Ухвала суду № 68075816, 27.07.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богданенка І.Ю.,

суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М. ,

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 19 червня 2017 року про залишення позовної заяви без руху

у справі №808/1809/17

за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2

до начальника управління Держгеокадастру у Вільнянському районі Запорізької області, директора Державного підприємства "Запорізький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою"

третя особа відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області

про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

У червні 2017 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися в Запорізький окружний адміністративний суд з позовом до начальника управління Держгеокадастру у Вільнянському районі Запорізької області, директора Державного підприємства "Запорізький науково дослідний та проектний інститут Землеустрою", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області про:

- визнання протиправною бездіяльності начальника управління Держгеокадастру у Вільнянському районі Запорізької області та зобов'язання виконати розпорядження голови Вільнянської районної державної адміністрації №95 і внести відповідні зміни до землеустрою земель району та видати три довідки форми держкомзем про дійсний склад земель без слів колективна власність;

- визнання протиправною бездіяльності Державного підприємства "Запорізький науково-дослідний та проектний інститут Землеустрою" та зобов'язання виготовити проекти землеустрою по договорах згідно наказів геокадастру;

- визнання протиправною бездіяльності Державного підприємства "Запорізький науково дослідний та проектний інститут Землеустрою" та зобов'язання виготовити проект землеустрою згідно договору.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 19 червня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2017 року, відмовлено у відкритті провадження за частиною позовних вимог, а саме за позовом до директора Державного підприємства "Запорізький науково-дослідний та проектний інститут Землеустрою" про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання виготовити проекти землеустрою по договорах згідно наказів геокадастру; зобов'язання виготовити проект землеустрою згідно договору.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 19 червня 2017 року, адміністративний позов в іншій частині, а саме позовна вимога ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності начальника управління Держгеокадастру у Вільнянському районі Запорізької області та зобов'язання виконати розпорядження голови Вільнянської РДА №95 і внести відповідні зміни до землеустрою земель району та видати три довідки форми держкомзем про дійсний склад земель без слів колективна власність.

Не погодившись з ухвалою суду про залишення частини позовних вимог без руху, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нову, якою справи направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

За доводами скарги, позивач не має обов'язку подавати до суду копію паспорту, заявлені вимоги відповідають приписам частини 4 статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов містить обґрунтування обставини, які впливають на права третьої особи.

У судовому засіданні представник ОСОБА_1 наполягає на доводах та вимогах апеляційної скарги.

Інші особи, які беруть участь у справі, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.

Державне підприємство "Запорізький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" подало заяву про розгляд апеляційної скарги без участі представника підприємства.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Залишаючи позовну вимогу без руху, суд першої інстанції першої інстанції виходив з того, що позивачем не визначено назву органу до якого заявляються вимоги, у зв'язку з чим неможливо встановити належного відповідача у справі та встановити до кого саме заявлені позовні вимоги; позивачем не додано до матеріалів позовної заяви копії паспорту громадянина України, що в свою чергу не дозволяє суду встановити дієздатність особи, яка подала позов, та відповідно перевірити право на звернення до суду; позивач жодним чином не обґрунтовує, яким чином рішення у справі може вплинути на права, свободи, інтереси або обов'язки відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з позицією суду першої інстанції з огляду на таке.

Стаття 106 Кодексу адміністративного судочинства України стандартизує структуру позовної заяви містить перелік загальних для всіх позовних заяв елементів (реквізитів), які дають необхідну інформацію для вирішення судом питання про відкриття провадження в адміністративній справі.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог згідно з частинами 4 і5 статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно з частиною 4 статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло. При цьому недопустимо обмежувати право позивача на самостійний вибір визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу.

Позивач викладає прохальну частину позовної заяви на власний розсуд та в залежності від того, як розуміє порушення своїх прав.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 111 Кодексу адміністративного судочинства України у разі незрозумілості позовних вимог суд першої інстанції має можливість уточнити позовні вимоги.

Також, щодо вимоги суду першої інстанції про необхідність позивача обґрунтувати вплив рішення у справі на права, свободи, інтереси або обов'язки відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області.

Як зазначено за змістом адміністративного позову з посиланням на судові рішення, орган державної виконавчої служби приймає участь у спірних відносинах - відкриті виконавчі провадження (а.с. 8), отже в залежності від того, як позивач розуміє спірні відносини, ним викладаються обґрунтування залучення третьої особи.

Пунктом 3 частини 1 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у позовній заяві зазначається, зокрема, ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі.

З урахуванням положень пунктів 7, 9 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем може бути суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Позивачем визначено відповідача, як начальника управління Держгеокадастру у Вільнянському районі Запорізької області, до цієї особи звернуті й вимоги.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідно до частини 1 статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України, суд першої інстанції, встановивши, що з адміністративним позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, або не до тієї особи, яка повинна відповідати за адміністративним позовом, може за згодою позивача допустити заміну первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.

Отже, право визначати відповідача за позовом належить позивачу (навіть у тому випадку, якщо суд вважає, що відповідач за позовом є неналежним) і суд не вправі, обмежувати право позивача на звернення за судовим захистом.

Таким чином, пред'явлення позову не до тієї особи, яка, на думку суду, повинна відповідати за позовом є підставою для заміни неналежного відповідача чи залучення другого відповідача, відповідно до вимог частини 1 статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України, та не може вважатися недоліком позовної заяви.

Частиною 2 статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень.

Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь (частина 2 статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України).

Позивачем до позовної заяви додана копію пенсійного посвідчення, в якому містяться відомості стосовно року народження позивача, що дає змогу суду встановити досягнення повноліття позивачем.

Відповідно до пункту 1 розділу 1 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-XII (далі - Положення), паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Паспорт є дійсним для укладання цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення доручень іншим особам для представництва перед третьою особою лише на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

Відомості про визнання судом особи недієздатною не віднесені до встановлених Положенням відомостей, що підлягають унесенню до паспорта.

Отже, пропозиція суду першої інстанції надати копію паспорту позивачем є необґрунтованою.

З урахуванням того, що одним з принципів адміністративного судочинства є офіційність з'ясування всіх обставин справи, яка полягає у обов'язку суду вжиття передбачених законом заходів, необхідних для з'ясування всіх обставин у справі, приймаючи до уваги, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованим залишення адміністративного позову без руху.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 199, частиною 1 статті 204 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, суд апеляційної інстанції скасовує її і направляє справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, якщо визнає, що судом порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

Враховуючи наведене, оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з помилковим застосуванням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання в частині залишення адміністративного позову без руху, тому її слід скасувати та направити справу для продовження розгляду.

Керуючись статтями 196, 199, 204, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 19 червня 2017 року про залишення позовної заяви без руху - скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає, оскільки не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий суддя І.Ю. Богданенко

суддя С.А. Уханенко

суддя Ю.М. Дадим