Рішення № 68091409, 24.07.2017, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" липня 2017 р. Справа № 911/1566/17

За позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Ясенсвіт

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю БС

про зменшення ціни неякісного товару поставленого за договором

Суддя С.І.Чонгова

Представники:

від позивача: ОСОБА_2 (довіреність №ЯС-05/01/17-20 від 05.01.2017), ОСОБА_3 (довіреність №ЯС-05/01/17-20 від 05.01.2017);

від відповідача: ОСОБА_4 (довіреність б/н від 20.12.2016).

СУТЬ СПОРУ: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Ясенсвіт (далі ТОВ Ясенсвіт) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю БС (далі ТОВ БС) та просить суд зменшити ціну товару, поставленого за договором від 12.08.2016 №ЯС-12/08/16-2, Специфікацією №12 від 07.03.2017, ТТН №001 від 09.036.2017, ТТН №002 від 09.03.2017, ТТН №005 від 09.03.2017, ТТН №1 від 10.03.2017, ТТН № 1003173 від 10.03.2017, ТТН №005 від 10.03.2017, ТТН №10 від 10.03.2017 відповідно до результатів товарознавчої експертизи.

22.06.2017 позивачем подано заяву про зміну позовних вимог, а саме зменшити ціну кожної тонни поставленого товару за договором від 12.08.2016 №ЯС-12/08/16-2, Специфікацією №12 від 07.03.2017, ТТН №001 від 09.036.2017, ТТН №002 від 09.03.2017, ТТН №005 від 09.03.2017, ТТН №1 від 10.03.2017, ТТН № 1003173 від 10.03.2017, ТТН №005 від 10.03.2017, ТТН №10 від 10.03.2017 на 1578,60грн.

Судом прийнято до розгляду відповідну заяву на підставі ст. 22 ГПК України.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на те що, відповідачем відповідно до договору №ЯС-12/08/16-2 від 12.08.2016, укладеного між позивачем та ТОВ БС поставлено товар, однак відповідно до результатів незалежної лабораторії товар поставлений неналежної якості.

Відповідач у справі ТОВ БС у своєму відзиві просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, вказуючи на те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів щодо поставки відповідачем товару неналежної якості.

Дослідивши матеріали справи, подані письмові пояснення та докази заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

12.08.2016 між позивачем (далі покупець) та відповідачем (далі постачальник) укладено договір поставки №ЯС-12/08/16-2 (а.с.15-18, зворот, далі договір).

Укладений сторонами договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобовязань, а саме майново-господарських зобовязань в силу ст. ст. 173, 174, ч. 1 ст. 175 ГК України.

За умовами такого договору, постачальник зобовязується передати покупцю у власність товар, а покупець прийняти та оплатити на умовах договору кукурудзу, пшеницю (далі товар) (п. 1.1 договору).

Згідно з п. 2.1 договору, якість товару, підтверджується (свідоцтвом, сертифікатом) про якість та повинна відповідати діючим ДСТУ (ГОСТ). Додаткові вимоги до якості товару можуть бути встановлені за згодою сторін в специфікаціях.

Кількість товару (+/- 10%), що поставляється за вказаним договором, встановлюється в специфікаціях до договору, які є його невідємними частинами (п. 2.3 договору).

Відповідно до п. 3.1 договору, ціна товару погоджується сторонами в специфікаціях на певну кількість товару.

Загальна сума договору становить суму всіх підписаних сторонами специфікацій з урахуванням відхилень по кількості фактично поставленого товару +/- 10% відповідно до видаткових накладних (п. 3.2 договору).

Згідно п. 4.2 договору, приймання товару по кількості та якості здійснюється в місці передачі товару. Разом із товаром постачальник надає покупцю оригінал товарно-транспортної накладної, свідоцтво про вміст пестицидів, токсичних елементів, мікотоксинів та радіонуклідів, посвідчення (свідоцтво, сертифікат) про якість погодженого зразка, ветеринарний документ, передбачений чинним законодавством України. Видаткові та податкові накладні на партію товару виписуються постачальником після визначення сторонами фактичної залікової кількості поставленого товару та повинні бути надані покупцю в строк не більше 2 календарних днів з моменту поставки товару.

Відповідно до п. 4.3 договору, при прийнятті товару покупець проводить його вибіркову перевірку на відповідність сертифікату якості, стандартам, технічним умовам та умовам договору. Якщо виявиться неналежна якість товару (за результатами перевірки в лабораторії в місці приймання товару або іншій лабораторії за вибором покупця) у т.ч. перевищення показників якості товару граничних показників, що встановлені в специфікаціях, покупець має право відмовитись від його прийняття без відшкодування постачальнику можливих збитків.

У випадку якщо показники якості товару перевищують базисні, але нижче граничних, встановлених в специфікації, товар приймається по заліковій вазі, яка розраховується за формулою Зв. = Фв.(Фв.*((Вф.-Вб.)+(Зф.-Зб.)+(Сф.-Сб.))/1000 де: Зв. залікова вага, Фв. Фактична вага, ОСОБА_5 фактична, ОСОБА_6 базис, ОСОБА_7 фактична, ОСОБА_8 базис, ОСОБА_9 фактичне, Сб. сміття базис (п. 4.4 договору).

У відповідності до п. 4.6 договору, моментом переходу права власності та ризиків на товар є підписання товарно-транспортних або видаткових накладних уповноваженими представниками обох сторін.

Вкзаний договір вступає в силу в момент його підписання сторонами та діє до 31.12.2016. У випадку, якщо протягом останнього місяця дії договору жодна із сторін не заявить про його припинення, договір вважається пролонгованим на 6 місців. Кількість пролонгацій не обмежена (п. 6.1 договору).

