Ухвала суду № 68088723, 20.07.2017, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/793/550/17 Справа № 699/176/17 Категорія: ч. 1 ст. 186, ч. 3 ст. 186, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 115 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2017 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого суддів при секретарі ОСОБА_2 ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5з участю прокурораОСОБА_6,

обвинуваченого ОСОБА_7,

захисника ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції),

представника цивільного позивача ОСОБА_9,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси матеріали кримінального провадження за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_7, його захисника -адвоката ОСОБА_8 та прокурора Звенигородської місцевої прокуратури ОСОБА_10 на вирок Ватутінського міського суду Черкаської області від 11 травня 2017 року, яким

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, останній раз судимого: 03.07.2012 Добропольським міськрайонним судом Донецької області за ч.3 ст.15 ч.3 ст. 185, ч.3 ст. 185 КК України, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України, на 4 роки позбавлення волі, звільненого 05.06.2014 на підставі Закону України «Про амністію» від 08.04.2014,

засуджено за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених: ч. 1 ст. 186 КК України на 2 роки позбавлення волі; за ч. З ст. 186 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі; за ч. 2 ст. 185 КК України на 4 роки позбавлення волі; за ч. 1 ст. 115 КК України на 8 років позбавлення волі.

Остаточне покарання призначено ОСОБА_7 на підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді 8 років позбавлення волі.

На підставі ч.5 ст. 72 КК України зараховано ОСОБА_7 в строк покарання у виді позбавлення волі строк його попереднього ув'язнення з 25.10.2016 по день набрання вироку законної сили включно, з розрахунку 1 день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Прийнято рішення про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_7 на користь:

- держави судові витрати на проведення експертиз у справі в сумі 2201 грн.;

- ПАТ «Укртелеком» в особі Черкаської філії ПАТ «Укртелеком» вартість викраденого

майна станом на 30.09.2016 з вартістю відновлюваних робіт у загальній сумі 33017 грн.

В порядку ст. 100 КПК України вирішена доля речових доказів,

в с т а н о в и л а :

Даним вироком ОСОБА_7 визнаний винуватим та засуджений за те, що він 23.12.2015 близько 11 год., перебуваючи по вул. Щорса, 6 в м. Корсунь Шевченківський Черкаської області, шляхом вільного доступу проник до приміщення житлового будинку, де з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, відкрито, умисно, усвідомлюючи відкритість та протиправність своїх дій, відштовхнувши ОСОБА_11, та в її присутності, із її рук, здійснив крадіжку належних потерпілій грошових коштів у сумі 300 грн., після чого із місця вчинення злочину зник.

Також, ОСОБА_7 09.02.2016 близько 11 год. 20 хв., перебуваючи в приміщенні житлового будинку № 132 по вул. Чапаєва в м. Корсунь-Шевченківський Черкаської області, діючи повторно з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, відкрито, умисно, усвідомлюючи відкритість та протиправність своїх дій, відштовхнувши ОСОБА_12, та в її присутності із зовнішньої кишені її куртки, здійснив крадіжку належних потерпілій грошових коштів у сумі 800 грн., після чого із місця вчинення злочину зник.

Крім того, 21.01.2016 близько 22 год. ОСОБА_7М, будучи особою, яка раніше вчинила злочини, передбачені ст.ст. 185, 186 КК України, перебуваючи на вул. Горького в м. Корсунь-Шевченківський Черкаської області на території домоволодіння №7, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, користуючись відсутністю сторонніх осіб, використовуючи як засіб для полегшення вчинення свого злочинного наміру мотузку з прив'язкою до одного з її країв цеглиною та плоскогубці, здійснив таємне викрадення кабелю телефонного зв'язку ПРППМ 2x0,9 протяжністю (2x30) 60 м., що належить ПАТ «Укртелеком».

Після чого, продовжуючи свій злочинний умисел, 21.01.2016 близько 22 год. 30 хв. 23 год. та 23 год. 30 хв., перебуваючи на вул. Сошенка навпроти домоволодіння № 14, на вул. Комуністична навпроти домоволодіння № 21 та по пров. Пушкіна навпроти домоволодіння № 7 в м. Корсунь-Шевченківський Черкаської області, ОСОБА_7 здійснив таємне викрадення кабелів телефонного зв'язку ПРППМ 2x0,9 загальною протяжністю 336м, що належать ПАТ «Укртелеком», після чого з місця події зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим завдав товариству матеріальної шкоди на загальну суму 1628 грн. 92 коп.

