Рішення № 68091287, 31.07.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.07.2017Справа №910/9309/17

За позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БРІСПОНТ"

про стягнення 1 380 713,08 грн.

Суддя Гумега О.В.

Представники:

від позивача: Хитрова Л.В. за довіреністю № 7914-К-О від 28.12.2016

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БРІСПОНТ" (відповідач) про стягнення 1 380 713,08 грн. на підставі Договору банківського обслуговування № б/н від 04.06.2013, з яких: 258455,36 грн. заборгованості за кредитом, 516376,36 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 605885,36 грн. пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2017 порушено провадження у справі № 910/9309/17 та призначено розгляд справи на 11.07.2017 о 10:50 год.

В судове засідання 11.07.2017 представник позивача з'явився.

Представник відповідача в судове засідання 11.07.2017 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 12.06.2017 про порушення провадження у справі № 910/9309/17 не виконав, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

В судовому засіданні, призначеному на 11.07.2017, представник позивача надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, позов підтримав у повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні 11.07.2017 подав клопотання про продовження строку розгляду справи. Клопотання судом задоволене, залучене до матеріалів справи та передане до відділу діловодства суду для реєстрації.

В судовому засіданні 11.07.2017 судом перевірено виконання сторонами вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 12.06.2017 про порушення провадження у справі № 910/9309/17 та встановлено, що сторони вимог зазначеної ухвали не виконали.

Враховуючи клопотання позивача про продовження строків розгляду справи, невиконання сторонами вимог ухвали суду від 12.06.2017, нез'явлення представника відповідача в судове засідання та положення п. 1, 2 ч. 1 ст. 77 ГПК України, суд дійшов висновку про неможливість вирішення справи по суті в судовому засіданні, призначеному на 11.07.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.07.2017 продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів та відкладено розгляд справи на 31.07.2017 о 10:40 год.

В судове засідання, призначене на 31.07.2017, представник позивача з'явився.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 31.07.2017, не з'явився, вимоги ухвал суду від 12.06.2017 та від 11.07.2017 не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Зокрема, поштові відправлення з ухвалами Господарського суду міста Києва № 910/9309/17 12.06.2017 та від 11.07.2017 були направлені відповідачу за адресою 03058, м. Київ, вул. В.Гетьмана, буд. 38, офіс 179, вказаною у позовній заяві, та яка відповідає адресі місцезнаходження відповідача, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Втім, поштові відправлення з наведеними ухвалами суду були повернуті органами зв'язку до Господарського суду міста Києва з посиланням на вибуття адресата (довідка ф. 20).

За наведених обставин, судом враховані роз'яснення, надані Вищим господарським судом України у п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (далі - постанова Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011), згідно яких розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Як зазначено у п. 3.9.1 вищезазначеної постанови Пленуму ВГСУ, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. Там же зазначено, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи наведене, вважається, що відповідач був повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до абз. 1 п. 3.9.2 постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011 визначено, що у випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір в даному судовому засіданні 31.07.2017, судом встановлено не було.

Враховуючи наведене, суд дійшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 31.07.2017 без участі представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

Представник позивача судовому засіданні 31.07.2017 подав клопотання про залучення документів до матеріалів справи, а саме: виписки по поточному рахунку щодо використання кредитних кошів, виписки по рахунку щодо простроченої заборгованості, виписки по рахунку щодо нарахування та погашення прострочених відсотків за період з 04.06.2017 по 27.07.2017. Наведене клопотання судом задоволене та передане до відділу діловодства суду для реєстрації.

Представник позивача у судовому засіданні 31.07.2017 подав уточнену позовну заяву про стягнення заборгованості (далі - заява), відповідно до якої надав додаткове нормативно-правове обґрунтування заявлених позовних та згідно прохальної частини цієї заяви просив суд стягнути з відповідача на користь позивача 258455,36 грн. заборгованості за кредитом, 516372,36 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 605885,36 грн. пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, а всього 1 380 713,08 грн.

