Ухвала суду № 68090900, 31.07.2017, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________

У Х В А Л А

31 липня 2017 р. Справа № 902/1593/13

Господарський суд Вінницької області у складі:

головуючий суддя Міліціанов Р.В.

при секретарі судового засідання Незамай Д.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ФОП ОСОБА_1 від 16.05.2017р. (вх. № 06-54/139/17 від 16.05.2017р.) до ТОВ "Турбівська цукрова компанія" про витребування майна з чужого незаконного володіння

у справі № 902/1593/13

за заявою боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю "Турбівська цукрова компанія" (вул. Миру, буд. 80, смт. Турбів, Липовецький р-н, Вінницька обл., 22513, код 36522803)

про банкрутство

за участю:

представника ПАТ "БМ Банк" - Їжаковської Л.П., довіреність №05-5/29 від 15.06.2017р., НОМЕР_1;

ОСОБА_1, за паспортом НОМЕР_2

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Господарського суду Вінницької області (суддя Міліціанов Р.В.) знаходиться справа №902/1593/13 про банкрутство ТОВ "Турбівська цукрова компанія" в порядку, визначеному ст. 95 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Провадження у справі перебуває на стадії процедури ліквідації.

Ухвалою від 21.01.2017р. продовжено строк ліквідаційної процедури ТОВ "Турбівська цукрова компанія" та повноважень арбітражного керуючого (ліквідатора ТОВ "Турбівська цукрова компанія") Гонти О.А. на шість місяців - до 25.07.2017р..

16.05.2017р. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою від 16.05.2017р. (вх. № 06-54/139/17 від 16.05.2017р.) до ТОВ "Турбівська цукрова компанія" про витребування майна з чужого незаконного володіння в межах справи № 902/1593/13 про банкрутство ТОВ "Турбівська цукрова компанія".

Ухвалою від 18.05.2017р. судом відкладено розгляд справи №902/1593/13 на 06.06.2017 р., прийнято до розгляду у межах справи № 902/1593/13 про банкрутство ТОВ "Турбівська цукрова компанія" та призначено до розгляду у судовому засіданні 06.062017 р. позовну заяву ФОП ОСОБА_1 від 16.05.2017р. (вх. № 06-54/139/17 від 16.05.2017р.) до ТОВ "Турбівська цукрова компанія" про витребування майна з чужого незаконного володіння.

06.06.2017р. до суду подано заперечення № 02-25/564 від 02.06.2017р. арбітражного керуючого (ліквідатора ТОВ "Турбівська цукрова компанія") Гонти О.А. на позовну заяву ФОП ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Ухвалою від 06.06.2017р. продовжено строк вирішення спору у справі №902/1593/13 щодо позовних вимог ФОП ОСОБА_1 від 16.05.2017р. (вх. № 06-54/139/17 від 16.05.2017р.) до ТОВ "Турбівська цукрова компанія" про витребування майна з чужого незаконного володіння на 15 днів, розгляд справи № 902/1593/15, у тому числі позовної заяви ФОП ОСОБА_1 від 16.05.2017р. (вх. № 06-54/139/17 від 16.05.2017р.) до ТОВ "Турбівська цукрова компанія" про витребування майна з чужого незаконного володіння відкладено на 26.07.2017р..

19.07.2017р. до суду (в порядку надання інформації) ліквідатором Гонтою О.А. подано пропозицію укладення мирової угоди № 02-25/694 від 18.07.2017р., адресовані ФОП ОСОБА_1.

21.07.2017р. надійшли пояснення позивача від 21.07.2017р. щодо відповідності позовних вимог первинним документам, а також надано докази витрат позивача на правову допомогу та заявлено клопотання про їх включення до складу судових витрат.

24.07.2017р. на виконання ухвали суду від 06.06.2017р. ліквідатором подано пояснення № 02-25/713 від 21.07.2017р..

Ухвалою від 26.07.2017р. суд продовжив строк ліквідаційної процедури ТОВ "Турбівська цукрова компанія" та повноважень арбітражного керуючого (ліквідатора ТОВ "Турбівська цукрова компанія") Гонти О.А. на шість місяців - до 25.01.2018р., розгляд справи №902/1593/13 відклав на 12.09.2017р..

