Ухвала суду № 68075119, 27.07.2017, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Канигіної Т.С.,

за участю:

секретаря судового засідання - Скорика С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом

В С Т А Н О В И В:

11.04.2016 до Полтавського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Порцелак-Агро" до Комунального підприємства "Лубенське міжрайонне бюро технічної інвентаризації", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1 про скасування рішення, згідно з яким просить:

- скасувати рішення від 24.04.2007 про реєстрацію права власності Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива" (код 30380232) на Ангар тракторної бригади, що розташований у селі Остапівка Лубенського району по вул. Чапаєва, 18в, реєстраційний номер 18638097, номер запису 332 в книзі 1;

- скасувати рішення від 15.10.2009 про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на Ангар тракторної бригади, що розташований у АДРЕСА_1, реєстраційний номер 18638097, номер запису 332 в книзі 1.

В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначив, що є власником нерухомого майна, а саме: ангар тракторної бригади, що розташований у АДРЕСА_1, яке зареєстровано за ним згідно з рішенням № 21840926 від 11.02.2009, та на дату звернення до суду є чинним та не скасованим. Водночас позивач зазначив, що 21.12.2015 дізнався про реєстрацію вказаного нерухомого майна за ОСОБА_1. Так, на думку позивача, третьою особою порушено його право власності на вищевказане нерухоме майно.

27.07.2017 до суду надійшло клопотання представника третьої особи про закриття провадження у справі № 816/483/16.

В обґрунтування клопотання представник третьої особи зазначив, що у адміністративному позові позивач просить суд скасувати рішення про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1. Отже, враховуючи позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Порцелак-Агро", між позивачем та третьою особою існує спір про право, який підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства /а.с. 216-217/.

Сторони та третя особа у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідач надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку, що провадження у справі слід закрити з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до вимог статті 4 цього Кодексу правосуддя в адміністративних справах здійснюється адміністративними судами. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

За змістом статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Водночас, суб'єктивна оцінка порушення права не є абсолютною. У деяких випадках сам законодавець визначає коло осіб, права яких можуть бути порушені внаслідок бездіяльності, вчинення суб'єктом владних повноважень певних дій чи прийняття актів, правомірно обмежуючи право інших осіб на звернення до суду за захистом порушених прав, свобод або інтересів.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Пунктом 8 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України позивача визначено як особу, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у справі "Zand v. Austria" від 12.10.1978 вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" визначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС України).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Беручи до уваги те, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі й обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного (господарського) судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом" у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.

Позивач в обґрунтування своєї позиції приводить обставини, які прямо стосуються питання власності на майно: ангар тракторної бригади, що розташований у АДРЕСА_1.

Таким чином, фактично позивач зазначає про відсутність правових підстав для реєстрації права власності за ТОВ "Нива" та ОСОБА_1 на спірне майно та зводить суть спору до з'ясування обставин належності майна на праві власності тій чи іншій особі.

Отже, вирішуючи питання про правомірність державної реєстрації на вказане нерухоме майно, суд зобов'язаний перевірити законність підстав набуття права власності на майно: ангар тракторної бригади, що розташований у АДРЕСА_1, яке позивачем фактично оспорюється.

Згідно з частиною першою статті 15 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Аналіз вказаних фактичних обставин дає підстави вважати, що оспореним реєстраційним діям передує не вирішений спір між його учасниками про право цивільне, зокрема, про право власності на майно: ангар тракторної бригади, що розташований у АДРЕСА_1.

Таким чином, у даному випадку, фактично існує спір про право, який має цивільно-правову природу та з огляду на суб'єктний склад учасників спору може бути вирішений судом в порядку цивільного (господарського) судочинства.

Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України у постанові від 24.01.2017 у справі № 21-1559а16.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що цей адміністративний позов не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства України, натомість з огляду на суб'єктний склад може бути розглянутий судом в порядку цивільного (господарського) судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Керуючись пунктом 1 частини першої статті 157, статтями 158, 160, 165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Клопотання представника третьої особи про закриття провадження у справі № 816/483/16 задовольнити.

Провадження у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Порцелак-Агро" до Комунального підприємства "Лубенське міжрайонне бюро технічної інвентаризації", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1 про скасування рішення закрити.

Роз'яснити позивачу право на звернення до загального суду із відповідним позовом в порядку, встановленому цивільним (господарським) судочинством.

Копію ухвали направити особам, які беруть участь у справі.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду у порядку та строки, визначені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали складено 01.08.2017.

Суддя Т.С. Канигіна