Вирок № 68083017, 23.09.2016, Айдарський районний суд Луганської області (до 25.04.2025 - Новопсковський районний суд Луганської області)

Дата документу 23.09.2016

ЄУ № 420/1916/16-к

Провадження №1-кп/420/181/16

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2016 року Новопсковський районний суд Луганської області

у складі: головуючого судді Стеценко О.С.

за участю секретаря Рожкової Л.В.

прокурора Полинюка В.А.

перекладача ОСОБА_1

захисника обвинуваченого Компанійця В.В.

обвинуваченого ОСОБА_3

розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Новопсков кримінальне провадження № 12016130510000392 від 25.08.2016 за обвинуваченням:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Хіджборак, району Рашт, кішлак Яхак паст, Таджикистан, громадянина Таджикистану, має середню освіту, офіційно не працює, одруженого, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, що зареєстрований за адресоюАДРЕСА_1 раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В ході досудового розслідування встановлено, що 24.08.2016 о 18 год. 50 хв., ОСОБА_3 прибув на міжнародний пункт пропуску для автомобільного сполучення «Танюшівка», який розташований за адресою: Луганська область, Новопсковський район, с. Танюшівка.

Під час перевірки документів військовослужбовець прикордонної служби ОСОБА_5 запросив ОСОБА_3 пройти в приміщення паспортного контролю до службового кабінету старшого зміни з метою проходження поглибленого контролю 2-ї лінії, на що останній погодився та пройшов до вказаного приміщення.

Під час бесіди з ОСОБА_3 в зазначеному приміщенні було встановлено, що метою його перебування на території пункту пропуску є отримання дозволу на вхід на територію України та вихід з нею з метою продовження тимчасової реєстрації на території Російської Федерації, що згідно чинного законодавства України не є підставою для перетину державного кордону України, у зв'язку з чим інспектором прикордонної служби 1-ї категорії ОСОБА_5 було відмовлено ОСОБА_3 про неможливість надання дозволу на перетин державного кордону за обставин, на які він посилається.

Розуміючи негативні наслідки для себе, у зв'язку з відмовою у перетині державного кордону України, у ОСОБА_3 раптово виник злочинний умисел, спрямований на пропозицію і надання неправомірної вигоди посадовій особі, з метою схилити її до прийняття незаконного рішення про перетинання державного кордону України.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 підійшов до старшого інспектора прикордонної служби 1-ї категорії ОСОБА_5 та попросив останнього поставити відмітку про перетин державного кордону в його паспорті громадянина Таджикистану. При цьому ОСОБА_3, усвідомлюючи, що передає незакону винагороду саме як неправомірну вигоду службовій особі за вчинення останньою неправомірних дій, з використанням наданого їй службового становища, дістав із обкладинки свого паспорту грошові кошти у сумі 1000 рублів РФ (однією купюрою номіналом 1000 рублів РФ), що відповідає 393,9 грн. станом на 24.08.2016, поклав їх у свій паспорт, який у подальшому передав ОСОБА_5, тим самим надавши службовій особі неправомірну вигоду, після чого вжив заходів щодо умовляння службової особи вчинити дії на його користь.

За вказаним фактом пропозиції і надання неправомірної вигоди службовій особі працівники ППр «Танюшівка», керуючись у своїх діях чинним законодавством України, а саме Конституцією України, Законом України «Про Державну прикордонну службу», Законом України «Про запобігання корупції», усвідомлюючи суспільно небезпечний характер діяння ОСОБА_3, повідомили про незаконні дії останнього співробітників Новопсковського ВП ГУНП в Луганській області.

В подальшому, при проведенні огляду місця події в кімнаті старшого зміни приміщення паспортного контролю ППр «Танюшівка» працівниками поліції були виявлені та вилучені грошові кошти в сумі 1000 руб. РФ (однією купюрою в кількості номіналом 1000 руб. РФ), а саме: купюра номіналом 1000 руб. РФ, серії ОН 3454757.

Вказані грошові кошти громадянин Республіки Таджикистан ОСОБА_3 при вищезазначених обставинах надав в якості неправомірної вигоди службовій особі ППр «Танюшівка».

Вказані дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст. 369 КК України як умисні та протиправні дії, які виразились в пропозиції та наданні неправомірної вигоди службовій особі у своїх інтересах за вчинення службовою особою дій, з використанням наданого їй службового становища.

14 вересня 2016 року заступником начальника Новопсковського відділу Старобільської місцевої прокуратури радником юстиції Полинюком В.А., якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12016130510000392, та підозрюваним ОСОБА_3, за участю захисника підозрюваного Компанійця В.В., укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно з даною угодою прокурор та обвинувачений ОСОБА_3, за участю захисника Компанійця В.В., дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 369 КК України. ОСОБА_3 зобов'язався під час судового провадження беззастережно визнати свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення в обсязі підозри та сприяти розслідування кримінального провадження, виявленні та припиненні інших відомих йому подібних кримінальних правопорушень.

