Ухвала суду № 68076579, 12.07.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" липня 2017 р. м. Київ К/800/16085/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Шведа Е.Ю.,

суддів: Горбатюка С.А.,

Мороз Л.Л.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за

касаційними скаргами Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного Товариства «Комерційний банк «Український Фінансовий світ» Гончарова Сергія Івановича та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2015 року

у справі № 826/31/15

за позовом ОСОБА_3

до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб , Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного Товариства «Комерційний банк «Український Фінансовий світ» Гончарова Сергія Івановича

про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» (далі - ПАТ «КБ «Український фінансовий світ») Гончарова С.І., в якому просив:

- визнати протиправними дії Уповноваженої особи Фонду при розгляді вимог щодо відшкодування коштів за вкладом ОСОБА_3 та визнання договору банківського вкладу від 27 червня 2014 року № 42243 нікчемним;

- зобов'язати Уповноважену особу Фонду включити ОСОБА_3 в перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «КБ «Український Фінансовий Світ» по договору банківського вкладу від 27 червня 2014 року № 42243 за рахунок Фонду;

- зобов'язати Фонд включити ОСОБА_3 в Загальний реєстр вкладників для здійснення виплат за вкладами в ПАТ «КБ «Український Фінансовий Світ» по договору банківського вкладу від 27 червня 2014 року № 42243 за рахунок Фонду;

- зобов'язати Фонд прийняти рішення про здійснення відшкодування ОСОБА_3 коштів за договором банківського вкладу від 27 червня 2014 року № 42243 в межах гарантованої суми за рахунок Фонду.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 лютого 2015 року в задоволенні позову відмовлено. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2015 року постанову суду першої інстанції скасовано, ухвалено нову постанову, якою позов задоволено частково:

- визнано протиправними дії Уповноваженої особи Фонду при розгляді вимог щодо відшкодування коштів за вкладом ОСОБА_3 та визнання договору банківського вкладу від 27 червня 2014 року № 42243 нікчемним;

- зобов'язано Уповноважену особу Фонду включити ОСОБА_3 в перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «КБ «Український Фінансовий Світ» по договору банківського вкладу від 27 червня 2014 року № 42243 за рахунок Фонду. В решті позову відмовлено.

У касаційних скаргах відповідачі, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просять рішення суду апеляційної інстанції скасувати, залишити в силі рішення суду першої інстанції. Доводи касаційних скарг мотивовані тим, що Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «КБ «Український фінансовий світ» відповідно до вимог Закону України «Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб» виявлено нікчемний правочин, повідомлено про це його сторону - позивача по справі та застосовано наслідки нікчемності правочину. В судовому порядку позивачем вказаний правочин не визнаний дійсним, що на думку відповідача, є передумовою для визнання дій Фонду протиправними. Квитанція не є доказом того, що позивач має право на отримання відшкодування свого вкладу за рахунок Фонду та не є доказом внесення позивачем коштів на депозитний рахунок. Крім того, квитанція не містить зазначення часу виконання операції або напису чи штампу «вечірня» чи «післяопераційний час». Вважає, що позивачем обрано невірний спосіб захисту порушеного права.

В запереченнях, що надійшли на адресу суду, позивач не погоджується з касаційною скаргою відповідача, просить залишити її без задоволення, рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, суд дійшов наступних висновків.

Судами встановлено, що між ОСОБА_3 та ПАТ «КБ «Український Фінансовий Світ» укладено договір банківського вкладу (депозиту) «Планер» від 27 червня 2014 року № 42243, відповідно до п. 1.1 якого, ПАТ «КБ «Український Фінансовий Світ» в особі економіста відділення № 2 у м. Донецьку ОСОБА_4 приймає від вкладника грошові кошти в сумі 12350,00 доларів США у тимчасове строкове користування на строк до 29 липня 2014 року.

Банк прийняв від ОСОБА_5 на користь позивача грошові кошти в сумі 12350,00 доларів США на вкладний (депозитний) рахунок 26307000020007, який був відкритий відповідно до п. 2.1.1 вказаного договору.

На підставі постанови Правління НБУ від 14 серпня 2014 року № 491 «Про віднесення ПАТ «КБ «Український Фінансовий Світ» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 14 серпня 2014 року № 69 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «Український Фінансовий Світ», згідно з яким з 15 серпня 2014 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено Уповноважену особу Фонду - Гончарова С.І.

Постановою Правління НБУ від 10 листопада 2014 року № 717 відкликано банківську ліцензію та ліквідовано ПАТ «КБ «Український Фінансовий Світ», а згідно з рішенням виконавчої дирекції Фонду від 13 жовтня 2014 року № 119 розпочато процедуру ліквідації ПАТ «КБ «Український Фінансовий Світ» з відшкодуванням Фондом коштів за вкладами фізичних осіб відповідно до плану врегулювання з 13 листопада 2014 року та призначено Гончарова С.І. уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «КБ «Український Фінансовий Світ» строком на 1 рік з 13 листопада 2014 року по 12 листопада 2015 року.

