Ухвала суду № 68092569, 24.07.2017, Апеляційний суд міста Києва

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА

У Х В А Л А

Іменем України

24 липня 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді - Дзюбіна В.В.

суддів - Росік Т.В., Рибака І.О.

при секретарі судового засідання - Проаспет К.О.,

переглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження за апеляційною скаргою директора ТОВ «СФС Трейд» ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 22 червня 2017 року,

за участю прокурора - Кіпчарського О.П.

представника ТОВ «СФС Трейд» - ОСОБА_2,

у с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 22 червня 2017 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 32016100110000156 від 23.06.2016 року, щодо службових осіб ТОВ «СФС Трейд», за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, було задоволено клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України Кіпчарського О.П., про накладення арешту та накладено арешт на майно, а саме на грошові кошти, які належать ТОВ «СФС Трейд» (код ЄДРПОУ - 39548253), та знаходяться на банківському рахунку №26003010485426, відкритому в ПАТ «Банк Восток» (МФО 307123), за адресою: м. Дніпро, вул. Курсантська, буд. 24, шляхом зупинення усіх видаткових операцій, за винятком операцій по сплаті податків, зборів, інших обов'язкових платежів до державного бюджету, зобов'язавши службових осіб ПАТ «Банк Восток» (МФО 307123) надати довідку про залишок коштів на вказаному рахунку на момент накладення арешту.

Згідно ухвали суду, слідчий суддя, врахувавши наявність підстав вважати, що вказане у клопотанні прокурора майно є предметом кримінального правопорушення, тобто відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, прийшов до висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора про накладення арешту на майно.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції директор ТОВ «СФС Трейд» ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 22 червня 2017 року у справі №761/21371/17 про накладення арешту в рамках кримінального провадження №32016100110000156.

Мотивуючи свої доводи, викладені в апеляційній скарзі, апелянт вказує на те, що слідчим суддею не дотримано вимог ст. 170, ч. 1 ст. 98 КПК України, оскільки у клопотанні прокурора відсутні відомості, які б давали підстави вважати, що арештовані грошові кошти відповідають критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.

Вважає, що з матеріалів клопотання та матеріалів досудового розслідування не убачається, що арешт може бути застосований з метою можливої конфіскації майна, оскільки конфіскація як вид покарання, визначений ст. 59 КК України, та передбачений санкцією ст. 212 КК України може бути застосований лише стосовно майна конкретної особи - засудженого, проте в даному кримінальному провадженні жодного із працівників ТОВ «СФС Трейд» не визнано підозрюваним чи обвинуваченим.

Звертає увагу на те, що з моменту внесення відомостей до ЄРДР від 23.06.2016 року до юридичної особи ТОВ «СФС Трейд» не застосовано заходи кримінально-правового характеру відповідно до положень ч. 8 ст. 214 КПК України і не заявлено цивільний позов.

Отже на думку автора апеляційної скарги, ухвала слідчого судді не містить підстав вважати, що грошові кошти ТОВ «СФС Трейд» є доказом злочину чи неправомірною вигодою, набуті протиправним шляхом або отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення, також відсутні будь-які передумови конфіскації майна, на підставі чого висновок слідчого судді про те, що грошові кошти відповідають критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України є необґрунтованим.

Також зазначає, що слідчий суддя накладаючи арешт на грошові кошти не врахував вимоги ч. 4 ст. 173 КПК України, оскільки накладений арешт спричинив тяжкі наслідки та позбавляє товариство можливості здійснювати всі розрахунки, необхідні для життєдіяльності товариства, що призводить до певного зупинення господарської діяльності.

В підсумку вказує, що арешт грошових коштів ТОВ «СФС Трейд» не відповідає розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Заслухавши доповідь судді, думку представника власника майна, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити в повному обсязі, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити ухвалу місцевого суду без змін, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Згідно з вимогами частини 2 статті 395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення. Згідно частини 3 зазначеної статті, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Враховуючи, що ухвалу від 22.06.2017 р. було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження має бути поновлений, оскільки він був пропущений з поважних причин.

