Ухвала суду № 68094094, 01.08.2017, Святошинський районний суд міста Києва

пр. № 1-кс/759/2609/17

ун. № 759/11513/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2017 року м. Київ

слідчий суддя Святошинського районного суду м.Києва Ул'яновська О.В.,

секретаря Чернишук К.О.,

розглянувши клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №8 Коркуни Р.В. про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №42016101100000222 від 15.07.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 191, ч. 2 ст. 192, ч. 1 ст. 205-1, ч. 1 ст. 206-2, ст. 356, ч. 1 ст. 364-1, ч. 1 ст. 357, ч. 1 ст. 358 КК України,

ВСТАНОВИВ:

01.08.2017 до суду надійшло прокурора Київської місцевої прокуратури №8 Коркуни Р.В. про накладення арешту на майно, а саме, нежилі приміщення площею 179,2 кв.м. на 5 поверсі, що складає 17/1000 домоволодіння за адресою: м. Київ, вул. Ванди Василевської, буд. 7, та нежилі приміщення площею 251,30 кв.м, на 1 поверсі, що складає 2/100 домоволодіння за адресою: м. Київ, вул. Ванди Василевської, буд. 7, шляхом накладення заборони на його відчуження, використання та розпорядження. Заборонити Міністерству юстиції України, Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України, управлінню державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві, нотаріусам України, іншим суб'єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам здійснювати проведення державної реєстрації будь-яких прав та/або обтяжень, заборонити вносити будь-які записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зміни до таких записів та/або скасування таких записів щодо нерухомого майна : нежилі приміщення площею 179,2 кв.м. на 5 поверсі, що складає 17/1000 домоволодіння за адресою: м. Київ, вул. Ванди Басилевської, буд. 7, та нежилі приміщення площею 251,30 кв.м. на 1 поверсі, що складає 2/100 домоволодіння за адресою: м. Київ, вул. Ванди Василевської, буд. 7, зокрема заборонити здійснювати проведення державної реєстрації будь-яких прав та/або їх обтяжень, заборонити вносити будь-які записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зміни до таких записів та/або скасування таких записів, відновлення таких записів, скасування записів про попереднє скасування записів щодо нерухомого майна: нежилі приміщення площею 179,2 кв.м. на 5 поверсі, що складає 17/1000 домоволодіння за адресою: м. Київ. вул. Ванди Василевської, буд. 7, та нежилі приміщення площею 251,30 кв.м. на 1 поверсі, що складає 2/100 домоволодіння за адресою: м. Київ, вул. Ванди Басилевської, буд. 7.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 20.12.1996 між ВАТ «СПЕКТР» та «Незалежна мовна школа підприємство Міжнародного фонду «Відродження» код 19243076 був укладений договір купівлі продажу нежитлових приміщень площею 179,2 кв.м. на 5 поверсі, що складає 17/1000 ч. домоволодіння за адресою: м. Київ, вул. Ванди Василевської, 7, який зареєстровано КП «КМБТІ» 23.04.1997 за реєстровим №193-з в реєстровій книзі 23-103.

Крім того, встановлено, що 15.01.1997 року між ВАТ «СПЕКТР» та Незалежна мовна школа, підприємство Міжнародного фонду «Відродження» код 19243076 був укладений договір купівлі продажу нежитлових приміщень площею 251.30 кв.м, на 1 поверсі, що складає 2/100 ч. домоволодіння за адресою: з, вул. Ванди Василевської, 7, який зареєстровано КП «КМБТІ» 23.04.1997 за реєстровим №193-з в реєстровій книзі 23-103.

Відповідно до інформаційних довідок з єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відомості щодо реєстрації права власності на вказаін об'єкти нерухомості відсутні.

Слідчий в судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив. Згідно ч. 1 ст. 172 КПК України, неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Зазначена норма встановлює вичерпний перелік осіб, на майно яких може бути накладено арешт - це 1) підозрюваний; 2) обвинувачений; 3) особи, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

За таких обставин, відсутні правові підстави для накладення арешту на майно, оскільки не надано доказів того, що вказане житлове приміщення здобуде злочинним шляхом, в силу ст. 170 КПК України.

Частиною 2 статті 170 КПК України встановлено, що слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу. Крім того, у випадку задоволення цивільного позову суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про накладення арешту на майно для забезпечення цивільного позову до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.

Згідно наведеної норми, другою умовою для накладення арешту є те, що майно особи, яка відповідає вимогам ч. 1 ст. 170 КПК України, відповідає критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, яке їх було повністю або частково перетворено.

Слідчим не надано жодних доказів того, що майно, на яке він просить накласти арешт, відповідає критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України.

Частиною 3 статті 170 КПК України встановлено, що арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності у підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації або цивільного позову.

У силу наведеної норми, арешт може бути накладений з метою забезпечення можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації або цивільного позову на майно, що перебуває у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

У даному випадку клопотання про арешт майна подане виключно з метою виконання вироку в частині забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову.

Проте, на даний час цивільного позову в кримінальному провадженні не подано, санкція . 1 ст. 366, ч. 1 ст. 191, ч. 2 ст. 192, ч. 1 ст. 205-1, ч. 1 ст. 206-2, ст. 356, ч. 1 ст. 364-1, ч. 1 ст. 357, ч. 1 ст. 358 КК України не передбачає конфіскації майна, майна не має процесуального статусу підозрюваного, обвинуваченого або особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а тому відсутні правові підстави для накладення арешту на майно з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову.

У силу ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту.

Враховуючи наведене, у задоволенні клопотання необхідно відмовити, оскільки слідчим не доведено необхідності та обґрунтованості арешту майна.

Керуючись ч. ч. 1, 2 ст. 170, ч. ч. 1, 2 ст. 173 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №8 Коркуни Р.В. про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №42016101100000222 від 15.07.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 191, ч. 2 ст. 192, ч. 1 ст. 205-1, ч. 1 ст. 206-2, ст. 356, ч. 1 ст. 364-1, ч. 1 ст. 357, ч. 1 ст. 358 КК України.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду м. Києва протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя Святошинського

районного суду м. Києва О.В. Ул'яновська