Ухвала суду № 68079388, 01.08.2017, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Єдиний унікальний №320/3653/16-ц Головуючий у 1 інстанції: Міщенко Т.М.

Провадження №22-ц/778/1238/17 Суддя-доповідач: Кримська О.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2017 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого Кримської О.М.,

суддів: Дашковської А.В.,

Подліянової Г.С.,

секретаря Книш С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 08 грудня 2016 року у справі за позовом Мелітопольської кредитної спілки кадрових військовослужбовців запасу «Товариство «Взаємний кредит» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И Л А :

У червні 2016 року Мелітопольська кредитна спілка кадрових військовослужбовців запасу «Товариство «Взаємний кредит» (далі - МКС КВЗ «Товариство «Взаємний кредит») звернулася до суду із вказаним позовом, в якому зазначала, що 25.07.2008 року між позивачем та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 923-08, згідно з яким відповідач отримав кредиту розмірі 160 000 грн. зі сплатою 24% річних строком на 732 дні.

Отримання відповідачем кредиту підтверджується видатковим касовим ордером від 25.07.2008 року № 1532.

Додатковою угодою № 1 від 22.07.2010 року до кредитного договору сторонами було погоджено продовжити строк дії кредитного договору на 182 дні.

Додатковою угодою № 2 від 25.01.2011 року сторонами було погоджено продовжити строк дії кредитного договору на 336 днів.

Додатковою угодою № 3 від 27.12.2011 року сторонами було погоджено продовжити строк дії кредитного договору на 366 днів.

Таким чином, відповідно до п. 2.1. кредитного договору, з урахуванням вказаних вище додаткових договорів, кредит було надано загалом на 1616 днів.

Згідно п. 2.3. кредитного договору позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом до закінчення строку визначеного п. 2.1. кредитного договору, тобто до 27.12.2012 року.

Проте відповідачем порушено умови кредитного договору та станом на 04.01.2013 року загальна сума заборгованості складає 217655,95 грн. із яких : 149149,28 грн. - основна сума (тіло) кредиту; 68506,67 грн. - відсотки за користування кредитом.

Виконання зобов'язання по даного кредитному договору забезпечено договором іпотеки від 25.07.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_4, зареєстровано в реєстрі за № 4103.

У зв'язку з невиконанням відповідачем умов кредитного договору виконавчим написом, вчиненим 23.01.2013 року приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу Мозгіною О.П., було вирішено звернути стягнення на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 629,21 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором в сумі 220332,50 грн., з яких: 149149,28 грн. - сума неповернутого кредиту; 68506, 67 грн. - відсотки з користування кредитом; 2676,59 грн. - витрати на вчинення виконавчого напису.

Виконавчий напис був пред'явлений до примусового виконання до ВДВС Мелітопольського МУЮ, але постановою державного виконавця від 20.05.2013 року виконавчий документ було повернено позивачу (стягувану) у зв'язку з тим, що в будинку без реєстрації разом з боржником ОСОБА_3 та його дружиною ОСОБА_6 проживає малолітня дитина - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 і органом опіки та піклування відмовлено у наданні дозволу на вчинення примусові реалізації предмета іпотеки.

Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 23.01.2014 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 02.09.2014 року, у справі № 320/7860/13-ц позовні вимоги МКС КВЗ «Товариство «Взаємний кредит» про виселення ОСОБА_3 та членів його сім'ї було задоволено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27.04.2016 року касаційну скаргу ОСОБА_3 було задоволено частково; рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 23.01.2014 та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 02.09.2014 скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 109 ЖК УРСР особам, яких виселяють із жилого будинку (жилого приміщення), що є предметом іпотека придбаний не за рахунок кредиту, забезпеченого іпотекою цього житла, при зверненні стягнення на предмет іпотеки в судовому порядку одночасно надається інше постійне житло. При цьому постійне житло вказується в рішенні суду.

Однак, на даний час нормативно невизначено порядок та умови надання «іншого постійною житла» відповідно до положень ч. 2 ст. 109 ЖК УРСР, тому наразі відсутній будь-який механізм реалізації вказаної норми.

Наявність виконавчого напису за відсутності реального виконання боржником свого зобов'язання (добровільного чи примусового) не свідчить про припинення договірних правовідносин сторін та не позбавляє кредитора права на судовий захист.