Враховуючи, що у наведеній заяві загальна сума заявлених позовних вимог (1 380 713,08 грн.) та суми її складових (258455,36 грн. заборгованості за кредитом, 605885,36 грн. пені) фактично залишені позивачем незмінними, тоді як у сумі заборгованості по процентам за користування кредитом позивач лише виправив описку, допущену ним у позовній заяві, та зазначив суму заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 516372,36 грн., суд прийняв наведену заяву позивача до розгляду та передав до відділу діловодства суду для реєстрації.

В судовому засіданні 31.07.2017 представник позивача надав усні пояснення по суті заявлених ним позовних вимог з урахуванням заяви, поданої у даному судовому засіданні, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, а саме просив стягнути з відповідача 258455,36 грн. заборгованості за кредитом, 516372,36 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 605885,36 грн. пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, а всього 1 380 713,08 грн.

Згідно ст. 75 ГПК України, справа розглядалась за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем не подано.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 31.07.2017 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписами ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

04.06.2013 Товариство з обмеженою відповідальністю "БРІСПОНТ" (відповідач, Клієнт) звернувся до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (позивач, Банк) з заявою про приєднання до умов та правил надання банківських послуг та заявою про відкриття рахунку, яка містить зразок підпису уповноваженої особи Клієнта (далі - Заява).

У Заяві зазначено, що підписавши заяву, Клієнт погоджується з Умовами та правилами надання банківських послуг (знаходяться на сайті Банку www.pb.ua), Тарифами банку, які разом з цією заявою складають Договір банківського обслуговування.

Підписавши Заяву, Клієнт в порядку діючого законодавства засвідчив свою згоду на ведення з ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" документообігу, в тому числі підписання угод, договорів, додаткових угод до них, заяв, актів, платіжних та інших документів, як шляхом власноручного підписання, так і шляхом накладання електронного цифрового підпису, отриманого в порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг.

Своїм підписом Клієнт приєднався та зобов'язався виконувати умови, викладені в Умовах та правилах надання банківських послуг, Тарифах банку - Договорі банківського обслуговування вцілому. Сторони узгодили, що відносини між Банком та Клієнтом можуть вирішуватись як шляхом підписання окремих договорів та додаткових угод до цього Договору, так і шляхом обміну інформацією/узгодження по питанням банківського обслуговування з Клієнтом через web-сайт Банку (www.pb.ua або інший інтернет-/ sms-ресурс, зазначений банком).

Отже, враховуючи вищевикладене, підписана відповідачем 04.06.2013 Заява зі зразком підпису уповноваженої особи відповідача разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами банку, що розміщені на офіційному сайті Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (www.privatbank.ua), складають Договір банківського обслуговування № б/н від 04.06.2013 (далі - Договір або Договір банківського обслуговування № б/н від 04.06.2013).

Відповідно до Договору банківського обслуговування № б/н від 29.08.2013 відповідачу було відкрито поточний рахунок № 26007060590945 (в гривнях).

Відповідно до пункту 3.2.1.1.16 Умов та правилами надання банківських послуг (далі - Умови), при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронного цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про електронний цифровий підпис" електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа;

Згідно статті 3 наведеного Закону України, електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.

Порядок надання кредиту за послугою "Гарантований платіж" регламентований п.п. 3.1.1.73 - 3.1.1.86 розділу 3.1.1 "Розрахунково-касове обслуговування 9загальні положення)", розділом 3.2.2 "Кредит за послугою "Гарантовані платежі" Умов.

