Рішення № 68079163, 03.08.2017, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

ЄУН 337/2037/17

2/337/1071/2017

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

03 серпня 2017 року Хортицький районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді – Мурашової Н.А.

при секретарі – Чалій Т.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3, про усунення перешкод в користуванні власністю та вселення,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з вказаним позовом, який мотивує тим, що на підставі договору купівлі-продажу від 19.03.2010р., посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_4 за №374, їй, відповідачу та їх дітям ОСОБА_3 та ОСОБА_5 належать по 1/4 частині квартири АДРЕСА_1 (пр.Радянський) в м.Запоріжжі. Відповідач та їх син постійно мешкають за вищевказаною адресою. У зв’язку з тим, що у неї з відповідачем склались неприязнені відносини і шлюб між ними було розірвано, вона вимушена була разом з донькою тимчасово мешкати у орендованій квартирі. Однак на даний час її матеріальне становище змінилось і вона не в змозі сплачувати кошти за орендоване житло. Відповідач перешкоджає їй та доньці у вселені в квартиру, ключі від квартири не надає, речі, які вона намагалася перевезти до квартири, виставив за двері. Таким чином, відповідач перешкоджає їй користуватися та розпоряджатися своєю власністю, що порушує її право власності, усунення яких вона має право вимагати в судовому порядку.

Просить усунути перешкоди в користуванні власністю та вселити її разом з неповнолітньою донькою у квартиру АДРЕСА_1 (пр.Радянський) в м.Запоріжжі.

Позивачка та її представник в судове засідання не прибули, подали заяву про розгляд справи у їх відсутність, позов підтримують повністю, просять його задовольнити. Проти розгляд справи у заочному порядку не заперечують.

Відповідач в судове засідання не прибув за невідомими суду причинами, про місце, день та час розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином.

Суд, враховуючи згоду позивачки і наявність достатніх даних для вирішення спору, вважає можливим відповідно до ст.224 ЦПК України провести заочний розгляд справи у відсутність відповідача.

Третя особа – ОСОБА_2 в судове засідання не прибув за невідомими суду причинами, про місце, день та час розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність позивачки, її представника та третьої особи за наявними у справі доказами.

Відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, знаходить позов обґрунтованим та таким, що підлягає повному задоволенню за таких підстав.

Судом встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 19.03.2010р. приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_4 за №374, позивачка ОСОБА_1, відповідач ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 та неповнолітня ОСОБА_5 є власниками квартири АДРЕСА_2. Право власності зареєстровано у встановленому законом порядку (арк.3-4).

Відповідно до технічного паспорту, загальна площа спірної квартири складає 68,7 кв.м., житлова площа 45,6 кв.м., квартира має три жилі кімнати: кімната №1 17,2 кв.м., кімната №2 17,6 кв.м., кімната №3 10,8 кв.м. Площа кухні 7,2 кв.м., вбиральні 1,1 кв.м., ванної кімнати 2,0 кв.м., коридору 9,8 кв.м., кладовка 0,6 кв.м., балкони 1, 77кв.м. (арк.5-6).

Згідно з довідок Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради від 27.04.2017р. позивачка ОСОБА_1 та неповнолітня ОСОБА_5 зареєстровані за адресою вказаної квартири з 28.10.2010р. по теперішній час (арк.7).

Ст.41 Конституції України гарантує, що кожен громадянин має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, яка набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Аналогічні положення закріплені в ст. 319,321 ЦК України.

Крім того, відповідно до ст.319,321 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Держава не втручається у здійснення власником права власності. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

На підставі ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Ст.47 Конституції України та ст.1,9 ЖК України гарантує громадянам право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Згідно з ч.4,5 ст.9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони здійснюються в суперечності з призначенням цих прав чи з порушенням прав інших громадян або прав державних і громадських організацій.

Відповідно до ст.379,383 ЦК України житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше жиле приміщення, призначені та придатні для постійного або тимчасового проживання в них. Власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.

Крім того, в ст.150,156 ЖК України зазначено, що громадяни, які мають у приватній власності квартиру, користуються нею для особистого проживання і проживання членів їх сімей та мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд.

З’ясувавши всебічно, повно, об’єктивно та неупереджено обставини даної справи, оцінивши надані суду докази з точки зору їх належності, допустимості, достатності та взаємозв’язку, проаналізувавши вищевикладені вимоги діючого законодавства, суд приходить до висновку про законність, обґрунтованість та доведеність позовних вимог ОСОБА_1, оскільки судом встановлено та знайшло своє належне підтвердження, що позивачка та їх спільна з відповідачем неповнолітня донька, будучи співвласниками спірної квартири та маючи гарантоване право вільно, на власний розсуд, користуватися цим житлом, на даний час обмежені в здійсненні такого права, доступу до квартири не мають, мешкають в іншому житлі, на утримання якого повинні нести додаткові витрати.

При цьому, суд враховує, що відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не прибув, жодних письмових заперечень з відповідними доказами не подав, тобто доводи позивачки щодо наявності перешкод в користуванні спірною квартирою належним чином не спростував.

На підставі ст.15,16 ЦК України, ст.3,4 ЦПК України, суд вважає необхідним захистити порушене право власності позивачки та її неповнолітньої доньки і усунути перешкоди в користуванні власністю шляхом їх вселення у спірне житло.

На підставі вказаного, позов ОСОБА_1 слід задовольнити повністю.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивачки понесені нею витрати на правову допомогу в розмірі 640,00грн..

Керуючись ст.41,47 Конституції України, ст.15,16,319,321,379,383,391 ЦК України, ст.1,9,150,156 ЖК України, ст.3,4,10,11,57-61,88,212-215,224 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3, про усунення перешкод в користуванні власністю та вселення – задовольнити повністю.

Усунути ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та неповнолітній ОСОБА_5, 22.07.2006р.н., перешкоди в користуванні квартирою №96 будинку №23 по пр.Інженера Преображенського м.Запоріжжя та вселити їх у квартиру АДРЕСА_3.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені нею витрати по сплаті судового збору в сумі 640,00грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Запорізької області через Хортицький районний суд м. Запоріжжя протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Н.А. Мурашова

03.08.2017