Ухвала суду № 68090950, 02.08.2017, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ПРО ПОВЕРНЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ

"02" серпня 2017 р. № 01-39/903/603/17 Суддя господарського суду Волинської області Шум М.С., розглянувши матеріали

за позовом: Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський ОСОБА_1 в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ ВіЕйбі Банк ОСОБА_2, м.Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ТВ ПАК, м.Луцьк

про стягнення 254384160,05 грн.

Встановив: ПАТ Всеукраїнський ОСОБА_1 в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ ВіЕйбі Банк ОСОБА_2 вдруге звернувся до господарського суду з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю ТВ ПАК про стягнення 254384160,05грн.

Подана позовна заява не може бути прийнята господарським судом Волинської області, оскільки не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.2 ст.44 ГПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно п.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно п.2.2.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2017 року встановлено на рівні 1600 грн..

Згідно п.2.21. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013р. №7, платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором. Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

При цьому слід засвідчити належні платіжні реквізити для перерахування судового збору: отримувач коштів: УДКСУ у м. Луцьку Волинської області, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38009628, банк отримувача: ГУДКCУ у Волинській області, код банку отримувача (МФО) 803014, рахунок отримувача: 31219206783002, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: судовий збір, за позовом _ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), господарський суд Волинської області (назва суду, де розглядається справа), код ЄДРПОУ 03499885 (суду, де розглядається справа).

Позивач повинен був сплатити судовий збір в розмірі 240000 грн., а також підтвердити зазначену дію шляхом долучення до матеріалів позовної заяви відповідного оригіналу платіжного документа.

Таким чином, всупереч вимог п.3 ч.1 ст.57 Господарського процесуального кодексу України позивачем до позовної заяви не додано документів, які підтверджують сплату судового збору у встановленому розмірі.

В п.1 прохальної частини позовної заяви позивачем заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору до вирішення справи по суті.

Також окремо позивачем подана заява про відстрочення терміну судового збору до вирішення справи по суті.

Суд розглянувши клопотання(заяви) позивача про відстрочення сплати судового збору, відхиляє його, як не обґрунтоване, при цьому виходить з такого.

Згідно ст.8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Даною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочення або розстрочення сплати судового збору.

У п. 3.1 постанови пленуму Вищий господарський суд України від 21.02.2013р. №7 Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України зазначив, що клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Конституція України, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.ХІ.1950), Рекомендація відносно шляхів полегшення доступу до правосуддя № К (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14.05.1981р., не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.

Позивачем не подано жодних належних та допустимих доказів того, що судовий збір у розмірі 240000 грн. буде сплачений у встановленому розмірі до ухвалення рішення у справі(до вирішення справи по суті), як стверджує останній.

Зазначенні дії позивача свідчать про ухилення від сплати судового збору.

Вищий господарський суду України у п.3.5 Постанови Пленуму "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначив, що недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.

Згідно п.4 ст.63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Оскільки позивачем не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі - позовна заява і додані до неї документи підлягають поверненню позивачу без розгляду.

Повторне звернення з позовною заявою до господарського суду, згідно ч.3 ст.63 ГПК України, можливе після усунення допущених порушень.

Керуючись п.4 ч.1 ст.63, 86 ГПК України, господарський суд, -

ухвалив:

1. В задоволенні заяви (вх. №01-88/76/17 від 31.07.2017р.) про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

2. Позовну заяву з додатками на 54 арк. - повернути позивачу без розгляду.

Суддя М. С. Шум