Ухвала суду № 68075941, 02.08.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Гонтар А.Л.

Суддя-доповідач - Геращенко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2017 року справа №229/1829/17

84301, Донецька область, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Геращенка І.В., суддів Арабей Т.Г., Міронової Г.М., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Ясинуватської районної державної адміністрації Донецької області на постанову Дружківського міського суду Донецької області від 07 червня 2017 року у справі № 229/1829/17 за позовом ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення Ясинуватської районної державної адміністрації Донецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

17 травня 2017 року ОСОБА_2 (далі - позивач, заявник) звернулась з позовом до Управління соціального захисту населення Ясинуватської районної державної адміністрації Донецької області (далі - відповідач, управління) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії (а.с.1-2).

Постановою Дружківського міського суду Донецької області від 07 червня 2017 року позовні вимоги - задоволені частково. Визнано незаконним та скасовано рішення Управління соціального захисту населення Ясинуватської районної державної адміністрації Донецької області від 22 лютого 2017 року № 39 щодо відмови у отриманні щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг; зобов'язано Управління соціального захисту населення Ясинуватської районної державної адміністрації Донецької області призначити щомісячну адресну допомогу особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, з 08 лютого 2017 року. В решті позовних вимог відмовлено (а.с.40-45).

Не погодившись із вказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою на прийняте рішення та посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Вважає, що судом першої інстанції прийнято рішення, яким визначено що допомога має бути призначена з 08 лютого 2017 року, проте станом на 03 червня 2017 року рішення про призначення допомоги ОСОБА_2 з урахуванням встановлених фактів щодо наявності будинку за адресою: АДРЕСА_2 є таким, що суперечить дійсному законодавству та зобов'язує управління до вчинення протиправних дій (а.с.47-50).

В судове засідання сторони не з'явились, про дату, час та місце слухання справи повідомлені належним чином, відповідачем в апеляційній скарзі зазначено про розгляд справи за відсутністю їх представника.

Позивачем також заявлено клопотання про розгляд справи у його відсутність.

За нормами статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне.

Позивача, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків - НОМЕР_1 взято на облік, як внутрішньо переміщену особу, що підтверджується довідкою Управління соціального захисту населення Ясинуватської районної державної адміністрації Донецької області від 23 червня 2015 року № 1448000891 (а.с. 9).

Відповідач, Управління соціального захисту населення Ясинуватської районної державної адміністрації Донецької області, є суб'єктом владних повноважень, який діє на підставі Конституції України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Положення про Управління праці та соціального захисту населення та у спірних правовідносинах реалізує повноваження, надані йому Законом.

03 липня 2015 року позивач звернулась до управління із заявою про призначення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, зазначивши, про відсутність у будь-кого з членів сім'ї у володінні житлового приміщення, розташованого в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України та райони проведення антитерористичної операції (а.с. 19).

Рішенням Управління соціального захисту населення Ясинуватської районної державної адміністрації Донецької області від 25 вересня 2015 року позивачу призначено допомогу, як переміщеній особі на проживання у розмірі 884 грн. з 03 липня 2015 року по 02 січня 2016 року (а.с. 20).

28 січня 2016 року на підставі пункту 5 Порядку призначення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08 червня 2016 року № 365 позивач, звернулась до Управління соціального захисту населення Ясинуватської районної державної адміністрації Донецької області за продовженням виплат щомісячної адресної допомоги, особі, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово - комунальних полсуг за адресою: АДРЕСА_2, зазначивши про відсутність серед іншого, що у будь-кого з членів сім'ї у володінні житлового приміщення, розташованого в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України та райони проведення антитерористичної операції (а.с.22).

Рішенням Управління соціального захисту населення Ясинуватської районної державної адміністрації Донецької області від 09 березня 2016 року позивачу призначено допомогу, як переміщеній особі на проживання у розмірі 884 грн. з 28 січня 2016 року по 22 червня 2016 року (а.с. 23).

29 червня 2016 року позивач звернулась до управління із заявою про призначення грошової допомоги для покриття витрат на проживання та оплату житлово - комунальних послуг внутрішньо переміщеним особам, зазначивши, про відсутність у будь-кого з членів сім'ї у володінні житлового приміщення, розташованого в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України та райони проведення антитерористичної операції (а.с. 24).

Рішенням Управління соціального захисту населення Ясинуватської районної державної адміністрації Донецької області від 21 липня 2016 року позивачу призначено допомогу, як переміщеній особі на проживання у розмірі 884 грн. з 29 червня 2016 року по 28 грудня 2016 року (а.с. 26).

08 лютого 2017 року позивач звернулась до управління із заявою про призначення грошової допомоги для покриття витрат на проживання та оплату житлово - комунальних послуг внутрішньо переміщеним особам, зазначивши, про відсутність у будь-кого з членів сім'ї у володінні житлового приміщення, розташованого в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України та райони проведення антитерористичної операції (а.с. 27).

З матеріалів справи вбачається що згідно виписки із протоколу № 39 від 22 лютого 2017 року рішенням комісії від 22 лютого 2017 року № 39 позивачу відмовлено у поновленні щомісячної адресної допомоги, як внутрішньо - переміщеній особі, з підстав належності на праві власності будинку (а.с.27)

Суть спірних правовідносин полягає у правомірності відмови управління у призначені позивачу щомісячної адресної допомоги, як особі яка переміщується з тимчасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, що регулюється нормами Конституції України, Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII (далі - Закон № 1706-VII).

Статтею 1 Закону № 1706-VII визначено, що внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

За приписами пунктів 2, 3 статті 7 Закону № 1706-VII Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина-інвалід та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.

За вимогами частини першої статті 4 Закону № 1706-VII факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи; підставами для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є наявність реєстрації місця проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.

Механізм видачі довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції (далі - довідка), та надання цим особами щомісячної адресної допомоги для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, врегульований Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 509 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Порядок № 509), та Порядком надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 505 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Порядок № 505).

Згідно з пунктом 1 Порядку № 509 довідка є документом, який видається громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають на території України і переміщуються з тимчасово окупованої території або району проведення антитерористичної операції (далі - особа, яка переміщується).

За приписами пункту 2 Порядку № 509 для отримання довідки особа, яка переміщується, звертається із заявою встановленої форми до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах рад (далі - уповноважені органи).

Підстави для відмови у видачі довідки наведені в пункті 8 Порядку № 509 і ними є: відсутність обставин, що спричинили переміщення особи з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції; втрата або викрадення документів, що посвідчують особу, яка переміщується, та підтверджують громадянство України, до їх відновлення.

Щомісячна адресна допомога надається особам, які переміщуються, після взяття їх на облік та отримання довідок про взяття на облік в уповноважених органах. Грошова допомога особам, які переміщуються, призначається на сім'ю (пункти 2, 3, 5 Порядку № 505).

Статтею 1 Закону України від 2 вересня 2014 року № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» визначено, що територія проведення антитерористичної операції - це територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Пунктом 5 статті 11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на Кабінет Міністрів України покладено обов'язок у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення, та у десятиденний строк з дня закінчення антитерористичної операції прийняти остаточний перелік.

На виконання вимог Закону розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р затверджений Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до якого віднесено с. Бердичі, Ясинуватський район, Донецька область.

Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується сторонами позивач має у своєму володінні житло розташоване за адресою: АДРЕСА_2.

Отже, наявними матеріалами справи підтверджено, що у своєму володінні позивач має житло розташоване за адресою: АДРЕСА_2, яке розташоване в населеному пункті, на території яких здійснюється антитерористична операція.

Враховуючи, що на даний час антитерористична операція триває та на теперішній час с.Бердичі Ясинуватського району Донецької області згідно затвердженого переліку є територією, де проводилася антитерористична операція, наявність у позивача у володінні житла, розташованого за адресою: Донецька область Ясинуватський район с.Бердичі, тобто в районі проведення антитерористичної операції, не є підставою для відмови у призначенні адресної допомоги.

Щодо доводів апелянта з приводу змін у Порядку № 509 стосовно території на яку розповсюджується його дія, та вони відбулися з 03 червня 2017 року, згідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 370 від 31.05.2017 року, тобто пізніше ніж зазначений у позові спірний період та не можуть застосовуватися при вирішенні цього спору.

Крім того, в апеляційній скарзі пенсійний орган просить визначити правомірність застосування листа Міністерства соціальної політики України № 162/5/75/-15 від 19 лютого 2015 року, про що колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що листи не є нормативно-правовим актом та носять лише роз'яснювальний характер.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо визнання протиправними дії відповідача про припинення позивачу виплати щомісячної адресної допомоги на покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг та зобов'язання відповідача відновити позивачу щомісячну адресну допомогу на покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг з 08 лютого 2017 року.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, беручи до уваги, що ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для залишення без змін постанови суду першої інстанції і відмови в задоволенні апеляційної скарги відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7-15, 17-24, 69-72, 86, 94, 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Ясинуватської районної державної адміністрації Донецької області на постанову Дружківського міського суду Донецької області від 07 червня 2017 року у справі № 229/1829/17 - залишити без задоволення.

Постанову Дружківського міського суду Донецької області від 07 червня 2017 року у справі № 229/1829/17 за позовом ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення Ясинуватської районної державної адміністрації Донецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Ухвала прийнята за наслідками розгляду в письмовому проваджені набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий: І.В. Геращенко

Судді: Т.Г. Арабей

Г.М. Міронова