Позивач, дізнавшись про відсутність його в Загальному реєстрі вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, 26 листопада 2014 року звернувся до Уповноваженої особи Фонду із заявою, у якій поставлено питання про виплату йому гарантованої суми відшкодування за вкладом.

Уповноважена особа Фонду листом від 02 грудня 2014 року № 001/462 повідомила, що договір банківського вкладу від 27 червня 2014 року № 42243 та операції з внесення та перерахування грошових коштів по рахунку, відкритому на виконання вказаного договору, є нікчемними відповідно до вимог ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та ст. 228 ЦК України.

Позивач, не погодившись з такими діями відповідача, звернувся до суду з цим позовом про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив відсутності правових підстав для включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «КБ «Український фінансовий світ» за рахунок Фонду. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов частково, виходив з протилежного - з відсутності правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «КБ «Український фінансовий світ» за рахунок Фонду.

Суд касаційної інстанції вважає такі висновки судів передчасними з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 4 Закону України «Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин і надалі) основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

На виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює такі функції, зокрема: веде реєстр учасників Фонду; здійснює заходи щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; здійснює процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 26 Закону України «Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб» Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, врегульований ст. 27 вказаного закону, відповідно до якого уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

Більш детально процедуру визначення вкладників, складання списків осіб та черговості відшкодування Фондом коштів за вкладами визначено відповідним Положенням про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 09 серпня 2012 року N 14 (далі - Положення № 14; в редакції на час виникнення спірних правовідносин).

Так, відповідно до п.п. 3, 4 Розділу III Положення № 14 Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік), перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.

Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку.

Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.

П. 6 Розділу IV Положення № 14 передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.

Відповідно до п. 2 Розділу IV Положення № 14, Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення.

Таким чином, процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає такі етапи: складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального реєстру; затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.

З метою забезпечення прав Фонду, Уповноважена особа, як зазначено в ч. 2 ст. 38 Закону України «Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб», забезпечує перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

За змістом ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»; банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

Зі змісту наведених норм слідує висновок, що Уповноважена особа Фонду наділена повноваженнями перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних.

Як встановлено судом першої інстанції, Уповноваженою особою Фонду на виконання обов'язків, передбачених ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» створено комісію з перевірки договорів (інших правочинів) укладених ПАТ «КБ «Український фінансовий світ», про що видано наказ № 34 від 30 жовтня 2014 року.

Під час перевірки робочою комісією встановлено, що кошти на рахунок, відкритий на ім'я позивача, надходили внаслідок так званого «дроблення» рахунку іншого клієнта, на якому була розміщена сума коштів, розмір якої складав 84520,00 доларів США.

За результатами роботи вказаної Комісії 10 листопада 2014 року складено протокол засідання комісії щодо визнання нікчемними вкладів, яким запропоновано Уповноваженій особі Фонду визнати нікчемними правочини (договори) вкладів (депозитів), перелік яких наведено в Додатку № 1, який є невід'ємною частиною Протоколу.

З урахуванням висновків Комісії та рішення виконавчої дирекції Фонду № 237/14 від 18 листопада 2014 року, Уповноваженою особою Фонду наказом від 18 листопада 2014 року № 6 визнано нікчемними правочини (договори) згідно з переліком, до якого увійшов і правочин, укладений позивачем з банком.

Підставою для віднесення правочину, вчиненого від імені позивача, до категорії нікчемних, як зазначає відповідач, є те, що на момент їх здійснення банк уже не міг виконати взятих на себе зобов'язань щодо повернення коштів позивачу і, тим більше, щодо виплати відсотків за договорами банківського вкладу, оскільки фінансовий стан банку вже не мав таких можливостей та отримання переваг та пільг з боку іншої особи (п.п. 2, 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону України вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 2 вказаного закону вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, відповідно до якого: передбачені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» гарантії за вкладом поширюються на осіб, які мають правовий статус вкладника неплатоспроможного банку. Такий статус передбачає, з-поміж іншого, наявність у банку вкладу, залученого, зокрема, на умовах договору банківського вкладу.

Ч. 3 ст. 1058 ЦК України передбачено, що до відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

Згідно з ст. 1062 ЦК України на рахунок за банківським вкладом зараховуються грошові кошти, які надійшли до банку на ім'я вкладника від іншої особи, якщо договором банківського вкладу не передбачено інше. При цьому вважається, що вкладник погодився на одержання грошових коштів від іншої особи, надавши їй необхідні дані про рахунок за вкладом.

