Ухвала суду № 68081958, 01.08.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Категорія 59

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2017 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Свистунової О.В.,

суддів Єлізаренко І.А., Красвітної Т.П.,

за участю секретаря Гулієва М.І.о.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро цивільну справу

за апеляційною скаргою Громадської організації “Незалежна Правозахисна Громадська організація “Право на Захист”

на ухвалу судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 05 квітня 2017 року

по справі за позовом Громадської організації “Незалежна Правозахисна Громадська організація “Право на Захист”, ОСОБА_2 до Департаменту охорони здоров’я Дніпропетровської міської ради, третя особа – Державна казначейська служба України, про відшкодування моральної шкоди, –

В С Т А Н О В И Л А:

Громадська організація “Незалежна Правозахисна Громадська організація “Право на Захист” подала апеляційну скаргу на ухвалу судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 05 квітня 2017 року, в якій ставить питання про її скасування та направлення справи для розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали судді в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала судді – скасуванню, з наступних підстав.

Як убачається із матеріалів справи, у березні 2017 року Громадська організація “Незалежна Правозахисна Громадська організація “Право на Захист”, ОСОБА_2 звернулись до суду із позовом до Департаменту охорони здоров’я Дніпропетровської міської ради, третя особа – Державна казначейська служба України про відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 07 березня 2017 року вказану позовну заяву було залишено без руху та надано строк не більше п’яти днів з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

Ухвалою судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 05 квітня 2017 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто позивачу.

Визнаючи неподаною та повертаючи позовну заяву на підставі ч.2 ст. 121 ЦПК України, суддя виходив з того, що у визначений ухвалою суду термін, позивачем не усунуто всі зазначені недоліки, а саме, позовна заява, надана позивачем на виконання ухвали без руху, не містить змісту позовних вимог та не зазначено докази на підтвердження кожної обставини, на яку посилається заявник, як на підставу своїх вимог.

Проте, з такими висновками суду колегія суддів погодитися не може, виходячи з наступного.

Згідно положенням ч.ч.1,2 ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси.

Частиною 1 ст. 4 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

У відповідності з п.1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України “Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 до Конвенції” №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов’язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до ч.2ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити найменування суду, до якого подається заява; ім’я (найменування) позивача і відповідача, а також ім’я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв’язку, якщо такі відомі; зміст позовних вимог; ціну позову щодо вимог майнового характеру; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; перелік документів, що додаються до заяви.

Згідно зі ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п’ти днів з дня отримання позивачем ухвали. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Висновок судді про те, що позовна заява не містить змісту позовних вимогта не зазначено докази на підтвердження кожної обставини, на яку посилається заявник, як на підставу своїх вимог, є необґрунтованим та суперечить нормам процесуального права.

Питання про характер правовідносин, належність та допустимість доказів суд повинен вирішувати у відповідності з вимогами ст. 212 ЦПК України.

Крім зазначеного, питання про наявність порушеного, невизнаного або оспорюваного права, суд повинен вирішувати під час розгляду справи, а уточнення позовних вимог суд може вирішити під час попереднього судового засідання відповідно до ст. 130 ЦПК України, зокрема з’ясовує, які докази подані чи подаються на попередньому судовому засіданні кожною стороною для обґрунтування своїх доводів чи заперечень щодо невизнання обставин, за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, вирішує питання про витребування доказів.

Крім того, згідно роз’яснень, викладених в п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 червня 2009 року “Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справи у суді першої інстанції”, подання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу, тому суд не вправі через неподання доказів при пред’явленні позову залишати заяву без руху та повертати заявнику.

Однак, суддя першої інстанції на зазначене уваги не звернув та помилково повернув позовну заяву.

За таких обставин, беручи до уваги, що перелік вимог до змісту позовної заяви, визначений ст. 119 ЦПК України є вичерпним, колегія суддів вважає, що підстав для визнання неподаною та повернення позовної заяви у суду не було.

При наявних порушеннях процесуального права, колегія суддів вважає, що ухвала судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 05 квітня 2017 року підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 303,307,312,315 ЦПК України, колегія суддів, –

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу громадської організації “Незалежна Правозахисна Громадська організація “Право на Захист” – задовольнити.

Ухвалу судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 05 квітня 2017 року – скасувати та направити питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, оскільки не перешкоджає подальшому провадженню по справі.

Головуючий О.В. Свистунова

Судді: І.А. Єлізаренко

ОСОБА_3