Так, відповідно до п.п. 3.1.1.73 п. 3.1.1 Умов Банк надає послугу гарантованих платежів для виконання грошових зобов'язань за господарськими договорами, що укладаються між Клієнтом та його контрагентами, а також між Клієнтом і Банком (далі - Послуга). Послуга надається у вигляді виконання Банком заявок на договірне списання коштів (далі - гарантований платіж або заявка), згідно якої клієнт- платник доручає Банку зарахувати кошти на рахунок отримувача, в сумі і в дату, зазначені при створенні заявки. Послуга надається Банком як за рахунок власних коштів платника, так і за рахунок кредитних коштів. Споживачами цієї Послуги є платник і одержувач платежів за господарськими договорами.

Згідно п.п. 3.1.1.74 п. 3.1.1 Умов, у разі необхідності отримання отримувачем Послуги, платник за допомогою системи дистанційного обслуговування інтернет - клієнт - банк "Приват24" (далі - "Приват24") подає в Банк заявку на договірне списання коштів за встановленою формою, обов'язковими реквізитами заявки на договірне списання коштів є: номер і дата заявки (присвоюються автоматично), рахунок платника, рахунок одержувача, сума платежу, призначення платежу (із зазначенням відомостей про господарський договір, на виконання оплати по якому подається заявка), дата зарахування коштів одержувачу (дата виконання заявки), вказівки за рахунок яких коштів (власних коштів клієнта/кредитних/змішано) необхідно зарезервувати гроші для виконання гарантованого платежу. Створені в "Приват24" заявки в обов'язковому порядку підписуються ключами електронних підписів посадових осіб клієнтів-платників.

Відповідно до п. 3.2.2.1 розділу 3.2.2 Умов Банк при наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати Клієнту кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії, з лімітом та на цілі, вказані в заявці на договірне списання (надалі - гарантований платіж або заявка), в обмін на зобов'язання Клієнта по поверненню кредиту, сплаті відсотків, винагороди в обумовлені цим договором строки. Відновлювальна кредитна лінія (далі - кредит) надається Банком для виконання Клієнтом платежів по заявкам на договірне списання з датою виконання в майбутньому за господарськими договорами, яка не перевищує терміну повернення кредиту, та може бути змінена або скасована позичальником за згодою одержувача (шляхом підтвердження через дистанційний канал банківського обслуговування інтернет - клієнт - банк "Приват24"), шляхом перерахування Банком кредитних коштів на рахунок 3648, з подальшим перерахуванням в дату виконання на поточний рахунок одержувача, що вказаний в заявці.

Після отримання Банком за допомогою системи дистанційного обслуговування заявки, Банк розглядає її на предмет надання або відмови у наданні Послуги, у разі відсутності у платника власних коштів та/або недостатньої інформації по кредитоспроможності платника (п.п. 3.1.1.75 п. 3.1.1 Умов).

Відповідно до п. 3.2.2.2 розділу 3.2.2 Умов термін повернення кредиту зазначений в заявці. Клієнт погашає заборгованість по кредиту в розмірі, зазначеному в заявці Клієнта, в строк до 30 днів з дати виконання платежу, вказаному в заявці. За користування кредитом у період з дати ініціювання Клієнтом заявки до дати виконання заявки Клієнт сплачує винагороду за надання фінансового інструменту в розмірі 4% річних (але не менше ніж 5 гривень) від розміру кредиту, зазначеного у черговій заявці Клієнта. Винагорода за надання фінансового інструменту сплачується Клієнтом в дату надання в Банк чергової заявки. У період з дати виконання заявки за рахунок кредитних коштів до 30.06.2014 року Клієнт за користування кредитом сплачує Банку відсотки в розмірі 28% річних, а починаючи з 01.07.2014 року Клієнт за користування кредитом сплачує Банку відсотки в розмірі 36% річних від суми заборгованості. У разі не погашення заборгованості Клієнтом за кредитом у строк до 30 днів, включно, на 31-й день - заборгованість по кредиту стає простроченою. При цьому за користування кредитом Клієнт платить відсотки в розмірі 56% річних від суми заборгованості.

