинуваченої ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_8 проти продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту своїй підзахисній та продовження відсторонення її від посади заперечував.

Обвинувачена ОСОБА_5 підтримала думку свого захисника.

Суд, вислухавши думку учасників підготовчого судового засідання, приходить до наступного.

Вирішуючи питання доцільності продовження терміну дії запобіжних заходів суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Згідно до положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Стаття 194 КПК України передбачає, що під час розгляду клопотання суддя зобовязаний встановити, чи доводять надані сторонами докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є, зокрема, забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків та запобіганням спробам, у тому числі: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідків, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Приймаючи до уваги, що в даному кримінальному провадженні обвинувачені ОСОБА_2, ОСОБА_1 обвинувачуються у вчиненні кількох особливо тяжких злочинів, за вчинення яких передбачені покарання тільки у вигляді позбавлення волі, приймаючи до уваги, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується обвинуваченим, та позбавляє обвинувачених можливості перешкодити інтересам правосуддя, зокрема, і запобіганню спробам переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, крім того, обвинувачені згідно обвинувачення мають зв`язки з територією, яка тимчасово непідконтрольна владі України, положення ч. 5 ст. 176 КПК України, відповідно до якої відносно до осіб, які обвинувачуються за ст. 258-3, 258-5 КК України, може обиратися запобіжний захід тільки в вигляді тримання під вартою, суд приходить до висновку про відсутність на даний час підстав для обрання обвинуваченим ОСОБА_2 ОСОБА_1 інших запобіжних заходів, крім тримання під вартою, та вважає за необхідне продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених на 2 місяці.

У задоволенні клопотань адвокатів ОСОБА_7 та ОСОБА_6 про зміну запобіжних заходів обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовити з вищенаведених підстав у звязку із необґрунтованістю.

Відповідно до ст. 148 КПК України запобіжні заходи вибираються до підозрюваного, обвинуваченого з метою запобігти спробам уникнути від дізнання, досудового слідства та суду, перешкодити встановленню істини в кримінальній справі, продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Перевіривши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку прокурора про продовження строку домашнього арешту, думку захисників, обвинувачених, суд вважає, що процесуальних підстав для продовження обвинуваченим ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді домашнього арешту немає.

Твердження прокурора про необхідність продовження обвинуваченим ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, обґрунтовується тим, що вказані особи обвинувачуються у вчинені тяжких та особливо тяжких злочинів, і у разі доведення їх вини їм загрожує покарання у вигляді позбавлення волі до 12 років.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, національні суди повинні зясувати, чи є домашній арешт до судового розгляду справи єдиним запобіжним заходом, який забезпечив би належну процесуальну поведінку особи та виконання нею процесуальних обовязків, а також, чи є можливість обмежитися в даному випадку застосуванням іншого запобіжного заходу.

При обранні виду запобіжного заходу суди враховують вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадків за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, або тяжкості обвинувачення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного увязнення.

По справі «Мамедов проти Росії», ЄСПЛ зазначив, що посилання на тяжкість обвинувачення, як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що особа буде переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини є недостатнім, хоча суворість покарання і є визначальним елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, і що потребу позбавлення волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину. Аналогічний висновок ЄСПЛ надав в рішенні «Тодоров проти України».

Перевіряючи доводи прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд приходить до висновку, що вони зменшилися, переконливих доводів про те, що обвинувачені ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 будуть переховуватися від суду та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинять інший злочин або продовжать той в якому обвинувачуються, а також що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених прокурором не надано.

Одного лише зазначення в клопотанні про застосування запобіжного заходу обставин про те, що обвинувачені можуть впливати на свідків та переховуватися від суду, недостатньо. Зазначене твердження прокурора має обґрунтовуватися відповідними матеріалами, які має дослідити суд при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу.

ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 обвинувачуються у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів, за які передбачене покарання у виді позбавлення волі, однак раніше не судимі, до кримінальної відповідальності притягуються вперше, мають постійне місце проживання.