Крім того, 24.03.2016 р. близько 23 год. 00 хв. та 23 год. 20 хв., ОСОБА_7, перебуваючи на вул. Жукова навпроти домоволодіння №24 та на вул. Суворова навпроти домоволодіння №19 в м. Корсунь-Шевченківський Черкаської області, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, користуючись відсутністю сторонніх осіб, використовуючи як засіб для полегшення вчинення свого злочинного наміру мотузку з прив'язною до одного з її країв цеглиною та плоскогубці, здійснив таємне викрадення кабелю телефонного зв'язку ПРППМ 2x0,9 загальною протяжністю 230 м., що належать ПАТ «Укртелеком», після чого з місця події зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим завдав товариству матеріальної шкоди на загальну суму 1207,00 грн.

Також, 28.03.2016 близько 02 год. ЗО хв., 03.04.2016 близько 00 год., 12.04.2016 близько 23 год., 05.05.2016 близько 03 год., 12.05.2016 близько 01 год., 01 год. 30 хв., 02 год. ЗО хв. та 03 год. ОСОБА_7, перебуваючи на вул. Комуністична навпроти домоволодіння №56, на вулицях Суворова, Кірова, Корсунка, по пров. Пушкіна, на вулицях Мічуріна, Крупської, Чубка в м. Корсунь-Шевченківський Черкаської області, умисно з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, користуючись відсутністю сторонніх осіб, використовуючи як засіб для полегшення вчинення свого злочинного наміру дерев'яну палицю та плоскогубці, здійснив таємне викрадення кабелю телефонного зв'язку ПРППМ 2x0,9 загальною протяжністю 470 м., що належать ПАТ «Укртелеком», після чого з місця події зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим завдав товариству матеріальної шкоди на загальну суму 2278 грн.

Також ОСОБА_7, 16.05.2016 близько 00 год. 30 хв., перебуваючи на вул. Конєва в м. Корсунь-Шевченківський Черкаської області, умисно, з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, користуючись відсутністю сторонніх осіб, використовуючи як засіб для полегшення вчинення свого злочинного наміру дерев'яну палицю та плоскогубці, здійснив таємне викрадення кабелів телефонного зв'язку ПРППМ 2x0,9 навпроти домоволодіння №15 протяжністю (2x50) 100 м. між опорами №4-5, що належать ПАТ «Укртелекомом», після чого з місця події зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим завдав товариству матеріальної шкоди на суму 484 грн. 80 коп.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_7, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, 20.10.2016 р. в період часу з 23 год. до 23 год. 59 хв. в м. Корсунь-Шевченківський Черкаської області, знаходячись в домоволодінні ОСОБА_13 по вул. Шалома Алейхема, де спільно розпивав з потерпілим спиртні напої, внаслідок чого на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків наніс один удар кулаком правої руки в область живота останнього, після чого, діючи умисно та цілеспрямовано, маючи умисел, направлений на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_13, вийшов на подвір'я, де знайшовши металевий предмет, який в ході досудового розслідування та судового провадження не встановлено, повернувся до будинку та, керуючись мотивом злості, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки, наніс декілька тичкових ударів в шию, спричинивши потерпілому тілесні ушкодження у вигляді колото-різаного ушкодження шиї з ушкодженням лівої зовнішньої сонної артерії, які супроводжувалися гострою крововтратою, утворилися від дії плаского колото-ріжучого предмету не більш кількох хвилин до настання смерті, які у відповідності до висновку експерта № 05-11-02/129 від 24.10.2016 відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя, а в даному випадку спричинили настання смерті.

В поданих на вирок апеляційних скаргах:

- обвинувачений ОСОБА_7 порушує питання про пом'якшення призначеного йому судом першої інстанції покарання з урахуванням його щирого каяття у вчиненому, наявності заохочення правами начальника слідчого ізолятора, що свідчить про його намір стати на шлях виправлення, наявності на його утримання непрацездатного батька - інваліда 2 групи;

- в апеляційній скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 порушує питання про його зміну та закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 115 КК України через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та невідповідність доказів, досліджених під час судового розгляду, висновкам суду, викладеним у судовому рішенні.