Як встановлено судом, відповідно до специфікації №12 від 07.03.2016, сторонами погоджено поставку товару на загальну суму 2 250 000,00грн за адресою: Черкаська обл., Жашківський р-н, с. Скибин, вул. Леніна, 100 в строк до 14.03.2017, до зерна кукурудзи, що поставлялось надано посвідчення про якість зерна (а.с.22.36).

Відповідно до товарно-транспортних накладних (а.с.58-71) товар в період з 09.03.2017 по 10.03.2017 переданий відповідачем та прийнятий позивачем.

Відповідно актів направлення зернових культур для незалежного випробування від 10.03.2017, 11.03.2017 та 13.03.2017 (а.с.40-46) було відібрано вибіркові зразки поставленого відповідачем товару.

За результатами випробувань ДП «Державний центр сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції», які передані останньому 07.04.2017 складено протоколи (а.с.48-57).

Позивач, у позовній заяві та заяві про зміну позовних вимог вказує на те, що товар не відповідає заявленій якості, оскільки в ньому є перевищення, зокрема, зернової домішки, у звязку з чим просить суд посилаючись на ст. 268 Господарського кодексу України та ст. 678 Цивільного кодексу України пропорційного зменшення ціни за одну тонну поставленого товару на 1578,00грн за кожною товарно-транспортною накладною, а загалом на 419 370,87грн

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст. 175 ГК України.

Згідно до ч.1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Так, в силу ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як визначено ст. 268 Господарського кодексу України, якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів.

У разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем, - вимагати повернення сплаченої суми.

Відповідно до ст. 678 ЦК України, Покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

Відповідач заперечуючи проти позовних вимог посилається на недотримання позивачем порядку прийняття товару за якістю, а саме Інструкції про ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах №661 від 13.08.2010 та Інструкції П-7 від 25.04.1966 про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю.

Статтею 673 ЦК України визначено, що продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується.

У відповідності до ст. 674 ЦК України, відповідність товару вимогам законодавства підтверджується способом та в порядку, встановленими законом та іншими нормативно-правовими актами.

В укладеному між сторонами договорі, позивачем та відповідачем внормовано місце приймання товару, документальний супровід товару та право покупця на проведення вибіркової перевірки на відповідність поставленого товару.

Тобто, договором у повному обсязі не передбачено порядку приймання товару за якістю.

Проте, суд не може прийняти посилання відповідача на невідповідність дій позивача за Інструкцією про ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах №661 від 13.08.2010, оскільки відповідачем не доведено, що позивач у даній справі є хлібоприймальним або зернопереробним підприємством у розумінні зазначеної інструкції.

Як вбачається зі статутних документів позивача основним видом діяльності останнього є вирощування свійської птиці.

За поясненнями позивача наявність елеватора та переробного цеху використовується ним у власних потребах.

Інструкція П-7 від 25.04.1966 про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю є чинною.

У відповідності до п. 14 вказаної Інструкції, приймання продукції за якістю і комплектністю здійснюється в точній відповідності зі стандартами, технічними умовами, Основними і Особливими умовами поставки, іншими обов'язковими для сторін правилами, а також за супровідними документами, що посвідчують якість та комплектність продукції (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення про якість, рахунок-фактура, специфікація тощо). Відсутність зазначених супровідних документів або деяких з них не призупиняє прийомку продукції. У цьому випадку складається акт про фактичну якість і комплектністб продукції і в акті вказується, які документи відсутні.

Згідно п. 16 вказаної Інструкції, При виявленні невідповідності якості, комплектності, маркування продукції, що надійшла, тари або упаковки вимогам стандартів, технічних умов, кресленням, зразкам (еталонам), договору або даним, зазначеним у маркуванні і супровідних документах, що засвідчують якість продукції (п. 14 цієї Інструкції) , одержувач призупиняє подальшу прийомку продукції і складає акт, в якому вказує кількість оглянутої продукції і характер виявлених при прийманні дефектів. Одержувач зобов'язаний забезпечити зберігання продукції неналежної якості або некомплектної продукції в умовах, що запобігають погіршення її якості і змішання з іншою однорідної продукцією.

Одержувач також зобов'язаний викликати для участі в продовженні приймання продукції і складання двостороннього акта представника виробника (відправника) з іншого міста, якщо це передбачено в Основних і Особливих умовах поставки, інших обов'язкових правилах або договорі.

У договорах можуть бути передбачені випадки, коли явка представника виробника (відправника) з іншого міста для участі в прийманні продукції за якістю і комплектністю та складання акта є обов'язковою.

У разі поставки з того ж міста виклик представника виробника (відправника) і його явка для участі в перевірці якості і комплектності продукції і складанні акта є обов'язковими.

Однак, у даному випадку відсутні Основні або Особливі умови поставки та договором, як зазначалось, не передбачено порядок виклику та участі у прийомі товару представника постачальника.

Відповідно до ст. 688 ЦК України, покупець зобов'язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

Позивачем під час розгляду справи не надано суду доказів повідомлення постачальника про невідповідність якості поставленого товару та виклику представника постачальника для складання двостороннього акту.

Посилання позивача про те, що акти відбору підписані, зокрема, й водіями не приймаються судом до уваги, оскільки не підтверджені повноваження водіїв щодо участі у відборі проб, оформленні відбору та оформленні зберігання проб та передачі для дослідження не підтверджені повноваження водіїв щодо здачі товару за якістю, оскільки перевезення вантажу здійснювалось перевізником ТОВ «Автокар 777», а не представниками відповідача. Також до отримання результатів аналізу зразків, товар покупцем не зберігався від іншого такого товару.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог у даній справі.

В силу ст. 49 ГПК України, судові витрати, у звязку з відмовою в задоволенні позовних вимог покладаються судом на позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Повний текст рішення складено 03.08.2017

Суддя С.І. Чонгова