Приймаючи до уваги викладене: тяжкість обвинувачення, відсутність попередніх судимостей та міцність соціальних звязків, наявність постійного місяця проживання та непрацездатних осіб на утриманні, належну процесуальну поведінку обвинувачених продовж судового розгляду справи, відсутність відомостей, про те, що даним обвинуваченим повідомлено про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, а також недоведеність ризиків, на які посилається прокурор, суд вважає можливим відмовити в продовжені раніше обраного запобіжного заходу відносно ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 у вигляді домашнього арешту, відповідно до ст. 194 КПК України, покласти на обвинувачених обовязок: прибувати до суду у визначений судом час; не відлучатися за межі м. Запоріжжя без дозволу суду; повідомляти суд про зміну місця свого проживання або роботи.

Вирішуючи питання доцільності продовження терміну відсторонення від посад обвинувачених ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3, суд виходить з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 154 КПК України відсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину, і незалежно від тяжкості злочину - щодо особи, яка є службовою особою правоохоронного органу.

Відповідно до ч. 1 ст. 158 КПК України, прокурор має право звернутися з клопотанням про продовження строку відсторонення від посади.

В силу ч. 1 ст. 157 КПК Українислідчий суддя, суд відмовляє у задоволенні клопотання про відсторонення від посади, якщо слідчий, прокурор не доведе наявність достатніх підстав вважати, що такий захід необхідний для припинення кримінального правопорушення, припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного чи обвинуваченого, який, перебуваючи на посаді, може знищити чи підробити речі і документи, які мають значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Судом не встановлено, а прокурором не доведено, що існують будь - які реальні дані, які б свідчили про намагання обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 знищити, сховати або спотворити речі чи документи, незаконно впливати на свідків, використовуючи своє службове становище, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

Обвинувачена ОСОБА_3 позитивно характеризується за місцем роботи, на її утриманні перебувають непрацездатні батьки 1935 та ІНФОРМАЦІЯ_1, приймаючи до уваги, що заробітна плата обвинуваченої є єдиним джерелом їх існування, суд приходить до висновку, що відсторонення ОСОБА_3 від посади погіршить матеріальне становище її сімї та може призвести до негативних наслідків.

Крім того, на час розгляду клопотання прокурора обвинувачені ОСОБА_4, ОСОБА_5 вже не працюють на тих посадах, на час яких їм інкримінують вчинення вищевказаних злочинів, оскільки переведені в інші структурні підрозділи.

За таких обставин, суд вважає, що клопотання прокурора про продовження відсторонення від посади обвинувачених ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3 задоволенню не підлягає.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 181, 183, 193, 194, 314, 315, 372, 395 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора прокуратури Запорізької області ОСОБА_15 про продовження запобіжного заходу відносно обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, за ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 258-5, ч. 3 ст. 258-5 КК України, дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів - до 29 вересня 2017 року включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, за ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 258-5, ч. 3 ст. 258-5 КК України дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів - до 29 вересня 2017 року включно.

Місцем утримання обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2 під вартою обрати СІЗО №10 м. Запоріжжя.

У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 - відмовити.

У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 - відмовити.

У задоволенні клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді відсторонення від посади відносно обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 відмовити.

Покласти на ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, обмеження, передбачені ст. 194 ч.5 КПК України терміном на два місяці тобто до 29.09.2017 року включно, а саме:

- прибувати до суду у визначений судом час;

- не відлучатися за межі м. Запоріжжя без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну місця свого проживання або роботи.

Покласти на ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5, обмеження, передбачені ст. 194 ч.5 КПК України терміном на два місяці тобто до 29.09.2017 року включно, а саме:

- прибувати до суду у визначений судом час;

- не відлучатися за межі м. Запоріжжя без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну місця свого проживання або роботи.

Покласти на ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, обмеження, передбачені ст. 194 ч.5 КПК України терміном на два місяці тобто до 29.09.2017 року включно, а саме:

- прибувати до суду у визначений судом час;

- не відлучатися за межі м. Запоріжжя без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну місця свого проживання або роботи.

Контроль за виконанням даної ухвали покласти на прокурора прокуратури Запорізької області ОСОБА_15

Копію ухвали вручити обвинуваченим, прокурору, направити начальнику Запорізького слідчого ізолятора УДПтС в Запорізькій області.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий: М.В. Антоненко

Суддя Стратій Є.В.

Суддя Пивоварова Ю.О.