Стосовно розгляду позовної заяви ФОП ОСОБА_1 в судовому засіданні оголошено перерву до 31.07.2017р..

28.07.2017р. до суду подано додаткові пояснення позивача від 28.07.2017р..

31.07.2017р. ліквідатором ТОВ "Турбівська цукрова компанія" Гонтою О.А. подано до суду пояснення, в яких остання просить розглядати позовну заяву ФОП ОСОБА_1 в засіданні 31.07.2017р. без участі відповідача та відмовити в задоволенні позовних вимог.

Подані документи оглянуті судом та долучені до матеріалів справи.

В засідання 31.07.2017р. з'явились позивач, який підтримав позов в повному обсязі та надав додаткові пояснення від 31.07.2017р., а також представник ПАТ "БМ Банк".

При розгляді позовної заяви судом встановлені наступні обставини.

ФОП ОСОБА_1 заявлено вимогу до ТОВ "Турбівська цукрова компанія" про витребування з незаконного володіння майна, а саме: електродвигун (генератор) ВАСО-14-16/32; електроапарати шафи управління; кабелі з'єднання; металеві листи для підлоги корпусу турбіни; металеві листи підлоги приміщення ГЕС; конструкція з труб, швелерів для ремонту генератора і турбіни; вал турбіна-втулка; втулка для підшипників, що утримують турбіну; конструкція для фіксації втулки для підшипників, що утримують турбіну; решітка на вході до водоспускної споруди (сміттєзахисна); вал приводу регулюючих заслонок; перегородка над вхідним парубком в корпусі турбіни; напівмуфти на генераторі і на валу турбіни.

Позивач стверджує, що дане майно належить йому на праві власності, однак помилково включено до складу ліквідаційної маси банкрута. На підтвердження права власності на майно позивачем надано довідки, квитанції, товарні чеки, накладні та акти (том.23 а.с.12-24).

26.01.2001р. між ВАТ "Турбівська цукровий завод" (орендодавець) та Приватним підприємцем ОСОБА_1 (орендар) було укладено Договір оренди, умовами якого визначено, що орендодавець передає, а орендар бере у тимчасове платне користування наступне майно: приміщення електростанції ВАТ "Турбівська цукровий завод" загальною площею 58 кв.м., що включає в себе турбіну радіальновісівого типу, потужністю на 20-30 кВт, що знаходиться в окремому сталевому корпусі, а також водопропускна споруда, на якій знаходиться приміщення електростанції за адресою: АДРЕСА_3 (п.п. 1.1., 1.2. Договору). Вартість орендованого майна: 20 485,86грн. (п. 1.3. Договору).

За п. 2.1. Договору оренди майно, що орендується буде орендарем відремонтовано, а відсутні механізми - будуть змонтовані для поновлення ГЕС; в подальшому орендоване майно буде використовуватись для виробництва електроенергії в об'ємі 110 тис. квт год. на рік та реалізації її орендодавцю по ціні, меншій на 10% від інших джерел живлення. Відповідно до п. 4.1. Договору строк оренди закінчився 01.02.2002р..

01.08.2010р. між ТзОВ "Турбівська цукрова компанія" та ФОП ОСОБА_1 укладено Договір оренди, умовами якого визначено наступне.

Орендодавець передає, а орендар бере у тимчасове платне користування наступне майно: будівля електропідстанції ТзОВ "Турбівська цукрова компанія" загальною площею 64,3 кв.м. (п. 1.1.). Адреса: АДРЕСА_3 (п. 1.2.). За п. 2.1. Договору майно, що орендується, буде використовуватись орендарем для виробництва та реалізації електроенергії в об'ємі приблизно 110 кВт на рік. Майно, що орендується, передається орендарю протягом 10 днів з моменту підписання даного Договору, передача здійснюється відповідними фахівцями сторін за актом приймання-передачі та на підставі дозволу на виробництво електроенергії; орендоване майно вважається переданим в оренду з моменту підписання акта приймання-передачі (п.п. 3.1.-3.3.).