Як вбачається з наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження та ухвали слідчого судді місцевого суду, в провадженні Генеральної прокуратури України перебувають матеріали досудового розслідування №32016100110000156 від 23.06.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

21.06.2017 р. прокурор відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України Кіпчарський О.П. звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва з клопотання про накладення арешту на грошові кошти, які належать ТОВ «СФС Трейд» (код ЄДРПОУ - 39548253), та знаходяться на банківському рахунку №26003010485426, відкритому в ПАТ «Банк Восток» (МФО 307123), за адресою: м. Дніпро, вул. Курсантська, буд. 24, шляхом зупинення усіх видаткових операцій, за винятком операцій по сплаті податків, зборів, інших обов'язкових платежів до державного бюджету.

22.06.2017 р. ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва клопотання прокурора було задоволено.

З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого доводи про накладення арешту на майно перевірялись судом першої інстанції, при цьому було вислухано доводи прокурора, досліджені матеріали справи, а також з'ясовані обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно із ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя, обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт на майно, а саме на грошові кошти, які належать ТОВ «СФС Трейд» (код ЄДРПОУ - 39548253), та знаходяться на банківському рахунку №26003010485426, відкритому в ПАТ «Банк Восток» (МФО 307123), за адресою: м. Дніпро, вул. Курсантська, буд. 24, шляхом зупинення усіх видаткових операцій, за винятком операцій по сплаті податків, зборів, інших обов'язкових платежів до державного бюджету, з тих підстав, що вони відповідають критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.

Як вважає колегія суддів, слідчий суддя під час розгляду клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на майно, перевірив співрозмірність втручання у діяльність ТОВ «СФС Трейд» з потребами кримінального провадження.

Тому, з огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що грошові кошти, які знаходяться на рахунку ТОВ «СФС Трейд» можуть зникнути або бути приховані, арешт на це майно слідчим суддею накладено обґрунтовано, за наявності для цього достатніх правових підстав.

Крім того, арешт майна з підстав передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Тому, посилання апелянта на те, що слідчим суддею було безпідставно та в супереч ст. 170 КПК України накладено арешт на грошові кошти, які належать ТОВ «СФС Трейд» (код ЄДРПОУ - 39548253), та знаходяться на банківському рахунку №26003010485426, відкритому в ПАТ «Банк Восток» (МФО 307123), за адресою: м. Дніпро, вул. Курсантська, буд. 24, не можуть прийматися до уваги, оскільки арешт на вказане майно накладено з правових підстав, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України.

Крім того, матеріали судового провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання зникнення чи відчуження майна, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Як вбачається з ухвали слідчого судді, суд дослідив зазначені обставини та не знайшов у висновках органу досудового розслідування при зверненні з клопотанням про накладення арешту на майно, порушень вимог КПК України та чогось очевидно безпідставного чи довільного.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, а саме грошових коштів, які містяться на рахунку ТОВ «СФС Трейд», апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.

Всі інші підстави підлягають з'ясуванню судом під час розгляду справи по суті.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 117, 170-173, 309, 404, 405, 407 ч. 3 п. 1, 418 ч. 1, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва -

п о с т а н о в и л а:

Поновити директору ТОВ «СФС Трейд» ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 22 червня 2017 року.

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 22 червня 2017 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 32016100110000156 від 23.06.2016 року, щодо службових осіб ТОВ «СФС Трейд», за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, якою було задоволено клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України Кіпчарського О.П., про накладення арешту та накладено арешт на майно, а саме на грошові кошти, які належать ТОВ «СФС Трейд» (код ЄДРПОУ - 39548253), та знаходяться на банківському рахунку №26003010485426, відкритому в ПАТ «Банк Восток» (МФО 307123), за адресою: м. Дніпро, вул. Курсантська, буд. 24, шляхом зупинення усіх видаткових операцій, за винятком операцій по сплаті податків, зборів, інших обов'язкових платежів до державного бюджету, зобов'язавши службових осіб ПАТ «Банк Восток» (МФО 307123) надати довідку про залишок коштів на вказаному рахунку на момент накладення арешту - залишити без змін.

Апеляційну скаргу директора ТОВ «СФС Трейд» ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

С У Д Д І:

В. В. Д з ю б і н Т.В. Р о с і к І. О. Р и б а к