Постанова № 68078542, 01.08.2017, Василівський районний суд Запорізької області

311/1543/17

01.08.2017

Номер провадження № 2-а/311/42/2017

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 серпня 2017 року місто Василівка

Василівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Пушкарьової С.П.,

при секретарі Четвертак Л.М.

за участю представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до інспектора роти № 3 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в м. Запоріжжя Головного управління національної поліції в Запорізькій області Кузіна Олексія Олексійовича, Головного управління національної поліції в Запорізькій області, про визнання нечинною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора роти № 3 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в м. Запоріжжя Головного управління національної поліції в Запорізькій області Кузіна О.О., Головного управління національної поліції в Запорізькій області, про визнання нечинною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за ч.3 ст. 122 КУпАП.

Позов мотивовано наступним.

ОСОБА_2 зазначає, що 10.06.2017 р. на його адресу рекомендованим листом надійшла постанова, винесена інспектором роти № 3 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в м. Запоріжжя ГУНП в Запорізькій області Кузіним О.О. про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді 510 грн. штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 122 КУпАП.

Згідно з вказаною постановою, 02 червня 2017 року ОСОБА_2 о 15.15 год., керуючи автомобілем НОМЕР_1 по проспекту Соборному, 35 в м. Запоріжжя здійснив зупинку на дорозі зі смугою для маршрутних транспортних засобів, позначеній дорожнім знаком «Смуга для маршрутних транспортних засобів», чим порушив п.п. 17.1 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 122 КУпАП.

Позивач вважає вказану постанову незаконною та зазначає, що, дійсно, в зазначені в постанові час та місце ним було здійснено зупинку транспортного засобу на смузі для руху маршрутних транспортних засобів. Проте вказані дії здійснені ним внаслідок різкого погіршення здоров'я, що виразилося в потемнінні в очах. Розуміючи небезпеку керування транспортним засобом в такому стані для інших учасників дорожнього руху, ОСОБА_2 зупинив свій автомобіль на проїзній частині для уникнення потрапляння в ДТП. Після зупинки автомобіля позивачем було включено аварійну сигналізацію, після чого до нього під'їхали співробітники патрульної поліції, якими в подальшому було складено протокол про адміністративне правопорушення. Пояснюючи вимушену зупинку транспортного засобу, ОСОБА_2 попросив викликати швидку медичну допомогу.

Відповідно до медичних документів від 02.06.2017 р., дійсно о 15.15. год. було здійснено виїзд автомобіля Жовтневої підстанції ШМД № 2 до ОСОБА_2, де останньому було встановлено діагноз ВСД по гіпертонічному типу та було зафіксовано підвищення тиску до 170/100 та його в подальшому знижено до 150/100.

В зв'язку з викладеним позивач просив вищевказану постанову скасувати, провадження у справі закритим та стягнути з відповідача Кузіна О.О. понесені судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримав позов з підстав, викладених в позовній заяві.

В судове засідання відповідачі не з'явилися, про час та місце слухання справи повідомлені в установленому порядку, заперечень проти позову не надали.

Розглянувши надані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частина 2 цієї статті встановлює, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст.17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

За змістом п. 1 ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) - публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст.18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності, складена відповідачем, є правовим актом індивідуальної дії (п.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 № 2).

Даний спір є публічно-правовим, оскільки, виник з публічно-правових відносин за участю суб'єкта владних повноважень, а саме, інспектора роти № 3 батальйону № 1 патрульної поліції Кузіна О.О., який реалізовував у цих відносинах надані йому чинним законодавством владні функції щодо прийняття рішень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч.3 ст.122 КУпАП.

Згідно з вимогами ч. 3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням

необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що постановою інспектора роти № 3 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в м. Запоріжжя Головного управління національної поліції в Запорізькій області Кузіна О.О. серії БР № 762027 від 02.06.2017 на ОСОБА_2 накладено адміністративне стягнення у вигляді 510 грн. штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 122 КУпАП.

Згідно з вказаною постановою, 02 червня 2017 року ОСОБА_2 о 15.15 год., керуючи автомобілем НОМЕР_1 по проспекту Соборному, 35 в м. Запоріжжя здійснив зупинку на дорозі зі смугою для маршрутних транспортних засобів, позначеній дорожнім знаком «Смуга для маршрутних транспортних засобів», чим порушив п.п. 17.1 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 122 КУпАП.

Відповідно до ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст.71 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідно, обов'язок щодо доказування правомірності винесення рішення про накладення адміністративного стягнення покладається на відповідача.

Перед прийняттям рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності суб'єкт владних повноважень мав би, використовуючи свої повноваження, зібрати докази, які б підтверджували наявність складу правопорушення та спростувати твердження позивача, але таких доказів постанова не містить.

На думку суду відповідачами не доведено, що у даному випадку при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та подальшого винесення постанови в справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 122 КУпАП у відношенні ОСОБА_2 не було дотримано норм діючого законодавства, а саме, вимог КУпАП щодо з'ясування наявності вини позивача при вчиненні адміністративного правопорушення.

На пропозицію суду, яку було викладено в ухвалі від 15 червня 2017 року, надати докази на підтвердження обставин, зазначених в постанові про адміністративне правопорушення та всі наявні у відповідача документи та матеріали, які можуть бути використані як доказ у справі, не було надано відповідних доказів, тому суд вирішує справу на основі наявних доказів відповідно до вимог ч.6 ст.71 КАС України.

Пояснюючи причину зупинки власного транспортного засобу в забороненому місці ОСОБА_2 посилався на погіршення стану здоров'я та бажання уникнути небезпеки для інших учасників дорожнього руху.

Судом встановлено, що, дійсно, відповідно до медичних документів, наданих представником позивача, 02.06.2017 о 15.15. год. було здійснено виїзд автомобіля Жовтневої підстанції ШМД № 2 до ОСОБА_2, де останньому було встановлено діагноз ВСД по гіпертонічному типу та було зафіксовано підвищення тиску до 170/100 та його в подальшому знижено до 150/100.

Відповідно до ст. 17 КУпАП, особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони або яка була в стані неосудності, не підлягає адміністративній відповідальності.

Згідно ст. 18 КУпАП, не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.

Таким чином за умови недоведеності відповідачем правомірності своїх дій та надання відповідних доказів та з врахуванням факту суттєвого погіршення стану здоров'я позивача ОСОБА_2 під час руху проспектом Соборним в м. Запоріжжя 02.06.2017 о 15.15 год., суд вважає, що останній діяв в стані крайньої необхідності для усунення небезпеки, яка загрожувала іншим учасникам дорожнього руху, а тому ОСОБА_2 не підлягає адміністративній відповідальності, а отже постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 94 КАС України, з урахуванням того, що позивач був звільнений від сплати судового збору при подачі даного позову, суд вважає необхідним стягнути судовий збір у розмірі 640,00 грн. на користь держави.

Стосовно вимог позивача у частині стягнення на його користь понесених ним судових витрат на правову допомогу адвоката, суд вважає необхідним відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України стягнути суму 2316 грн. 57 коп. за рахунок боргових асигнувань України, так як вказана сума підтверджена належними доказами.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 6-14, 71, 128, 158-163, 185-186 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_2 до інспектора роти № 3 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в м. Запоріжжя Головного управління національної поліції в Запорізькій області Кузіна Олексія Олексійовича, Головного управління національної поліції в Запорізькій області, про визнання нечинною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, задовольнити.

Постанову про адміністративне правопорушення серії БР № 762027 від 02.06.2017, винесену інспектором роти № 3 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в м. Запоріжжя Головного управління національної поліції в Запорізькій області Кузіним Олексієм Олексійовичем про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 122 КУпАП визнати незаконною та скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП закрити.

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок коштів бюджетного асигнування Управління патрульної поліції м. Запоріжжя Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646) на користь держави (ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача Головне управління Державної казначейської служби у м. Києві; код банку отримувача: 820019; рахунок отримувача 31215256700001; код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір у розмірі 640 грн.

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок коштів бюджетного асигнування Управління патрульної поліції м. Запоріжжя Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2) суму 2316 грн. 57 коп. у якості витрат на оплату правової допомоги.

На постанову може бути подано апеляційну скаргу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Василівський районний суд Запорізької області протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Василівського районного суду

Запорізької області С.П. Пушкарьова