Відповідно до змісту п. 3.2.2.7.2 розділу 3.2.2 Умов вбачається, що, зокрема, при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбачених Умовами, Банк, на свій розсуд, має право, зокрема, змінити умови даного Договору - вимагати від Клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі шляхом відправлення повідомлення.

Крім того, згідно п. 3.2.2.7.8 розділу 3.2.2 Умов визначено, що Банк, незалежно від настання термінів виконання зобов'язань Клієнта за Договором, має право вимагати дострокового повернення кредиту, сплати відсотків та винагород, при настанні умов, передбачених п. 3.2.2.7.2 цього Договору, або порушення Клієнтом вимог п. 3.31.1 Умов в частині вимог щодо цільового використання кредитних коштів, або в разі зменшення розміру активів Клієнта на 30 і більше відсотків у порівнянні з розміром його активів, зазначених у відповідній річний звітності за попередній рік.

Позивач зазначив, що після укладання Договору відповідач розпочав користуватись послугою "Гарантований платіж" шляхом реєстрації відповідних заявок в системі інтернет-банкінг "Приват24".

Так, відповідач надав позивачу Заявку на гарантований платіж (доручення про договірне списання) № 17 від 09.09.2013 (далі - Заявка № 17 від 09.09.2013) стосовно зарахування 16.09.2013 отримувачу (КРІС-М ТОВ) за рахунок кредитних коштів 11900,00 грн. з призначенням платежу: оплата за матеріали, термін повернення кредиту: 16.09.2013 (копія наведеної заявки наявна в матеріалах справи).

Також, відповідач надав позивачу Заявку на гарантований платіж (доручення про договірне списання) № 23 від 09.10.2013 (далі - Заявка № 23 від 09.10.2013) стосовно зарахування 14.10.2013 отримувачу (ТЕРМІНАЛ ТРЕЙД ЮА ТОВ) за рахунок кредитних коштів 290000,00 грн. з призначенням платежу: оплата за будівельні матеріали, термін повернення кредиту: 14.10.2013 (копія наведеної заявки наявна в матеріалах справи).

Крім того, відповідач надав позивачу Заявку на гарантований платіж (доручення про договірне списання) № 32 від 28.10.2013 (далі - Заявка № 32 від 28.10.2013) стосовно зарахування 04.11.2013 отримувачу (ТЕРМІНАЛ ТРЕЙД ЮА ТОВ) за рахунок кредитних коштів 62900,00 грн. з призначенням платежу: аванс за будматеріали, термін повернення кредиту: 04.11.2013 (копія наведеної заявки наявна в матеріалах справи).

Позивач стверджує, що виконав свої зобов'язання за Договором належним чином з огляду на своєчасне проведення вищезазначених гарантованих платежів, ініційованих відповідачем, що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками по рахунку відповідача за період з 04.06.2013 по 27.07.2017.

Водночас позивач зазначив, що прострочена заборгованість на рахунку відповідача з'явилась 14.11.2013 і не була погашена в момент, коли відповідач не здійснив внесення чергового платежу на рахунок погашення заборгованості, що свідчить про порушення відповідачем умов Договору.

Враховуючи наведене, позивач стверджує, що з огляду на порушення відповідачем зобов'язань за Договором банківського обслуговування № б/н від 04.06.2013, останній станом на 25.05.2017 має заборгованість в загальній сумі 1380713,08 грн., яка складається з: 258455,36 грн. заборгованості за кредитом, 516372,36 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 605885,36 грн. пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за Договором.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Приписами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі з таких підстав.

Судом встановлено, що свої зобов'язання за Договором банківського обслуговування № б/н від 04.06.2013 позивач виконав в повному обсязі, а саме: здійснив своєчасне проведення гарантованих платежів: 16.09.2013 в сумі 11900,00 грн. за Заявкою відповідача № 17 від 09.09.2013, 14.10.2013 в сумі 290000,00 грн. за Заявкою відповідача № 23 від 09.10.2013 та 04.11.2013 в сумі 62900,00 грн. за Заявкою відповідача № 32 від 28.10.2013, що підтверджується виписками по рахунку відповідача за період з 04.06.2013 по 27.07.2017, що наявні в матеріалах справи.