Строк оренди починається з моменту прийняття орендованого майна по акту приймання-передач; закінчується 31.12.2015р. (п. 4.1.). В разі продовження користування майном після закінчення строку оренди при відсутності заперечень з боку орендодавця та орендаря договір вважається поновлений на невизначений строк (п. 4.2.). Орендар зобов'язується використовувати орендоване майно виключно за його цільовим призначенням, своєчасно здійснювати орендні платежі, нести всі витрати на утримання і експлуатацію орендованого майна , зберігати орендовано майно в справному стані, здійснювати за свій рахунок поточний ремонт та технічне обслуглвування орендованого майна, здійснювати капітальний ремонт орендованого майна, усувати наслідки аварій та пошкоджень орендованого майна, підтримувати прилеглі до орендованого майна території та земельну ділянку в належному санітарному стані; орендар має право за свій рахунок та за згодою орендодавця робити поліпшення орендованого майна (п. 7.7.). Орендоване майно повинне бути повернене орендодавцю у справному стані з урахуванням нормального зносу, що виник у період експлуатації в строк 5 днів з моменту закінчення терміну оренди за п. 4 Договору, повернення відбувається за актом приймання-передачі (п.п. 8.1.,.8.2.).

01.08.2010р. сторонами підписано Акт прийому-передачі, за яким орендодавець передав в оренду, а орендар прийняв об'єкти оренди:

1. приміщення ГЕС, 1954 р. спорудження.

2. Турбіна клепана приблизно у 1940 р., колесо турбіни радіально-вісьового типу для перепаду води більше 14 м.

- вал привода управління регуліровочними заслонками - зроблено орендарем;

- вал довжиною приблизно 2,7 м., діаметром 100 мм (до мультиплікатора) - зроблено орендарем;

- дерев'яні підшипники з каркасами (4 шт) - замінені орендарем;

- в механізмі промивки корпуса турбіни вал з ущільненням - зроблено орендарем;

- регуліровочні лопатки - ущільнені орендарем:

- корпус турбіни, де було проіржавлено - залатано орендарем;

3. Водоспускна споруда (ВСС) 1927 р. спорудження (до фундамента приміщення ГЕС)

- в стінках споруди отвори ущільненні орендарем;

- підхід води зі сторони ставка до ВВС розчищено орендарем;

- у ВВС мул убрано орендарем;

- ложе (дно) ВСС відремонтовано орендарем;

- шандори зроблені орендарем;

- сміттєзахисні решітки зроблені орендарем:

- ремонтний люк відремонтований орендарем;

- перегородка над вхідним патрубком в корпус турбіни зроблена орендарем.

Крім того, орендарем куплено і змонтовано генератор, шкаф управління, придбано і змонтовано кабель і лічильник.

Акт обопільно підписаний сторонами.

Як стверджено позивачем, на підставі Договору оренди від 01.08.2010р. ним в орендованому приміщенні розміщено наступне майно:

1. електродвигун (генератор) ВАСО-14-16/32;

2. електроапарати шафи управління;

3. кабелі з'єднання;

4. металеві листи для підлоги корпусу турбіни;

5. металеві листи підлоги приміщення ГЕС;

6. конструкція з труб, швелерів для ремонту генератора і турбіни;

7. вал турбіна-втулка;

8. втулка для підшипників, що утримують турбіну;

9. конструкція для фіксації втулки для підшипників, що утримують турбіну;

10. решітка на вході до водоспускної споруди (сміттєзахисна);

11. вал приводу регулюючих заслонок;

12. перегородна над вхідним патрубком в корпусі турбіни;

13. напівмуфти на генераторі і на валу турбіни.

Вилучити вказане майно після закінчення Договору оренди 31.12.2015р. позивач не зміг у зв'язку із процедурою банкрутства відповідача та вжитими арбітражними керуючим заходами щодо збереження майна.

Ліквідатором ТОВ "Турбівська цукрова компанія" - арбітражним керуючим Гонтою О.А. в запереченнях на позовну заяву ФОП ОСОБА_1 № 02-25/564 від 02.06.2017р. зазначено про відсутність підстав для задоволення заявлених позовних вимог з огляду на те, що немає жодних доказів, що витребуване майно передавалось відповідачу, ідентифікувати це майно неможливо, оскільки не вказані його індивідуальні ознаки, позиції, зазначені у позовних вимогах, не являють собою окремих речей. У доданих до позовної заяви квитанція не збігається найменування придбаного майна із найменуванням майна, перерахованого у позовних вимогах. При цьому ліквідатор вважає, що, як вбачається з переліку майна, основна його частина є витратними матеріалами, необхідними для здійснення поточного ремонту, який позивач повинен був здійснювати за свій рахунок за умовами Договору оренди та вимог чинного законодавства України, при цьому не передбачено обов'язку орендодавця відшкодовувати орендарю витрати на поточний ремонт. Також ліквідатором звернено увагу, що позивачем не надано документів, якими були б зафіксовані поліпшення, право на відшкодування вартості яких позивач має згідно ст. 778 ЦК України та п. 8.4. Договору оренди, в ліквідаційній масі ТОВ "Турбівська цукрова компанія" відсутні майнові активи з найменуванням, ідентичним майну, яке просить витребувати позивач і відповідачу невідоме місцезнаходження майна, що зазначене в Акті прийому-передачі від 01.08.2010р. як таке, що куплене та змонтоване позивачем. Також ліквідатор вважає, що твердження наведені в позові, не свідчать про незаконність володіння майном відповідачем, не свідчать про існування спірного майна та про його перебування у відповідача.

Арбітражний керуючий Гонта О.А. в запереченнях на позовну заяву ФОП ОСОБА_1 зазначає про неналежний спосіб захисту свого порушеного права, що обраний позивачем, наголошує, що кондиційний спосіб захисту можливо застосувати, якщо для цього існують підстави, передбачені ст. 1212 ЦК України, які дають право витребувати в набувача це майно та при обов'язковій умові, якщо не існує інших способів захисту (у разі наявності інших способів захисту, а також у випадку наявності договірних відносин, ст. 1212 ЦК України застосуванню не підлягає) та стверджує, що факт набуття майна відповідачем від позивача не підтверджено жодним доказом.

В пропозиції укладення мирової угоди, адресованій ФОП ОСОБА_1, арбітражним керуючим (ліквідатором) Гонтою О.А., з метою примирення, попередньо запропоновано позивачу розглянути можливість укладення мирової угоди в межах позовного провадження у справі № 902/1593/13 про банкрутство ТОВ "Турбівська цукрова компанія", за умовами якої ТОВ "Турбівська цукрова компанія" передає ФОП ОСОБА_1, електродвигун (генератор), який знаходиться в будівлі електростанції ТОВ "Турбівська цукрова компанія" в такому стані, в якому він є на час розгляду судом позовної заяви, а ФОП ОСОБА_1 відмовляється від решти позовних вимог.

Доказів розгляду даної пропозиції позивачем матеріали справи не містять.

08.06.2017р. представник позивача звернувся до ліквідатора Гонти О.А. із адвокатським запитом, в якому просив надати інформацію про те, чи інвентаризовано в якості майна ТОВ "Турбівська цукрова компанія" майно, що є предметом позову, яке станом на 31.12.2015р. розміщувалось на території підстанції; чи увійшло в ліквідаційну масу ТОВ "Турбівська цукрова компанія" вказане майно та, якщо увійшло, надати належно засвідчені копії підтверджуючих документів та документів, що стали підставою для відповідних дій.

У відповідь на адвокатський запит, арбітражним керуючим (ліквідатором) Гонтою О.А. повідомлено, що майно, яке знаходиться в будівлі електростанції ТОВ "Турбівська цукрова компанія" було включене до ліквідаційної маси банкрута, однак майнові активи з найменуваннями, ідентичними найменуванням, що вказані в запиті, в ліквідаційній масі ТОВ "Турбівська цукрова компанія" (а отже і в матеріалах інвентаризації) відсутні.

