Ухвала суду № 68090124, 26.06.2017, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №1-кс/760/9374/17

Справа №760/11081/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2017 року слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва Оксюта Т.Г., за участю секретаря судових засідань Горупа В.В., слідчого Яворського І.А., прокурора Кулініча Д.Ю., підозрюваного ОСОБА_2, захисника Петрусевича В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в м. Києві клопотання слідчого слідчого відділу Солом'янського Управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві Яворського Івана Андрійовича, погодженого з прокурором Київської місцевої прокуратури №9 м. Києва Кулінічем Дмитром Юрійовичем, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Вишневе Києво-Святошинського району Київської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 (приватна будівля); проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч.3 ст.185 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.06.2017 року за №12017100090007119,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Солом'янського УП ГУ Національної поліції у м. Києві Яворський І.А., за погодженням із прокурором Київської місцевої прокуратури №9 Куліничем Д.Ю., звернувся до слідчого судді з клопотанням про обрання підозрюваному ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Обґрунтовуючи клопотання зазначив, що ОСОБА_2, будучи раніше неодноразово судимим, а саме: - 07.06.2005 Шевченківським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 187 КК України до 7 років позбавлення волі, - 13.12.2016 Святошинським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення і перевиховання не став та знову повторно вчинив нове умисне тяжке кримінальне правопорушення в період іспитового строку на території Соломянського району м. Києва при наступних обставинах.

Так, 24.06.2017, приблизно о 01 години 45 хвилин, перебуваючи по вул. Світлогорська, 2/25 в місті Києві, по раніше виниклому та спланованому злочинному умислу, направленому на таємне викрадення чужого майна, поєднаному з проникненням у інше приміщення, вступивши у злочинну змову з невстановленою досудовим розслідуванням особою, маючи на меті отримання незаконної наживи, прибули до охороняємої території бази ПрАТ «Метробуд», що знаходиться за адресою: місто Київ, вул. Світлогорська, 2/25 з метою вчинення крадіжки мідного кабелю.

ОСОБА_2 та невстановлена досудовим розслідуванням особа, діючи спільно та відповідно до раніше розподілених між собою ролей, перелізши через паркан та гаражі, незаконно проникли на територію ПрАТ «Метробуд», яка охороняється та підійшли до тунельно-прохідницького комплексу марки «Herrenkneht 6,380» заводський номер «S-402», на якому знаходився мідний силовий кабель та мідний кабель керування в чорній гумовій ізоляції.

Після чого, ОСОБА_2 та невстановлена досудовим розслідуванням особа, переконалися у тому що за їх діями ніхто не спостерігає, за допомогою раніше приготовленого для вчинення кримінального правопорушення інструменту «кусачки», перекусили мідний силовий кабель та мідний кабель керування в чорній гумовій ізоляції, який був прикріплений до тунельно-прохідницького комплексу марки «Herrenkneht 6,380» заводський номер «S-402».

Продовжуючи свої злочинні дії спрямовані на таємне викрадення чужого майна ОСОБА_2 та невстановлена досудовим розслідуванням особа, повторно таємно викрали з охоронюваної території ПрАТ «Метробуд» чуже майно, яке належить ПрАТ «Метробуд», а саме:

- мідний кабель силовий КГ-5 ? 6, довжиною 30 метрів, вартістю 70 гривень за метр погонний, всього на суму 2 100 гривень,

- мідний кабель керування КГ-36 ? 1,5, довжиною 60 метрів, вартістю 110 гривень за метр погонний, всього на суму 6 600 гривень. Всього ОСОБА_2 та невстановлена досудовим розслідуванням особа повторно таємно викрали чуже майно ПрАТ «Метробуд» на загальну суму 8 700 гривень.

У продовж своїх злочинних дій ОСОБА_2 та невстановлена досудовим розслідуванням особа, викрадений кабель змотали у 5 бухт, які взялі на свої плечі та рушили до виходу, але довести свій злочинний умисел до кінця не змогли з причин, що не залежали від їх волі, так як були викриті працівниками охорони даного підприємства, ОСОБА_2 був затриманий працівниками охорони та викрадене майно було вилучено, але невстановлена досудовим розслідуванням особа з місця вчинення злочину втекла.

Злочинними діями ОСОБА_2 та невстановленої досудовим розслідуванням особи, ПрАТ «Метробуд» був спричинений матеріальний збиток на загальну суму 8 700 гривень.

З урахуванням викладеного, прокурор просив задовольнити клопотання.

В судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали дане клопотання з зазначених у ньому підстав.

В судовому засіданні захисник проти задоволення клопотання заперечував, посилаючись на те, що в поданому клопотанні слідчим та прокурором не доведено, що застосування жодного з більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. В зв'язку із зазначеним захисник підозрюваного просив слідчого суддю відмовити задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати підозрюваному запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою.

Підозрюваний в судовому засіданні думку захисника підтримав.

Заслухавши слідчого, прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, прихожу до висновку, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

В ході розгляду клопотання встановлено, що в провадженні Солом'янського управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження № 12017100090007119 від 24.06.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України.

24.06.2017 року органом досудового розслідування повідомлено про підозру ОСОБА_2, у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.3 ст.185 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам.

Згідно норм ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини визначені п. 1 - п. 3 частини 1 даної статті та згідно з положеннями ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризуються особу підозрюваного та визначені у п. 1- п. 11 частини 1 вказаної статті.