Позивач зазначав, що аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду України від 16 лютого 2011 року по справі № 17616св08.

Посилаючись на вказані обставини, просив суд стягнути з ОСОБА_3 на користь Мелітопольської кредитної спілки кадрових військовослужбовців запасу «Товариство «Взаємний кредит» заборгованість за кредитним договором № 923-08 від 25 липня 2008 року, яка складається з 149 149,28 грн. - основна сума (тіло) кредиту, 68 506,67 грн. - відсотки за кредитом за період з 25.07.2008 року по 23.01.2013 року, а також 108 662,40 грн. - відсотки за кредитом за період з 24.01.2013 року по 31.07.2014 року, 22 004,12 грн. - 3% річних на час прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 24.01.2013 року по 06.06.2016 року, що разом складає 541 065,96 грн., а також судові витрати.

Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 08 грудня 2016 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь МКС КВЗ «Товариство «Взаємний кредит» борг за кредитним договором № 923-08 від 25 липня 2008 року в розмірі 541 065,96 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 8115,99 грн., а всього 549181,95 грн.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Від МКС КВЗ «Товариство «Взаємний кредит» надійшли заперечення на апеляційну скаргу, в яких вона просить суд апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 08 грудня 2016 року залишити без змін (а.с.99-101).

Особи, що беруть участь у справі, повідомлені про місце та час розгляду справи у відповідності до вимог ст.ст. 74, 76 ЦПК України, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштою судової повістки (а.с.183-187).

Відповідач не з'явився до апеляційного суду, причини неявки в судове засідання не повідомив, будь - яких письмових клопотань від нього не надходило.

З огляду на вищевикладене та у відповідності до ст.ст. 303-1, 305 ЦПК України, судова колегія ухвалила розглядати справу за відсутності відповідача, який не прибув в судове засідання.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Встановлено, що 25 липня 2008 року між МКС КВЗ «Товариство «Взаємний кредит» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №923-08, за умовами якого останнім отримано кредит у сумі 160 000 грн. із сплатою 24% річних від початкової суми кредиту, строком на 732 фактичних днів від дати надання позичальнику кредиту (а.с.5-7).

Пунктом 3.3 кредитного договору встановлено, що сторони домовилися, що погашення кредиту та процентів за користування здійснюватиметься згідно графіка розрахунків, що є невід'ємною частиною цього договору.

25.07.2008 року з метою забезпечення виконання зобов'язання по даному кредитному договору між сторонами у справі укладено договір іпотеки, предметом якого є житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 629,21 кв. м, розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.12-15).

Додатковим договором № 1 від 22 липня 2010 року до кредитного договору сторонами було погоджено продовжити строк дії кредитного договору на 182 фактичних дні, таким чином у п. 2.1. слова та цифри «строком на 732 фактичних днів» замінено на слова та цифри «строком на 914 фактичних днів», а також внесено зміни до графіку розрахунків (а.с.9).

Додатковим договором № 2 від 25 січня 2011 року сторонами було погоджено продовжити строк дії кредитного договору на 336 фактичних днів, таким чином у п. 2.1. слова та цифри «строком на 914 фактичних днів» замінено на слова та цифри «строком на 1250 фактичних днів», а також внесено зміни до графіку розрахунків (а.с.10).

Додатковим договором № 3 від 27 грудня 2011 року сторонами було погоджено продовжити строк дії кредитного договору на 366 фактичних днів, таким чином у п. 2.1. слова та цифри «строком на 1250 фактичних днів» замінено на слова та цифри «строком на 1616 фактичних днів», а також внесено зміни до графіку розрахунків (а.с.11).

Пунктом 3.8 вказаного кредитного договору передбачено, що протягом строку визнання кредиту «кредитом з підвищеним ризиком» процентна ставка за користування ним встановлюється у розмірі 48% річних від початкової суми кредиту.

Відповідно до п. 3.7 кредитного договору у разі несвоєчасного надходження повністю або частково передбаченого графіком розрахунків планового платежу, за рішенням Кредитного комітету кредитодавця цей кредит може визнаватися «кредитом з підвищеним ризиком».

