Ухвала суду № 68078402, 03.08.2017, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Номер провадження 2-а/243/345/2017

Номер справи 243/6427/17

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

«03» серпня 2017 року Слов’янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого судді - Хаустової Т.А.,

за участю:

- секретаря судового засідання – Шевченко В.М.,

- представника позивача - адвоката ОСОБА_1,

- представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі №19 Слов’янського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за адміністративним позовом ІСИКА ОСОБА_3 до ОСОБА_4 Управління пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

19 липня 2017 року ОСОБА_5 звернувся до Слов’янського міськрайонного суду Донецької області з адміністративним позовом до ОСОБА_4 Управління пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов’язання вчинити певні дії, обґрунтувавши свої вимоги тим, що 29 вересня 2016 року Комісія з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах при ОСОБА_4 управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області прийняла рішення №47/402, яким відмовило його у підтвердженні періоду роботи на пільгових умовах за Списком №2. Зі змісту Рішення вбачається, що Відповідач відмовив з тієї підстави, що ліквідатор видав відповідний документ пізніше дати ліквідації підприємства.

Позивач з даним Рішенням не погоджується та просить суд визнати протиправними дії ОСОБА_4 Управління пенсійного фонду України в Донецькій області про відмову йому у підтвердженні періоду роботи на пільгових умовах за Списком №2, а його таким, який має право на отримання пенсії на пільгових умовах за списком №2, зобов’язати Головне управління пенсійного фонду України в Донецькій області прийняти рішення, яким зарахувати ОСОБА_5 до трудового стажу період роботи на пільгових умовах за Списком №2 з 09 серпня 1985 року по 11 лютого 1998 року на посаді електрозварника ручного зварювання у ВАТ «Краматорськжилстрой».

У судове засідання позивач ОСОБА_5 не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_1, яка діє на підставі Договору про надання правової допомоги від 17 липня 2017 року ( а.с.17-18) просила суд поновити строк звернення до адміністративного суду та визнати причини пропуску строку звернення поважними, посилаючись на те, що 29 вересня 2016 року Комісія з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах при ОСОБА_4 управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області прийняла рішення №47/402, яким відмовило йому у підтвердженні періоду роботи на пільгових умовах за Списком №2. Після цього ОСОБА_5 неодноразово звертався до суду, однак жодного разу результатом такого звернення була Ухвала про залишення позовної заяви без розгляду. Позивач неодноразово намагався вирішити спір у досудовому порядку. Також протягом усього часу ОСОБА_5, як вона вважає, надавалася некваліфікована юридична допомога. Також протягом з вересня 2016 року позивач хворів, але надати документи, підтверджуючи це, вона не може. Тому вважає, що позивач пропустив строк звернення до адміністративного суду з поважних причин.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_4 Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області – ОСОБА_2, який діє на підставі Довіреності № 15946/08 від 23 грудня 2016 року категорично заперечував проти визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними та поновлення строку звернення до адміністративного суду, вважаючи, що причини пропуску, вказані представником позивача, не можуть бути визнані поважними.

Суд, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення питання про призначення справи до судового розгляду, приходить до висновку, що Заява ОСОБА_5 про визнання причин пропуску строку звернення поважними та поновленні строку звернення до адміністративного суду задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як встановлено у судовому засіданні, 29 вересня 2016 року Комісія з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах при ОСОБА_4 управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області прийняла Рішення №47/402, яким відмовило ОСОБА_5 у підтвердженні періоду роботи на пільгових умовах за Списком №2. (а.с. 13).

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Згідно з ч. 1 ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Спірні правовідносини виникли з приводу визначення підстав нарахування пільгової пенсії, тому строк звернення до адміністративного суду становить шість місяців.

Статтею 100 КАС України встановлено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Як вбачається з позовної заяви, позивач оскаржує Рішення №47/402 Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах при ОСОБА_4 управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області, від 29 вересня 2016 року, яким ОСОБА_5 було відмовлено у підтвердженні періоду роботи на пільгових умовах за Списком №2.

Позовна заява підписана представником позивача ОСОБА_1 19 липня 2017 року .

В той же час, позивач звернувся до Слов’янського міськрайонного суду Донецької області 19 липня 2017 року, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції на позовній заяві, тобто позивачем пропущений строк звернення до суду, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України.

За загальним правилом, яке міститься у ст. 99 КАС України, початок перебігу строку для звернення до адміністративного суду законодавець пов'язав з днем, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Винятки з цього правила мають були передбачені законом.

Позивач оспорює Рішення відповідача від 29 вересня 2016 року, вважаючи його безпідставним та незаконним.

Отже, про порушення своїх прав незаконним, на думку позивача, Рішенням, останній повинен дізнатися 29 вересня 2016 року.

Як наслідок, перебіг строку звернення до суду розпочався з 29 вересня 2016 року і сплинув 29 березня 2017 року.

Як вбачається з матеріалів справи позивач неодноразово в період часу з грудня 2016 року по червень 2017 року звертався до Краматорського міського суду Донецької області ( а.с.20,21,22), що підтверджує той факт, що протягом цього часу був обізнаний про своє порушене право.

Позивач звернувся до Слов»янського міськрайонного суду Донецької області 19 липня 2017 року, тобто поза межами строку, встановленого ч. 3 ст. 99 КАС України.

Разом із адміністративним позовом надано клопотання про поновлення строку для звернення до суду, мотивуючи це клопотання тим, що ОСОБА_5 неодноразово звертався до суду з даного приводу, але кожен раз звертався до суду з Заявою про залишення його позовної заяви без розгляду, суди постановляли Ухвали про залишення позову без розгляду, а також позивач намагався вирішити дане питанні у досудовому порядку.

Відповідно до ч. 4 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то для звернення до адміністративного суду встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Отже, ОСОБА_5 у своєму клопотанні про поновлення строку звернення до суду вказує на спробу досудового порядку вирішення спору, та призначення пільгової пенсії.

З ОСОБА_4 управління пенсійного фонду України № 1108-7-01 від 24 жовтня 2016 року, вбачається, що ОСОБА_5 звертався до відповідача з вимогою нарахування пільгової пенсії. Цим листом йому роз’яснені підстави призначення пільгової пенсії та шляхи оскарження даного рішення.

Отже, про неврегульований спір у досудовому порядку позивач повинен дізнатися у жовтні 2016 року.

Як наслідок, перебіг строку звернення до суду розпочався з жовтня 2016 року і сплинув у листопаді 2016 року.

Позивач звернувся до суду 19 липня 2017 року, тобто поза межами строку, встановленого ч. 4 ст. 99 КАС України.

Проте суд вважає, що вищевикладені обставини не є такими, що об'єктивно унеможливлювали своєчасне звернення до суду.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Норми статті 57 Конституції України, передбачають, що кожному гарантується право знати свої права і обов'язки. Це положення під терміном «права і обов'язки» розуміє зміст об'єктивного права, тобто зміст нормативних актів, договорів тощо. Після оприлюднення тексту Кодексу в офіційних виданнях держава вважається такою, що виконала даний припис Конституції України. Обов'язок з'ясувати зміст суб'єктивного права лежить, за загальним правилом, на особі. Тому стаття 68 Основного Закону встановила, що незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

З урахуванням викладених обставин, суд зауважує, що у позивача було достатньо часу для подання позову до суду для захисту своїх порушених прав.

Посилання представника позивача на ті обставини, що позивачу надавалася некваліфікована юридична допомога, є тільки особистим ствердженням представника позивача і не підтверджується будь-якими доказами.

Статтею 102 Кодексу адміністративного судочинства передбачено, що процесуальний строк може бути поновлений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі, якщо суд встановить, що його було пропущено з поважних причин. Питання про поновлення пропущеного строку може на розсуд суду вирішуватися в порядку письмового провадження або підчас судового засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду клопотання.

Проте, якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.

Таким чином, обмеження права позивача на розгляд та вирішення його справи по суті внаслідок пропуску строку звернення до суду, передбачено законом, а саме ст. 100 КАС України.

Таке обмеження має легітимну мету - забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності. Воно є пропорційним, зважаючи на те, що зволікання позивача з реалізацією права на судовий захист за відсутності об'єктивних причин, які б перешкоджали своєчасному зверненню до суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

З урахуванням викладених обставин, суд зауважує, що у позивача було достатньо часу для подання позову до суду для захисту своїх порушених прав.

Згідно з частиною 1 статті 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Відповідно до п.9 ч.1 ст. 155 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

За таких обставин, оскільки позивачем поданий позов після закінчення строку, встановленого статтею 99 КАС України, а підстави, на які посилається позивач у клопотанні про поновлення строку звернення до адміністративного суду, суд вважає не поважними, тому суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 99, 100, 111, 155, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ІСИКА ОСОБА_3 про визнання причин пропуску строку звернення поважними та поновлення строку звернення до адміністративного суду - відмовити.

Позовну заяву ІСИКА ОСОБА_3 до ОСОБА_4 Управління пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов’язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Слов’янський міськрайонний суд Донецької області з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвалу постановлено та підписано в нарадчій кімнаті в одному екземплярі.

Суддя Слов'янського

міськрайонного суду ОСОБА_6