Кошти, помилково зараховані на рахунок вкладника, підлягають поверненню відповідно до статті 388 цього Кодексу.

За змістом п. 1.8 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492 банки відкривають своїм клієнтам за договором банківського рахунку поточні рахунки, за договором банківського вкладу - вкладні (депозитні) рахунки.

При цьому, відповідно до п.п. 1.5, 1.6 вказаної інструкції умови відкриття рахунку та особливості його функціонування передбачаються в договорі, що укладається між банком і його клієнтом, і не повинні суперечити вимогам цієї Інструкції.

Порядок проведення операцій за рахунками клієнтів, відкритих у національній та іноземних валютах, регулюється законодавством України, у тому числі нормативно-правовими актами Національного банку. Операції за рахунками здійснюються за допомогою платіжних інструментів за формами, установленими банківськими правилами (нормативно-правовими актами Національного банку, внутрішніми положеннями банку тощо).

Суди, розглядаючи справу, не звернули увагу на вказані положення законодавства та не перевірили спосіб зарахування коштів на банківський рахунок позивача, а також чи відповідає такий спосіб умовам договору та наведеному законодавству.

Як встановлено судами, позивача не включено до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «КБ «Український Фінансовий Світ» по договору банківського вкладу від 27 червня 2014 року № 42243 за рахунок Фонду, у зв'язку із визнанням нікчемним вказаного договору, зокрема, на підставі п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», за змістом якого підставою нікчемності правочину є, зокрема, те, що його укладення має на меті надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Суд апеляційної інстанції, стверджуючи про помилковість висновків відповідача щодо наявності ознак нікчемності договору банківського вкладу від 27 червня 2014 року, зокрема, констатував, що матеріали справи не містять доказів того, що умови зазначеного договору передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо невстановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Проте, на переконання суду касаційної інстанції, аргументи відповідача в цій частині все ж мали б бути враховані, а обставини, які він доводить, - з'ясованими, оскільки вони мають суттєве значення для правильного вирішення справи.

Як стверджує Уповноважена особа Фонду, переваги та пільги були отримані іншою особою - клієнтом ПАТ «КБ «Український Фінансовий Світ», який за посередництва позивача мав на меті перевести свій негарантований вклад в банку в категорію гарантованого вкладу Фондом.

Судами встановлено, що банк прийняв від ОСОБА_5 на користь позивача грошові кошти в сумі 12350,00 доларів США. Наявна в матеріалах справи копія платіжного доручення від 27 червня 2014 року має призначення платежу - перерахунок грошових коштів на депозитний договір № 42243 від 27 червня 2014 року позивача, що свідчить про перерахування коштів відповідно до вказаного платіжного доручення з рахунку ОСОБА_5 на рахунок позивача, а це, в свою чергу, - про надання переваг іншому вкладнику.

У справі, що розглядається, суди не з'ясовували, чи дійсно ОСОБА_5 мала вклад в ПАТ «КБ «Український Фінансовий Світ» і на яку суму, відтак чи отримала вона гарантовану суму відшкодування за своїми вкладами, у зв'язку з визнанням банку неплатоспроможним та чи зверталась до Уповноваженої особи Фонду з кредиторськими вимогами і на яку суму.

Встановлені п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» підстави, за наявності яких правочин є нікчемним, передбачають необхідність з'ясування низки обставин, оцінювати які потрібно у сукупності взаємозв'язку одне з одним. На переконання суду касаційної інстанції, відсутність в договорі банківського вкладу від 27 червня 2014 року умов щодо надання переваги конкретному кредитору не є переконливим свідченням відсутності передбачених п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» підстав, з якими вказаний закон пов'язує нікчемність правочину.

Суд касаційної інстанції зазначає, що без з'ясування обставин, які на думку відповідачів свідчать про те, що укладення ПАТ «КБ «Український Фінансовий Світ» з позивачем договору банківського вкладу від 27 червня 2014 року призвело до збільшення розміру суми вкладу іншого кредитора банку (якого не було залучено до участі у розгляді цієї справи), який може бути відшкодовано за рахунок коштів Фонду, неможливо повно, всебічно та об'єктивно дати оцінку спірним рішенням, діям відповідача.

Таким чином, судами неповно встановлені обставини у справі.

Згідно з ч. 2 ст. 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 1 с. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Суд касаційної інстанції не має повноважень виправити допущені судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права.

За таких обставин, рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції на новий розгляд.

Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене, повно і всебічно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають значення для справи, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Касаційні скарги Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного Товариства «Комерційний банк «Український Фінансовий світ» Гончарова Сергія Івановича та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 лютого 2015 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2015 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та не підлягає оскарженню, проте може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: