Ухвала суду № 68076302, 03.08.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Затолочного В.С.,

суддів: Довгої О.І., Богаченка С.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Львові апеляційну скаргу Перечинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області на постанову Перечинського районного суду Закарпатської області від 22 червня 2017 року у справі № 304/619/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Перечинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області про визнання протиправними дій та зобов'язання провести нарахування пенсії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - Позивач, ОСОБА_1.) звернулася з адміністративним позовом до Перечинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області (далі - Відповідач, Управління) про визнання протиправними дій та зобов'язання провести нарахування пенсії.

Постановою Перечинського районного суду Закарпатської області від 22 червня 2017 року адміністративний позов задоволено.

Зобов'язано Управління провести ОСОБА_1 нарахування та виплату пенсії, відповідно до Закону України «Про державну службу» у розмірі 80 відсотків суми заробітної плати, включивши у розрахунок заробітку для обчислення пенсії суми індексації заробітної плати та матеріальної допомоги на оздоровлення (інші виплати) в сумі 26 935,93 грн. згідно довідки № 516/08 від 17 лютого 2017 року, починаючи з 20 лютого 2017 року.

Не погодившись із вказаною постановою, її оскаржив Відповідач, який покликаючись на те, що вказана постанова є незаконною та прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, просить постанову Перечинського районного суду Закарпатської області від 22 червня 2017 року скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що на час призначення Позивачу пенсії допомога на оздоровлення, матеріальна допомога, грошові винагороди та суми індексації не входили до складу заробітної плати, з якої обчислювався розмір пенсії державного службовця. На час звернення Позивача до пенсійного органу за перерахунком пенсії та на час вирішення справи судом першої інстанції законодавчо не передбачений перерахунок пенсії особам, які отримують пенсію на підставі Закону України «Про державну службу».

Справа розглядалась в порядку письмового провадження.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено те, що ОСОБА_1 з 26.03.2014 року перебуває на обліку в Управлінні та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».

Позивач звернулася із заявою до Відповідача про перерахунок призначеної їй пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ (далі - Закон № 3723-ХІІ) з урахуванням всіх складових заробітної плати, в тому числі матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань, індексації, грошової винагороди у фактично виплачуваному розмірі, згідно довідки про заробітну плату, з часу первинного призначення пенсії.

Листом Управління № 600/02 від 24.02.2017 р. Позивачу було відмовлено в задоволенні вимог, заявлених у її заяві.

Приймаючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції виходив з того, що матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, грошова винагорода за стаж роботи, індексація заробітної плати входять до системи оплати праці державного службовця, є структурою заробітної плати для нарахування пенсії. Оскільки з цих виплат нараховані та сплачені страхові внески, вони підлягають включенню до складу заробітної плати для призначення пенсії.

Апеляційний суд погоджується з рішенням суду першої інстанції з огляду на наступне.

Частиною 2 статті 37 Закону № 3723-ХІІ, чинного на час призначення пенсії Позивачу, передбачено, що пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Частинами 2, 6 статті 33 Закону № 3723-ХІІ передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.

Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України (частина 7 ст. 33 Закону № 3723-ХІІ).

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 року № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, прокуратури, судів та інших органів» керівникам цих органів надано право у межах затвердженого фонду оплати праці надавати працівникам матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу для оздоровлення при наданні щорічної відпустки у розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати працівника.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, про те що матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань станом на час призначення пенсії Позивачу входила до системи оплати праці державного службовця.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Таким чином, матеріальну допомогу, на яку нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, однак яка не включається до складу заробітної плати державного службовця, необхідно враховувати при обчисленні розміру його пенсії. Положення Законів України «Про державну службу» та «Про оплату праці» є загальними щодо спірних відносин. У той же час перевагу мають спеціальні норми, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії, за наведених обставин - стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та стаття 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Стосовно індексації доходу, то колегія суддів зазначає, що індексація грошових доходів встановлена Законом України «Про індексацію грошових доходів громадян» від 03.07.1991 року.

Враховуючи те, що чинне законодавство України як загальне, так і спеціальне відносить до складу заробітної плати також інші виплати, запроваджені нормативно-правовими актами, індексація грошових доходів приймається в розрахунок при нарахуванні пенсії особам, які отримували такі надбавки під час перебування на державній службі.

Позивачем при зверненні до Управління до заяви про призначення пенсії додано довідку про складові заробітної плати від 26.03.2014 року № 571/05 за останні 24 календарні місяці роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» із зазначенням вказаних вище виплат.

Такі висновки щодо включення спірних сум до заробітку Позивача, з якого обраховується пенсія, узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом України у постановах від 28.05.2013 року у справі № 21-97а13, від 04.03.2014 року у справі № 21-3а14, від 16.09.2014 року у справі № 21-314а14.

Колегія суддів відкидає посилання апелянта на те, що чинним законодавством не передбачено перерахунку пенсій особам, які отримують пенсію на підставі Закону № 3723-ХІІ, оскільки предметом спору є не перерахунок пенсії внаслідок підвищення заробітку працюючому пенсіонеру, а безпідставне неврахування ряду виплат, отриманих Позивачем, при призначенні пенсії. Іншим шляхом, ніж зобов'язання Відповідача здійснити перерахунок пенсії з врахуванням цих виплат, поновити порушене право Позивача неможливо.

Таким чином, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Перечинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області залишити без задоволення, а постанову Перечинського районного суду Закарпатської області від 22 червня 2017 року у справі № 304/619/17 без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.