Зазначає, що суд першої інстанції визнаючи обвинуваченого винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України послався на докази, які несуть в собі інформаційний характер і ніяким чином не доводять і не спростовують винуватість ОСОБА_7

Сторона захисту звертає увагу, що в матеріалах провадження відсутнє знаряддя вбивства, а доказами, які вказують на винуватість обвинуваченого, є лише його визнавальні показання, які спростовуються висновками проведених під час досудового розслідування експертиз;

- прокурор у кримінальному провадженні, не оспорюючи встановлених фактичних обставин

справи, які суд визнав доведеними та правильності кваліфікації дій обвинуваченого,

порушують питання про його скасування через істотне порушення вимог кримінального

процесуального закону, неправильне застосування судом першої інстанції закону України

про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного судом покарання ступеню

тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок мякості, та

просить, повторно дослідивши матеріали, що характеризують особу обвинуваченого,

ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_7 засудити за : ч. 1 ст. 186 КК України на 2 роки

позбавлення волі; ч. З ст. 186 КК України на 5 років позбавлення волі; ч. 2 ст. 185 КК

України на 4 роки позбавлення волі; за ч. 1 ст. 115 КК України на 10 років позбавлення волі,

а остаточне покарання, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України, у виді 10 років позбавлення волі.

Зазначає, що судом першої інстанції при призначенні ОСОБА_7 покарання не в повному обсязі виконано вимоги ст.ст. 50, 65 КК України та постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», та не повною мірою враховано дані про особу обвинуваченого, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності та відбував покарання у виді позбавлення волі, однак належних висновків не зробив та знов вчинив кримінальні правопорушення за обтяжуючих покарання обставин, зокрема: наявності рецидиву злочинів та перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння. При цьому, прокурор ставить під сумнів наявність в провадженні обставин, які визнані судом такими, що пом'якшують покарання обвинуваченому, а саме: щирого каяття та активного сприяння розкриттю злочину.

В змінах до апеляційної скарги, внесених в порядку ст. 403 КПК України, прокурор порушує питання про скасування вироку суду першої інстанції через порушення норм матеріального та процесуального права, які перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Прокурор зазначає, що суд першої інстанції при ухваленні вироку обмежився перерахуванням доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому злочину, не розкрив зміст наведених доказів, не дав їм аналізу та оцінки, всупереч вимог ст.ст. 368, 374 КПК України.

Заслухавши доповідача, думку обвинуваченого ОСОБА_7, який у суді апеляційної інстанції змінив свої апеляційні вимоги та зазначив, що в суді першої інстанції він вимушений був оговорити себе, повністю заперечив свою причетність до вчиненого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України та просив вирок щодо нього скасувати, закривши кримінальне провадження в цій частині, його захисника - адвоката ОСОБА_8, в режимі відеоконференції з Ватутінським міським судом Черкаської області, про задоволення в повному обсязі їх апеляційних вимог та відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги прокурора, міркування прокурора про задоволення апеляційної скарги прокурора в кримінальному провадженні в зміненій редакції та необґрунтованість апеляційних вимог обвинуваченого та сторони захисту, думку представника цивільного позивача, заслухавши останнє слово обвинуваченого ОСОБА_7, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора в зміненій редакції підлягає до задоволення, а апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_7 та адвоката ОСОБА_8 до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Згідно ст. 370 КПК України вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим та ґрунтуватись на всебічному, повному та обєктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, з дотриманням вимог кримінального та кримінального процесуального закону.

Так, відповідно до ст.ст. 409 КПК України підставами для скасування вироку є істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, тобто такі порушення, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення та неповнота судового розгляду, коли залишились недослідженими обставини, зясування яких може мати істотне значення для ухвалення рішення, яке б відповідало вимогам ст. 370 КПК України.

В ході апеляційного перегляду оскаржуваного вироку встановлено, що місцевий суд не дотримався вимог кримінального процесуального закону під час судового розгляду кримінального провадження щодо ОСОБА_7, допустивши при цьому його істотні порушення та неповноту судового розгляду, що не може бути усунута судом апеляційної інстанції.

Зокрема, як вбачається зі змісту оскаржуваного судового рішення, розгляд кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_7 здійснювався по епізодам кваліфікованим за ч. 1 ст. 186, ч. 3 ст. 186, ч. 2 ст. 185 КК України в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, без дослідження доказів щодо фактичних обставин, які ніким не оспорюються, а по епізоду кваліфікованому за ч. 1 ст. 115 КК України - в загальному порядку.

Однак, судом при розгляді провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України не враховано вимогу ч. 4 ст. 349 КПК України про те, що допит обвинуваченого, крім випадків відмови від давання показань, та випадків, передбачених ч. 3 ст. 323, ст. 381 КПК України, здійснюється обовязково, у звязку з чим, на виконання п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України, показання обвинуваченого мають бути викладені в мотивувальній частині вироку на підтвердження встановлених судом обставин.