Згідно із протоколом №200 від 23 січня 2013 року рішенням Кредитного комітету МКС КВЗ «Товариство «Взаємний кредит» договір №923/08 визнано «Кредитом з підвищеним рівнем ризику» та встановлено з 24.01.2013 року за ним відсоткову ставку в розмірі 48% річних від початкової суми кредиту (а.с.16).

За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

У зв'язку з невиконанням відповідачем умов кредитного договору виконавчим написом, вчиненим 23 січня 2013 року приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу Мозгіною О.П., та зареєстрованим в реєстрі за №34, звернуто стягнення на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 629,21 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором в сумі 220332,5 грн., з яких: 149149,28 грн. - сума неповернутого кредиту; 68506, 67 грн. - відсотки з користування кредитом; 2676,59 грн. - витрати на вчинення виконавчого напису (а.с.17).

Постановою головного державного виконавця ВДВС Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області від 20 травня 2013 року виконавчий напис №34 від 23.01.2013 року був повернутий стягувачу у зв'язку з тим, що в будинку проживає малолітня дитина - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, та органом опіки та піклування відмовлено у наданні дозволу на вчинення примусової реалізації предмета іпотеки (а.с.18).

Відповідач неналежним чином виконував своїх зобов'язання за кредитним договором № 923-08 від 25 липня 2008 року та додатковими угодами до нього, у зв'язку з чим утворилась заборгованість на загальну суму 541 065,96 грн., яка складається: 149 149,28 грн. - основна сума (тіло) кредиту, 68 506,67 грн. - відсотки за кредитом за період з 25.07.2008 року по 23.01.2013 року, а також 108 662,40 грн. - відсотки за кредитом за період з 24.01.2013 року по 31.07.2014 року, 22 004,12 грн. - 3% річних на час прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 24.01.2013 року по 06.06.2016 року (а.с.121).

Сума заборгованості за кредитним договором ОСОБА_7, яка визначена позивачем, відповідає умовам кредитного договору та доповненням до нього, а також платежам, які здійснював ОСОБА_7 на виконання умов договору, що підтверджується наданими суду квитанціями (а.с. 148-162).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідач не виконує належним чином свої зобов'язання за кредитним договором, має заборгованість, яка підлягає стягненню в повному обсязі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_7, не спростовуючи наданий позивачем розрахунок заборгованості, а лише посилався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права щодо строку позовної давності.

Доводи відповідача про застосування строків позовної давності ґрунтуються на тому, що строк дії договору сплинув в листопаді 2012 році. Звернувшись із позовом до суду в червні 2016 року, МКС КВЗ «Товариство «Взаємний кредит» пропустило передбачений ст.257 ЦК України трирічний строк позовної давності.

Суд першої інстанції не погодився із позицією ОСОБА_7, зазначивши, що позивач своєчасно звернувся до суду із позовом.

Вирішуючи питання про застосування строків позовної давності, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Згідно п.9.5 Кредитного договору, до правовідносин, пов'язаних з укладанням та виконанням цього Договору застосовується строк позовної давності тривалістю у п'ять років (ст.259 ЦК України). (а.с. 6, зворот.)

Згідно ч.1 ст.259 ЦК України сторонам дозволено за домовленістю збільшувати встановлену законом як загальну, так і спеціальну позовну давність. Умова про збільшення позовної давності може бути вміщена в укладеному сторонами договорі.

ОСОБА_7, підписавши кредитний договір із позивачем, погодився на те, що строк позовної давності збільшений до 5 років.

Додатковим договором від 27.12.2011 року (а.с. 11) строк дії кредитного договору продовжено на 366 днів, таким чином строк дії договору закінчився 27.12.2012 року.

Враховуючи, що сторони договору домовились про збільшення строку позовної давності та встановили його тривалістю у п'ять років, МКС КВЗ «Товариство «Взаємний кредит», звернувшись із позовом 07.06.2016 року, не пропустило строки звернення із вимогою про стягнення заборгованості, а тому заява ОСОБА_7 про застосування строків позовної давності була обґрунтовано залишена судом першої інстанції без задоволення.

Інших доводів, які б були правовою підставою для прийняття рішення щодо скасування або зміни оскаржуваного судового рішення, апеляційна скарга не містить.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував обставини справи, дав їм належну правову оцінку, рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 317 ЦПК України, судова колегія

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 08 грудня 2016 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий О.М. Кримська

Судді: А.В. Дашковська

Г.С. Подліянова