Вирок № 68081986, 02.08.2017, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/5796/16-к

Провадження № 1-кп/191/117/17

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2017 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді - Прижигалінської Т.В.,

за участю секретаря - Каліневич Ж.В.

прокурора - Нікіфорова Ю.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Синельникове матеріали кримінального провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_1, який нродився ІНФОРМАЦІЯ_5 року в м. Мелітополь, Запорізької області, громадянина України, українця, освіта середня - спеціальна, одруженому, маючого неповнолітню дитину, ІНФОРМАЦІЯ_2, працює ТЧ 3 Локомотивне депо в м. Мелітополь, раніше не судимому, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

а також за участю:

обвинуваченого - ОСОБА_1

В С Т А Н О В И В :

22.09.2016 року о 17 годині 00 хвилин, ОСОБА_1, керуючи технічно справним вантажним автомобілем марки «МАЗ» сідловий тягач вантажний державний реєстраційний номер НОМЕР_1, з напівпричепом державний реєстраційний номер НОМЕР_2 рухаючись по проїзній частині автошляху М-18 сполученням Харків-Сімферополь-Алушта-Ялта, який проходить в межах Синельниківського району, Дніпропетровської області.

Під час руху по 232 км +30 метрів вказаного автошляху, зі сторони м. Харків в напрямку м. Запоріжжя, водій ОСОБА_1, грубо порушуючи правила безпеки дорожнього руху, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки, не врахував стан дорожнього покриття, яке на той час було вологе, рухався не обравши безпечну швидкість руху, в результаті чого втратив контроль над вантажним автомобілем та виїхав на смугу зустрічного руху, де в цей час рухався вантажний автомобіль НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_2, в результаті чого допустив зіткнення з вище вказаним автомобілем.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_2, згідно висновку судово-медичної експертизи №380 від 22.12.2016 отримав тілесні ушкодження у вигляді : закритої травми грудної клітини з зібоєм середостіння та закритим осколковим переломом середньої третини правого стегна, за своїм характером відносяться до категорії ушкоджень середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я строком понад три тижні (більш як 21 день).

У відповідності з висновком судової автотехнічної експертизи № 5/10.1-1168, яка проведена спеціалістом НДЕКЦ МВС України від 20 грудня 2016 року, водій вантажного автомобілю «МАЗ» сідловий тягач вантажний державний реєстраційний номер НОМЕР_1, з напівпричепом державний реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_1, повинен був діяти у відповідності з вимогами п. 12.1 ПДР України, в якому вказано: 12.1. «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух безпечно керувати ним».

В даній дорожній обстановці дії водія вантажного автомобілю МАЗ сідловий тягач вантажний державний реєстраційний номер НОМЕР_1, з напівпричепом лержавний реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_1, не відповідали вимогам п. 12.1. Правил дорожнього руху України, а невідповідність дій водія ОСОБА_1 вимогам п.12.1 Правил дорожнього руху з технічної точки зору знаходилось в причинному зв' язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди.

Обвинувачений ОСОБА_1 свою вину визнав повністю, щиро розкаявся в скоєному, та пояснив, що все було так як викладено в обвинувальному акті. Також доповнив, що рухався приблизно із швидкістю 80 км/г по мокрій дорозі та пригальмовуючи, автомобіль та причеп занесло на зустрічну смугу, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем МАЗ. Потерпілому сплатив кошти за лікування.

Оскільки учасники судового провадження не оспорювали обставин вчиненого кримінального правопорушення та не заперечували проти судового розгляду в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, відтак, у суворій відповідності до даних вимог, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися. При цьому суд з'ясував, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. За таких обставин суд прийняв рішення про проведення судового розгляду в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України. Прийняття такого рішення свідчить про те, що обставини, які сторони не оспорюють, будуть вважатися встановленими в судовому засіданні і суд буде це враховувати при постановленні вироку.

Крім того, це повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Враховуючи викладене вище, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали, що характеризують його особу, дійшов висновку, що його винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю та встановлена винність обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Суд, призначаючи покарання обвинуваченому, виходячи з принципу індивідуалізації покарання, враховує обставини вчинення кримінального правопорушення, тяжкість його вчинення, яке згідно з ст. 12 КК України відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості, особу винного, який раніше не судимий, за медичними довідками психіатричного та наркологічного огляду протипоказань до виконання обов'язків водія не має, за місцем проживання та реєстрації характеризується позитивно, має неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, офіційно працевлаштований, повністю визнав свою вину, щиро розкаявся в скоєному, шкоду потерпілому відшкодував шляхом сплати коштів за лікування.

До обставини, що пом'якшує покарання згідно ст. 66 КК України, суд відносить щире каяття.

Обставин, що відповідно до вимог ст. 67 КК України обтяжують покарання, судом не встановлено.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Під час судового розгляду детально проаналізовано поведінку обвинуваченого після вчинення злочину, його відношення до скоєного, наслідки суспільно-небезпечного діяння, відсутність у обвинуваченого будь-яких намірів уникнути кримінальної відповідальності, відсутність з боку потерпілого претензій матеріального або морального характеру, потерпілий повідомив в письмовому вигляді, що прийняте у справі рішення, покладає на суд, у зв'язку з чим та враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що також при призначенні покарання має бути застосований принцип гуманізації відповідальності з врахуванням засад закріплених у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню згідно зі ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», а тому суд вважає, що покарання обвинуваченому ОСОБА_1 повинно бути обрано необхідне та достатнє для його виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень, а саме у вигляді штрафу в межах санкції інкримінованої статті Кримінального Кодексу України, без позбавлення права керування транспортними засобами.

Згідно ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 369 - 371, 373 - 376 КПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 200 (двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн. на користь держави без позбавлення права керування транспортними засобами.

Запобіжний захід ОСОБА_1 не обирався.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, ІПН НОМЕР_4, на користь держави: одержувач платежу УДКСУ у Синельниківському районі Дніпропетровської області, № рахунку 31113115700281, МФО 805012, код ЄДРПОУ 37916515, найменування установи банку: ГУДКСУ у Дніпропетровській області, призначення платежу: за експертизу № 5/10.2 - 914 від 13.10.2016 року, документально підтверджені витрати на залучення експерта в розмірі 1055 грн. 52 коп.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, ІПН НОМЕР_4, на користь держави: одержувач платежу УДКСУ у Шевченківському районі Дніпропетровської області, № рахунку 31118115700004, МФО 805012, код ЄДРПОУ 37989274, найменування установи банку: ГУДКСУ у Дніпропетровській області, призначення платежу: за експертизу № 5/10.1 - 1168 від 20.12.2016 року, документально підтверджені витрати на залучення експерта в розмірі 1055 грн. 52 коп.

Речові докази, що знаходяться під зберігальною розпискою у ОСОБА_1 (а. с. 33 - 34), передати у володіння власнику ОСОБА_4; що знаходяться під зберігальною розпискою у головного механіка ТОВ «Оптіма Фарм» ОСОБА_5 (а. с. 47 - 48), залишити у володінні власника ТОВ «Оптіма Фарм».

Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Синельниківський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя: Т. В. Прижигалінська