19.07.2017р. ОСОБА_1 та представником ТОВ "Турбівська цукрова компанія" здійснено виїзд за місцезнаходженням банкрута, з метою огляду майна, що є предметом позову, на виконання ухвали Господарського суду Вінницької області від 06.06.2017р.. За результатами огляду будівлі електростанції, а також прилеглої до неї території, було встановлено наявність певного майна, найменування якого зазначено в таблиці, наведеній в Акті від 19.07.2017р. (з урахуванням Акту про виправлення описки), складеному за результатами огляду майна та підписаному сторонами.

Спростовуючи доводи відповідача, викладені в заперечення на позовну заяву, позивач у відповідних поясненнях зазначає, що в Акті, складеному за наслідками огляду майна, що відбувся 19.07.2017р., зазначено майно в тому ж порядку і з таким же найменуванням, що і в позовній заяві, а отже відповідач визнав фактичну наявність у нього речей, що становлять предмет позову. На підтвердження права власності на майно позивачем надано первинні документи. Позивач звертає увагу, що ним було створено багато невід'ємних поліпшень на орендованому об'єктів, однак до позову увійшли лише відокремлені речі, а також вважає, що доводи відповідача про наявність договірних відносин між сторонами не відповідають дійсності, оскільки із закінченням строку дії Договору оренди відпали підстави, які б обумовлювали подальше знаходження майна позивача в орендованому приміщенні. Позивач вважає, що відповідач зобов'язаний повернути майно тоді, коли відпала підстава, на якій воно було набуте.

З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-1 ГПК України провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції з 19.01.2013р. внесено доповнення до статті 16 ГПК України частиною такого змісту: "справи у майнових спорах, передбачених пунктом 7 частини 1 статті 12 цього Кодексу, розглядаються господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство", а також доповнено частину 1 статті 12 пунктом 7 про підвідомчість господарським судам справ у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство. Перелік таких майнових вимог законодавцем не обмежено, однак передбачено винятки щодо спорів, пов'язаних з визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів) за позовом контролюючих органів, визначених Податковим кодексом України.

Такі зміни щодо виключної підсудності певних спорів судам, у провадженні яких перебуває справа про банкрутство, набрали чинності з 19.01.2013р..

Верховний Суд України у Постанові №16/047 від 13.04.2016р. у справі №908/4804/14, який, проаналізувавши зміни до статей 16 та 12 ГПК України в системному аналізі з положеннями Закону про банкрутство №2343-ХІІ (у редакції Закону України №4212-VІ від 22.12.2011 року), зазначив про те, що за умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника, особливістю вирішення майнових спорів до боржника є те, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом без порушення нових справ, що узгоджується із загальною спрямованістю Закону №2343-ХІІ, який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до положень ЦК особа, яка вважає, що її речові права порушено, має право звернутися до суду як з позовом про визнання відповідної угоди недійсною (статті 215 235), так і з позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння (статті 330, 338).

В главі 29 Цивільного кодексу України передбачені цивільно-правові способи захисту права власності. Зокрема, норми ст. ст. 387,388 ЦК України надають власнику право витребувати майно із чужого незаконного володіння або від добросовісного набувача.

Відповідно до ч. 1ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За приписами ст. ст. 317, 319, 658 Цивільного кодексу України виключно власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном, лише власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, в т.ч. реалізує право його продажу, отже, продавцем майна за договором купівлі-продажу згідно ст. 655 ЦК України має бути лише власник.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ст. 328 ЦК України).

Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Ст. 1212 ЦК України визначено загальні положення про зобов'язання особи, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави. Така особа зобов'язана повернути законному власнику це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення з повернення безпідставно набутого майна застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються, зокрема, при витребуванні майна власником із чужого незаконного володіння (пункт 2 частини 3 статті 1212 ЦК України), при поверненні виконаного однією із сторін у зобов'язанні (пункт 3 частини 3 статті 1212 ЦК України), якщо повернення майна допускається в силу договору чи закону.

Отже, юридичний склад зобов'язання за статтею 1212 ЦК України виникає за наявності сукупності таких юридичних фактів: а) факту придбання або збереження майна боржником (боржником в даному випадку є особа яка отримала майно); б) факту набуття або збереження майна іншої особи; в) факту відсутності (або відпадіння в майбутньому) визначених законом підстав набуття права власності на спірне майно.

Для виникнення зобов'язання за наслідком безпідставного набуття (збереження майна) майна за рахунок іншої особи вина боржника не має юридичного значення. Факт відсутності підстав набуття (збереження) майна у боржника має наслідком неправомірність наслідків з набуття майна та породжує зобов'язання відповідно до статті 1212 ЦК України з повернення такого майна.

Судом встановлено, що між ФОП ОСОБА_1 (орендар) та ТзОВ "Турбівська цукрова компанія" (орендодавець) 01.08.2010р. укладено договір оренди, на виконання умов якого за Актом прийому-передачі орендодавець передав орендарю об'єкти оренди згідно переліку із зазначенням об'єктів зроблених, відремонтованих або поліпшених орендарем.

Згідно Акту прийому-передачі, позивачем виконано ряд ремонтних робіт, а також зазначено, що крім майна, яке передається орендодавцем, орендарем куплено і змонтовано генератор, шкаф управління, придбано і змонтовано кабель і лічильник.

Майно, що є предметом позову, було розміщено позивачем на орендованому об'єктів з метою ремонту та обслуговування.

Матеріалами справи підтверджено право власності лише на частину майна, що є предметом позову.

Так, право власності ФОП ОСОБА_1 на електродвигун (генератор) ВАСО-14-16-31 підтверджується видатковою накладною № 1 від 18.08.2004р. та Довідкою ПАТ "Городище-пустоварівський цукровий завод" № 542 від 03.09.2014р., виданою ФОП ОСОБА_1 про те, що у 2004р. він придбав у ПАТ "Городище-пустоварівський цукровий завод" електродвигун ВАСО 14-16-32.

Окрім того, ФОП ОСОБА_1 згідно товарного чеку від 29.10.2006р., накладної № 197 від 01.08.2006р., товарного чеку від 18.11.2012р., товарного чеку № РН-0011380 від 04.12.2009р., накладної № 468 без дати, накладної на суму 10,02 грн. без номера та дати, квитанцією до прибуткового касового ордера № 2749 придбав матеріали та виготовив конструкцію з труб, швелерів для ремонту генератора і турбіни.

Даний факт підтверджено особисто позивачем в судовому засіданні та не спростовано відповідачем.

У відповідності до ч. 1 ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.

Окрім того, суд оглянув надані в матеріали справи фотографії будівлі електропідстанції, зроблені ФОП ОСОБА_1 під час огляду 19.07.2017р., та встановив наявність вказаної конструкції, яка забезпечувала функціонування турбіни та електрогенератора.

Право власності на напівмуфту на генераторі підтверджується корінцем видаткової накладної № 457 без дати.

Майно позивача (електродвигун (генератор) ВАСО-14-16-31, конструкція з труб, швелерів для ремонту генератора і турбіни, напівмуфта на генераторі) є окремими речами, в оренду позивачу не передавались, а факт їх наявності у відповідача підтверджується Актом від 19.07.2017р., складеним за результатами огляду майна за місцем його знаходження, в якому зафіксоване майно з найменуваннями, що повністю збігаються з найменуваннями майна, яке є предметом позву.

Правовою підставою знаходження даного майна у відповідача був укладений сторонами договір оренди.

Із закінченням строку дії Договору оренди 31.12.2015р. відпали обставини, які б обумовлювали подальше знаходження майна в орендованому приміщенні.

Окрім того, у відповідності до ст. 793 ЦК України в редакції від 08.07.2010р., чинній на момент виникнення орендних правовідносин, договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі. Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню.

За умовами Договору оренди від 01.08.2010р., він був укладений більш ніж на 3 роки, однак сторонами не надано доказів його нотаріального посвідчення.

В силу положень ч. 1 ст. 220 ЦК України, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

В даному випадку відповідач зобов'язаний повернути майно, оскільки підстава, на якій воно було набуте та перебуває у володінні банкрута, не має юридичного змісту, тобто не свідчить про те, що при вирішенні питання про повернення майна сторони повинні керуватись ст.793 ЦК України.

Тобто, з огляду на нікчемність договору оренди, ту обставину, що електродвигун (генератор) ВАСО-14-16-31, конструкція з труб, швелерів для ремонту генератора і турбіни, напівмуфта на генераторі є власністю позивача, то відсутня права підстава набуття права на дане майно Товариством з обмеженою відповідальністю "Турбівська цукрова компанія".

Як вбачається із Постанови Вищого господарського суду України від 21.03.2017 р. у справі № 5023/10186/11., суд касаційної інстанції, розглядаючи подібні правовідносини, визначив, що юридичний склад зобов'язання за статтею 1212 ЦК України виникає за наявності сукупності таких юридичних фактів: а) факту придбання або збереження майна боржником (боржником у даному випадку є особа яка отримала майно); б) факту набуття або збереження майна іншої особи; в) факту відсутності (або відпадіння в майбутньому) визначених законом підстав набуття права власності на спірне майно.

Суд також враховує, що на виконання вимог ст.ст.33, 34 ГПК України, відповідачем не доведено наявність правових підстав набуття права власності на спірне майно, не підтверджено порушення прав ТОВ "Турбівська цукрова компанія" внаслідок витребування ФОП ОСОБА_1 належного йому майна.

Враховуючи вищевикладене, подані докази в їх сукупності, позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 в частині витребування електродвигуна (генератор) ВАСО-14-16-31, конструкції з труб, швелерів для ремонту генератора і турбіни, напівмуфти на генераторі є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Відносно іншого майна, то у письмових поясненнях від 21.07.2017 року (том.24 а.с.85 - 89) представником позивача підтверджено відсутність документів про право власності на електроапарати шафи управління та вал приводу регулюючих заслонок.

Стосовно витребування кабелів з'єднання, металевих листів для підлоги корпусу турбіни, металевих листів підлоги приміщення ГЕС, втулки до валу турбіни, втулки для підшипників, що утримують турбіну, решітки на вході до водоспускної споруди, перегородки над вхідним парубком у корпус турбіни, то дані матеріали та поліпшення не є окремими від приміщення, турбіни рухомими речами, були встановлені позивачем в період фактичного використання приміщення електростанції.

Тобто, позивач зобов'язаний довести можливість їх повернення в натурі без завдання шкоди майну ТОВ "Турбівська цукрова компанія".

В силу ч.2 ст. 1213 ЦК України, у разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Однак, позивачем, всупереч вимогам ч.2 ст.34 ГПК України, не надано суду висновків спеціалістів, які підтверджували б можливість вилучення без шкоди конструктивним елементам приміщення електростанції (перегородки над вхідним парубком у корпус турбіни, металеві листів підлоги приміщення ГЕС), турбіни (металеві листи для підлоги корпусу турбіни, втулки до валу турбіни, втулки для підшипників, що утримують турбіну - дані деталі забезпечують розміщення турбіни над водоймовю) або завдання шкоди навколишньому середовищу (решітка на вході до водоспускної споруди забезпечує підтримання належного рівня води у водоймі, тобто її вилучення може призвести до зникнення та висихання водойми).

Тому, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно ст. 49 ГПК України на відповідача слід покласти судові витрати зі сплати судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог.

Оскільки, позивач сплатив 1600,00 грн. при подачі позову, просив витребувати 13 одиниць майна, судом частково задоволено позов відносно трьох позицій позовної заяви, що становить 23,08%, тому на відповідача слід покласти обов'язок з відшкодування 1600,00х 23,08%/100 = 369,28 грн. - судового збору.

Крім цього, позивач просить включити до складу судових витрат витрати на правову допомогу адвоката в сумі 3000,00грн.

На підтвердження понесених витрат позивачем надано суду Договір про надання правової допомоги від 07.04.2017р., укладений між Адвокатським бюро "Говор" та ФОП ОСОБА_1, Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 825 від 26.03.2013р., Додаткову угоду № 1 до Договору про надання правової допомоги від 07.04.2017р., Акт приймання-передачі наданих послуг до Договору про надання правової допомоги від 07.04.2017р., рахунок-фактуру № 5 від 11.05.2017р. на суму 3000,00грн. та звіт по рахунку з 13.05.2017р. по 13.05.2017р..