Посилання ж суду у вироку на повне визнання всіх фактичних обставин вчинення кримінальних правопорушень обвинуваченим ОСОБА_7, без розкриття змісту наданих безпосередньо суду першої інстанції показань, не являється належним виконанням вимог процесуального закону.

Наведені порушення процесуального закону допущені судом першої інстанції також і при розгляді провадження в загальному порядку по епізоду вчинення обвинуваченим ОСОБА_7 умисного вбивства ОСОБА_13

Крім того, судом першої інстанції при розгляді даного кримінального провадження не виконано вимоги ст. 94 КПК України про те, що суд, керуючись своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, та законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, в сукупність всіх зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозвязку для прийняття відповідного процесуального рішення.

За змісту ч. 3 ст. 374 КПК України такий аналіз доказів має відображатися в мотивувальній частині вироку у разі визнання особи винуватою, з посиланням на докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотивів неврахування окремих доказів.

Зазначене відображено і в п.п.15, 17 постанови Пленуму Верховного Суду України N 5 від 29.06.1990 «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» про те, що у разі визнання особи винуватою мотивувальна частина обвинувального вироку має містити: формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення; статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений; докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів; мотиви зміни обвинувачення, підстави визнання частини обвинувачення необґрунтованою, якщо судом приймалися такі рішення; обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання; мотиви призначення покарання, звільнення від відбування покарання, застосування примусових заходів медичного характеру при встановлені стану обмеженої осудності обвинуваченого, застосування примусового лікування; підстави для задоволення цивільного позову або відмови у ньому, залишення його без розгляду. В судовому рішенні дається остаточна оцінка доказам з точки зору їх достовірності, стосовності, допустимості і достатності для вирішення питань, зазначених у ст. 368 КПК України

З системного аналізу наведеного слідує, що в мотивувальній частині вироку викладається весь обсяг обвинувачення, визнаного судом доведеним, обставини, які визначають ступінь винності кожного з обвинувачених, їх роль у вчиненні злочину, а після цього - докази, покладені судом в обґрунтування своїх висновків та їх аналіз.

Як вбачається з мотивувальної частини вироку, суд першої інстанції формально підійшов до оформлення судового рішення, не проаналізувавши належним чином жодного доказу, дослідженого в ході судового розгляду та обмежився лише перерахуванням доказів на підтвердження вини ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, при цьому не розкрив їх зміст та не дав оцінку, на виконання вимог ст. 94 КПК України, чим позбавив апеляційний суд можливості їх перевірки в апеляційному порядку, з урахуванням позиції сторони захисту, викладеної в апеляційній скарзі, про закриття провадження щодо ОСОБА_7 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

Колегія суддів визнає наведені вище порушення такими, що являються безпосередньою підставою для скасування оскаржуваного судового рішення, в тому числі з огляду на те, що вони фактично порушують право обвинуваченого ОСОБА_7 на захист, з урахуванням його позиції висловленої в суді апеляційної інстанції, з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції, відповідно до повноважень суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги, передбачених п. 6 ч. 1 ст. 407 КПК України.

В ході нового судового розгляду суду першої інстанції необхідно перевірити в тому числі доводи, викладені в апеляційних скаргах обвинуваченого, сторони захисту та прокурора, а в подальшому прийняти законне та обґрунтоване рішення, яке б відповідало вимогам кримінального і кримінального процесуального законів.

Крім того, колегія суддів звертає увагу суду першої інстанції на те, що посилання в судовому рішенні на стягнення з обвинуваченого ОСОБА_7 судових витрат за проведення експертиз не узгоджується з вимогами ст. 118 КПК України.

Що стосується запобіжного заходу застосованого щодо ОСОБА_7, то він, на виконання вимог ст. 331 КПК України, підлягає продовженню на 60 діб, що в даному випадку узгоджується з вимогами ст.ст. 177, 183 КПК України.

Керуючись ст. 404, п.6 ч.1 ст. 407, ст.ст. 409, 418, 419 КПК України, колегія суддів судової палати, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу прокурора Звенигородської місцевої прокуратури ОСОБА_10 в зміненій редакції задовольнити, апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_7 та адвоката ОСОБА_8 задовольнити частково.

Вирок Ватутінського міського суду Черкаської області від 11 травня 2017 року щодо ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 186, ч. 3 ст. 186, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 115 КК України, скасувати та призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції.

Продовжити ОСОБА_7 запобіжний захід тримання під вартою на 60 діб, тобто по 17 вересня 2017 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий :

Судді :