Сторонами угоди в п. 3 визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_3 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме - у вигляді штрафу у розмірі 500 (п'ятиста) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, та отримана згода обвинуваченого на призначення йому такого покарання.

Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з такого.

В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені обвинуваченому.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в ній покарання.

Судом у судовому засіданні з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_3, розуміючи, що кримінальне провадження стосовно нього може бути розглянуто в судовому засіданні, де він буде мати весь обсяг прав, у тому числі, допитувати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подавати клопотання про виклик свідків і подавати докази, які свідчать на його користь, просить затвердити угоду. У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 зазначив, що винуватість визнав добровільно із розумінням того, що відмовляється від частини своїх прав, угода була укладена добровільно, без будь-якого примусу, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст. 473 КПК України. ОСОБА_3 беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду покарання.

Захисник обвинуваченого в судовому засіданні також просив вказану угоду затвердити.

Таким чином, суд вважає, що обставини вчинення ОСОБА_3 злочину, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, знайшли своє об'єктивне підтвердження під час підготовчого судового засідання.

Злочин, передбачений ч. 1 ст. 369 КК України, згідно із ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості.

Суд шляхом заслуховування пояснень сторін кримінального провадження, дослідження витребуваних документів переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з`ясовано, що ОСОБА_3 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнав себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України.

Покарання сторонами угоди визначено відповідно до положень ст. ст. 50, 65-67 КК України з урахуванням характеру та тяжкості висунутого ОСОБА_3 обвинувачення, даних про його особу, обставин, що пом'якшують покарання.

З огляду на викладене укладена сторонами угода про визнання винуватості повністю відповідає вимогам чинного кримінально-процесуального законодавства; дії обвинуваченого ОСОБА_3 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 369 КК України; умови угоди не суперечать інтересам суспільства; права, свободи та інтереси сторін або інших осіб не порушуються; сторони дійшли зазначеної угоди добровільно, без будь-якого впливу зі сторони; узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначеним ст. 65 КК України.

Згідно ст. 65 КК України у випадку затвердження вироком угоди про визнання винуватості суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.

За таких обставин укладена між прокурором та підозрюваним угода про визнання винуватості підлягає затвердженню. Суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 узгоджену сторонами міру покарання, а саме у вигляді штрафу у розмірі 500 (п'ятиста) неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Суд вважає за необхідне запобіжний захід щодо обвинуваченого до набрання вироком законної сили залишити без змін - у вигляді особистого зобов'язання.

Судові витрати відсутні.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Керуючись ст. 100, п. 1 ч. 3 ст. 314, ч. 2 ст.373, ст. ст. 374, 474, 475 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду від 14 вересня 2016 року, укладену заступником начальника Новопсковського відділу Старобільської місцевої прокуратури радником юстиції Полинюком Віталієм Анатолійовичем та підозрюваним ОСОБА_3, про визнання винуватості.

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, і призначити йому узгоджене сторонами покарання у вигляді штрафу у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить на день постановлення вироку 8500 (вісім тисяч п'ятсот) грн., р/р 31114106700223, МФО-804013, Код -37942461, банк одержувача: ГУДКСУ у Луганській області, одержувач: УК у Новопсковському районі.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити без змін - у вигляді особистого зобов'язання.

Речові докази:

- грошові кошти у сумі 1000 (одна тисяча) російських рублів (однією купюрою номіналом 1000 рублів) - купюра номіналом 1000 руб. серії ОН 3454757, грошові кошти у сумі 1500 (одна тисяча п'ятисот) російських рублів (купюрою в кількості однієї штуки номіналом 1000 рублів та однією купюрою номіналом 500 рублів), а саме: купюру номіналом 1000 рублів серії АП 4915204, купюра номіналом 500 рублів, серії МК 4751262, які знаходяться на зберіганні в СВ Новопсковського ВП ГУПН в Луганській області - конфіскувати в дохід держави;

- компакт-диск марки «Perfeo» з записом відео Event 20160824171739007, тривалістю 5 хв. з камери внутрішнього відеоспостереження у ППр «Танюшівка» та аудіо запис, здійснений на звукозаписувальний пристрій, 812_0808, тривалістю 03 хв. 05 сек., які зберігаються в матеріалах кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок набирає законної сили через тридцять днів з дня його проголошення у разі не подачі на нього апеляційної скарги.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до апеляційного суду Луганської області через Новопсковський районний суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Роз'яснити учасникам провадження, що згідно ст.476 КПК України, у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким була затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення цього кримінального правопорушення.

Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності за ст.389-1 КК України.

Копію вироку негайно вручити прокурору, обвинуваченому, захиснику.

Головуючий суддя О.С. Стеценко