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Ч. 3 ст. 48 ГПК України передбачено, що витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Ст. 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" встановлено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

За приписами ч. 3 ст. 48 та ч. 5 ст. 49 ГПК України можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні п. 1 ст. 1 та ч. 1 ст. 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Суд, надавши оцінку доказам на підтвердження витрат позивача на послуги адвоката, дійшов висновку що адвокат Говор Д.І. надавав правову допомогу у даній справі, складав процесуальні документи, звертався з адвокатським запитом, приймав участь у судових засіданнях тривалістю 1 год. 20 хв.: 06.06.2017 року (тривалість 35 хв.) та 26.07.2017 року (тривалість 45 хв).

Тому, обґрунтованим розміром понесених ФОП ОСОБА_1 витрат на правову допомогу є 2400,00 грн. (консультування, складання процесуальних документів, ознайомлення з матеріалами справи) + 266,67 грн. (1 год. 20 хв. при вартості послуг 200,00 грн./год.) = 2666,67 грн.

Отже, пропорційно задоволеним вимогам підлягає відшкодуванню 2666,67х 23,08%/100 = 615,47 грн. - витрат на правову допомогу.

Враховуючи стадію провадження у справі про банкрутство, яка унеможливлює примусове виконання рішень про стягнення коштів поза межами ліквідаційної процедури, положення п.1 ч.1 ст.45 Закону країни "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка містить невичерпний перелік витрат у справі про банкрутство, норми ст.ст. 44, 49 ГПК України, понесені витрати слід покласти на боржника із визначенням обов'язку ліквідатора віднести їх до першої черги задоволення вимог кредиторів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4-1-4-5, 33-34, 43, 49, 86, 115 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

1. Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволити частково.

2. Витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "Турбівська цукрова компанія" (вул. Миру, буд. 80, смт. Турбів, Липовецький р-н, Вінницька обл., 22513, код 36522803) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний НОМЕР_3) наступне майно: електродвигун (генератор) ВАСО-14-16-31, конструкцію з труб, швелерів для ремонту генератора і турбіни, напівмуфту на генераторі.

У задоволенні позовних вимог в іншій частині - відмовити.

3. Понесені Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 369,28 грн. та на оплату послуг адвоката в сумі 615,47 грн., покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Турбівська цукрова компанія" з віднесенням їх до першої черги задоволення вимог кредиторів.

4. Видати наказ після набранням судовим рішенням законної сили.

5. Ухвалу надіслати згідно переліку.

Повний текст судового рішення складено 03 серпня 2017 року.

Суддя Міліціанов Р.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - боржник - ТОВ "Турбівська цукрова компанія" - 22513, Вінницька обл., Липовецький р-н, смт. Турбів, вул. Миру, 80;

3 - ПАТ "БМ БАНК" - бул. Т.Шевченка, буд. 37/122, м. Київ, 01032;

4 - ТОВ "Агросем" - вул. Голосіївська, буд 7, адмін. корпус 1-А, кімн. 414, м. Київ, 03039;

5 - ТОВ "Турбів-агро" - вул. Леніна, 2, с. Кіровка, Калинівський р-н, Вінницька обл.;

6,7 - ФОП ОСОБА_1- АДРЕСА_1; АДРЕСА_4;

8 - Немирівська ОДПІ ГУ Державної фіскальної служби у Вінницькій обл.;

9 - Іллінецьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області - вул. Соборна, 27, м. Іллінці Вінницької області, 22700;

10 - Вінницька місцева прокуратура - 21020, м. Вінниця, пров. Цегельний, 8;

11- Регіональне відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області - м. Вінниця, вул. Гоголя, 10, 21018;

12 - Турбівська селищна рада - 22513, вул. Миру, 42, смт. Турбів, Липовецький р-н, Вінницька обл.;

13 - ТОВ "Юридична компанія "РОНІН" - 61103, Харківська обл., м. Харків, вул. Дерев'янка, буд. 8;

14 - арбітражний керуючий (ліквідатор ТОВ "Турбівська цукрова компанія") Гонта О.А..