З положень ст. 183 КПК України випливає, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу, зокрема він не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Як вбачається з матеріалів клопотання необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий обґрунтовує тим, що ОСОБА_2 об'єктивно підозрюється, у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, а його вина підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема рапортом про фактичне затримання ОСОБА_2 об 02:30 годин 24.06.2017 та виявлення факту вчинення ним кримінального правопорушення від 24.06.2017; протоколом заяви ОСОБА_7 про вчинене кримінальне правопорушення від 24.06.2017; протоколами огляду місця події від 24.06.2017; протоколами допиту свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_7 та ОСОБА_11 від 24.06.2017; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_2 від 24.06.2017; протоколом слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_2 від 24.06.2017.

Частинами 3 та 5 ст. 132 КПК України передбачено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі при визначенні запобіжного заходу (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України), сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Отже, слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

За таких умов, слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання, долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв'язку вважає, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші) свідчать про обґрунтованість підозри підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки об'єктивно зв'язують його з ним, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити дане правопорушення.

Таким чином, обставини визначені п. п. 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України, які свідчать про наявність встановлених стороною обвинувачення ризиків у даному провадженні, достовірність підозри, недостатність застосування менш суворого запобіжного заходу для запобігання наявним ризикам, слідчий суддя визнає обґрунтованими, оскільки вони належним чином вмотивовані слідчим, прокурором та підтверджуються наявними матеріалами, у зв'язку з чим клопотання органу досудового розслідування підлягає задоволенню.

Доводи сторони захисту про можливість уникнення наявним ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів слідчий суддя, враховуючи дані про особу обвинуваченого, а саме наявність повідомлення про підозру у вчиненні злочину передбаченого ст. 115 КК України, не приймає до уваги. Крім того, доводи захисника не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року, (ч. 2 ст. 8, ч. 5 ст. 9 КПК України), у зв'язку з чим, останні є надуманими та не відповідають конкретним обставинам справи на даному етапі її провадження.

На той факт, що підозрюваний буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду вказує те, що ОСОБА_2 відразу після вчинення злочину та викриття у його вчиненні намагався його покинути, окрім цього повідомлена підозра повністю підтверджується матеріалами кримінального провадження, а санкція статті кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2 передбачає покарання у виді позбавлення волі строком від 3 до 6 років, тобто усвідомлюючи невідворотність покарання, яке пов'язане із позбавленням волі за вчинення вказаного кримінального правопорушення підозрюваний може переховуватися значний термін від правоохоронних органів та суду. Крім того, ОСОБА_2 не має постійного місця проживання в м. Києві, має не зняту та не погашену судимість за вчинення ряду умисних тяжких корисливих злочинів насильницького характеру, вчинив даний злочин, передбачений ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України в період іспитового строку, визначеного йому вироком Святошинського районного суду м. Києва від 13.12.2016.

На той факт, що підозрюваний може впливати на свідків, з метою зміни останніми показів в частині фактичних обставин, вказує те, що він вчинив умисне тяжке корисливе кримінальне правопорушення проти власності особи, що свідчить про те, що підозрюваний ОСОБА_2 може погрожувати фізичною розправою свідкам з метою схиляння до зміни їх свідчень в частині фактичних обставин на свою користь.

На той факт, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, тобто зникнути та перебувати тривалий час у розшуку вказує те, що він підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, або ж підозрюваний ОСОБА_2 може знищити речові докази, які мають значення для досудового розслідування.

На той факт, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення вказує те, що ОСОБА_2 ніде не працює та не навчається, не має джерела доходу, є особою раніше судимою за вчинення умисних тяжких злочинів, вчинив даний злочин в період іспитового строку.

Більш м'які запобіжні заходи застосовані до підозрюваного ОСОБА_2 призведуть до продовження його злочинної діяльності, нададуть змогу переховуватись від органів досудового розслідування та впливати на розслідування кримінального провадження, знищувати речові докази, які мають доказове значення у кримінальному провадженні.

Враховуючи викладене та беручи до уваги, що відповідно п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк три роки, зважаючи на те, що перебуваючи на волі підозрюваний може здійснювати тиск на свідків по кримінальному провадженню, переховуватись від органів досудового розслідування, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, прокурором під час розгляду даного клопотання було доведено наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, слідчий суддя дійшов до висновку про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 діб.

Водночас, на виконання положень ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя визначає ОСОБА_2 заставу у розмірі 20 мінімальних заробітних плат, що становить 32000,00 грн., з покладенням на нього обов'язків у разі її внесення, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 184, 192-194, 196, 197, 395 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Вишневе Києво-Святошинського району Київської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 (приватна будівля); проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, рахувати з 02 год. 30 хвилин 24 червня 2017 року.

Дата закінчення дії ухвали про обрання відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою - 02 година 30 хвилин 23 серпня 2017 року.

Одночасно, визначити розмір застави у межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 32000 грн. (тридцять дві тисячі) грн. 00 коп., яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Солом'янського районного суду м. Києва: - Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, МФО: 820172, депозитний рахунок № 37318005112089, отримувач ТУДСАУ в місті Києві, Код ЄДРПОУ: 26268059, та надати документ, що це підтверджує, до Солом'янського районного суду міста Києва.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_2 наступні обов'язки:

- прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їхнім викликом та вимогою, залежно від стадії кримінального провадження;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватись від спілкування із свідками у кримінальному провадженні;

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Солом'янського районного суду м. Києва коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Солом'янського районного суду м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Київську місцеву прокуратуру №9 м. Києва.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду міста Києва протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя Оксюта Т.Г.