Підпунктом 3.2.2.2 розділу 3.2.2 Умов визначено, зокрема, що у разі не погашення заборгованості Клієнтом за кредитом у строк до 30 днів, включно, на 31-й день - заборгованість по кредиту стає простроченою. При цьому за користування кредитом Клієнт платить відсотки в розмірі 56% річних від суми заборгованості.

Судом по матеріалам справи встановлено, що у строк, передбачений п.п. 3.2.2.2 розділу 3.2.2 Умов, відповідач не погасив заборгованість по кредиту (наданого Банком з огляду на проведені ним вищезазначені гарантовані платежі), у зв'язку з чим заборгованість за кредитом стала простроченою.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).

Зокрема, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості (ч. 1 ст. 1046 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозиції, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, статтею 193 Господарського кодексу України, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Натомість, відповідач належним чином не виконав умови Договору банківського обслуговування № б/н від 04.06.2013, внаслідок чого станом на 25.05.2017 за відповідачем рахується та є непогашеною на даний час:

258455,36 грн. заборгованості за кредитом,

516372,36 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом,

докази протилежного в матеріалах справи відсутні.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок вищевказаних сум заборгованостей і визнано його обґрунтованим та арифметично правильним, а відтак, заявлені позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Крім того, виходячи з положень статті 610, частини 1 статті 612, статті 611 ЦК України, частини 2 статті 193 ГК України, відповідач є порушником зобов'язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно п. 3.2.2.10.1 розділу 3.2.2 Умов сторони встановили, що у разі порушення Клієнтом будь-якого з зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 3.2.2.6.2, 3.2.2.9.1 - 3.2.2.9.3 цього Договору, строків повернення кредиту, передбачених п.п. 3.2.2.2, 3.2.2.6.3, 3.2.2.6.16, 3.2.2.7.2 цього Договору, винагороди, передбаченого п.п. 3.2.2.6.5, 3.2.2.9.4 - 3.2.2.9.6 цього Договору, Клієнт сплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня (у % річних), від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Крім того, відповідно до п.п. 3.2.2.10.4 розділу 3.2.2 Умов сторони встановили та погодились, що нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбачених п.п. 3.2.2.10.1 - 3.2.2.10.3 цього Договору, здійснюється протягом 15 років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано Клієнтом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені станом на 25.05.2017, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, арифметичну правильність, відповідність вимогам закону та умовам Договору, а відтак, позовна вимога про стягнення 605885,36 грн. пені підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач в судові засідання не з'явився, належними засобами доказування не спростував обставини, на які позивач посилався в обґрунтування своїх позовних вимог.

Відтак, заявлені позовні вимоги є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на повне задоволення позову, судовий збір в розмірі 20710,70 грн. покладається на відповідача.

Керуючись статтями 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85, 116 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БРІСПОНТ" (03058, м. Київ, вул. В.Гетьмана, буд. 38, офіс 179; ідентифікаційний код 3743247538185611) на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; ідентифікаційний код 14360570) 258455,36 грн. (двісті п'ятдесят вісім тисяч чотириста п'ятдесят п'ять гривень 36 коп.) заборгованості за кредитом, 516372,36 грн. (п'ятсот шістнадцять тисяч триста сімдесят дві гривні 36 коп.) заборгованості по процентам за користування кредитом, 605885,36 грн. (шістсот п'ять тисяч вісімсот вісімдесят п'ять гривень 36 коп.) пені, 20710,70 грн. (двадцять тисяч сімсот десять гривень 70 коп.) судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги (ч. 1 ст. 93 ГПК України), якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 03.08.2017

Суддя Гумега О.В.